26 вересня 2019 року Справа № 280/3044/19 м.Запоріжжя
Запорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді - Лазаренка М.С., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Харківського національного університету внутрішніх справ (61080, м. Харків, пр.. Льва Ландау, 27, код ЄДРПОУ 08571096)
до ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ІПН НОМЕР_1 )
про стягнення витрат, пов'язаних з утриманням особи у вищому навчальному закладі,
24 червня 2019 року до Запорізького окружного адміністративного суду надійшов позов Харківського національного університету внутрішніх справ (далі - позивач) до ОСОБА_1 (далі - відповідач), в якій позивач просить суд:
- стягнути з відповідача на користь позивача витрати, пов'язані з утриманням, а саме грошові кошти у розмірі 68 282, 45 грн.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що відповідач був прийнятий на службу в органи внутрішніх справ та зарахований курсантом 1-го курсу Харківського національного університету внутрішніх справ. Відповідно контракту про здобуття освіти у вищому навчальному закладі зі специфічними умовами навчання, який здійснює підготовку поліцейських, ОСОБА_1 за недотримання вимог договору повинен відшкодувати витрати, пов'язані з його утриманням у Харківському національному університеті внутрішніх справ в сумі 68 282, 45 грн.
Ухвалою суду від 26 червня 2019 року відкрито спрощене позовне провадження у справі та призначено судове засідання на 24 липня 2019 року.
Ухвалою суду від 24 липня 2019 року судове засідання відкладено на 12 серпня 2019 року.
Ухвалою суду від 12 серпня 2019 року судове засідання відкладено на 17 вересня 2019 року.
ОСОБА_1 правом на надання відзиву на позовну заяву не скористався. 23 серпня 2019 року через канцелярію суду подав клопотання про закриття провадження у справі у зв'язку з тим, що дану справу не належить розглядати за привалами адміністративного судочинства.
Ухвалою суду від 26 вересня 2019 року у задоволенні клопотання відповідача про закриття провадження у справі відмовлено.
Суд, дослідивши матеріали справи, проаналізувавши докази у їх сукупності вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що наказом Харківського національного університету внутрішніх справ (далі - ХНУВС) від 11.08.2014 № 174 о/с ОСОБА_1 прийнято на службу в органи внутрішніх справ і зараховано курсантом 1-го курсу до навчально-наукового інституту підготовки фахівців для підрозділів кримінальної міліції Харківського національного університету внутрішніх справ за напрямом підготовки 6.030401 «Правознавство», термін навчання 4 роки, з 18 серпня 2014 року, присвоївши спеціальне звання "рядовий міліції".
Наказом ХНУВС від 31.08.2015 № 355 ОСОБА_1 переведено на 2-й навчальний курс.
Наказом ХНУВС від 29.08.2016 № 585 ОСОБА_1 переведено на 3-й навчальний курс.
Наказом ХНУВС від 11.08.2017 № 402 ОСОБА_1 переведено на 4-й навчальний курс.
Також, в матеріалах справи міститься копія наказу Харківського національного університету внутрішніх справ №246 о/с від 23.06.2018 року, яким ОСОБА_1 відраховано зі складу курсантів 4-го курсу факультету №2 за спеціальністю "Правознавство" з 23.06.2018 року, та направлено до Головного управління Національної поліції в Запорізькій області. Визначена сума витрат, пов'язаних з утриманням відповідача, склала 68282,45 грн.
17.04.2019 року наказом Головного управління Національної поліції в Запорізькій області №135 о/с ОСОБА_1 звільнено за п.7 ч.1 ст.77 Закону України "Про Національну поліцію" (за власним бажанням). Стаж служби в поліції на день звільнення складає 04 роки 07 місяців 29 днів.
Згідно Довідок-розрахунків витрат, пов'язаних з утриманням курсанта, складеними відповідно до Порядку розрахунку витрат, пов'язаних з утриманням курсантів у вищих навчальних закладах, затвердженого наказом Міністерства оборони України, Міністерства фінансів України, Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства транспорту та зв'язку України, Адміністрації Державної прикордонної служби України, Управління державної охорони України, Служби безпеки України від 16 липня 2007 року №419/831/240/605/537/219/534, Відповідач повинен відшкодувати витрати, пов'язані з його утриманням у ХНУВС в сумі 68 282 (шістдесят вісім тисяч двісті вісімдесят дві) грн. 45 коп.
Наведені розрахунки відповідачем не оскаржувались протягом навчання у ХНУВС та протягом проходження служби в ГУНП.
Враховуючи, що відповідач звільнився з Головного управління Національної поліції в Запорізькій області за власним бажанням до закінчення трирічного терміну після завершення навчання, але не відшкодував витрати на навчання Харківському національному університету внутрішніх справ в добровільному порядку, позивач звернувся до суду.
Відповідно до ст.24 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу", початком проходження військової служби вважається: день призначення на посаду курсанта вищого військового навчального закладу, військового навчального підрозділу вищого навчального закладу - для громадян, які не проходили військову службу, та військовозобов'язаних.
Відповідно ч.4, 6 ст. 18 Закону України "Про міліцію" (в редакції, яка була чинна на момент вступу відповідача до вищого навчального закладу), підготовка фахівців у вищих навчальних закладах Міністерства внутрішніх справ України за державним замовленням здійснюється на підставі договору про навчання, який укладається між навчальним закладом, головним управлінням, управлінням Міністерства внутрішніх справ України в Автономній Республіці Крим, області, місті Києві або Севастополі чи на транспорті та особою, яка навчається. Типову форму договору затверджує Міністерство внутрішніх справ України за погодженням з центральним органом виконавчої влади у сфері освіти і науки. Курсанти вищих навчальних закладів Міністерства внутрішніх справ України у разі дострокового розірвання договору через небажання продовжувати навчання або через недисциплінованість чи в разі відмови від подальшого проходження служби на посадах начальницького складу органів внутрішніх справ після закінчення вищого навчального закладу, а також особи начальницького складу органів внутрішніх справ, які звільняються із служби протягом трьох років після закінчення вищого навчального закладу Міністерства внутрішніх справ України за власним бажанням, через службову невідповідність або за порушення дисципліни, відшкодовують Міністерству внутрішніх справ України витрати, пов'язані з їх утриманням у вищому навчальному закладі, в порядку, установленому Кабінетом Міністрів України. У разі відмови від добровільного відшкодування витрат таке відшкодування здійснюється в судовому порядку.
Аналогічна норма міститься в Законі України "Про Національну поліцію", який вступив в силу з 07.11.2015 року, а саме у ч.2 ст.74 Закону - підготовка фахівців за державним замовленням у вищих навчальних закладах із специфічними умовами навчання, які здійснюють підготовку поліцейських, проводиться на підставі контракту про здобуття освіти, який укладається між навчальним закладом, відповідним органом поліції та особою, яка навчається.
01.09.2017 між відповідачем, Харківським національним університетом внутрішніх справ та Головним управлінням Національної поліції України в Запорізькій області укладено тристоронній контракт про здобуття освіти у вищому навчальному закладі зі специфічними умовами навчання, який здійснює підготовку поліцейських.
Спір у справі, що розглядається, стосується відшкодування витрат, пов'язаних із утриманням у вищому навчальному закладі МВС України особи, яка в подальшому за власним бажанням звільнилася з органів внутрішніх справ до закінчення трирічного терміну після закінчення навчання.
Порядок відшкодування особами витрат, пов'язаних з їх утриманням у вищих навчальних закладах зі специфічними умовами навчання, які здійснюють підготовку поліцейських, (далі - Порядок №261) затверджено постановою Кабінету Міністрів України "Про затвердження Порядку відшкодування особами витрат, пов'язаних з їх утриманням у вищих навчальних закладах із специфічними умовами навчання, які здійснюють підготовку поліцейських, та визнання такими, що втратили чинність, деяких постанов Кабінету Міністрів України" від 12 квітня 2017 року №261.
Відповідно п.2, 3 Порядку №261 витрати відшкодовуються згідно з контрактом, укладеним між вищим навчальним закладом, відповідним органом поліції та особою, яка навчалася. У разі коли особа є неповнолітньою, установлення правових відносин здійснюється відповідно до вимог Цивільного кодексу України. Відшкодування здійснюється в розмірі витрат, пов'язаних з:
- грошовим, продовольчим, речовим, медичним забезпеченням;
- оплатою комунальних послуг та спожитих енергоносіїв (тепло-, водопостачання, водовідведення, електроенергія).
Розрахунок витрат на утримання осіб (грошове, продовольче, речове та медичне забезпечення) у вищих навчальних закладах здійснюється відповідно до встановлених норм за їх фактичною вартістю. Розрахунок комунальних послуг та спожитих енергоносіїв здійснюється виходячи із середнього обсягу споживання у відповідному вищому навчальному закладі на одну особу за добу за період її фактичного перебування в такому закладі. Під час проведення розрахунків застосовуються тарифи, що встановлені для населення і діють у місцевості, в якій розташований вищий навчальний заклад, у відповідному навчальному році. На підставі розрахунків вищого навчального закладу складається довідка про фактичні витрати на кожну особу за весь строк навчання, яка долучається до її особової справи.
На виконання вимог п. 2.1.8 Договору, після закінчення навчання відповідача було затверджено розрахунок фактичних витрат на його підготовку за весь період навчання із зазначенням щорічних сум утримання.
Відповідно до довідок-розрахунків продовольчого забезпечення, вартості комунальних послуг і спожитих енергоносіїв, грошового забезпечення, медичного забезпечення та речового забезпечення, наданих позивачем до суду, загальна сума витрат на утримання відповідача за періоди з 18.08.2014 року по 23.06.2018 року складає 68282,45 грн.
Положеннями п.4 Порядку №261 встановлено, що витрати відшкодовуються особою в повному розмірі за весь період її фактичного навчання.
Абзацем 3 п.5 Порядку №261 встановлено, що у разі звільнення особи до відпрацювання нею трьох років після закінчення вищого навчального закладу орган поліції, в якому особа проходила службу, невідкладно повідомляє про це вищому навчальному закладу, в якому особа навчалася.
З наявної в матеріалах справи копії договору про підготовку фахівця у вищому навчальному закладі Міністерства внутрішніх справ України від 01.09.2014 року, укладеного між Харківським національним університетом внутрішніх справ, Головним управлінням МВС України в Харківській області та громадянином України ОСОБА_1 , слідує, що предметом договору є підготовка за державним замовленням на денній формі навчання фахівця освітньо-кваліфікаційного рівня бакалавр за напрямом правознавство.
Серед обов'язків особи (відповідача) п.2.3.5, 2.3.6 передбачено: після закінчення навчання прибути до місця призначення в термін, визначений у направленні на роботу, приступити до виконання службових обов'язків за посадою, на яку призначена Замовником (Головним управлінням МВС України в Запорізькій області), і відпрацювати не менше трьох років. У разі відрахування з навчального закладу чи звільнення з органів внутрішніх справ по закінченні навчання до встановленого трирічного терміну перебування на службі за підставами, передбаченими п.3 цього договору, відшкодувати фактичні витрати, пов'язані з утриманням у навчальному закладі згідно із затвердженим розрахунком.
Суд зазначає, що аналогічні положення передбачені Контрактом про здобуття освіти у вищому навчальному закладі із специфічними умовами навчання, який здійснює підготовку поліцейських, від 01.09.2017 року, який укладено між Харківським національним університетом внутрішніх справ, Головним управлінням національної поліції України в Запорізькій області та ОСОБА_1 .
У разі відмови від добровільного відшкодування витрат, а також у разі порушення особою умов договору, укладеного відповідно до пункту 6 цього Порядку, таке відшкодування здійснюється в судовому порядку. (п.8 Порядку №261).
Оскільки відповідача звільнено з органів внутрішніх справ за п. 7 ч.1 ст.77 Закону України "Про Національну поліцію" (за власним бажанням), що підпадає під п.п.3.3 п.3 Договору, виходячи з формулювання причин звільнення, він повинен відшкодувати витрати на його утримання за період навчання в Харківському національному університеті внутрішніх справ.
Згідно з п.17 ч.1 ст.4 Кодексу адміністративного судочинства України, публічна служба - це діяльність на державних політичних посадах, у державних колегіальних органах, професійна діяльність суддів, прокурорів, військова служба, альтернативна (невійськова) служба, інша державна служба, патронатна служба в державних органах, служба в органах влади Автономної Республіки Крим, органах місцевого самоврядування.
За змістом статті 9 Закону України від 20 грудня 1990 року №565-XII "Про міліцію" (далі - Закон №565-XII), чинного на час виникнення спірних відносин, на курсантів, слухачів, ад'юнктів, інших атестованих працівників, у тому числі й викладацького складу навчальних закладів МВС, поширюються права і обов'язки, гарантії правового і соціального захисту та відповідальність працівників міліції.
Відповідно до частини першої статті 20 Закону №565-XII, працівник міліції є представником державного органу виконавчої влади, а тому його служба є публічною.
З наведених норм слідує, що відповідач, перебуваючи на посаді, що відноситься до публічної служби, звільнився за власним бажанням, не відпрацювавши три роки, як це було визначено умовами договору від 01 вересня 2014 року про підготовку фахівця у вищому навчальному закладі МВС.
Даний спір підлягає вирішенню в порядку адміністративного судочинства як такий, що пов'язаний з питаннями реалізації правового статусу особи, яка перебуває на посаді публічної служби, від моменту її прийняття на посаду і до звільнення з публічної служби, зокрема, й питаннями відповідальності за невиконання договору підготовки фахівця, що призвели до відшкодування фактичних витрат, пов'язаних з утриманням у навчальному закладі, навіть якщо подання відповідного позову про відшкодування витрат відбувається після її звільнення з державної служби.
Аналогічна правова позиція викладена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 12 грудня 2018 року у справі №804/285/16.
Враховуючи, що зазначені витрати станом на час розгляду справи відповідачем добровільно не відшкодовані, суд приходить до висновку про наявність підстав для їх стягнення з відповідача в судовому порядку.
У зв'язку з цим суд приходить до висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог шляхом стягнення з ОСОБА_1 на користь Харківського національного університету внутрішніх справ витрати, пов'язані з утриманням, а саме, грошові кошти в розмірі суму 68282 (шістдесят вісім тисяч двісті вісімдесят дві) грн. 45 коп.
Відповідно до ч. 2 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову суб'єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб'єкта владних повноважень, пов'язані із залученням свідків та проведенням експертиз.
На підставі вищевикладеного та керуючись ст. 243, ст. 246, ст.255, ст. 293, ст. 295, ст. 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Адміністративний позов Харківського національного університету внутрішніх справ (61080, м. Харків, пр.. Льва Ландау, 27, код ЄДРПОУ 08571096) до ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ІПН НОМЕР_1 ) про стягнення витрат, пов'язаних з утриманням особи у вищому навчальному закладі - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який мешкає за адресою: АДРЕСА_2 (паспорт з безконтактним електронним носієм, НОМЕР_2 , орган видачі - 6315 дата оформлення 26.12.2017 року, ідентифікаційний номер - НОМЕР_1 ) на користь Харківського національного університету внутрішніх справ (Одержувач: Харківський національний університет внутрішніх справ, Код організації: 08571096, Банк одержувача: Державне казначейство України м. Київ, р/р: 31258209105066, МФО: 820172, Код банку одержувача: 25010100, Юридична адреса: пр-т. Льва Ландау, 27, м. Харків, 61080 витрати, пов'язані з утриманням, а саме, грошові кошти в розмірі суму 68282 (шістдесят вісім тисяч двісті вісімдесят дві) грн. 45 коп.
Рішення може бути оскаржене до Третього апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення складено у повному обсязі та підписано 26 вересня 2019 року.
Суддя М.С. Лазаренко