30 вересня 2019 року
Київ
справа №160/7595/18
адміністративне провадження №К/9901/23561/19
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Усенко Є.А.,
суддів: Гімона М.М., Гусака М.Б.,
розглянув матеріали касаційної скарги Державної податкової інспекції у Центральному районі м. Дніпра Головного управління ДФС у Дніпропетровській області на постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 06.02.2019 у справі за адміністративним позовом Публічного акціонерного товариства «Акціонерний комерційний банк «Новий» до Державної податкової інспекції у Центральному районі м. Дніпра Головного управління ДФС у Дніпропетровській області про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії,
Головне управління ДФС у Дніпропетровській області (процесуальний правонаступник ДПІ у Центральному районі м. Дніпра Головного управління ДФС у Дніпропетровській області) подало до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду касаційну скаргу на постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 06.02.2019.
Ухвалою Верховного Суду від 29.08.2019 касаційну скаргу залишено без руху, як таку, що подана з порушенням частини першої статті 329 та частини четвертої статті 330 Кодексу адміністративного судочинства України: касаційна скарга подана з пропуском строку на касаційне оскарження судового рішення, а підстави, вказані у клопотанні про поновлення строку, є неповажними; до касаційної скарги не додано документ про сплату судового збору.
Оцінюючи довід відповідача щодо наявності підстав для поновлення строку на касаційне оскарження як неповажний, Верховний Суд в цій ухвалі зазначив, що вказані відповідачем підстави для поновлення строку на касаційне оскарження не можуть бути визнані поважними, оскільки стосуються адміністративно-організаційної діяльності суб'єкта владних повноважень. Будь-які обставини, які пов'язані з цією діяльністю, в тому числі, й ті, які негативно впливають на її ефективність, не можуть розцінюватися як такі, що надають підстави для застосування до суб'єкта владних повноважень режиму "послаблення" у відносинах, які прямо чи опосередковано стосуються особи без такого статусу. До таких обставин відносяться, зокрема обставини, що створюють труднощі у сплаті судового збору. Ці обставини не надають права суб'єкту владних повноважень у будь-який час після спливу встановленого законом строку на касаційне оскарження реалізовувати право на касаційне оскарження судового рішення.
У межах процесуального строку, наданого для виправлення недоліку касаційної скарги, скаржник звернувся з клопотанням про поновлення строку на касаційне оскарження та з клопотанням про відстрочення сплати судового збору.
В обґрунтування клопотання про відстрочення сплати судового збору відповідач посилається на неможливість сплатити судовий збір у зв'язку із обмеженим фінансуванням, з огляду на що просить відстрочити сплату судового збору за подання касаційної скарги до вирішення справи по суті.
Статтею 44 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено обов'язок учасників справи добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов'язки, зокрема, виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки, а також виконувати інші процесуальні обов'язки, визначені законом або судом (частина перша, пункти 6, 7 частини п'ятої цієї статті).
Наведеними положеннями Кодексу адміністративного судочинства України чітко обумовлений характер процесуальної поведінки, який зобов'язує учасників справи діяти сумлінно, тобто проявляти добросовісне ставлення до наявних у них прав і здійснювати їх реалізацію таким чином, щоб забезпечити неухильне та своєчасне (без суттєвих затримок та зайвих зволікань) виконання своїх обов'язків, встановлених законом або судом, зокрема, щодо дотримання строку касаційного оскарження.
Звертаючись із клопотаннями про поновлення строку на касаційне оскарження та відстрочення сплати судового збору, скаржник фактично посилається на ті ж самі обставини, на які вказував у касаційній скарзі. Разом з тим, в ухвалі від 29.08.2019 про залишення касаційної скарги без руху, вказаним обставинам судом вже була надана оцінка як таким, що не є непереборними в контексті права суб'єкта владних повноважень на звернення до суду.
Відповідач, що діє від імені держави як суб'єкт владних повноважень, не може та не повинен намагатись отримати вигоду від фінансових/процедурних складнощів, що склались у нього, шляхом зволіканням у виконанні процесуальних обов'язків, зокрема щодо сплати судового збору при повторному зверненні із касаційною скаргою.
З огляду на викладене, клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження та відстрочення сплати судового збору задоволенню не підлягає.
Відповідно до пункту 4 частини першої статті 333 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на касаційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку касаційного оскарження, визнані судом неповажними.
Керуючись статтею 248, пунктом 4 частини першої статті 333 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд
У задоволенні клопотання Державної податкової інспекції у Центральному районі м. Дніпра Головного управління ДФС у Дніпропетровській області про відстрочення сплати судового збору відмовити.
У задоволенні клопотання Державної податкової інспекції у Центральному районі м. Дніпра Головного управління ДФС у Дніпропетровській області про поновлення строку на касаційне оскарження відмовити.
Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Державної податкової інспекції у Центральному районі м. Дніпра Головного управління ДФС у Дніпропетровській області на постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 06.02.2019.
Копію ухвали про відмову у відкритті касаційного провадження разом з касаційною скаргою та доданими до скарги матеріалами направити скаржнику, а копію касаційної скарги залишити в суді касаційної інстанції.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання і оскарженню не підлягає.
...........................
...........................
...........................
Є.А. Усенко
М.М. Гімон
М.Б. Гусак ,
Судді Верховного Суду