Справа № 415/4482/19
Провадження № 22-ц/810/655/19
2019 року, вересня місяця, 25-го дня, Луганський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ головуючого Яреська А.В. (судді - доповідача), суддів: Карташова О.Ю., Єрмакова Ю.В., за участю секретаря судового засідання Сінько А.І., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Луганського апеляційного суду в м. Сєвєродонецьку апеляційну скаргу Управління пенсійного фонду України в м. Лисичанську Луганської області на рішення Лисичанського міського суду Луганської області від 26 червня 2019 року у цивільній справі (№ 415/4482/19 суддя І інстанції - Фастовець В.М.) за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в м. Лисичанську Луганської області про стягнення грошових коштів, набутих в порядку спадкування за законом, -
У травні 2019 року ОСОБА_1 звернулася до Лисичанського міського суду Луганської області із позовною заявою до Управління Пенсійного фонду України в м. Лисичанську Луганської області про стягнення грошових коштів, набутих в порядку спадкування за законом. Просила суд стягнути з Управління Пенсійного фонду України в м. Лисичанську Луганської області на її користь суму недоотриманої пенсії за період з 01.03.2016 року по 30.04.2018 року, яка була оформлена в Управлінні пенсійного фонду України в м. Лисичанську Луганської області, в сумі 45 062, 76 грн., в порядку спадкування за законом, після смерті чоловіка ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , по рішенню Лисичанського міського суду Луганської області справа № 415/1308/19 від 15.03.2019 року.
Рішенням Лисичанського міського суду Луганської області від 26 червня 2019 року позов ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України про стягнення грошових коштів, набутих в порядку спадкування за законом - задоволено частково. Суд вирішив стягнути на користь ОСОБА_1 з Управління Пенсійного фонду України в м. Лисичанську Луганської області належну на праві власності спадкове майно - грошові кошти в розмірі 45 062 грн. 76 грн. Стягнути з Управління Пенсійного фонду України в м. Лисичанську Луганської області витрати на правничу допомогу адвоката в розмірі 1000 грн. Вирішено питання по судовим витратам.
Не погоджуючись із зазначеним рішенням, відповідачем подано апеляційну скаргу в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм процесуального та матеріального права, просили скасувати рішення Лисичанського міського суду Луганської області від 26 червня 2019 року, та ухвалити по справі нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 відмовити за необґрунтованістю.
Учасники справи у судове засідання не з'явилися, про час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає апеляційну скаргу такою, що не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ч.ч. 1, 2 статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Згідно ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом.
Задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції виходив з того, що ІНФОРМАЦІЯ_2 помер ОСОБА_2 (а.с.8). Лисичанський міський суд рішенням від 15 березня 2019 р. визнав за позивачкою право власності на спадкове майно, яке складається з недоотриманої пенсії за період з 01.03.2016 по 30.04.2018, яка була оформлена в УПФУ в м. Лисичанську Луганської області в сумі 45062,76 грн., в порядку спадкування за законом після смерті чоловіка ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 (а.с.4). УПФУ в м. Лисичанську Луганської області рішенням від 20 травня 2019 р. № 909240849327 відмовило позивачці у виплаті недоотриманої пенсії та рекомендував звернутись до нотаріальної контори для оформлення свідоцтва про право на спадщину (а.с.6). Рішенням Лисичанського міського суду від 15 березня 2019 р., що набрало законної сили, встановлено, що позивачка не мала можливості оформити свідоцтво про право на спадкування у зв'язку з тим, що отримала відмову нотаріуса у вчиненні нотаріальної дії. Вказана обставина відповідно до ст.82 ч.4 ЦПК України не потребує доказування. Таким чином іншої можливості успадкувати недоотриману пенсію ОСОБА_2 без звернення до суду у позивачки не було. Виконання судового рішення як завершальна стадія судового провадження є невід'ємним елементом права на судовий захист, передбаченого статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Практика Європейського суду з прав людини (справи "Юрій Миколайович Іванов проти України", "Горнсбі проти Греції") говорить, що право на справедливий суд є ілюзорним, якщо судове рішення залишається невиконаним. Таким чином, позивачка звернулася до суду з позовом про захист свого порушеного майнового права на належне їй на праві власності успадковане майно - грошові кошти, які утримуються відповідачем, і позов про стягнення цих коштів підлягає задоволенню.
На підтвердження понесення витрат на правничу допомогу позивачем подано суду: ордер про надання правової допомоги; договір про надання правової допомоги від 15.05.2019; розрахунок погодинної вартості правової допомоги, передбаченої договором про надання правничої допомоги від 15.05.2019 та квитанцію, відповідно до якої позивач сплатив адвокату 4 000 грн. (а. с.7, 9,10,11). Аналізуючи розрахунок вартості правової допомоги (а.с.10), суд бере до уваги надані послуги на суму 1000 грн. (складання та направлення адвокатського запиту до УПФУ, консультування клієнта з питання, що стосується його інтересів, підготовку матеріалів для подання їх до суду) та вважає їх розмір розумним та справедливим. Разом з цим, суд не прийняв до уваги послуги на 3000 грн. - підготовка проекту позовної заяви та її подання до Луганського окружного адміністративного суду на дії УПФУ м. Лисичанська, оскільки даний пункт не стосується розгляду справи Лисичанським міським судом (а.с.10). За таких обставин суд визнав, що позивачем частково доведено понесення витрат за надання правничої допомоги у розмірі 1 000 грн., які підлягають стягненню з відповідача на користь позивача.
Колегія погоджується з такими висновками суду першої інстанції, адже до них він дійшов з належним дотриманням норм матеріального та процесуального права. Підстави припинення виплати пенсії передбачені статтею 49 Закону, а саме: за рішенням територіальних органів Пенсійного фонду або за рішенням суду припиняється: якщо пенсія призначена на підставі документів, що містять недостовірні відомості; у разі смерті пенсіонера; у разі неотримання призначеної пенсії протягом 6 місяців підряд; в інших випадках, передбачених законом. Таким чином під протиправною бездіяльністю органа, що призначає та виплачує пенсію (як суб'єкта владних повноважень) розуміється зовнішня форма поведінки (діяння) цього органу, яка полягає (проявляється) у не прийнятті рішення чи у нездійсненні юридично значимих й обов'язкових дій на користь заінтересованих осіб, які на підставі закону та/або іншого нормативно-правового регулювання віднесені до компетенції цього суб'єкта, були об'єктивно необхідні і реально можливими для реалізації, але фактично не були здійснені.
Постановою Кабінету Міністрів України від 07.11.2014 р. № 595 затверджений Тимчасовий порядок фінансування бюджетних установ, здійснення соціальних виплат населенню та надання фінансової підтримки окремим підприємствам і організаціям Донецької та Луганської областей, а також інших платежів з рахунків, відкритих в органах Казначейства, відповідно до якого "...у населених пунктах Донецької та Луганської областей, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження..., видатки з державного бюджету, бюджету Пенсійного фонду України та бюджетів інших фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування здійснюються лише після повернення згаданої території під контроль органів державної влади.
Відповідно до п.3 Постанови Кабінету Міністрів України від 07.11.2014 р. № 595 територіальні органи зобов'язані керуватись положеннями ст.49 Закону України притіняти виплату пенсії за рішенням територіальних органів Пенсійного фонду або за рішенням суду за наявності підстав. Відсутність зазначеного рішення свідчить, що нараховані суми пенсії, не отримані з вини органу, що призначає і виплачує пенсію.
Статтею 47 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» визначено, що пенсія виплачується щомісяця, у строк не пізніше 25 числа місяця, за який виплачується пенсія, виключно в грошовій формі за зазначеним у заяві місцем фактичного проживання пенсіонера в межах України організаціями, що здійснюють виплату і доставку пенсій, або через установи банків у порядку, передбаченому Кабінетом Міністрів України.
На підставі викладеного, приймаючи до уваги юридичну позицію, викладену Верховним Судом у зразковій справі № 802/402/18 від 03 травня 2018 року про те, що пенсія особи є її приватною власністю й припинення її та невиплата не у спосіб, передбачений Законом, є втручанням в право людини на власність,
Проаналізувавши наявні дані, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції повно та всебічно дослідив і оцінив обставини по справі та надані сторонами, в їх сукупності, всі докази та правильно визначив юридичну природу спірних правовідносин, закон, який їх регулює із застосуванням висновків щодо застосування відповідних норм права, викладених в постанові Верховного Суду.
Статтею 41 Конституції України та ст.1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, закріплено принцип непорушності права приватної власності, який означає право особи на безперешкодне користування своїм правом та закріплює право власника володіти, користуватися і розпоряджатися належним йому майном, на власний розсуд учиняти щодо свого майна будь-які угоди, відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.
Відповідно до ст.1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.
Статтею 1227 ЦК України передбачено, що суми заробітної плати, пенсії, стипендії, аліментів, допомоги у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю, відшкодувань у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я, інших соціальних виплат, які належали спадкодавцеві, але не були ним одержані за життя, передаються членам його сім'ї, а у разі їх відсутності - входять до складу спадщини.
Відповідно до ч. 1 ст. 46 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» нараховані суми пенсії, на виплату яких пенсіонер мав право, але не отримав своєчасно з власної вини, виплачуються за минулий час, але не більше ніж за три роки до дня звернення за отриманням пенсії. У цьому разі частина суми неотриманої пенсії, але не більш як за 12 місяців, виплачується одночасно, а решта суми виплачується щомісяця рівними частинами, що не перевищують місячного розміру пенсії.
Аналіз зазначеної норми права дає підстави для висновку про те, що дана норма розповсюджується на правовідносини з приводу виплати нарахованих сум пенсії, але своєчасно не отриманих пенсіонером з власної вини та не розповсюджуються на правовідносини з приводу отримання спадкоємцями померлого пенсіонера тих сум пенсії, які перейшли у спадщину.
Згідно ст. 52 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» сума пенсії, що належала пенсіонерові і залишилася недоотриманою у зв'язку з його смертю, виплачується - по місяць смерті включно членам його сім'ї, які проживали разом з пенсіонером на день його смерті, у тому числі непрацездатним членам сім'ї, зазначеним у частині другій статті 36 цього Закону, які знаходилися на його утриманні, незалежно від того, проживали вони разом з померлим пенсіонером чи не проживали.
Члени сім'ї, зазначені в частині першій цієї статті, повинні звернутися за виплатою суми пенсії померлого пенсіонера протягом шести місяців з дня відкриття спадщини. У разі звернення кількох членів сім'ї, які мають право на отримання суми пенсії, зазначеної у частині першій цієї статті, належна їм відповідно до цієї статті сума пенсії ділиться між ними порівну. У разі відсутності членів сім'ї, зазначених у частині першій цієї статті, або у разі не звернення ними за виплатою вказаної суми в установлений частиною другою цієї статті строк сума пенсії, що належала пенсіонерові і залишилася недоотриманою у зв'язку з його смертю, входить до складу спадщини. Доводи апеляційної скарги щодо відсутності права позивача на отримання нарахованих спадкодавцю коштів колегія суддів вважає необґрунтованими та такими, що спростовуються встановленими судом обставинами та наведеними вище нормами матеріального права, згідно яких сума пенсії, що належала пенсіонерові, але не була ним одержана за життя, передаються членам його сім'ї у повному обсязі. Норми ч. 1 ст. 46 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», які регулюють виплату пенсіонеру певних сум пенсії не більше ніж за три роки до дня звернення за отриманням пенсії, не розповсюджуються на правовідносини, що регулюються нормами ст. 1227 ЦК України та ст. 52 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Відповідно до вимог ст.375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права. Отже, судова колегія приходить до висновків про те, що доводи апеляційної скарги дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального чи процесуального права, які призвели або могли призвести до неправильного вирішення справи, а тому апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а рішення суду першої інстанції - залишенню без змін
Керуючись ст. ст. 367, 374, 375, 382 - 384 ЦПК України, апеляційний суд
Апеляційну скаргу Управління пенсійного фонду України в м. Лисичанську Луганської області залишити без задоволення.
Рішення Лисичанського міського суду Луганської області від 26 червня 2019 року залишити без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту постанови.
Повний текст постанови складено 30.09.2019 року.
Головуючий
Судді