Провадження № 11-кп/803/2467/19 Справа № 311/1807/19 Суддя у 1-й інстанції - ОСОБА_1 Суддя у 2-й інстанції - ОСОБА_2
18 вересня 2019 року м. Дніпро
Дніпровський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду кримінальних справ:
головуючого-судді ОСОБА_2 ,
суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
за участю
секретаря судового засідання ОСОБА_5 ,
прокурора ОСОБА_6 ,
представників потерпілого ОСОБА_7 , ОСОБА_8 ,
захисника ОСОБА_9 ,
обвинуваченого ОСОБА_10 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Дніпрі апеляційну скаргу захисника ОСОБА_9 в інтересах обвинуваченого ОСОБА_10 на ухвалу Василівського районного суду Запорізької області від 04 липня 2019 року про продовження застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо:
ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець м. Краматорська, Донецької області, громадянина України, має середню спеціальну освіту, працюючий на посаді водія в ТОВ "ЮМДЖИ РЕСУРС", який зареєстрований та мешкає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,
обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 286 КК України,
Встановлені судом першої інстанції фактичні обставини.
Ухвалою Василівського районного суду Запорізької області від 04 липня 2019 року, клопотання прокурора задоволено та продовжено ОСОБА_10 строк тримання під вартою до 02 вересня 2019 року включно.
Мотивуючи ухвалене рішення, суддя, оцінивши всі обставини відповідно до вимог ст.ст. 177, 178 КПК України, врахувавши те, що ОСОБА_10 обвинувачується у вчиненні злочину, який віднесений до категорії тяжких злочинів, за який передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від п'яти до десяти років з позбавленням права керування транспортними засобами на 3 роки, вчинення інкримінованого обвинуваченому злочину спричинило загибель семи осіб, проживання обвинуваченого на території Донецької області в безпосередній близькості до тимчасово окупованої території. Судом враховано обставини, вчинення кримінального правопорушення, існування ризиків переховування від суду, незаконного впливу на потерпілих і свідків у цьому кримінальному провадженні та перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином, передбачені пунктами 1, 3 та 4 ч. 1 ст. 177 КПК України, які були встановлені при прийнятті рішень про обрання і продовження запобіжного заходу.
Суд зазначив, що запобіжний захід, обраний ОСОБА_10 відповідає характеру та тяжкості вчиненого, а встановлені ризики, є дійсними та триваючими, і виключають на даний час можливість зміни міри запобіжного заходу щодо обвинуваченого на більш м'який, сукупна тривалість застосування обраного відносно обвинуваченого ОСОБА_10 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на даний час не виходить за межі розумного строку.
Вимоги апеляційної скарги та узагальнені доводи особи, яка її подала.
В апеляційній скарзі захисник ОСОБА_9 в інтересах обвинуваченого ОСОБА_10 просить скасувати ухвалу суду, постановити нову ухвалу, якою відмовити у задоволенні клопотання прокурора про продовження строку запобіжного заходу ОСОБА_10 .
Свої вимоги, апелянт обґрунтовує тим, що запобіжний захід у виді тримання під вартою є невідповідним тяжкості вчиненого кримінального правопорушення.
Вказує, що до клопотання не додано жодних належних, допустимих та достатніх доказів на підтвердження існування ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, в тому числі і будь- яких нових доказів, у зв'язку з чим, вказані у клопотанні доводи є лише гіпотетичним припущенням сторони обвинувачення.
Судом першої інстанції не взято до уваги дані про особу обвинуваченого, який має постійне місце проживання, проживає з непрацездатною матір'ю та цивільною дружиною, має на утриманні двох малолітніх дітей, ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_3 . Окрім того, ОСОБА_10 позитивно характеризується за місцем роботи, місцем реєстрації та місцем проживання, не перебуває на обліках у лікарів психіатра та нарколога, раніше не судимий, веде добропорядний спосіб життя людини із нормальними загальнолюдськими життєвими цінностями. Місто у якому мешкає ОСОБА_10 , відповідно до Постанови КМУ, не входить до переліку міст, де органи державної влади України тимчасово не здійснюють свої повноваження у зв'язку із проведення Операції об'єднаних сил.
Вважає, що прокурором не доведено наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України.
Вказує, що наявність шкоди, спричиненої кримінальним правопорушенням, у якому обвинувачується ОСОБА_10 не є доказом того, що останній переховуватиметься від органів досудового розслідування та суду, або «затягуватиме» досудове розслідування у кримінальному провадженні. При цьому, ТОВ «ЮМДЖИ РЕСУРС» вже здійснило на користь усіх потерпілих повне відшкодування матеріальної і моральної шкоди, а потерпілим, відновлення стану здоров'я яких потребує значного часу і додаткових витрат, підприємство продовжує відповідні відшкодування.
Крім того, сторона захисту вважає, що існування ризику впливу на потерпілих також не доведено, оскільки ОСОБА_10 особисто заінтересований у об'єктивності та повноті судового розгляду кримінального провадження, що підтверджується тим, що він активно сприяв слідству у встановленні об'єктивної істини по справі. Жодний вплив на потерпілих та свідків у даному провадженні не зможе змінити вже встановлені слідством фактичні дані про причини, механізм та наслідки самої дорожньо-транспортної пригоди, а відтак будь-який вплив з боку обвинуваченого сам по собі є недоцільним і подібні дії знаходитимуться поза межами Закону. Разом із тим, доцільним є зазначити, що підприємство, де працює водієм обвинувачений ОСОБА_10 у добровільному, позасудовому порядку виконало обов'язок щодо компенсації матеріальної та моральної шкоди спричиненої дорожньо-транспортною пригодою на користь усіх потерпілих та їхніх представників в порядку і у відповідності до ст. 1172 Цивільного кодексу України. Отже, твердження прокурора про те, що ОСОБА_10 вдаватиметься до спроб незаконного впливу на потерпілих та свідків, є лише необгрунтованим припущенням сторони обвинувачення із яким погодився суд.
Посилання на те, що ОСОБА_10 є жителем Донецької області, на території якої органи державної влади тимчасово не здійснюють або здійснюють не у повному обсязі свої повноваження, збільшує ризик втечі ОСОБА_10 не заслуговують на увагу. Вказана обставина на думку захисту має дискрймінаційний характер, оскільки, місто у якому мешкає підозрюваний відповідно до Постанови КМУ не є таким, що відноситься до переліку населених пунктів, де органи державної влади не здійснюють або здійснюють не у повному обсязі свої повноваження. ОСОБА_10 має постійне місце проживання, роботи, міцні соціальні зв'язки, позитивно характеризується та є звичайним, добропорядним, пересічним, раніше не судимим громадянином України, та увесь час впродовж досудового розслідування активно допомагав слідству у встановленні об'єктивної істини у справі.
Позиції учасників судового провадження.
У судовому засіданні захисник ОСОБА_9 , обвинувачений ОСОБА_10 , підтримали апеляційну скаргу та просили її задовольнити.
Прокурор в судовому засіданні заперечував проти задоволення апеляційної скарги обвинуваченого, просив ухвалу суду першої інстанції залишити без змін.
Представники потерпілого ОСОБА_7 , ОСОБА_8 в судовому засіданні заперечували проти задоволення апеляційної скарги захисника, просили ухвалу суду залишити без змін.
Мотиви суду.
Заслухавши доповідь судді, думки учасників процесу, перевіривши матеріали провадження та обговоривши наведені у скарзі доводи, апеляційний суд дійшов висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню виходячи з наступного.
Відповідно до ст. 404 КПК України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.
Згідно із ч. 1 ст. 331 КПК України, під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати або обрати запобіжний захід щодо обвинуваченого.
Нормами ч. 2 цієї статті визначено те, що вирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою 18 цього Кодексу.
Частиною 3 ст. 331 КПК України передбачено, що незалежно від наявності клопотань суд зобов'язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу двомісячного строку з дня надходження до суду обвинувального акта чи з дня застосування судом до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. За наслідками розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід у вигляді тримання під вартою або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців.
До спливу продовженого строку суд зобов'язаний повторно розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою, якщо судове провадження не було завершене до його спливу.
Відповідно до пунктів 1, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: переховуватись від суду, продовжити кримінальне правопорушення, у якому він обвинувачується, тощо.
Згідно із ч. 2 ст. 177 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави суду вважати, що обвинувачений може здійснити дії, передбачені ч. 1 цієї статті.
Відповідно до п. 4 ч. 2 ст. 183 КПК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований окрім як до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п'ять років.
Розглядаючи клопотання прокурора про продовження строку тримання під вартою, для прийняття законного та обґрунтованого рішення, суд повинен з'ясувати всі обставини, які передбачають підстави для застосування цього запобіжного заходу та умови, за яких таке продовження можливе.
Відповідно до вимог ст.194 КПК України, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
На переконання апеляційного суду, суд першої інстанції, вирішуючи питання про продовження строку тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_10 дотримався вказаних вимог кримінального процесуального закону.
Із матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_10 , обґрунтовано підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, передбаченого ч. 3 ст. 286 КК України, внаслідок якого загинули шість осіб, з яких 5 малолітніх, ще 15 осіб отримали різного ступеня тілесні ушкодження, максимальна міра покарання за вчинене кримінальне правопорушення становить десять років позбавлення волі.
Обвинуваченому ОСОБА_10 у межах цього кримінального провадження судовими рішеннями неодноразово продовжували дію раніше обраного запобіжного заходу у виді тримання під вартою.
Апеляційні доводи у частині відсутності підстав продовження строку тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_10 є голослівними і нічим не підтверджуються.
Обвинувальний акт у цьому кримінальному провадженні скерований до суду, триває судовий розгляд.
Крім цього, суд апеляційної інстанції вважає правильними висновки місцевого суду, що у цьому кримінальному провадженні продовжують існувати ризики, які існували при обранні та продовженні строку тримання під вартою обвинуваченого, обвинувачений може ухилятись від явки до суду та може впливати на свідків, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.
Таким чином, суд апеляційної інстанції, приходить до переконання, що обвинуваченому ОСОБА_10 обґрунтовано продовжено запобіжний захід у вигляді тримання під вартою без визначення розміру застави.
Всі викладені захисником апеляційні доводи були об'єктом дослідження судом при продовженні строку дії запобіжного заходу і ним надана належна оцінка. Жодних нових обставин, які б впливали на обґрунтованість поданої апеляційної скарги, не встановлено.
З огляду на викладене, апеляційний суд приходить до висновку, що рішення суду є законним та обґрунтованим, оскільки ухвалене у відповідності до вимог закону та на підставі об'єктивно з'ясованих обставин, які підтверджені достатніми даними, дослідженими та оціненими судом, та не вбачає підстав для задоволення апеляційної скарги.
Керуючись ст.ст. 405, 407, 419 КПК України, апеляційний суд, -
Апеляційну скаргу захисника ОСОБА_9 в інтересах обвинуваченого ОСОБА_10 - залишити без задоволення.
Ухвалу Василівського районного суду Запорізької області від 04 липня 2019 року, якою продовжено ОСОБА_10 строк тримання під вартою до 02 вересня 2019 року, - залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і касаційному оскарженню не підлягає.
Судді:
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4