02 жовтня 2019 року
Київ
справа №826/11058/17
адміністративне провадження №К/9901/27169/19
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Шишова О.О.,
суддів - Дашутіна І.В., Мартинюк Н.М.,
перевіривши касаційну скаргу ОСОБА_1
на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 30 травня 2019 року
та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 11 вересня 2019 року у справі № 826/11058/17 за позовом ОСОБА_1 до Командувача Сухопутних військ Збройних Сил України про зобов'язання вчинити дії,-
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Командувача Сухопутних військ Збройних Сил України, в якому просив:
- зобов'язати відповідача видати наказ про внесення змін до п. 1 наказу Командувача Сухопутних військ Збройних Сил України від 10 липня 2017 року №136-РС про скасування п. 2 наказу № 117-РС та замінити слово «нереалізований» на «протиправний».
Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 30 травня 2019 року, яке залишено без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 11 вересня 2019 року, в задоволенні адміністративного позову відмовлено.
Не погоджуючись з вищенаведеними судовими рішеннями, позивач звернувся до суду з касаційною скаргою.
Пункт 8 частини другої статті 129 Конституції України серед основних засад судочинства закріплює забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
Наведеним конституційним положенням відповідає стаття 14 Закону України «Про судоустрій і статус суддів».
Відповідно до частини першої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом.
Пунктом 2 частини п'ятої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у справах незначної складності, крім випадків, якщо:
а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики;
б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи;
в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу;
г) суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково.
За змістом пункту 1 частини шостої статті 12 Кодексу адміністративного судочинства України для цілей цього Кодексу справами незначної складності є справи щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби, окрім справ, в яких позивачами є службові особи, які у значенні Закону України «Про запобігання корупції» займають відповідальне та особливо відповідальне становище.
Предметом розгляду даної справи є зобов'язання відповідача видати наказ про внесення змін до п. 1 наказу Командувача Сухопутних військ Збройних Сил України від 10 липня 2017 року №136-РС про скасування п. 2 наказу № 117-РС та замінити слово «нереалізований» на «протиправний».
Аналіз доводів касаційної скарги в сукупності з відображеними в судових рішеннях судів першої та апеляційної інстанцій обставинами справи не дають підстав для висновку про наявність обставин, наведених у підпунктах «а»-«г» пункту 2 частини п'ятої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України. Посада публічної служби позивача не відноситься до переліку службових осіб, які займають відповідальне та особливо відповідальне становище в розумінні примітки до статті 50 Закону України «Про запобігання корупції».
Посилання скаржника на те, що розгляд даної справи має для нього виняткове значення, колегія суддів не приймає до уваги як підставу для відкриття провадження, враховуючи наступне.
Як вірно було зазначено судами попередніх інстанцій, адміністративне судочинство спрямоване на захист саме порушених прав осіб у сфері публічно-правових відносин. При цьому, обставини дійсного (фактичного) порушення відповідачем прав, свобод чи інтересів має довести належними та допустимими доказами саме позивач.
Неодмінною ознакою порушення права особи є зміна стану її суб'єктивних прав та обов'язків, тобто припинення чи неможливість реалізації її права та/або виникнення додаткового обов'язку.
Отже, рішення суб'єкта владних повноважень є такими, що порушують права і свободи особи в тому разі, якщо такі рішення прийняті суб'єктом владних повноважень поза межами визначеної законом компетенції, або ж оспорюванні рішення є юридично значимими, тобто такими, що мають безпосередній вплив на суб'єктивні права та обов'язки особи шляхом позбавлення можливості реалізувати належне цій особі право або шляхом покладення на цю особу будь-якого обов'язку.
Оскільки в межах спірних правовідносин не вбачається наявності порушеного права, як необхідної умови для задоволення позову, колегія суддів відхиляє посилання скаржника про винятковість значення розгляду даної справи.
У відповідності до пункту 1 частини першої статті 333 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.
За такого правового врегулювання та обставин справи підстави для відкриття касаційного провадження відсутні.
На підставі викладеного, керуючись статтями 248, 328, 333 Кодексу адміністративного судочинства України,-
Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 30 травня 2019 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 11 вересня 2019 року.
Копію цієї ухвали разом з касаційною скаргою та доданими до неї матеріалами направити особі, яка її подала.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями і оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідач О.О. Шишов
Судді І.В. Дашутін
Н.М. Мартинюк