Справа № 157/863/19
Провадження №1-кп/157/52/19
Іменем України
02 жовтня 2019 рокумісто Камінь-Каширський
Камінь-Каширський районний суд Волинської області в складі:
головуючого - судді ОСОБА_1 ,
з участю секретаря судового засідання - ОСОБА_2 ,
прокурора - ОСОБА_3 ,
обвинуваченого - ОСОБА_4 ,
захисника - ОСОБА_5 ,
розглянувши у судовому засіданні кримінальне провадження, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 11 квітня 2019 року за № 12019030090000180, про обвинувачення
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , українця, громадянина України, уродженця і жителя АДРЕСА_1 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_2 , не судимий,
у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 121 КК України,
Органом досудового слідства ОСОБА_4 обвинувачується в умисному тяжкому тілесному ушкодженні, що спричинило смерть потерпілого, а саме в тому, що він 11 квітня 2019 року близько 7 год. 30 хв., перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, знаходячись у житловому будинку, належному ОСОБА_6 , що за адресою: АДРЕСА_3 , на ґрунті особистих неприязних відносин, умисно наніс серію ударів (не менше 33) дерев'яною палицею та топорищем в ділянку ніг та тулуба ОСОБА_7 , внаслідок чого заподіяв останньому тяжкі тілесні ушкодження, небезпечні для життя в момент заподіяння, у вигляді відкритого перелому обох кісток лівої гомілки з ураженням магістральних судин, закритої травми грудної клітки з переломом дев'ятого ребра, синців, саден та забійних ран обох верхніх та нижніх кінцівок, що ускладнились розвитком геморагічного шоку, від яких останній близько 16 год. ІНФОРМАЦІЯ_2 помер.
Згідно з ухвалою Камінь-Каширського районного суду від 6 серпня 2019 року, що залишена без змін ухвалою Волинського апеляційного суду від 3 вересня 2019 року, щодо ОСОБА_4 продовжено строк тримання під вартою до 4 жовтня 2019 року включно.
У відповідності до абз. 2 ч. 3 ст. 331 КПК України до спливу продовженого строку тримання під вартою суд зобов'язаний повторно розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою, якщо судове провадження не було завершене до його спливу.
У судовому засіданні прокурор у кримінальному провадженні ОСОБА_3 просив продовжити строк тримання обвинуваченого ОСОБА_4 під вартою, мотивуючи тим, що ризики, які були підставою для застосування щодо останнього запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою не відпали, а кримінальне провадження з об'єктивних причин неможливо закінчити до закінчення строку тримання обвинуваченого під вартою.
Обвинувачений ОСОБА_4 та його захисник ОСОБА_5 заперечили проти продовження обвинуваченому строку тримання під вартою, захисник пояснив, що запобіжний захід у вигляді домашнього арешту буде достатнім для забезпечення належної процесуальної поведінки обвинуваченого.
Заслухавши думку прокурора, обвинуваченого та його захисника, суд дійшов висновку, що належить продовжити строк тримання обвинуваченого ОСОБА_4 під вартою на 60 днів, зважаючи на таке.
Згідно з ч.1 ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам:1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою зазначеної статті (ч. 2 ст. 177 КПК України).
Як вбачається з ухвали слідчого судді Камінь-Кашисрького районного суду Волинської області від 13 квітня 2019 року за клопотанням прокурора щодо ОСОБА_4 було застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з тих підстав, що мали місце ризики вчинення ним нових правопорушень. При цьому розмір застави слідчим суддею не визначався з огляду на те, що ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні злочину із застосуванням насильства.
Підставами для продовження судом 10 червня 2019 року та 6 серпня 2019 року строку тримання під вартою ОСОБА_4 стало те, що продовжував існувати ризик вчинення ним нових злочинів, а також був наявний ризик переховування його від суду.
У відповідності до п. 5 ч. 2 ст. 183 КПК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як, зокрема, до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п'ять років.
З матеріалів кримінального провадження вбачається, що ОСОБА_4 , хоча й притягувався раніше до кримінальної відповідальності, за що відбував покарання в місцях позбавлення волі, проте раніше не судимий, має постійне місце проживання по АДРЕСА_1 , де до затримання проживав з матір'ю та іншими близькими родичами.
В той же час він не працює, не має постійного джерела доходу, на нічний час періодично залишав місце проживання.
Злочин, у вчиненні якого обґрунтовано обвинувачується ОСОБА_4 , відноситься до категорії тяжких злочинів і пов'язаний із застосуванням насильства, посягає на життя та здоров'я людини, які у відповідності до Конституції України є найвищими соціальними цінностями. За вчинення цього злочину Кримінальним кодексом України передбачено покарання на строк від 7 до 10 років.
Сама по собі тяжкість злочину не є самостійною підставою для утримання особи під вартою, в той же час суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків, передбачених ст. 177 КПК України.
Враховуючи тяжкість та суспільну небезпечність злочину, у вчиненні якого обвинувачується ОСОБА_4 , суворість передбаченого покарання, що загрожує обвинуваченому у разі визнання його винуватим у вчиненні інкримінованого йому злочину, в сукупності з зазначеними вище обставинами, що характеризують особу обвинуваченого, суд дійшов висновку, що продовжує існувати ризик переховування обвинуваченого від суду.
За таких обставин і беручи до уваги, що строк тримання ОСОБА_4 під вартою закінчується 4 жовтня 2019 року і розгляд судового провадження не вбачається за можливе закінчити з об'єктивних причин, зокрема у зв'язку з необхідністю вирішення клопотань сторони захисту, що були заявлені, і необхідний додатковий час для прийняття у кримінальному провадженні судового рішення, а також з метою забезпечення виконання обвинуваченим процесуальних рішень, суд вважає, що обраний раніше щодо ОСОБА_4 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою належить продовжити на строк 60 днів.
На думку суду, застосування більш м'яких запобіжних заходів щодо ОСОБА_4 , в тому числі і домашнього арешту, не зможе, за вищезазначених судом обставин, дієво запобігти ризику, передбаченому п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України.
Оскільки обвинувачений ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні злочину із застосуванням насильства, тому у відповідності до п. 1 ч. 4 ст. 183 КПК України підстав для визначення розміру застави немає.
Керуючись ст. ст. 177, 194, 331, 369, 372 КПК України, суд
Продовжити строк тримання під вартою ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обвинуваченого у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 121 КК України, до 30 листопада 2019 року включно.
На ухвалу може бути подана апеляційна скарга до Волинського апеляційного суду через Камінь-Каширський районний суд Волинської області протягом семи днів з дня її оголошення.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення.
Головуючий: ОСОБА_1