Справа №:755/13821/19
Провадження №: 1-в/755/611/19
"24" вересня 2019 р.
м. Київ
Дніпровський районний суд м. Києва у складі: головуючого судді ОСОБА_1 , секретаря судових засідань ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду клопотання інспектора Дніпровського районного відділу філії Державної установи "Центр пробації" у м. Києві та Київській області ОСОБА_3 проскасування звільнення від відбування покарання з випробуванням і направлення засудженої ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 для відбування призначеного покарання, призначеного вироком, встановив :
Суть питання, що вирішується ухвалою
Інспектор Дніпровського районного відділу філії Державної установи "Центр пробації" у м. Києві та Київській області подав до суду дане клопотання в якому зазначається, що за період іспитового строку випробування засуджена покладені на неї судом обов'язок визначені ст. 76 КК не виконала, а тому звільнення останньої від призначеного покарання з випробуванням підлягає скасуванню з направленням звільненої від покарання з випробуванням для відбування покарання, призначеного вироком.
Встановлені судом обставини
Вироком Деснянського районного суду м. Києва від 10.05.2017 особу в інтересах якої подано клопотання визнано винуватою у вчиненні кримінального правопорушення (злочину) передбаченого ч. 2 ст. 15, ч. 2 ст. 185 КК України та призначено покарання у виді позбавленняволі на строк 2 роки 6 місяців та із застосуванням ст. 75 вказаного Кодексу звільнено від відбування цього покарання з іспитовим строком на той же строкз покладенням зобов'язань з числа передбачених ст. 76 КК України.
Після отримання вироку до виконання заявником, як про те указано у поданні, за період іспитового строку випробування засуджена покладені на неї судом обов'язки не виконала, а саме не з"явилася на реєстрацію до Центру пробації 05.11.2018, 03.12.2019, 05.08.2019.
Ухвалою Дніпровського районного суду м. Києва від 08.01.2019 у справі № 755/28/19 тотожне подання заявника про скасування звільнення йому було повернуто, з указівкою на те, що воно унесено відносно однієї особи, а питання про скасування звільнення порушується у відношенні іншої.
Ухвалою Дніпровського районного суду м. Києва від 21.03.2019 у справі № 755/3856/19 тотожне подання заявника про скасування звільнення було залишено без задоволення, так як суд визначився, що неявки 05.11.2018 та 03.12.2018 мали місце з поважних причин.
Мотиви, з яких суд виходив при постановленні ухвали, і положення закону, яким він керувався
У судове засідання сторони будучи повідомленими про день та час розгляду клопотання (подання), згідно вимог ст. 135 КПК України, не з'явилися, причини неявки суду не повідомили, однак суд, враховуючи положення ст.ст. 22, 26, абз. 2 ч. 5 ст. 539 КПК України, в їх системно зв'язку, уважає за можливе провести судовий розгляд провадження у їх відсутність та вивчивши наявні матеріали, приходить до наступного.
Порядок кримінального провадження на території України визначається лише кримінальним процесуальним законодавством України, який складається з відповідних положень Конституції України, міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, цього Кодексу та інших законів України (ст. 1 КПК України).
Зокрема, ч. 1 ст. 539 КПК України регламентовано, що питання, які виникають під час виконання вироку вирішуються судом за клопотанням (поданням) органу або установи виконання покарань, а також інших осіб, установ або органів у випадках, встановлених законом.
А, відповідно до п. 8 ч. 1 ст. 537 КПК України, під час виконання вироків суд, визначений частиною другою статті 539 цього Кодексу, має право вирішувати питання про направлення звільненого від покарання з випробуванням для відбування покарання, призначеного вироком.
При цьому, виходячи з положень п. 3 ч. 2 ст. 539 КПК України, клопотання (подання) про вирішення питання, пов'язаного із виконанням вироку подається до місцевого суду, в межах територіальної юрисдикції якого проживає засуджений, - у разі необхідності вирішення питань, передбачених пунктами 5, 8, 9 частини першої статті 537 цього Кодексу.
Так, ст. 166 Стаття 166 із змінами, внесеними згідно із Законами № 4652-VI від 13.04.2012, № 901-VIII від 23.12.2015; в редакції Закону № 1492-VIII від 07.09.2016КВК України в її системному зв'язку із положеннями ст. 78 КК України регламентовано, що якщо засуджений не виконує обов'язки, встановлені цим Кодексом, Законом України "Про пробацію", а також покладені на нього судом, або систематично вчиняє правопорушення, що тягнуть за собою адміністративні стягнення і свідчать про його небажання стати на шлях виправлення, уповноважений орган з питань пробації вносить до суду подання про скасування звільнення від відбування покарання з випробуванням і направлення засудженого для відбування призначеного покарання.
Подання про скасування звільнення від відбування покарання з випробуванням і направлення засудженого для відбування призначеного покарання вноситься до суду після застосування уповноваженим органом з питань пробації до засудженого письмового попередження про скасування звільнення від відбування покарання з випробуванням і направлення для відбування призначеного покарання.
Систематичним вчиненням правопорушень, що тягнуть за собою адміністративні стягнення і свідчать про небажання стати на шлях виправлення, є вчинення засудженим протягом іспитового строку трьох і більше таких правопорушень.
Письмове попередження про скасування звільнення від відбування покарання з випробуванням і направлення засудженого для відбування призначеного покарання застосовується у разі невиконання засудженим хоча б одного з обов'язків, визначених законом та покладених на нього судом, за відсутності об'єктивних обставин, що фактично позбавляють засудженого можливості їх виконувати і документально підтверджені.
У разі вчинення засудженим адміністративних правопорушень, що тягнуть за собою накладення адміністративних стягнень, із засудженим проводиться індивідуальна профілактична бесіда.
У разі відмови судом у задоволенні подання про скасування звільнення від відбування покарання з випробуванням повторне направлення до суду такого подання здійснюється після застосування до засудженого повторного письмового попередження про скасування звільнення від відбування покарання з випробуванням і направлення для відбування призначеного покарання.
Згідно ч. 1 ст. 34 КВК {Частина перша статті 34 із змінами, внесеними згідно із Законом № 1186-VII від 08.04.2014; в редакції Закону № 1492-VIII від 07.09.2016 засуджений до покарання у виді позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю зобов'язаний: повідомляти уповноважений орган з питань пробації про місце роботи і проживання чи їх зміну; з'являтися за викликом до уповноваженого органу з питань пробації.
Поважними причинами неявки засудженого за викликом уповноваженого органу з питань пробації у призначений строк є несвоєчасне одержання виклику, хвороба та інші обставини, що фактично позбавляють його можливості своєчасно прибути за викликом і документально підтверджені.
У цій ситуації, мова у поданні йде про 3 неявки.
Разом з тим, є дійсним факт, що ухвалою суду від 21.03.2019 у справі № 755/3856/19 тотожне подання заявника про скасування звільнення було залишено без задоволення, так як суд визначився, що неявки 05.11.2018 та 03.12.2018 мали місце з поважних причин.
Згідно рішення Європейського суду з прав людини у справі «Салов проти України» від 06.09.2005року, одним із основних аспектів принципу верховенства права є принцип правової впевненості, який передбачає, що коли рішення суду стало остаточним, воно не може бути піддано сумніву будь-яким іншим рішенням суду.
Тим самим, суд у цьому складі, не піддаючи сумніву судове рішення від 21.03.2019 у справі № 755/3856/19, у ракурсі принципу правової впевненості погоджується з його висновками, що неявки 05.11.2018 та 03.12.2018 мали місце з поважних причин.
Щодо неявки за 05.08.2019, то слід відмітити, що така одноразова неявка не може розглядатися сама по собі, як формулювання того, що засуджений не виконує обов'язки, встановлені судом.
Така неявка, може розглядатися, як випадковість, однак не, як не виконання обов'язків.
Тим паче, що у поясненнях від 19.08.2019 звільнена від покарання з випробуванням особа надала пояснення, які сприймати, як такі, що не заслуговують на увагу беззаперечних передумов не має.
Також, установлено, що дане подання, яке подано заявником містить у собі ту ж саму проблематику питання, яка уже аналізувалася судом в ухвалі Дніпровського районного суду м. Києва від 08.01.2019 у справі № 755/28/19 щодо того, що воно унесено відносно однієї особи, а питання про скасування звільнення порушується у відношенні іншої.
У світлі окреслених обставин, суд уважає, за доречне, у задоволенні даного подання, відмовити.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 369-372, 376, 537, 539 КПК України, ст. 78 КК України, ст.ст. 34, 166 КВК України, суд постановив :
у задоволенні клопотання інспектора Дніпровського районного відділу філії Державної установи "Центр пробації" у м. Києві та Київській області ОСОБА_3 проскасування звільнення від відбування покарання з випробуванням і направлення засудженої ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 для відбування покарання, призначеного вироком, відмовити.
Матеріали контрольної (особової) справи повернути заявнику (відділу Центру пробації).
Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом 7 днів з дня її оголошення.
Ухвала суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Судове рішення, яке набрало законної сили або яке належить виконати негайно, підлягає безумовному виконанню. Ухвала суду, яка набрала законної сили, обов'язкова для осіб, які беруть участь у кримінальному провадженні, а також для усіх фізичних та юридичних осіб, органів державної влади та органів місцевого самоврядування, їх службових осіб, і підлягає виконанню на всій території України.
С у д д я : ОСОБА_1