Справа № 726/1430/19
Провадження №2/726/333/19
Категорія 45
(заочне)
30.09.2019 м. Чернівці
Садгірський районний суд м. Чернівців у складі: головуючого судді Асташев С. А., при секретарі Абрамчук Н.В. розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Чернівці цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням, -
Позивач звернувся до суду із позовною заявою до ОСОБА_2 про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням в якому посилається на те, що вона є власником квартири АДРЕСА_1 .
Зазначає, що разом із нею у вказаному будинку зареєстрований її батько - ОСОБА_2 Вказує, що останній не проживає разом з нею тривалий час, а тому позивач просить ухвалити рішення, яким визнати відповідача таким, що втратив право користування вищевказаною квартирою.
У судове засідання позивач не з'явилась, однак надіслала до суду письмову заяву з проханням справу розглянути без її участі, позовні вимоги підтримуює у повному обсязі.
Відповідач в судове засідання не з'явився, хоча належним чином був повідомлений про час та місце розгляду справи.
Суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст.280-282 ЦПК України.
Дослідивши наявні матеріали справи, суд приходить до висновку про обґрунтованість позову та необхідність його задоволення з наступних підстав.
Судом встановлено, що згідно витягу про реєстрацію права власності на нерухоме майно від 18.05.2010 року № 26145804 ОСОБА_1 є власницею квартири АДРЕСА_1 .
Згідно довідки виданої ОСББ «Вітязь» № 340 від 02.07.2019 року у квартирі АДРЕСА_1 зареєстрований відповідач ОСОБА_2 , який є батьком позивача.
Згідно акту обстеження житла № 96 року від 08.07.2019 року виданого ОСББ «Вітязь» встановлено, що відповідач ОСОБА_2 зареєстрований у вищевказаній квартирі, проте фактично там не проживає з 2007 року по теперішній час.
Відповідно до п. 39 постанови пленуму вищого спеціалізованого суду України № 5 від 07.02.2014 року «Про судову практику в справах про захист права власності та інших речових прав» члени сім'ї власника житла, які проживають разом із ним, мають право користування цим житлом відповідно до закону (особистий сервітут, частина перша статті 405 ЦК). Суди повинні мати на увазі, що таким законом не може бути ЖК УРСР, а застосуванню підлягають норми, передбачені главою 32 ЦК.
З урахуванням зазначеного суди повинні виходити з того, що стосовно права членів сім'ї власника житлового приміщення на користування ним підлягають застосуванню положення статті 405 ЦК.
У відповідності до ст. 156 ЖК УРСР Члени сім'ї власника жилого будинку (квартири), які проживають разом з ним у будинку (квартирі), що йому належить, користуються жилим приміщенням нарівні з власником будинку (квартири), якщо при їх вселенні не було іншої угоди про порядок користування цим приміщенням. Повнолітні члени сім'ї власника зобов'язані брати участь у витратах по утриманню будинку (квартири) і придомової території та проведенню ремонту. Припинення сімейних відносин з власником будинку (квартири) не позбавляє їх права користування займаним приміщенням.
Згідно ст. 405 ЦК України члени сім'ї власника житла, які проживають разом з ним, мають право на користування цим житлом відповідно до закону. Член сім'ї власника житла втрачає право на користування цим житлом у разі відсутності члена сім'ї без поважних причин понад один рік, якщо інше не встановлене домовленістю між ним і власником житла за законом.
Таким чином встановлено, що відповідач, який є батьком позивача, без поважних причин більше року не проживає за місцем своєї реєстрації, не бере участі у витратах по утриманню будинку і прибудинкової території та між ним і позивачем по справі не було ніякої домовленості щодо користування квартирою. За таких умов, відповідач є таким, що втратив право користування житловим приміщенням, а тому позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі.
Таким чином, керуючись, ст. ст. 156 ЖК України, ст. 405 ЦК України, ст.ст. 263-265, 280-282 ЦПК України суд, -
Позовну заяву - задовольнити.
Визнати ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , таким, що втратив право користування квартирою АДРЕСА_1
Рішення може бути оскаржено до Чернівецького Апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції протягом тридцяти днів з дня його підписання.
Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом 30 днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Головуючий суддя С. А. Асташев