Справа 206/5190/19
Провадження 2-о/206/767/19
20 вересня 2019 року Самарський районний суд міста Дніпропетровська у складі:
головуючого судді Сухорукова А.О.
присяжних : Лещенко К.М.
Александров О.М.
при секретарі Панюшкіній О.В.
розглянувши у відкритому виїзному судовому засіданні у м. Дніпро цивільну справу за заявою Комунального підприємства "Дніпропетровська клінічна психіатрична лікарня" Дніпропетровської обласної ради про примусову госпіталізацію ОСОБА_1 до психіатричного закладу для надання психіатричної допомоги,
за участю:
прокурора Лихолат Б.Д.
представника заявника, лікаря-психіатра Малецького Є.Ф.
Представник заявника звернувся до суду із заявою про надання ОСОБА_1 психіатричної допомоги в примусовому порядку.
В обґрунтування заяви зазначив, що 12.09.2019 р. ОСОБА_1 був госпіталізований до психіатричного стаціонару.
У судовому засіданні лікар - психіатр підтримав заяву, прокурор не заперечував проти задоволення заяви.
Розглянувши матеріали справи, вислухавши думки та пояснення учасників процесу, суд вважає, що заява підлягає задоволенню за наступних підстав.
Відповідно до ч. 1,2 ст. 16 Закону України « Про психіатричну допомогу» особа, яку було госпіталізовано до психіатричного закладу за рішенням лікаря-психіатра на підставах, передбачених статтею 14 цього Закону, підлягає обов'язковому протягом 24 годин з часу госпіталізації огляду комісією лікарів-психіатрів психіатричного закладу для прийняття рішення про доцільність госпіталізації. У випадку, коли госпіталізація визнається недоцільною і особа не висловлює бажання залишитися в психіатричному закладі, ця особа підлягає негайній виписці. У випадках, коли госпіталізація особи до психіатричного закладу в примусовому порядку визнається доцільною, представник психіатричного закладу, в якому перебуває особа, протягом 24 годин направляє до суду за місцем знаходження психіатричного закладу заяву про госпіталізацію особи до психіатричного закладу в примусовому порядку на підставах, передбачених статтею 14 цього Закону.
В силу ст. 14 Закону України «Про психіатричну допомогу» особа, яка страждає на психічний розлад, може бути госпіталізована до психіатричного закладу без її усвідомленої згоди або без згоди її законного представника, якщо її обстеження або лікування можливі лише в стаціонарних умовах, та при встановленні в особи тяжкого психічного розладу, внаслідок чого вона: вчиняє чи виявляє реальні наміри вчинити дії, що являють собою безпосередню небезпеку для неї чи оточуючих, або неспроможна самостійно задовольняти свої основні життєві потреби на рівні, який забезпечує його життєдіяльність.
У судовому засіданні було встановлено, що 12.09.2019 р. ОСОБА_1 був госпіталізований до КП «Дніпропетровська клінічна психіатрична лікарня» Дніпропетровської обласної Ради за направленням лікаря-психіатра ОСОБА_2 . лікарні КЗ « ОЦЕМД та МК» ДОР у зв'язку із наявністю у нього тяжкого психічного розладу внаслідок чого він вчиняє чи виявляє реальні наміри вчинити дії, що являють собою безпосередню небезпеку для нього та оточуючих..
Згідно ч.ч. 2-5 ст. 27 Закону України «Про психіатричну допомогу» виключно компетенцією лікаря-психіатра або комісії лікарів-психіатрів є встановлення діагнозу психічного.захворювання, прийняття рішення про необхідність надання психіатричної допомоги в примусовому порядку або надання висновку для розгляду питання, пов'язаного з наданням психіатричної допомоги в примусовому порядку.
При наданні психіатричної допомоги лікар-психіатр, комісія лікарів-психіатрів незалежні у своїх рішеннях і керуються лише медичними показаннями, своїми професійними знаннями, медичною етикою та законом. Лікар-психіатр, комісія лікарів-психіатрів несуть відповідальність за прийняті ними рішення відповідно до закону. Рішення, прийняте лікарем-психіатром або комісією лікарів-психіатрів при наданні психіатричної допомоги, викладається у письмовій формі та підписується лікарем-психіатром або комісією лікарів-психіатрів.
При обстеженні його психічного стану в КП «ДКПЛ» ДОР комісія лікарів виявила, що хворий мовному контакту майже недоступний. На питання, які йому ставляться відповідає частіше не по суті, з роздратуванням, невдоволенням. Промова значно змазана, утруднене звуковимовлення. Словниковий запас вкрай бідний. Знає, що перебуває в лікарні, але мету перебування не осмислює. Мислення конкретне. Судження поверхневі, примітивні. Запас знань низький. Більшу частину питань не осмислює, залишає без відповіді. Вважає, що в лікарню його привезли внаслідок того, що : «матюкався та бився…». Під час огляду раптово стає напруженим, починає чинити супротив огляду, намагається вдарити співрозмовника. Критика до свого стану порушена.
ОСОБА_1 поставлено попередній діагноз - помірна розумова відсталість з вираженими порушеннями поведінки.
Лікар-психіатр Малецький Є.Ф.. підтвердив обставини щодо поведінки та діагнозу захворювання та зазначив, що ОСОБА_1 необхідно пройти курс лікування у стаціонарних умовах.
Згідно Рішення Конституційного Суду України від 01.06.2016 року № 2-рп/2016 судовий контроль за госпіталізацією недієздатної особи до психіатричного закладу в порядку, передбаченому статтею 13 Закону України «Про психіатричну допомогу», є необхідною гарантією захисту прав і свобод, закріплених, зокрема, статтями 29,55 Основного Закону України. Суд після незалежного і неупередженого розгляду питання щодо госпіталізації недієздатної особи до психіатричного закладу має ухвалити рішення стосовно правомірності обмеження конституційного права такої особи на свободу та особисту недоторканість.
Враховуючи, що особа виявляє ознаки тяжкого психічного розладу, суд вважає за необхідне госпіталізувати її в психіатричний заклад в примусовому порядку, оскільки існують підстави, передбачені ст.14 Закону України «Про психіатричну допомогу» для її госпіталізації до психіатричного закладу без її усвідомленої згоди.
Аналогічний висновок викладений і в Ухвалі Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 30 серпня 2017 року по справі №689/1338/16-ц.
Стаття 5 Європейської конвенції про захист прав людини і основних свобод захищає одне з найголовніших прав людини-право на свободу, однак п."е" цієї статті передбачає затримання психічнохворих, зокрема для надання необхідної їм допомоги.
Керуючись ст. ст. 2,5,10,141,259,263-265,268 Цивільного процесуального кодексу України, суд,-
Госпіталізувати ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 ) до Комунального підприємства «Дніпропетровська клінічна психіатрична лікарня» Дніпропетровської обласної ради (місцезнаходження 49115, м.Дніпро, вул.Бехтєрєва,1) для надання психіатричної допомоги без його усвідомленої згоди.
Роз'яснити, що заява фізичної особи або її законного представника про припинення надання особі психіатричної допомоги у примусовому порядку може бути подана через три місяці з дня ухвалення рішення суду про надання амбулаторної психіатричної допомоги у примусовому порядку або її продовження, госпіталізацію у примусовому порядку, її продовження.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не подано. У разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Дніпровського апеляційного суду через Самарський районний суд м. Дніпропетровська протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час оголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Повне судове рішення складено 30 вересня 2019 року.
Головуючий суддя: Сухоруков А.О.
Присяжні: Лещенко К.М.
Александров О.М.