29000, м. Хмельницький, майдан Незалежності, 1 тел. 71-81-84, факс 71-81-98
"01" жовтня 2019 р. Справа № 924/567/19
Господарський суд Хмельницької області у складі судді Вибодовського О.Д. при секретарі судового засідання Сорока Д.В. розглянувши матеріали
за позовом ОСОБА_1 , смт.Ярмолинці, Хмельницької області
до ПАТ КБ "ПриватБанк", м.Київ
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Швець Руслан Олегович, м.Київ
про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню
Представники сторін:
Від позивача: ОСОБА_2 - згідно ордера №011295 від 18.06.2019р.;
Від відповідача: не з"явився;
Від третьої особи: не з"явився
В судовому засіданні відповідно до ст.240 ГПК України проголошено вступну та резолютивну частини ухвали.
Суть спору:
На адресу суду надійшла позовна заява ФОП Кравчука Віталія Віталійовича, смт.Ярмолинці, Хмельницької області до ПАТ КБ "ПриватБанк", м.Київ за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору Приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Швець Руслан Олегович, м.Київ про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 04.05.2019 року вказану заяву передано для розгляду судді Вибодовському О.Д.
Ухвалою суду від 26.06.2019р. прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. Справу вирішено розглядати за правилами загального позовного провадження.
Ухвалою суду від 14.08.2019р. закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті.
Представник позивача в судовому засіданні наполягав на задоволенні позову обгрунтовуючи доданими до заяви доказами.
Відповідач та третя особа не скористалися правом участі свого представника, відзиву на позов не подали, причин не вказали, хоча були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, що підтверджується наявними в матеріалах справи судовими повістками від 01.07.2019 року, від 25.07.2019 року та 15.08.2019р.
Згідно ч. 4 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Відповідно до ч. ч. 1, 3 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін; кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Стаття 43 Господарського процесуального кодексу України зобов'язує сторони добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами.
В силу ч. 1 ст. 76 Господарського процесуального кодексу України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.
Згідно ч.1 ст. 86 Господарського процесуального кодексу України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Судом встановлено, що сторонам, згідно вимог Господарського процесуального кодексу України, надавалась в повному обсязі можливість щодо обґрунтування їх правової позиції по суті справи та подання доказів, чим забезпечено принцип змагальності.
Відповідно до п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 р. про те, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку, що кореспондується з обов'язком добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (п. 35 рішення Європейського суду з прав людини від 07 липня 1989 р. у справі Юніон Еліментарія Сандерс проти Іспанії (Alimentaria Sanders S.A. v. Spain).
Обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням п. 1 ст. 6 даної Конвенції (§ 66 69 рішення Європейського суду з прав людини від 08 листопада 2005 р. у справі Смірнова проти України). Розумним, зокрема, вважається строк, що є об'єктивно необхідним для виконання процесуальних дій, прийняття процесуальних рішень та розгляду і вирішення справи з метою забезпечення своєчасного (без невиправданих зволікань) судового захисту.
З урахуванням практики Європейського суду з прав людини критеріями розумних строків є: правова та фактична складність справи; поведінка заявника, а також інших осіб, які беруть участь у справі, інших учасників процесу; поведінка органів державної влади (насамперед суду); характер процесу та його значення для заявника (справи Федіна проти України від 02 вересня 2010 р., Смірнова проти України від 08 листопада 2005 р., Матіка проти Румунії від 02 листопада 2006 р., Літоселітіс проти Греції від 05 лютого 2004 р. та інші).
Враховуючи обставини справи, належне повідомлення сторін про наявність судового спору та надання можливості забезпечити в повному обсязі право на захист, обов'язок дотримання принципу розумних строків вирішення спору, суд, керуючись з ч. 9 ст. 165 ГПК України, ч. 2 ст. 178 ГПК України, вирішує спір за наявними матеріалами справи.
Приймаючи дану ухвалу, судом враховується наступне:
Відповідно до ч.2 ст.4 ГПК України юридичні особи та фізичні особи -підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.
Судова юрисдикція - це компетенція спеціально уповноважених органів судової влади здійснювати правосуддя у формі визначеного законом виду судочинства щодо визначеного кола правовідносин.
Критеріями розмежування судової юрисдикції, тобто передбаченими законом умовами, за яких справа підлягає розгляду за правилами того чи іншого виду судочинства, можуть бути суб'єктний склад правовідносин, предмет спору та характер спірних матеріальних правовідносин у їх сукупності. Крім того, таким критерієм може бути пряма вказівка в законі на вид судочинства, у якому розглядається визначена категорія справ.
Відповідно до частини першої статті 19 Цивільного процесуального кодексу України у редакції вищевказаного Закону (далі - ЦПК України) суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.
Справи, що відносяться до юрисдикції господарських судів, визначено статтею 20 ГПК України.
Як вбачається із матеріалів справи та встановлено судом, позивач припинив здійснення підприємницької діяльності, що підтверджується Витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань №1005809995, з якого вбачається, що 31.01.2017 року зареєстровано припинення підприємницької діяльності ОСОБА_1 , смт.Ярмолинці, Хмельницької області номер запису 26710060002002230.
23 листопада 2017 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Швець Р.О. відповідно до ст.ст.87-91 Закону України «Про нотаріат» та п.2 Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безснірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженого Постановою КМ України №1172 від 29 червня 1999 року на користь Публічного акціонерного товариства комерційний банк «Приват банк» з ОСОБА_1 було стягнуто заборгованість за кредитним договором б/н від 05 квітня 2012 року за строк 1996 дні, а саме з 05 квітня 2012 року по 22 вересня 2017 року в сумі 109672 грн. 08 коп. з яких заборгованість за тілом кредиту 20800 грн. 00 коп., заборгованість за відсотками в сумі 42714 грн. 81 коп., заборгованість з комісії 8233 грн. 86 коп. та пеня за періоді з 25.09.2015р. по 22.09.2017р. у розмірі 37923 грн. 41 коп.
На адресу суду 04.06.2019р. надійшла позовна заява ОСОБА_1 , смт.Ярмолинці, Хмельницької області до ПАТ КБ "ПриватБанк", м.Київ за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору Приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Швець Руслан Олегович, м.Київ про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню.
З наведеного вбачається, що станом на дату вчинення виконавчого напису нотаріуса 23.11.2017р. та на дату звернення до господарського суду із позовною заявою 04.06.2019р. ОСОБА_1 не був зареєстрований як суб"єкт підприємницької діяльності, що в свою чергу відповідно до ст.20 ГПК України, не підлягає розгляду в порядку господарського судочинства спір про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню зі стороною фізичною особою, що не є підприємцем.
Приймаючи дану ухвалу, судом враховується практика Північно - західного апеляційного господарського суду, а саме постанова від 11.04.2019р. по справі №924/368/18.
Відповідно до п.1, ч.1, ст.231 ГПК України господарський суд закриває провадження у справі, якщо ) спір не підлягає вирішенню в порядку господарського судочинства.
Пунктом 5 ч.1 статті 7 Закону України "Про судовий збір" передбачено, що сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі закриття (припинення) провадження у справі (крім випадків, якщо провадження у справі закрито у зв'язку з відмовою позивача від позову і така відмова визнана судом), у тому числі в апеляційній та касаційній інстанціях.
Повернення сплаченої суми судового збору здійснюється в порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади із забезпечення реалізації державної фінансової політики. (ч.3 ст.7 Закону).
За таких обставин, провадження у даній справі підлягає закриттю відповідно до п.1, ч.1, ст.231 ГПК України.
Зважаючи на ту обставину, що цією ухвалою провадження у даній справі закрито відповідно до п.1, ч.1, ст.231 ГПК України, суд вважає за необхідне повернути позивачу судовий збір в розмірі 1 921,00 грн. з Державного бюджету України, на підставі п. 5 ч. 1 ст. 7 Закону України „Про судовий збір".
Керуючись п. 5 ч. 1 ст. 7 Закону України „Про судовий збір", п.1, ч.1, ст.231, ст.234 Господарського процесуального кодексу України СУД,-
Провадження у справі №924/567/19 закрити.
Повернути ОСОБА_1 , АДРЕСА_1 , код НОМЕР_1 з Державного бюджету України судовий збір в розмірі 1 921,00грн. (одну тисячу дев"ятсот двадцять одну гривню, 00коп.), відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 7 Закону України „Про судовий збір".
Ухвала набирає законної сили 01.10.2019р. та підлягає оскарженню.
Відповідно до ч.1, ст.256 ГПК України апеляційна скарга на ухвалу суду подається - протягом десяти днів з дня його (її) проголошення до Північно - Західного апеляційного господарського суду.
Повний текс складений 03.10.2019р.
Суддя О.Д. Вибодовський
Віддрук 4 прим. (реком. з повід):
1- до справи;
2- позивачу - ОСОБА_1, АДРЕСА_1 ;
3 - відповідачу - ПАТ КБ "ПриватБанк", 01001, м.Київ, вул.Грушевського, 1Д;
4 - третій особі - Приватному нотаріусу Київського міського нотаріального округу Швець Руслан Олегович, м . Київ , вул.Жилянська, 41 , кв . 3 .
помічник судді Т.М.Козій