707/1833/18
3/707/1294/19
01 жовтня 2019 року м. Черкаси
Суддя Черкаського районного суду Черкаської області Морозов В.В., розглянувши матеріали, які надійшли від Черкаського районного відділення поліції Черкаського відділу поліції ГУНП в Черкаській області про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який проживає у АДРЕСА_1 , непрацюючого -
за ч. 1 ст. 173-2 КУпАП,-
28 серпня 2019 року на адресу Черкаського районного суду Черкаської області надійшли матеріали про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 , складені на підставі протоколу про адміністративне правопорушення, серія ГР №637720 від 19.06.2018 року.
З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 18.06.2018 року близько 22 години 00 хвилин перебуваючи за адресою: АДРЕСА_1 , вчинив хуліганські дії відносно ОСОБА_2 , ображаючи останню нецензурною лайкою, погрожуючи їй фізичною розправою, чим вчинив психологічне насильство в сім'ї.
В діях ОСОБА_1 вбачається склад правопорушення, передбаченого ст.173-2 КУпАП - вчинення домашнього психологічного насильства, внаслідок чого могла бути чи була завдана шкода фізичному або психічному здоров'ю потерпілого.
Згідно ч.2 ст.268 КУпАП при розгляді справ про адміністративне правопорушення, передбачених ст. 173-2 КУпАП присутність особи, яка притягується до адміністративної відповідальності є обов'язковою.
Суд при розгляді даної справи бере до уваги те, що 28.08.2019 року після дооформлення на виконання постанови Черкаського районного суду Черкаської області від 05.09.2018 року до суду надійшли адміністративні матеріали відносно ОСОБА_1 стосовно вчинення ним адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 173-2 КУпАП, яке було вчинене 18.06.2018 року.
Відповідно до ст.38 ч.2 КУпАП стягнення може бути накладено не пізніше як через три місяці з дня вчинення правопорушення, а при триваючому правопорушенні - не пізніш як через три місяці з дня його виявлення, крім справ про адміністративні правопорушення, зазначені у частині третій цієї статті, тобто до 18.09.2018 року, а тому суд вважає за можливе розглянути справу без участі ОСОБА_1 .
Так відповідно до ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», ч.1ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, право особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку кореспондується з обов'язком добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (п.35 рішення від 07.07.1989р. Європейського суду з прав людини у справі «Юніон Еліментарія Сандерс проти Іспанії» (Alimentaria Sanders S.A. v. Spain).
Обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч.1 ст.6 даної Конвенції (§ 66 - 69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005р. у справі «Смірнова проти України»).
У відповідності до положень п. 7 ч. 1 ст. 247 КУпАП, провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю, якщо на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення закінчилися строки, передбачені статтею 38 цього Кодексу.
Приписи статті 247 КУпАП є імперативними і чітко вказують, що суд повинен лише закрити провадження, і не вирішувати при цьому жодних інших питань.
Під час розгляду справи суд враховує практику Європейського Суду з прав людини (пункт 137 Рішення від 09 січня 2013 року у справі «Олександр Волков проти України» (заява №21722/11) про те, що строки давності слугують кільком важливим цілям, а саме: забезпеченню юридичної визначеності та остаточності, захисту потенційних відповідачів від не заявлених вчасно вимог, яким може бути важко протистояти, та запобігти будь-якій несправедливості, яка могла б виникнути, якби від судів вимагалося виносити рішення щодо подій, що мали місце у віддаленому минулому, на підставі доказів, які через сплив часу стали ненадійними та неповними (див. рішення від 22 жовтня 1996 року у справі «Стаббінгз та інші проти Сполученого Королівства» (StubbingsandOthers v. theUnitedKingdom), п. 51, Reports 1996-IV). Строки давності є загальною рисою національних правових систем договірних держав щодо кримінальних, дисциплінарних та інших порушень.
Крім того, в узагальненому науково-консультативному висновку Вищого адміністративного Суду України зазначалось, що під час закриття провадження у справах про адміністративні правопорушення у зв'язку із закінченням строків притягнення до адміністративної відповідальності, передбачених статтею 38 КУпАП, вина особи не встановлюється.
З огляду на те, що на момент розгляду справи закінчився строк накладення адміністративного стягнення, передбачений ст. 38 КУпАП, провадження у справі про адміністративне правопорушення підлягає закриттю.
На підставі викладеного, керуючись ст. 38, 173, 268, 283, 284 КУпАП,-
Закрити провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст. 173-2 КУпАП, у зв'язку з закінченням строків накладення адміністративного стягнення, передбачених ст.38 КУпАП.
Постанова може бути оскаржена до судової палати у кримінальних справах Черкаського апеляційного суду через суд першої інстанції шляхом подання апеляційної скарги протягом 10 днів з дня винесення постанови.
Суддя: В. В. Морозов