27 вересня 2019 року
м. Київ
Справа № 826/10683/17
Провадження № 11-983за19
Велика Палата Верховного Суду у складі:
судді-доповідача Гриціва М. І.,
суддів: Антонюк Н. О., Анцупової Т. О., Британчука В. В., Власова Ю. Л., Данішевської В. І., Єленіної Ж. М., Золотнікова О. С., Кібенко О. Р., Лященко Н. П., Прокопенка О. Б., Пророка В. В., Ткачука О. С., Уркевича В. Ю., Яновської О. Г.,
перевірила касаційну скаргу ОСОБА_1 про перегляд ухвали Касаційного адміністративного суду від 15 серпня 2019 року та розгляд його касаційної скарги Великою Палатою Верховного Суду у справі за позовом громадянина Російської Федерації ОСОБА_1 до Головного управління Державної міграційної служби України в місті Києві про скасування наказу від 02 серпня 2017 року № 351, зобов'язання вчинити дії, та
Громадянин Російської Федерації ОСОБА_1 звернувся до адміністративного суду з позовними вимогами:
- скасувати наказ від 02 серпня 2017 року № 351 Головного управління Державної міграційної служби України у місті Києві про відмову громадянину Російської Федерації ОСОБА_1 в оформленні документів для вирішення питання про визнання його біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту;
- зобов'язати Головне управління Державної міграційної служби України у місті Києві прийняти документи від громадянина ОСОБА_1 та розпочати процедуру оформлення документів для вирішення питання про визнання його біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту.
Окружний адміністративний суд міста Києва рішенням від 28 листопада 2018 року в задоволенні позову відмовив.
Шостий апеляційний адміністративний суд постановою від 11 квітня 2019 рішення суду першої інстанції залишив без змін.
Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду ухвалою від 15 серпня 2019 року на підставі пункту 1 частини першої статті 333 Кодексу адміністративного судочинства (далі - КАС) відмовив у відкритті касаційного провадження. Підставою для цього стало подання скарги на судові рішення, які не підлягають касаційному оскарженню.
Громадянин Російської Федерації ОСОБА_1 надіслав на адресу Великої Палати Верховного Суду касаційну скаргу, у якій просить скасувати ухвалу суду касаційної інстанції та направити справу на новий розгляд до суду касаційної інстанції.
Прохання мотивує тим, що судові рішення є незаконними, прийнятими з порушенням норм матеріального та процесуального права. Вважає, що суд неповно з'ясував обставини у справі, що потягло безпідставну відмову в оформленні документів для вирішення питання про визнання ОСОБА_1 біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту.
Із посиланням на положення статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, практику Європейського суду з прав людини, в яких дається розуміння конвенційних принципів верховенства права, справедливості, юридичної визначеності та відповідальності держави, а також на положення статей 2, 4 КАС та інші норми національного законодавства ОСОБА_1 стверджує, що суд касаційної інстанції залишив поза увагою його ґрунтовні, доречні та конкретні доводи про наявність підстав для касаційного перегляду справи.
Зі змісту та спрямованості аргументів скарги ОСОБА_1 можна узагальнити, що її автор насправді пропонує, щоб Велика Палата Верховного Суду проревізувала і переглянула ухвалу касаційного суду від 15 серпня 2019 року про відмову у відкритті касаційного провадження, відкрила касаційне провадження й здійснила касаційний перегляд касаційної скарги заявника.
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 333 КАС суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.
За правилами частин третьої-шостої статті 346 цього Кодексу суд, який розглядає справу в касаційному порядку у складі колегії суддів, палати або об'єднаної палати, передає справу на розгляд Великої Палати Верховного Суду, якщо
така колегія (палата, об'єднана палата) вважає за необхідне відступити від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного в раніше ухваленому рішенні Верховного Суду у складі колегії суддів (палати, об'єднаної палати) іншого касаційного суду;
якщо така колегія (палата, об'єднана палата) вважає за необхідне відступити від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного в раніше ухваленому рішенні Великої Палати.
Суд, який розглядає справу в касаційному порядку у складі колегії або палати, має право передати справу на розгляд Великої Палати Верховного Суду, якщо дійде висновку, що справа містить виключну правову проблему і така передача необхідна для забезпечення розвитку права та формування єдиної правозастосовної практики.
Справа підлягає передачі на розгляд Великої Палати Верховного Суду у всіх випадках, коли учасник справи оскаржує судове рішення з підстав порушення правил предметної юрисдикції.
Згідно зі статтею 13 КАС учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення. Не допускається касаційне оскарження судового рішення першої інстанції без його перегляду в апеляційному порядку.
Із наведеного нормативного процесуального регулювання випливає, що ухвала суду касаційної інстанції про відмову у відкритті касаційного провадження є остаточною, вона не є тим видом судового рішення, що підлягає оскарженню, а Велика Палата Верховного Суду не є тим судовим органом, який має процесуальні повноваження переглядати судові рішення суду касаційної інстанції за правилами касаційного провадження та здійснювати відповідні процесуальні дії після такого перегляду.
Доводи і аргументи скарги ОСОБА_1 не спростовують правових висновків цієї ухвали.
У зв'язку зі сказаним варто послатися також на рішення Європейського суду з прав людини від 20 липня 2006 року у справі «Сокуренко і Стригун проти України», який у пункті 24 цього рішення наголосив на тому, що фраза «встановлений законом» поширюється не лише на правову основу самого існування «суду», але й на дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність, і, як зазначено Європейською комісією з прав людини у рішенні у справі «Занд проти Австрії» (доповідь від 12 жовтня 1978 року), термін «судом, встановленим законом» у пункті 1 статті 6 Конвенції передбачає «усю організаційну структуру судів, включно з (...) питаннями, що належать до юрисдикції певних категорій судів (...)».
Отже, касаційна скарга ОСОБА_1 є неприйнятною, а тому її разом з доданими до неї матеріалами слід повернути скаржнику.
Керуючись статтями 24, 346, 365 КАС Велика Палата Верховного Суду
Відмовити у прийнятті до розгляду Великою Палатою Верховного Суду касаційної скарги ОСОБА_1 про перегляд ухвали Касаційного адміністративного суду від 15 серпня 2019 року та розгляд його касаційної скарги Великою Палатою Верховного Суду у справі за позовом громадянина Російської Федерації ОСОБА_1 до Головного управління Державної міграційної служби України в місті Києві про скасування наказу від 02 серпня 2017 року № 351, зобов'язання вчинити дії.
Касаційну скаргу та додані до неї матеріали повернути ОСОБА_1 .
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання й оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідач М.І. Гриців
Судді: Н. О. Антонюк О. Р. Кібенко
Т. О. Анцупова Н. П. Лященко
В. В. Британчук О. Б. Прокопенко
Ю. Л. Власов В. В. Пророк
В. І. Данішевська О. С. Ткачук
Ж. М. Єленіна В. Ю. Уркевич
О. С. Золотніков О. Г. Яновська