01 жовтня 2019 року№ 857/7355/19
Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі:
головуючого судді Попка Я.С.
суддів Сеника Р.П., Хобор Р.Б.
за участю секретаря судового засідання Кітраль Х.І.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Львові апеляційну скаргу Управління містобудування, архітектури та кадастру Тернопільської міської ради на рішення Тернопільського окружного адміністративного суду від 4 червня 2019 року, ухвалене суддею Шульгач М.П., 11:58:58 год, м. Тернопіль, дата складання повного тексту рішення 7 червня 2019 року, у справі за позовом Управління містобудування, архітектури та кадастру Тернопільської міської ради до Управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Тернопільській області, третя особа: ОСОБА_1 про визнання протиправними та скасування рішення та припису,-
18.12.2018 позивач - Управління містобудування, архітектури та кадастру Тернопільської міської ради звернулося до суду з позовом до Управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Тернопільській області, третя особа: ОСОБА_1 , в якому, із урахуванням уточнення позовних вимог, просить визнати протиправним та скасувати рішення головного інспектора будівельного нагляду відділу нагляду за діяльністю уповноважених осіб з питань архітектури та містобудування Управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Тернопільській області Смолюха А.І. № 169 від 23.11.2018, яким зупинено дію будівельного паспорта забудови земельної ділянки № НОМЕР_1 від 02.07.2018 на «Реконструкцію індивідуального житлового будинку» по АДРЕСА_1 та припису від 23.11.2018 № С-23.11/1 про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності.
Рішенням Тернопільського окружного адміністративного суду від 4 червня 2019 року у задоволенні позову відмовлено.
Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що для видачі будівельного паспорта обов'язково потрібна засвідчена в установленому порядку згода співвласників земельної ділянки (житлового будинку) на забудову, в даному випадку ОСОБА_2 та ОСОБА_3 .В судовому засіданні даної згоди сторонами не було представлено, а тому суд першої інстанції дійшов до висновку, що її немає, а отже видача ОСОБА_1 будівельного паспорта забудови земельної ділянки № НОМЕР_1 від 02.07.2018 на «Реконструкцію індивідуального житлового будинку» по АДРЕСА_1 дійсно була з порушенням п. 2.1 Порядку видачі будівельного паспорта забудови земельної ділянки, затвердженого наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 05.07.2011 № 103. Відтак, підстав для скасування рішення № 169 від 23.11.2018, яким зупинено дію будівельного паспорта забудови земельної ділянки № НОМЕР_1 від 02.07.2018 на «Реконструкцію індивідуального житлового будинку» по АДРЕСА_1 та припису від 23.11.2018 № С-23.11/1 про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності немає.
Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, вважаючи його незаконним та необґрунтованим, постановленим з порушенням норм матеріального та процесуального права, Управління містобудування, архітектури та кадастру Тернопільської міської ради оскаржило його, подавши апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення Тернопільського окружного адміністративного суду від 4 червня 2019 року та прийняти нову постанову, якою задовольнити позовні вимоги.
Обґрунтовуючи доводи апеляційної скарги апелянт зазначає, що відповідачем порушено Порядок здійснення державного архітектурно-будівельного нагляду, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 19.08.2011 № 698 (далі - Порядок №698), оскільки головним інспектором при винесені припису протокол про правопорушення не складено. Крім того, головний інспектор видав припис №С-2.11/1 від 23.11.2018, в якому відсутній підпис інспектора, який проводив позапланову перевірку, а тому можна вважати, що даний припис неналежно оформлений, що дає підстави для його скасування.
Крім того, в даному приписі зазначено, що в термін до 28 грудня 2018 року необхідно усунути порушення вимог законодавства, а саме: привести виданий будівельний паспорт забудови земельної ділянки на «реконструкцію індивідуального житлового будинку» по АДРЕСА_1 547 від 02.07.2018 року до вимог п.2.1 Порядку видачі будівельного паспорта забудови земельної ділянки, затвердженого наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 05.07.2011 № 103. Відповідно до Порядку №103 управління містобудування, архітектури та кадастру Тернопільської міської ради, яке в силу наданих повноважень не наділено функціями, виконання яких зазначено в оскаржуваному приписі, а отже, уповноважені органи містобудування та архітектури позбавлені можливості виконати зазначену вимогу.
Також, апелянт зазначає, що одночасно із винесенням припису, головний інспектор прийняв рішення № 169 від 23.11.2018 про зупинення дії будівельного паспорта № 547 від 02.07.2018, однак такі дії головного інспектора Смолюха А.І., є протиправними, оскільки п.31 та п.32 Порядку №698 чітко передбачено, що головний інспектор будівельного нагляду перевіряє виконання об'єктом нагляду припису шляхом проведення позапланової перевірки і тільки тоді приймає рішення про скасування рішення об'єкта нагляду або його дія зупиняється в разі можливості усунення виявлених порушень.
Вислухавши суддю-доповідача, дослідивши обставини справи та доводи апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції приходить до висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення з таких підстав.
Із змісту ст. 19 Конституції України вбачається, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Розглядаючи спір, суд апеляційної інстанції вважає, що суд першої інстанції повно і всебічно дослідив і оцінив обставини по справі, надані сторонами докази, правильно визначив юридичну природу правовідносин і закон, який їх регулює.
Встановлено, підтверджено матеріалами справи, що рішенням Тернопільського міськрайонного суду від 24 січня 2012 року у справі № 2-427/11 проведено поділ земельної ділянки по АДРЕСА_1 між ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 . Даним рішенням суду проведено поділ земельної ділянки за адресою АДРЕСА_1 відповідно до варіанту розподілу земельної ділянки, запропонованого експертним висновком земельно-технічної експертизи № 970 від 01.12.2011, яким ОСОБА_1 виділено земельну ділянку площею 163,55 кв.м, 97,7 кв.м та 1,46 кв.м земельної ділянки з накладенням сервітуту на стежку для проходу ОСОБА_2 і ділянку площею 22,7 кв.м. для спільного користування з ОСОБА_3
На виділеній ОСОБА_1 земельній ділянці і передбачено реконструкцію частини житлового будинку з прибудовою приміщень і перебудовою даху.
Відповідно до державного акта на право приватної власності на земельну ділянку серії ЯИ № 573374 від 02.06.2010 та списку співвласників земельної ділянки, який є додатком до державного акту на право приватної власності, співвласниками вищевказаної земельної ділянки є: ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 і рішенням Тернопільського міськрайонного суду від 24 січня 2012 року у справі № 2-427/11 проведено поділ даної земельної ділянки АДРЕСА_1 і управлінням містобудування, архітектури та кадастру Тернопільської міської ради було видано будівельний паспорт забудови земельної ділянки № НОМЕР_1 від 02.07.2018 року на реконструкцію індивідуального житлового будинку без згоди ОСОБА_2 та ОСОБА_3 .
На підставі заяви ОСОБА_3 від 20.09.2018 про перевірку законності видачі будівельного паспорта ОСОБА_1 , Управлінням Державної архітектурно-будівельної інспекції у Тернопільській області 22.10.2018 року була проведена документальна перевірка Управління містобудування, архітектури та кадастру Тернопільської міської ради.
За результатами перевірки складено акт від 23 листопада 2018 року, згідно висновків якого будівельний паспорт забудови земельної ділянки № НОМЕР_1 від 02.07.2018 на «Реконструкцію індивідуального житлового будинку» по АДРЕСА_1 (далі - БП № 547) виданий ОСОБА_1 з порушенням п.2.1 Порядку видачі будівельного паспорта забудови земельної ділянки, затвердженого наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 05.07.2011 № 103, а саме - за відсутності засвідченої в установленому порядку згоди співвласників земельної ділянки та житлового будинку, відповідно до додатку до державного акта на право власності на земельну ділянку ЯИ № 573347 (додаток серія АА № 035398), співвласниками земельної ділянки за адресою АДРЕСА_1 являються ОСОБА_4 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , відповідно до витягу про реєстрацію права власності на нерухоме майно від 26.02.2007, номер витягу: 13696429 житловий будинок за адресою АДРЕСА_1, знаходиться у приватній спільній частковій власності (частка 29/100) гр. ОСОБА_1 , що є порушеннями п. 2.1 наказу Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 05.07.2011 № 103.
23 листопада 2018 року на підставі виявлених порушень Управлінням Державної архітектурно-будівельної інспекції у Тернопільській області видано припис № С-23.11/1 про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності.
Також, Управлінням Державної архітектурно-будівельної інспекції у Тернопільській області прийнято рішення № 169 від 23.11.2018 про зупинення дії будівельного паспорта забудови земельної ділянки № 547 від 02.07.2018 року на «Реконструкцію індивідуального житлового будинку» по АДРЕСА_1 .
Відповідно дост.6 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» від 17 лютого 2011 року № 3038-VI (надалі - Закон № 3038-VI), управління у сфері містобудівної діяльності здійснюється Верховною Радою України, Кабінетом Міністрів України, Верховною Радою Автономної Республіки Крим, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, центральним органом виконавчої влади з питань будівництва, містобудування та архітектури, іншими спеціально уповноваженими органами містобудування та архітектури, місцевими державними адміністраціями, органами місцевого самоврядування.
Згідно зі ст.41 названого Закону державний архітектурно-будівельний контроль - це сукупність заходів, спрямованих на дотримання замовниками, проектувальниками, підрядниками та експертними організаціями вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт
Механізм здійснення державного архітектурно-будівельного нагляду визначений Порядком здійснення державного архітектурно-будівельного нагляду, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 19 серпня 2015 р. № 698 (надалі - Порядок № 698), яким передбачено, що нагляд здійснюється Держархбудінспекцією через головних інспекторів будівельного нагляду в областях шляхом проведення планових, позапланових, документальних і камеральних перевірок (п.2).
Відповідно до п.3 цього Порядку основними завданнями нагляду є: 1) виявлення, припинення та запобігання порушенню уповноваженими органами містобудування та архітектури, визначеними відповідно достатті 13 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», органами державного архітектурно-будівельного контролю, визначеними відповідно достатті 6 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», іншими органами, що здійснюють контроль у сфері містобудівної діяльності (далі - об'єкти нагляду), вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил під час провадження ними містобудівної діяльності; 2) скасування чи зупинення дії рішень, прийнятих з порушенням вимог містобудівного законодавства об'єктами нагляду, зокрема щодо документів, які дають право на виконання підготовчих та будівельних робіт і засвідчують прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів, про повернення на доопрацювання, відмову у видачі, скасування або анулювання зазначених документів; 3) притягнення посадових осіб об'єктів нагляду до відповідальності відповідно до закону.
Пунктами 4, 5 Порядку №698 передбачено, що з метою здійснення нагляду головні інспектори будівельного нагляду: 1) перевіряють законність рішень у сфері містобудівної діяльності, прийнятих об'єктами нагляду; 2) витребовують від органів державної влади, фізичних та юридичних осіб документи і матеріали щодо предмета нагляду, одержують інформацію з автоматизованих інформаційних і довідкових систем, реєстрів та баз даних, створених органами державної влади; 3) мають право безперешкодного доступу до місць будівництва об'єктів, приміщень об'єктів нагляду та об'єктів будівництва, документів та матеріалів, необхідних для здійснення нагляду; 4) вимагають від органів державного архітектурно-будівельного контролю проведення перевірок у разі наявності ознак порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил; 5) залучають у разі потреби до здійснення нагляду фахівців підприємств, установ, організацій, контрольних і фінансових органів.
У разі виявлення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, вчинених об'єктами нагляду, головні інспектори будівельного нагляду мають право: 1) видавати обов'язкові до виконання об'єктами нагляду приписи про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності; 2) притягати посадових осіб об'єктів нагляду до відповідальності за вчинені правопорушення відповідно до закону; 3) письмово ініціювати притягнення посадових осіб об'єктів нагляду до дисциплінарної відповідальності; 4) вносити письмове подання про звільнення посадової особи об'єкта нагляду до органу, який здійснив її призначення; 5) вносити письмове подання про позбавлення посадової особи об'єкта нагляду права виконувати певні види робіт до органу, яким таке право надавалося; 6) скасовувати чи зупиняти дію прийнятих об'єктами нагляду відповідно до визначенихЗаконом України «Про регулювання містобудівної діяльності'повноважень рішень, які порушують вимоги законодавства у сфері містобудівної діяльності, з подальшим оприлюдненням такої інформації на офіційному веб-сайті Держархбудінспекції.
Відповідно до п. 23 Порядку № 698 за результатами планової або позапланової перевірки головний інспектор будівельного нагляду, який проводив перевірку, складає акт перевірки.
Пунктом 29 Порядку № 698 встановлено, що у разі виявлення головним інспектором будівельного нагляду під час проведення перевірки порушення, відповідальність за яке встановлена законом, складається протокол про правопорушення за формою, встановленою Мінрегіоном. У разі виявлення головним інспектором будівельного нагляду під час проведення перевірки порушення, яке може бути усунуто, видається припис про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності (далі - припис) за формою згідно з додатком 5.Припис складається у двох примірниках. Один примірник надається керівнику об'єкта нагляду, або його заступнику, або уповноваженій керівником особі, другий залишається у головного інспектора будівельного нагляду, який його видав.
Згідно п.31 Порядку № 698 головний інспектор будівельного нагляду перевіряє виконання об'єктом нагляду припису шляхом проведення позапланової перевірки.
Відповідно до п.32 Порядку № 698 якщо рішення об'єкта нагляду порушує вимоги законодавства у сфері містобудівної діяльності, таке рішення скасовується або його дія зупиняється в разі можливості усунення виявлених порушень. Про скасування або зупинення дії рішення об'єкта нагляду головним інспектором будівельного нагляду приймається рішення за формою згідно з додатком 6, яке надсилається об'єкту нагляду протягом трьох робочих днів з дати його прийняття рекомендованим листом з описом вкладення з повідомленням про вручення. Інформація про скасування або зупинення дії рішення об'єкта нагляду оприлюднюється на офіційному веб-сайті Держархбудінспекції. У разі зупинення дії рішення об'єкт нагляду вживає заходів щодо усунення порушень, зазначених у рішенні про зупинення, та про результати повідомляє головному інспектору будівельного нагляду, який прийняв таке рішення.
Пунктом 2.1 Порядку видачі будівельного паспорта забудови земельної ділянки, затвердженого наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 05.07.2011 № 103, визначено:
- видача будівельного паспорта здійснюється уповноваженим органом містобудування та архітектури безпосередньо, через центри надання адміністративних послуг та/або через Єдиний державний портал адміністративних послуг.
Будівельний паспорт надається уповноваженим органом містобудування та архітектури на безоплатній основі протягом десяти робочих днів з дня надходження пакета документів, до якого входять:
- заява на видачу будівельного паспорта зі згодою замовника на обробку персональних даних за формою, наведеною у додатку 1 до цього Порядку;
- засвідчена в установленому порядку копія документа, що засвідчує право власності або користування земельною ділянкою, або договір суперфіцію;
- ескізні наміри забудови (місце розташування будівель та споруд на земельній ділянці, відстані до меж сусідніх земельних ділянок та розташованих на них об'єктів, інженерних мереж і споруд, фасади та плани поверхів об'єктів із зазначенням габаритних розмірів, перелік систем інженерного забезпечення, у тому числі автономного, що плануються до застосування, тощо);
- проект будівництва (за наявності);
- засвідчена в установленому порядку згода співвласників земельної ділянки (житлового будинку) на забудову.
Отже, для видачі будівельного паспорта обов'язково потрібна засвідчена в установленому порядку згода співвласників земельної ділянки (житлового будинку) на забудову, в даному випадку ОСОБА_2 та ОСОБА_3 .
Як вірно встановлено судом першої інстанції та не спростовується матеріалами справи, ОСОБА_1 разом із пакетом документів не було наданозасвідченої в установленому порядку згоди співвласників земельної ділянки (житлового будинку) на забудову, в даному випадку ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , у відповідності до вимог вищезазначеного Порядку, а отже видача ОСОБА_1 будівельного паспорта забудови земельної ділянки № НОМЕР_1 від 02.07.2018 на «Реконструкцію індивідуального житлового будинку» по АДРЕСА_1 була вчинена з порушенням п. 2.1 наказу Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 05.07.2011 № 103.
Згідночастин 1, 2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Проаналізувавши приписи зазначеного законодавства у взаємозв'язку з обставинами даної справи, суд дійшов переконання, що заявлені позивачем вимоги є безпідставними й спростованими долученими до матеріалів справи письмовими доказами.
Відтак, судом першої інстанції правомірновідмовлено в задоволенні позовних вимог Управління містобудування, архітектури та кадастру Тернопільської міської ради до Управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Тернопільській області, третя особа: ОСОБА_1 про визнання протиправними та скасування рішення та припису.
Апелянтом не було надано доказів на підтвердження вимог апеляційної скарги.
З огляду на викладене, суд апеляційної інстанції вважає, що рішення суду першої інстанції ґрунтується на повно, об'єктивно і всебічно з'ясованих обставинах, а доводи апелянта на правомірність прийнятого рішення не впливають та висновків суду не спростовують.
Згідно ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючисьч.3 ст.243, ст.ст. 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325 КАС України, суд,-
Апеляційну скаргу Управління містобудування, архітектури та кадастру Тернопільської міської радизалишити без задоволення, а рішення Тернопільського окружного адміністративного суду від 4 червня 2019 рокуу справі №500/2793/18 за позовом Управління містобудування, архітектури та кадастру Тернопільської міської ради до Управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Тернопільській області, третя особа: ОСОБА_1 про визнання протиправними та скасування рішення та припису - без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Головуючий суддя Я. С. Попко
судді Р. П. Сеник
Р. Б. Хобор
Повне судове рішення складено 02.10.2019.