Рішення від 01.10.2019 по справі 428/5953/19

Справа №428/5953/19

Провадження №2/428/1817/2019

РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 жовтня 2019 року м. Сєвєродонецьк

Сєвєродонецький міський суд Луганської області у складі:

головуючого судді Кордюкової Ж.І.,

за участю секретаря Чумак Ю.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Сєвєродонецьку Луганської області за правилами спрощеного позовного провадження позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , який діє в своїх інтересах та в інтересах ОСОБА_3 , третя особа Орган опіки та піклування Сєвєродонецької міської ради Луганської області про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулася до Сєвєродонецького міського суду Луганської області з позовною заявою до ОСОБА_2 , який діє в своїх інтересах та в інтересах ОСОБА_3 , третя особа Орган опіки та піклування Сєвєродонецької міської ради Луганської області про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням. В обґрунтування позовних вимог, посилається на те, що вона є власником квартири, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 . У цій квартирі разом з нею зареєстровані відповідачі, які є її родичами. Відповідачі в зазначеній квартирі не проживають з січня 2018 року. Наявність реєстрації відповідачів у квартирі порушує права та інтереси позивача, як власника квартири, оскільки створює перешкоди у здійсненні нею права користування та розпоряджання своїм майном. Просила суд визнати відповідачів ОСОБА_2 та ОСОБА_3 такими, що втратили право користування житловим приміщенням, розташованим за адресою: АДРЕСА_1 .

Позивач ОСОБА_1 в судове засідання не з'явилась, надала заяву про розгляд справи без її участі.

Відповідач ОСОБА_2 , який діє в своїх інтересах та в інтересах ОСОБА_3 , в судове засідання не з'явився.

Представник відповідача адвокат Ус О.О. в судове засідання не з'явилась, надала заяву про розгляд справи без її участі та про визнання позовних вимог.

Представник третьої особи Шарнікова І. І. в судове засідання не з'явилась, надала заяву про розгляд справи без її участі, в якій заперечувала проти задоволення позовних вимог.

Дослідивши матеріали справи, суд встановив наступне.

ОСОБА_1 є власником квартири, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 , що підтверджується копією договору купівлі-продажу квартири від 07.11.2009 року серії ВМО №834534.

Згідно з довідкою Відділу адміністративних послуг ЦНАП у м. Сєвєродонецьку від 05.02.2019 року №2888 за адресою: АДРЕСА_1 , зареєстровані ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Відповідно до ст. 41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності.

Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.

Згідно ст. 47 Конституції України кожен має право на житло. Ніхто не може бути примусово позбавлений житла інакше як на підставі закону за рішенням суду.

Відповідно до ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав і основних свобод людини, кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений свого майна інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом або загальними принципами міжнародного права.

Частиною 1 статті 319 ЦК України встановлено, що власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.

Згідно із ч. 1 ст. 321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

В силу ст. 391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.

За змістом ч. 1 ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Згідно з правовою позицією Постанови Верховного суду України від 16.01.2012 року по справі за позовом про усунення перешкод у користуванні власністю у разі будь-яких обмежень у здійсненні права користування та розпорядження своїм майном власник має право вимагати усунення відповідних перешкод, зокрема, шляхом зняття особи з реєстрації місця проживання, пред'явивши разом з тим одну з таких вимог: про позбавлення права власності на житлове приміщення; про позбавлення права користування житловим приміщенням; про визнання особи безвісно відсутньою; про оголошення фізичної особи померлою.

Відповідно до ст. 150 ЖК України, громадяни, які мають у приватній власності будинок (частину будинку), квартиру, користуються ним (нею) для особистого проживання і проживання членів їх сімей і мають право розпоряджатися цією власністю на свій розсуд: продавати, дарувати, заповідати, здавати в оренду, обмінювати, закладати, укладати інші не заборонені законом угоди.

Відповідно до статті 405 ЦК України передбачено, що члени сім'ї власника житла, які проживають разом з ним, мають право на користування цим житлом відповідно до закону. Житлове приміщення, яке вони мають право займати, визначається його власником.

Член сім'ї власника житла втрачає право на користування цим житлом у разі відсутності члена сім'ї без поважних причин понад один рік, якщо інше не встановлено домовленістю між ним і власником житла або законом.

Відповідно до ст. 7 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» зняття з реєстрації місця проживання особи здійснюється на підставі судового рішення, яке набрало законної сили, про позбавлення права власності на житлове приміщення або права користування житловим приміщенням, про виселення, про визнання особи безвісно відсутньою або оголошення її померлою.

Судом встановлено, що відповідачі по справі - це син та онука позивача, які зареєстровані разом з позивачем в спірній квартирі.

Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що відповідачі не мешкають в спірній квартирі з січня 2018 року.

При цьому суд враховує, що представник відповідача адвокат Ус О.О. визнала позовні вимоги в повному обсязі, що відповідно до ст. 205 ЦПК України є підставою для задоволення позовних вимог.

Щодо висновку Органу опіки та піклування Сєвєродонецької міської ради Луганської області про те, що Орган заперечує проти позбавлення неповнолітньої дитини права користування житловим приміщенням, суд зазначає наступне.

Згідно із ч. 5, 6 ст. 19 СК України орган опіки та піклування подає суду письмовий висновок щодо розв'язання спору на підставі відомостей, одержаних у результаті обстеження умов проживання дитини, батьків, інших осіб, які бажають проживати з дитиною, брати участь у її вихованні, а також на підставі інших документів, які стосуються справи.

Суд може не погодитися з висновком органу опіки та піклування, якщо він є недостатньо обґрунтованим, суперечить інтересам дитини.

По-перше, суд зазначає, що вищевказаний висновок Органу опіки та піклування Сєвєродонецької міської ради Луганської області взагалі жодним чином необґрунтований. З наданого висновку неможливо встановити, які фактичні обставини були встановлені уповноваженими особами під час складання висновку, які дали підстави визнати позбавлення неповнолітньої особи права користування житловим приміщенням недоцільним. Загальне посилання на захист житлових прав дитини не є належним обґрунтуванням висновку.

По-друге, суд зазначає, що ані Конституція України, ані Конвенція про права дитини, ані Цивільний кодекс України (зокрема, статті 405, 406 вказаного Кодексу), ані Сімейний кодекс України, ані Житловий кодекс УРСР, ані Закон України «Про охорону дитинства», ані Закон України «Про основи соціального захисту бездомних осіб і безпритульних дітей» не встановлюють особливостей позбавлення дитини права користування житлом, яке вона набула як член сім'ї власника житла. Вказане право за своєю правовою природою є правом користування чужим майном (сервітутом) і позбавлення цього права відбувається в порядку статей 405, 406 ЦК незалежно від віку особи.

Таким чином, позовні вимоги ОСОБА_1 про визнання осіб такими, що втратили право користування житловим приміщенням, підлягають задоволенню. При цьому суд відзначає, що визнання позову представником відповідача не суперечить закону та не порушує права, свободи та інтереси інших осіб.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України з відповідача ОСОБА_2 , який діє в своїх інтересах та в інтересах неповнолітнього ОСОБА_3 , на користь держави підлягає стягненню судовий збір в сумі 768,40 грн., оскільки позивач звільнена від сплати судового збору, а її позовні вимоги були задоволені в повному обсязі.

Керуючись ст.ст. 12, 13, 81, 141, 205, 247, 258 - 259, 263 - 265, 268, 272 - 273, 354, Перехідними положеннями ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити.

Визнати такими, що втратили право користування житловим приміщенням, розташованим за адресою: АДРЕСА_1 , ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який діє в своїх інтересах та в інтересах ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , на користь держави судовий збір в сумі 768 (сімсот шістдесят вісім) грн. 40 коп.

Рішення може бути оскаржено шляхом подання апеляційної скарги до Луганського апеляційного суду через Сєвєродонецький міський суд Луганської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач: ОСОБА_1 , місце проживання: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 .

Відповідач: ОСОБА_2 , місце проживання: АДРЕСА_1 , паспорт НОМЕР_2 .

Відповідач: ОСОБА_3 , місце проживання: АДРЕСА_1 .

Представник відповідача: ОСОБА_5 , місцезнаходження: АДРЕСА_3 .

Третя особа: Орган опіки та піклування Сєвєродонецької міської ради Луганської області, місцезнаходження: Луганська область, м. Сєвєродонецьк, б-р Дружби Народів, б. 32; ідентифікаційний код юридичної особи в ЄДРПОУ 26204220.

Представник третьої особи: Шарнікова Ірина Іванівна , місцезнаходження: Луганська область, м. Сєвєродонецьк, б-р Дружби Народів, б. 32 , паспорт серії НОМЕР_3 .

Суддя Ж. І. Кордюкова

Попередній документ
84677209
Наступний документ
84677211
Інформація про рішення:
№ рішення: 84677210
№ справи: 428/5953/19
Дата рішення: 01.10.2019
Дата публікації: 07.10.2019
Форма документу: Рішення
Форма судочинства: Цивільне
Суд: Сєвєродонецький міський суд Луганської області
Категорія справи: Цивільні справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах, що виникають із житлових відносин, з них; про визнання особи такою, що втратила право користування жилим приміщенням