Провадження № 22-ц/803/7642/19 Справа № 184/634/18 Суддя у 1-й інстанції - Гукова Р. М. Суддя у 2-й інстанції - Барильська А. П.
01 жовтня 2019 року м.Кривий Ріг
Дніпровський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого - судді: Барильської А.П.,
суддів: Бондар Я.М., Зубакової В.П.,
сторони:
позивач: Міське комунальне підприємство "Покровське виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства",
відповідач: ОСОБА_1
розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження, у порядку ч.13 ст. 7, ч.1 ст. 369 ЦПК України, без повідомлення учасників справи, за наявними у справі матеріалами, апеляційну скаргу Міського комунального підприємства "Покровське виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства" на рішення Орджонікідзевського міського суду Дніпропетровської області від 20 травня 2019 року, яке постановлено суддею Гуковою Р.М. у м. Покров Дніпропетровської області та повний текст рішення складено 30 травня 2019 року, -
В квітні 2018 року Міське комунальне підприємство "Покровське виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства" звернулось з позовом до ОСОБА_1 про стягнення збитків.
В обґрунтування позову зазначено, що 10.04.2017 року відповідач ОСОБА_1 , шляхом вільного доступу проник до оглядового колодязя системи централізованого водопостачання міста Покров , який розташований біля будинку АДРЕСА_2 і самовільно, без дозволу МКП «Покровводоканал», втрутився в роботу водопровідної мережі м. Покров, вчинив несанкціоноване припинення водопостачання вказаного житлового будинку надавши розпорядження слюсарю ОСББ «Дубок-2016» закрутити засувку водопровідної труби. Внаслідок втручання ОСОБА_1 в роботу запірної арматури, ця засувка вийшла з ладу, що призвело до припинення питного водопостачання до будинку АДРЕСА_2 .
Позивач вважає, що своїми діями відповідач спричинив позивачу збитки в сумі 8284,10 грн.
На підставі наведеного вище позивач просив суд стягнути з відповідача на свою користь 8284,10 грн. спричинених збитків та судові витрати по справі.
Рішенням Орджонікідзевського міського суду Дніпропетровської області від 20 травня 2019 року в задоволенні позову відмовлено.
В апеляційній скарзі позивач, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, ставить питання про скасування рішення суду першої інстанції та ухвалення нового рішення про задоволення позовних вимог.
На думку апелянта, судом першої інстанції не надано належної оцінки поясненням свідків, проігноровано докази, надані позивачем на підтвердження позовних вимог, застосовано вибірковий, необ'єктивний і упереджений підхід до оцінки доказів та пояснень свідків, не враховано доведеність втручання відповідача в роботу засувки в оглядовому колодязі.
Так, пояснення свідків ОСОБА_2 та ОСОБА_3 взагалі не місять жодної інформації щодо предмета доказування.
При цьому суд першої інстанції не врахував пояснення свідка ОСОБА_4 , якими підтверджено факт втручання відповідача в роботу водопровідної мережі позивача попри заборону вчинення таких дій.
Крім того судом невірно трактовані пояснення свідка ОСОБА_5 , який пояснив, що засувки 36-го мікрорайону м. Покров знаходились в робочому стані до моменту втручання в роботу засувки з боку відповідача, при цьому суд дійшов помилкового висновку про те, що станом на 10.04.2019 року технічний стан засувки був невідомий.
Судом першої інстанції не в повному обсязі були відображені пояснення свідка ОСОБА_6 , який, разом із свідком ОСОБА_7 , повідомляв про негативні для нормальної роботи засувками наслідки некваліфікованого стороннього втручання в роботу, що після розбирання засувки підтвердилось внутрішнє пошкодження засувки, а саме падіння щок, що є наслідком некваліфікованого стороннього втручання у роботу засувки.
Зауважує на тому, що надані свідками ОСОБА_5 , ОСОБА_4 , ОСОБА_7 та ОСОБА_8 пояснення, в їх сукупності, є належними доказами на підтвердження того, що засувка біля будинку АДРЕСА_2 вийшла з ладу після самовільного втручання відповідача в її роботу.
Крім того, відповідачем по справі не надано доказів на підтвердження того, що він не мав ніякої іншої можливості припинити водопостачання в квартирі АДРЕСА_2 .
Апелянт вважає належним та допустимим доказом на підтвердження завданих збитків калькуляцію виконаних робіт по усуненню пошкоджень за адресою будинку АДРЕСА_2 , та відповідні розрахунки витрат позивача, що були пов'язані з проведенням відновлювальних робіт.
Відзив на апеляційну скаргу не подавався.
Справа розглядається без повідомлення учасників справи, в порядку ст. 369 ЦПК України, оскільки ціна позову менше 100 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах заявлених позовних вимог, доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, з наступних підстав.
Як встановлено судом та вбачається з матеріалів справи, 10.04.2017 року відповідач ОСОБА_1 , шляхом вільного доступу, проник до оглядового колодязя системи централізованого водопостачання міста Покров, який розташований біля будинку АДРЕСА_2 , вчинив несанкціоноване припинення водопостачання вказаного житлового будинку надавши розпорядження слюсарю ОСББ «Дубок-2016» закрутити засувку водопровідної труби.
Згідно акту від 11.04.2017 року, складеного комісією у складі спеціаліста по безпеці ОСОБА_12 , головного інженера ОСОБА_6, начальника ПТО ОСОБА_13 та ОСОБА_1 за наслідками обстеження колодязя біля буд. АДРЕСА_2 , було проведено обстеження місця врізки у водопровідній камері житлового будинку АДРЕСА_2 . В Акт вказано, що колодязь знаходиться навпроти 2-го під'їзду на відстані 22 м., глибина камери 2,5 м. За фактом обстеження встановлено протікання на запірній арматурі діаметром 80 мм. Протікання виникло в результаті робіт по закриттю даної засувки. Закриття здійснювалось для перекриття подачі води.
Із службової записки головного інженера ОСОБА_6 від 11.04.2017 року вбачається, що 10.04.2017 року на диспетчерський пункт КП «Покровводоканал» надійшов телефонний дзвінок від голови ОСББ «Дубок-2016» ОСОБА_1 , який повідомив про те, що в будинку АДРЕСА_2 сталася аварійна ситуація на п'ятому поверсі та просив терміново закрити засувку. Диспетчер роз'яснила ОСОБА_1 , що вказану аварійну ситуацію можна локалізувати, якщо перекрити вентиль стояка у даному будинку. Через деякий час надійшов дзвінок з повідомленням про те, що ОСОБА_1 перекрив засувку водопровідної труби. В 16:00 год. Цього ж дня головний інженер ОСОБА_6 виїхав за вказаною адресою та побачив, що запірна арматура, встановлена на вводі в будинок АДРЕСА_2 знаходиться в неробочому стані. Зазначено, що вказані дії ОСОБА_1 призвели до зупинення подачі питної води мешканцям даного будинку. Для виконання аварійно-відновлювальних робіт, а саме заміни запірної арматури, необхідно здійснити комплекс робіт, внаслідок чого буде зупинено подачу води на 2 мікрорайони приблизно на 11 год. (а.с.8).
Крім того, із доповідної записки ОСОБА_6 вбачається, що в результаті виконання аварійно-відновлювальних робіт на водопровідному вводі буд. АДРЕСА_2 , було виконано скид питної води з магістральних, розподільних та внутрішньо будинкових мереж 36-го мікрорайону в м. Покров. Технічна можливість відключення водопостачання для ремонту запірної арматури за даною адресою існує тільки при перекритті запірної арматури на перехресті вул. Соборна та вул. Незалежності та перехресті вул. Незалежності та вул. Освіти. Підприємство МКП «Покровводоканал» понесло збитки від втрат питної води та заповнення системи після закінчення робіт у розрахунковому об'ємі з магістральних, розподільних мереж - 341,4 м.куб, водовозом здійснено підвіз води в об'ємі - 9 м.куб (а.с.10).
Відповідно до калькуляції виконаних робіт по ліквідації пошкоджень за адресою АДРЕСА_2, МКП «Покровводоканал» було затрачено 4709,92 грн. (а.с.9).
Згідно наданого розрахунку за водопостачання, вартість питної води, витраченої для повторного заповнення водопровідних мереж житлових будинків складає 2782,18 грн. (а.с.11).
Крім того, відповідно до відомості затрат електроенергії, вартість електроенергії, витраченої на роботу насосного обладнання для повторного заповнення водопровідних мереж житлових будинків питною водою складає 792,00 грн. (а.с.12).
Звертаючись з позовом про стягнення збитків, позивач посилався на те, що саме внаслідок дій відповідача з перекриття засувки, остання вийшла із ладу, внаслідок чого позивачу було завдано збитків на суму 8284,10 грн.
Ухвалюючи рішення по справі, суд першої інстанції виходив з того, що позивачем не доведено наявність та розмір збитків, та не доведено причинно-наслідковий зв'язок між діями відповідача та шкодою.
Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції, з огляду на наступне.
Згідно із ч.1 ст.4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Аналогічні положення містяться у ст.ст. 15, 16 ЦК України, за якими кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання та має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Так, відповідно до статті 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є: втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права; доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене.
Загальні підстави відповідальності за завдану майнову шкоду визначені ст. 1166 ЦК України, за якою майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала; особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.
Тобто, збитки - це об'єктивне зменшення будь-яких майнових благ особи, що обмежує його інтереси, як учасника певних відносин і проявляється у витратах, зроблених особою, втраті або пошкодженні майна, а також не одержаних особою доходів, які б вона одержала при умові правомірної поведінки особи.
Для застосування такої міри цивільно-правової відповідальності, як відшкодування збитків, необхідно встановити наявність чотирьох елементів правопорушення, а саме: протиправної поведінки заподіювача, збитків, причинного зв'язку між протиправною поведінкою заподіювача та збитками, вини. За відсутності хоча б одного з цих елементів цивільно-правова відповідальність не настає.
Причинний зв'язок між протиправною поведінкою особи та завданою шкодою є обов'язковою умовою відповідальності, яка передбачає, що шкода стала об'єктивним наслідком поведінки заподіювача шкоди.
У свою чергу, аналіз норм ст. 1166 ЦК України свідчить, що тягар доказування складу цивільного правопорушення у деліктних зобов'язаннях покладено на позивача.
Отже, саме на позивача покладається обов'язок довести наявність шкоди та її розмір, протиправність поведінки заподіювача шкоди та причинний зв'язок такої поведінки із заподіяною шкодою.
Предметом спору у справі, яка переглядається, є відшкодування збитків, завданих, за твердженням позивача, внаслідок втручання відповідача в роботу запірної арматури за адресою АДРЕСА_2 .
За змістом ст.ст. 12, 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Як вбачається із матеріалів справи, як на підставу задоволення позову, позивач посилається на Акт від 11.04.2017 року, який складено комісією у складі спеціаліста по безпеці ОСОБА_12 , головного інженера ОСОБА_6, начальника ПТО ОСОБА_13 та ОСОБА_1 за результатами огляду колодязя біля буд. АДРЕСА_2 з якого вбачається, що вказаний колодязь знаходиться навпроти 2-го під'їзду на відстані 22 м., глибина камери 2,5 м. За фактом обстеження встановлено протікання на запірній арматурі діаметром 80 мм. Протікання виникло в результаті робіт по закриттю даної засувки. Закриття здійснювалось для перекриття подачі води.
Натомість, наданими в суді першої інстанції поясненнями свідків ОСОБА_12 , ОСОБА_6 та ОСОБА_13 встановлено, що під час складання вище вказаного акту візуальний огляд колодязю був проведений зовні, ніхто у колодязь не спускався, у зв'язку із чим у даному акті було допущено помилку щодо діаметру запірної арматури.
Таким чином колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про те, що встановити, за яких обставин виникло протікання води, не можливо.
Крім того, Актом від 11.04.2017 року лише зафіксовано протікання води, а не наявність поломки чи несправності засувки, а свідок ОСОБА_5 пояснив, що таке протікання може мати місце, однак це не означає, що запірна арматура вийшла з ладу та є неробочою.
Також із пояснень свідка ОСОБА_7 слідує, що засувка має такий механізм, що некваліфікована особа може її зламати, адже бувають випадки, коли самі працівники водоканалу могли її зламати. Засувка із колодязя біля будинку АДРЕСА_2 ремонту не підлягала, оскільки вона була стара, а у неї наявні чугунці елементи, які з часом зношуються. Через зношування даний чавунних елементів щоки також можуть падати.
При цьому слід зауважити, що свідки, які є працівниками позивача пояснили, що точно визначити в чому полягає причина протікання води без розбору засувки не можливо. Водночас доказів, які б підтверджували, що здійснювався розбір такої засувки, за наслідками чого зафіксовано виявлені недоліки чи поломки, суду надано не було.
На думку колегії суддів, посилання на те, що поломка полягає у тому, що впали щоки у запірному механізмі, внаслідок чого вона вийшла з ладу є припущеннями, а матеріали справи не містять жодних доказів, що така поломка є наслідком дій відповідача. При цьому свідки, які є співробітниками позивача, зокрема, ОСОБА_7 зазначив про те, що щоки можуть впасти і внаслідок стирання чавунних деталей, тобто амортизаційного зносу запірної арматури.
На підставі наведеного вище колегія суддів погоджується з висновком суд першої інстанції про те, що Актом від 11.04.2017 року чином не доведено наявність причинно-наслідкового зв'язку між діями відповідача та шкодою, на яку посилається позивач.
На думку колегії суддів, суд першої інстанції правильного виходив з того, що не є належними та допустимими доказами на підтвердження вчинення відповідачем цивільного правопорушення та завдання відповідної шкоди долучені до матеріалів справи доповідна та службова записки, оскільки вказані документи є внутрішнім листуванням із керівництвом підприємства інформаційно-довідкового спрямування, а не документами, якими встановлюються певні фактичні обставини, тому посилання у даних документах на те, що саме внаслідок втручання ОСОБА_1 в роботу запірної арматури засувка вийшла з ладу, є безпідставними.
Також колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що не може бути визнаний належним доказом по справі акт обстеження запірної арматури на водопровідних мережах міста від 21.03.2017 року, відповідно до якого запірна арматура на водопровідних мережах 36-го мікрорайону знаходиться у робочому стані, оскільки у даному акті не вказано за якими адресами мікрорайону здійснювалось таке обстеження та чи було обстежено запірну арматуру біля буд. АДРЕСА_2 .
Крім того, свідок ОСОБА_5 у судовому засіданні в суді першої інстанції не підтвердив, що запірна арматура біля будинку за адресою АДРЕСА_2 була ними оглянута 21.03.2017 року.
На підставі наведеного вище колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що позивачем не доведено наявність та розмір збитків, на які посилається позивач, та не доведено причинно-наслідковий зв'язок між діями відповідача та шкодою.
Не можуть бути підставою для скасування рішення суду першої інстанції та задоволення позовних вимог позивача доводи апеляційної скарги про те, що суд першої інстанції безпідставно взяв до уваги пояснення свідків ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , які не місять жодної інформації щодо предмета доказування, оскільки, пояснення вказаних свідків були відображені в рішенні суду, як того вимагає цивільно-процесуальне законодавство України, натомість висновки суду першої інстанції про відсутність правових підстав для задоволення позову не ґрунтувались на поясненнях вказаних свідків.
Не заслуговують на увагу колегії суддів і доводи апеляційної скарги позивача про те, що суд першої інстанції не врахував пояснення свідка ОСОБА_4 , якими підтверджено факт втручання відповідача в роботу водопровідної мережі позивача попри заборону вчинення таких дій, оскільки доведений факт втручання відповідача в роботу водопровідної мережі позивача не доводить факту наявності причинно-наслідкового зв'язку між діями відповідача та пошкодження засувки.
Так, поясненнями свідків ОСОБА_12 , ОСОБА_6 та ОСОБА_13 встановлено, що під час складання Акту від 11.04.2017 року візуальний огляд колодязю був проведений зовні, ніхто у колодязь не спускався.
Отже, Актом від 11.04.2017 року було зафіксовано протікання води, а не наявність поломки чи несправності засувки, а свідок ОСОБА_5 пояснив, що таке протікання може мати місце, однак це не означає, що запірна арматура вийшла з ладу та є неробочою.
Також із пояснень свідка ОСОБА_7 слідує, що засувка має такий механізм, що некваліфікована особа може її зламати, адже бувають випадки, коли самі працівники водоканалу могли її зламати. Засувка із колодязя біля будинку АДРЕСА_2 ремонту не підлягала, оскільки вона була стара, а у неї наявні чугунці елементи, які з часом зношуються. Через зношування даний чавунних елементів щоки також можуть падати.
При цьому, на думку колегії суддів, суд першої інстанції надав належну оцінку поясненням вказаних свідків.
Відповідно до ст.89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Докази та обставини, на які посилається скаржник у апеляційній скарзі, були предметом дослідження судом першої інстанції та додаткового правового аналізу не потребують, оскільки при їх дослідженні та встановленні судом було дотримано норми процесуального закону. Доводи апеляційної скарги зводяться виключно до незгоди позивача з оцінкою судом першої інстанції доказів та пояснень свідків.
Європейський суд з прав людини вказав що п.1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року), а тому оскаржуване судове рішення відповідає критерію обґрунтованості судового рішення.
Наведеним вище спростовуються доводи апеляційної скарги про те, що судом невірно трактовані пояснення свідка ОСОБА_5 , який пояснив, що засувки 36-го мікрорайону м. Покров знаходились в робочому стані до моменту втручання в роботу засувки з боку відповідача, при цьому суд дійшов помилкового висновку про те, що станом на 10.04.2019 року технічний стан засувки був невідомий.
Безпідставними, на думку колегії суддів, є доводи апелянта в частині неповного відображення судом першої інстанції пояснень свідка ОСОБА_6 , який, разом із свідком ОСОБА_7 , повідомляв про негативні для нормальної роботи засувками наслідки некваліфікованого стороннього втручання в роботу, що після розбирання засувки підтвердилось внутрішнє пошкодження засувки, а саме, падіння щок, що є наслідком некваліфікованого стороннього втручання у роботу засувки, оскільки, відповідно до пояснень свідка ОСОБА_7 , про те, що засувка має такий механізм, що некваліфікована особа може її зламати, також бувають випадки, коли самі працівники водоканалу можуть її зламати. Крім того повідомив, що засувка із колодязя біля будинку АДРЕСА_2 ремонту не підлягала, оскільки вона була стара, а у неї наявні чугунці елементи, які з часом зношуються. Через зношування даний чавунних елементів щоки також можуть падати і без втручання в роботу засувки.
Такими, що не заслуговують на увагу колегії суддів є й доводи апеляційної скарги про те, що надані свідками ОСОБА_5 , ОСОБА_4 , ОСОБА_7 та ОСОБА_8 пояснення, в їх сукупності, є належними доказами на підтвердження того, що засувка біля будинку АДРЕСА_2 вийшла з ладу після самовільного втручання відповідача в її роботу, оскільки матеріалами справи не доведено наявність причинно-наслідкового зв'язку між діями відповідача та виходом із ладу засувки.
Доводи апеляційної скарги про те, що відповідачем по справі не надано доказів на підтвердження того, що він не мав ніякої іншої можливості припинити водопостачання в квартирі АДРЕСА_2 не можуть бути підставою. для скасування рішення суду першої інстанції, оскільки не мають правового значення для вирішення спору.
Також не можуть бути підставою для скасування рішення суду першої інстанції доводи апеляційної скарги про те, що належним та допустимим доказом на підтвердження завданих збитків є калькуляція виконаних робіт по усуненню пошкоджень за адресою будинку АДРЕСА_2 , та відповідні розрахунки витрат позивача, що були пов'язані з проведенням відновлювальних робіт, оскільки до розрахунків позивача не долучені первинні документи, на підставі яких вони складені, що унеможливлює здійснення перевірки правильності нарахованих позивачем сум. Зокрема позивачем не надано наказу по підприємству № 67 від 01.02.2017 року для встановлення розцінок за виконані роботи, не надано доказів на підтвердження кількості людино/днів, які зазначені у розрахунку.
Крім того слід зауважити, що на думку колегії суддів, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про те, що відсутні правові підстави для покладення на відповідача обов'язку сплати збитків, оскільки позивачем не доведено наявність причинно-наслідкового зв'язку між діями відповідача та шкодою, на яку посилається позивач.
Згідно з частиною третьої статті 12 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
У відповідності до частини першої статті 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
На думку колегії суддів, позивачем не доведено наявність та розмір збитків, на які посилається позивач, та не доведено причинно-наслідковий зв'язок між діями відповідача та шкодою.
Отже, вирішуючи спір, суд першої інстанції в достатньо повному обсязі встановив права і обов'язки сторін, що брали участь у справі, обставини справи, перевірив доводи і заперечення сторін, дав їм належну правову оцінку, ухвалив рішення, яке відповідає вимогам закону. Висновки суду обґрунтовані і підтверджуються письмовими доказами.
Суд не допустив порушень матеріального або процесуального закону, які могли б бути підставою для скасування рішення суду, а доводи апеляційної скарги не спростовують зроблених в оскаржуваному рішенні висновків, тому колегія суддів вважає, що підстави для його скасування і задоволення апеляційної скарги відсутні.
Керуючись ст.ст. 367, 374, 375, ст.ст. 381, 382 ЦПК України, суд, -
Апеляційну скаргу Міського комунального підприємства "Покровське виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства", залишити без задоволення.
Рішення Орджонікідзевського міського суду Дніпропетровської області від 20 травня 2019 року залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Повний текст постанови складено 01 жовтня 2019 року.
Головуючий:
Судді: