з питань забезпечення адміністративного позову
01 жовтня 2019 рокуЛьвів№857/6258/19
Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі колегії суддів:
головуючого судді: Матковської З.М.,
суддів: Затолочного В.С., Кузьмича С.М.
розглянувши у порядку письмового провадження в м. Львові заяву адвоката Литвина Степана Йосиповича, що діє в інтересах фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про забезпечення позову у справі №260/355/19 за адміністративним позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Управління Держпраці у Закарпатській області про визнання протиправною та скасування постанови,-
В провадженні Восьмого апеляційного адміністративного суду знаходиться справа за апеляційною скаргою Управління Держпраці у Закарпатській області на рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 11 травня 2019 року у справі №260/355/19 за адміністративним позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Управління Держпраці у Закарпатській області про визнання протиправною та скасування постанови.
На адресу Восьмого апеляційного адміністративного суду надійшла заява адвоката Литвина Степана Йосиповича, що діє в інтересах фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про забезпечення позову шляхом зупинення стягнення з ОСОБА_1 на підставі постанови Управління Держпраці у Закарпатській області №ЗК61/216АВ/П/ПТ-ТД-ФС-38 від 26.02.2019 року на користь держави штрафу в розмірі 125190 грн. у виконавчому провадженні №59223175, що перебуває в провадженні Ужгородського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Закарпатській області.
Заслухавши суддю-доповідача у справі, перевіривши матеріали справи, колегія суддів апеляційного суду дійшла висновку про те, що подана заява про забезпечення позову не підлягає задоволенню, виходячи з наступних підстав.
Відповідно до ч. 1 ст. 150 КАС України суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову.
Забезпечення адміністративного позову - це вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, до вирішення адміністративної справи визначених законом заходів щодо створення можливості реального виконання у майбутньому постанови суду, якщо її буде прийнято на користь позивача.
Відповідно до частини 2 статті 150 Кодексу адміністративного судочинства України забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду, або очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.
Частиною 1 ст. 151 Кодексу адміністративного судочинства України визначено види забезпечення позову, такі як: зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта; забороною відповідачу вчиняти певні дії; встановленням обов'язку відповідача вчинити певні дії; забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору; зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.
Аналіз наведених норм дозволяє дійти висновку, що забезпечення адміністративного позову - це вжиття адміністративним судом, в провадженні якого знаходиться справа, певних процесуально-правових заходів щодо охорони прав, свобод та інтересів позивача, які б гарантували виконання рішення суду, у разі задоволення позову.
Суд задовольняє клопотання про забезпечення адміністративного позову у разі обґрунтованості такого клопотання та достатності доказів на підтвердження необхідності вжиття заходів забезпечення позову.
Колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що необґрунтоване вжиття таких заходів може привести до правових ускладнень, значно більших, ніж ті, яким вдалося б запобігти, тому суд повинен у кожному випадку, виходячи з конкретних доказів, встановити, чи є хоча б одна з названих обставин, і оцінити, чи не може застосуванням заходів забезпечення позову бути завдано ще більшої шкоди, ніж та, якій можна запобігти.
Крім цього, в ухвалі про забезпечення позову суд повинен навести мотиви, з яких він дійшов висновку про існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення у справі, а також вказати, в чому будуть полягати дії, направлені на відновлення прав позивача, оцінити складність вчинення цих дій, встановити, що витрати, пов'язані з відновленням прав будуть значними.
Тобто, інститут забезпечення адміністративного позову є однією з гарантій захисту прав, свобод та законних інтересів юридичних та фізичних осіб - позивачів в адміністративному процесі, механізм, який покликаний забезпечити реальне та неухильне виконання судового рішення, прийнятого в адміністративній справі.
У постанові Пленуму Вищого адміністративного суду України № 2 від 06 березня 2008 року «Про практику застосування адміністративними судами окремих положень Кодексу адміністративного судочинства під час розгляду адміністративних справ» зазначено, що суд, при розгляді заяв про забезпечення позову має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову, з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам. Також суд має враховувати співрозмірність вимог клопотання про забезпечення позову заявленим позовним вимогам та обставинам справи.
Судом встановлено, що предметом спору по даній адміністративній справі є постанова Управління Держпраці у Закарпатській області №ЗК61/216АВ/П/ПТ-ТД-ФС-38 від 26.02.2019 року про накладення штрафу в розмірі 125190 грн..
Як слідує зі змісту заяви про вжиття заходів забезпечення позову, позивач просить зупинити стягнення на підставі постанови Управління Держпраці у Закарпатській області №ЗК61/216АВ/П/ПТ-ТД-ФС-38 від 26.02.2019 року на користь держави штрафу в розмірі 125190 грн. у виконавчому провадженні №59223175, що перебуває в провадженні Ужгородського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Закарпатській області.
ФОП ОСОБА_1 вважає, що невжиття заходів забезпечення позову призведе до порушення його прав та ускладнить захист таких, а саме стягнення штрафу в примусовому порядку за оскаржуваною постановою Управління Держпраці у Закарпатській області може істотно ускладнити поновлення порушених прав позивача в разі залишення без змін рішення суду першої інстанції.
Проте, на переконання колегії суддів, заявник, звернувшись до суду з цією заявою не взяв до уваги вимоги Закону, що регламентує зупинення виконавчого провадження .
Так, згідно ст. 38 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження зупиняється виконавцем у разі поновлення судом строку подання апеляційної скарги на рішення, за яким видано виконавчий документ, або прийняття такої апеляційної скарги до розгляду (крім виконавчих документів, що підлягають негайному виконанню).
Отже, в даному випадку, питання зупинення стягнення по виконавчому провадженню вирішується не судом, а державним виконавцем на підставі вказаних вище процесуальних документів апеляційного суду, а не ухвали про забезпечення позову.
Таким чином, колегія суддів дійшла висновку щодо необґрунтованості заявленої позивачем заяви про забезпечення позову.
З огляду на наведене, суд апеляційної інстанції вважає, що відсутні правові підстави, передбачені ст. 150 КАС України для задоволення заяви про забезпечення позову.
Керуючись статтями 150, 151, 154, 311, 321, 325, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
В задоволені заяви адвоката Литвина Степана Йосиповича, що діє в інтересах фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про забезпечення позову відмовити.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів, шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.
Головуючий суддя З. М. Матковська
судді Затолочний В. С.
Кузьмич С. М.