Справа № 431/143/17-ц
Провадження № 22-ц/810/657/19
2019 року, вересня місяця, 25-го дня, Луганський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ головуючого Яреська А.В. (судді - доповідача), суддів: Дронської І.О., Єрмакова Ю.В., за участю секретаря судового засідання Перишкіна Т.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Луганського апеляційного суду в м. Сєвєродонецьку апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Старобільського районного суду Луганської області від 23 липня 2019 року у цивільній справі (№ 431/143/17-ц суддя І інстанції - Воронкін О.А.) за заявою ОСОБА_1 про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Старобільського районного суду Луганської області від 13 лютого 2017 року у цивільній справі № 431/143/17-ц за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про визнання договору дійсним, -
У травні 2017 року ОСОБА_1 звернувся до Старобільського районного суду Луганської області із заявою про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Старобільського районного суду Луганської області від 13 лютого 2017 року у цивільній справі № 431/143/17-ц за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про визнання договору дійсним. В обґрунтування доводів заяви зазначив, що рішенням Старобільського районного суду Луганської області від 13 лютого 2017 року позовні вимоги ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про визнання договору дійсним було задоволено. Визнано дійсним договір купівлі - продажу домовладіння розташованого за адресою: АДРЕСА_1 . Визнано за ОСОБА_2 право власності на домовладіння, яке складається з житлового будинку площею 38, 3 м2 , загальною площею 58,2 м2, літера А-1, а також будівель та споруд, позначених літерами «Б» - літня кухня, «В» та «Д» - сараї, «Г» - гараж, п/г - погріб, «1-2» - огорожа, «3» - колодязь. На час розгляду у Старобільському районному суді Луганської області зазначеної цивільної справи відповідачу не було відомо про те, що ОСОБА_2 не виконав домовленість та не віддав грошові кошти за купівлю будинку в сумі 3500 доларів США. Про це йому стало відомо лише 09.05.2017 року від його доньки ОСОБА_3 , а в подальшому сам ОСОБА_2 підтвердив цей факт. Просив суд переглянути та скасувати рішення Старобільського районного суду Луганської області від 13 лютого 2017 року по цивільній справі № 431/143/17-ц за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про визнання договору дійсним, за нововиявленими обставинами.
Ухвалою Старобільського районного суду Луганської області від 23 липня 2019 року у задоволенні заяви ОСОБА_1 про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Старобільського районного суду Луганської області від 13 лютого 2017 року у цивільній справі № 431/143/17-ц за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про визнання договору дійсним - відмовлено.
Не погодившись з вказаним рішенням суду першої інстанції, ОСОБА_1 звернувся до суду з апеляційною скаргою, в якій посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права просив скасувати ухвалу Старобільського районного суду Луганської області від 23 липня 2019 року.
У судовому засіданні скаржник доводи апеляційної скарги підтримав, просив задовольнити їх в повному обсязі. Представник позивача у судовому засіданні заперечував проти доводів апеляційної скарги, просив ухвалу суду першої інстанції залишити без змін.
Заслухавши доповідача, пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість ухвали суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів апеляційного суду вважає, що скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Так, відповідно до правил ч. ч. 1, 2 статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Згідно ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом.
Ухвала суду зазначеним вимогам закону в цілому відповідає.
Відмовляючи у задоволенні заяви про перегляд цивільної справи за нововиявленими обставинами суд першої інстанції виходив з того, що наведена заявником ОСОБА_4 обставина ( його обізнаність про борг позивача за будинок) не є істотною і не є підставою для скасування судового рішення за нововиявленими обставинами.
Апелянт наполягає на тому, що суд помилково вказав в оскаржуваній ухвалі на його обізнаність про борг позивача за будинок - тоді як фактично він при винесенні рішення 13 лютого 2017 року Старобільським районним судом не знав про наявність боргу позивача за будинок і саме тому помилково визнав позов.
Колегія суддів за таких обставин приходить до висновків про те, що обізнаність чи необізнаність заявника ОСОБА_4 на момент визнання ним позову у суді та вирішення справи по суті сама по собі не може бути розцінена як така обставина, що може бути підставою для скасування судового рішення за нововиявленими обставинами.
Так, частинами першою та другою статті 423 ЦПК України передбачено, що рішення, постанова або ухвала суду, якими закінчено розгляд справи, що набрали законної сили, можуть бути переглянуті за нововиявленими або виключними обставинами. Підставами для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами можуть бути лише істотні для справи обставини, що не були встановлені судом та не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи. На момент визначення ОСОБА_4 своєї правової позиції по справі (визнавати чи ні позов) він не був позбавлений можливості достовірно з'ясувати (зателефонувавши чи зв'язавшись іншим чином) у своєї доньки ОСОБА_5 ситуацію із оплатою. Отже немає підстав стверджувати що ця інформація не була і не могла бути відома особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи, немає підстав стверджувати і про те, що ця обставина могла вплинути на юридичну оцінку обставин, здійснену судом у судовому рішенні, про перегляд якого просить заявник. Крім того, колегія суддів враховує тут і те, що частиною 2 статті 220 ЦК є передбаченою можливість визнання рішенням суду дійсним договору, щодо якого відбулось не тільки повне, але й і часткове виконання. Нововиявлені обставини мають підтверджуватися фактичними даними (доказами), що в установленому порядку спростовують факти, покладені в основу судового рішення. Суд має право скасувати судове рішення за нововиявленими обставинами лише за умови, що ці обставини можуть вплинути на юридичну оцінку обставин, здійснену судом у судовому рішенні, що переглядається. Європейський суд з прав людини зауважив, що одним із фундаментальних аспектів верховенства права є принцип юридичної визначеності, який передбачає повагу до принципу res judicata - принципу остаточності рішень суду. Цей принцип наголошує, що жодна зі сторін не має права вимагати перегляду остаточного та обов'язкового рішення суду просто тому, що вона має на меті добитися нового слухання справи та нового її вирішення. Повноваження вищих судових органів стосовно перегляду мають реалізовуватись для виправлення судових помилок та недоліків судочинства, але не для здійснення нового судового розгляду. Перегляд не повинен фактично підміняти собою апеляцію, а сама можливість існування двох точок зору на один предмет не є підставою для нового розгляду. Винятки із цього принципу можуть мати місце лише за наявності підстав, обумовлених обставинами важливого та вимушеного характеру (PONOMARYOV v. UKRAINE, № 3236/03, § 40, ЄСПЛ, 03 квітня 2008 року). Процедура скасування остаточного судового рішення у зв'язку із нововиявленими обставинами передбачає, що існує доказ, який раніше не міг бути доступний, однак він міг би призвести до іншого результату судового розгляду. Особа, яка звертається із заявою про скасування рішення, повинна довести, що в неї не було можливості представити цей доказ на остаточному судовому слуханні і що цей доказ є вирішальним. Ця процедура є характерною для правових систем багатьох держав-учасниць. Зазначена процедура сама по собі не суперечить принципу правової визначеності доти, доки вона використовується задля виправлення помилок, допущених під час здійснення правосуддя (PRAVEDNAYA v. RUSSIA, № 69529/01, § 27, 28, ЄСПЛ, 18 листопада 2004 року). Отже, висновок суду про відсутність підстав для скасування рішення за нововиявленими обставинами відповідає матеріалам справи та законодавству, яке регулює дане питання. Доводи апеляції висновків суду не спростовують. Не є підставою для перегляду рішення суду за нововиявленими обставинами: 1) переоцінка доказів, оцінених судом у процесі розгляду справи; 2) докази, які не оцінювалися судом, стосовно обставин, що були встановлені судом. У рішенні суд не визначав яку саме суму сплатив позивач відповідачу і чи існує чи ні заборгованість по сплаті, зазначення у рішенні про те, що на момент винесення рішення сторони домовились по усіх істотних умовах і відбулось повне виконання умов договору не унеможливлює можливої наявності чи відсутності домовленості про розстрочку чи відстрочення сплати у повному обсязі, розмір заборгованості. Як вбачається з пояснень представника позивача він визнає наявність певної заборгованості, заперечує лише розмір цієї заборгованості. Між тим, при перегляді судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами суд не може виходити за межі тих вимог, які були предметом розгляду при ухваленні судового рішення, яке переглядається, розглядати інші вимоги або інші підстави позову. Тоді як суд має право скасувати судове рішення у зв'язку з нововиявленими обставинами лише за умови, що ці обставини можуть вплинути на юридичну оцінку обставин, здійснену судом у судовому рішенні, що переглядається.
Отже, за таких обставин колегія суддів приходить до висновків про те, що оскаржена ухвала є постановленою без таких порушень норм матеріального і процесуального права, що давали б підстави для її скасування - апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а оскаржену ухвали без змін.
Керуючись ст. ст. 367, 374, 375, 382 - 384 ЦПК України, апеляційний суд
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Ухвалу Старобільського районного суду Луганської області від 23 липня 2019 року залишити без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту постанови.
Повний текст постанови складено 30 вересня 2019 року.
Головуючий Судді