Справа № 127/20075/19
Головуючий у 1-й інстанції: Ковбаса Ю.П.
Суддя-доповідач: Полотнянко Ю.П.
02 жовтня 2019 року
м. Вінниця
Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді: Полотнянка Ю.П.
суддів: Драчук Т. О. Ватаманюка Р.В.
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 10 вересня 2019 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Інспектора роти №1 БУПП у Житомирській області Шаціло Віктора Володимировича про скасування постановиі серії ДП18 №020364 від 26.05.2019 у справі про адміністративне правопорушення, передбачених ч.1 ст.122, ч.1 ст.126 КУпАП,
в липні 2019 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до інспектора роти №1 БУПП у Житомирській області Шаціло Віктора Володимировича про скасування постанови серії ДП18 № 020364 від 26.05.2019, у справі про адміністративні правопорушення, передбачених ч. 1 ст. 122, ч. 1 ст.126 КУпАП.
Рішенням Вінницького міського суду Вінницької області від 10 вересня 2019 року в задоволенні адміністративного позову відмовлено.
Не погоджуючись з прийнятим рішенням суду, позивач звернувся до суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове рішення, яким адміністративний позов задовольнити повністю. В апеляційній скарзі зазначає, що в оскаржуваній постанові не зазначені розміри вантажу, яким чином і за допомогою яких технічних засобів здійснювалось вимірювання. Також апелянт зазначив, що судом першої інстанції не враховані приписи ст.283 КУпАП, відповідно до яких постанова по справі про адміністративне правопорушення повинна містити відомості про технічний засіб, яким здійснено фото або відеозапис (якщо такий запис здійснювався).
Ухвалами Сьомого апеляційного адміністративного суду від 30 вересня 2019 року відкрито апеляційне провадження та призначено справу до розгляду на 02 жовтня 2019 року о 14:45.
Сторони в судове засідання не з'явилися, про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, що підтверджується матеріалами справи, зокрема направленням на електронну адресу позивача та відповідача повістки про виклик до суду від 30.09.2019, копії ухвал від 30.09.2019 та копії апеляційної скарги, та з моменту оприлюднення судом апеляційної інстанції на веб-порталі судової влади України відповідної ухвали про відкриття апеляційного провадження у справі (30.09.2019).
Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо доказів для правильного вирішення апеляційної скарги та зважаючи на скорочені терміни розгляду даної категорії справ, встановлені ст.286 КАС України, колегія суддів визнала за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження на підставі п.2 ч. 1 ст. 311 КАС України.
Заслухавши суддю-доповідача, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення, судова колегія вважає, що апеляційна скарга підлягає до задоволення з огляду на таке.
Судом встановлено, що відповідно до змісту оскаржуваної постанови серії ДП18 №020364, 26.05.2019, о 13 год. 00 хв. на автомобільній дорозі Київ - Чоп, 86км, водій ОСОБА_1 , керуючи транспортним засобом марки «ВАЗ 217230», р/н НОМЕР_1 , з спеціалізованим причепом марки «ЛЕВ 173345» р/н НОМЕР_2 на якому перевозив човен, який виступав за задні габарити більше ніж на один метр, а також обмежував собі оглядовість в дзеркалі заднього виду та не пред'явив поліс обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, чим порушив п. 22.3(в), 22.4 та 2.1 (ґ) ПДР України, за що передбачена відповідальність ч.1 ст.122 та ч.1 ст.126 КУпАП.
Відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції зазначив, що з оглянутого відеозапису вбачається, що дійсно на автомобільній дорозі Київ - Чоп, 86км, водій ОСОБА_1 керуючи транспортним засобом марки «ВАЗ 217230», р/н НОМЕР_1 , з спеціалізованим причепом марки «ЛЕВ 173345» р/н НОМЕР_2 на якому перевозив човен, який виступав за задні габарити більше ніж на один метр, а також обмежував собі оглядовість в дзеркалі заднього виду, тому і був зупинений інспектором патрульної поліції та на вимогу інспектора поліції не пред'явив ні в паперовому, ні в електронному вигляді поліс обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів. При цьому, позивачем не надано жодних доказів, які б спростовували обставини, викладені в оскаржуваній постанові.
Колегія суддів не погоджується з висновком суду першої інстанції з огляду на наступне.
Стаття 280 КУпАП закріплює обов'язок посадової особи при розгляді справи про адміністративне правопорушення з'ясувати чи було вчинено адміністративне правопорушення та чи винна дана особа в його вчиненні.
Відповідно до статті 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Отже, притягнення особи до адміністративної відповідальності, можливе лише за наявності події адміністративного правопорушення та вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними доказами.
Пунктом 11 частини першої статті 23 Закону України від 02 липня 2015 року №580-VIII "Про Національну поліцію" (далі - Закон №580-VIII) визначено, що поліція відповідно до покладених на неї завдань регулює дорожній рух та здійснює контроль за дотриманням Правил дорожнього руху його учасниками та за правомірністю експлуатації транспортних засобів.
Порядок дорожнього руху на території України, відповідно до Закону України "Про дорожній рух" від 30 червня 1993 року № 3353, встановлюють Правила дорожнього руху, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року № 1306 (із змінами та доповненнями, далі - ПДР України).
Як вбачається з п. п. 22.3 (в), 22.4 та 2.1 (ґ) ПДР України, згідно яких:
Перевезення вантажу дозволяється за умови, що він: не обмежує водієві оглядовості;
Вантаж, що виступає за габарити транспортного засобу спереду або ззаду більш як на 1 м, а за шириною перевищує 0,4 м від зовнішнього краю переднього або заднього габаритного ліхтаря, повинен бути позначений відповідно до вимог підпункту "з" пункту 30.3 цих Правил.
Водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі: чинний страховий поліс (страховий сертифікат "Зелена картка") про укладення договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів або чинний внутрішній електронний договір зазначеного виду обов'язкового страхування у візуальній формі страхового поліса (на електронному або паперовому носії), відомості про який підтверджуються інформацією, що міститься в єдиній централізованій базі даних, оператором якої є Моторне (транспортне) страхове бюро України. Водії, які відповідно до законодавства звільняються від обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів на території України, повинні мати при собі відповідні підтвердні документи (посвідчення).
Відповідно до ч. 1 ст. 122 КУпАП, перевищення встановлених обмежень швидкості руху транспортних засобів більш як на двадцять кілометрів на годину, порушення вимог дорожніх знаків та розмітки проїзної частини доріг, правил перевезення вантажів, буксирування транспортних засобів, зупинки, стоянки, проїзду пішохідних переходів, ненадання переваги у русі пішоходам на нерегульованих пішохідних переходах, а так само порушення встановленої для транспортних засобів заборони рухатися тротуарами чи пішохідними доріжками тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі п'ятнадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або 50 штрафних балів.
Положенням ч. 1 ст. 126 КУпАП передбачено накладення штрафу в розмірі двадцяти п'яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, зокрема за керування транспортним засобом особою, яка не має при собі або не пред'явила для перевірки посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційного документа на транспортний засіб, а також поліса (договору) обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (страхового сертифіката "Зелена картка").
Згідно з статтею 31 Закону №580-VIII, поліція може застосовувати превентивні заходи, серед яких: перевірка документів особи; опитування особи; зупинення транспортного засобу; застосування технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису, засобів фото - і кінозйомки, відеозапису.
Статтею 40 Закону №580-VIII встановлено, що поліція для забезпечення публічної безпеки і порядку може закріплювати на форменому одязі, службових транспортних засобах, монтувати/розміщувати по зовнішньому периметру доріг і будівель автоматичну фото- і відеотехніку, а також використовувати інформацію, отриману із автоматичної фото- і відеотехніки, що знаходиться в чужому володінні, з метою:
1) попередження, виявлення або фіксування правопорушення, охорони громадської безпеки та власності, забезпечення безпеки осіб;
2) забезпечення дотримання правил дорожнього руху.
Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
До суду першої інстанції відповідачем подано диск з відеозаписом подій, що відбувалися під час притягнення до відповідальності позивача.
Суд першої інстанції, відмовляючи у задоволенні позовних вимог, виходив з того, що з оглянутого відеозапису вбачається, що дійсно на автомобільній дорозі Київ - Чоп, 86км, водій ОСОБА_1 керуючи транспортним засобом марки «ВАЗ 217230», р/н НОМЕР_1 , з спеціалізованим причепом марки «ЛЕВ 173345» р/н НОМЕР_2 на якому перевозив човен, який виступав за задні габарити більше ніж на один метр, а також обмежував собі оглядовість в дзеркалі заднього виду, тому і був зупинений інспектором патрульної поліції та на вимогу інспектора поліції не пред'явив ні в паперовому, ні в електронному вигляді поліс обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів. При цьому, позивачем не надано жодних доказів, які б спростовували обставини, викладені в оскаржуваній постанові.
Натомість, колегія суддів апеляційної інстанції не може вважати зазначений диск належним та допустимим доказом вини позивача з наступних підстав.
Згідно з ч.2-3 ст.283 КУпАП, постанова по справі про адміністративне правопорушення повинна містити: найменування органу (посадової особи), який виніс постанову, дату розгляду справи; відомості про особу, щодо якої розглядається справа; опис обставин, установлених при розгляді справи; зазначення нормативного акта, який передбачає відповідальність за дане адміністративне правопорушення; прийняте по справі рішення. Постанова по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, крім даних, визначених частиною другою цієї статті, повинна містити відомості про: дату, час і місце вчинення адміністративного правопорушення; транспортний засіб, який зафіксовано в момент вчинення правопорушення (марка, модель, номерний знак); технічний засіб, яким здійснено фото або відеозапис; розмір штрафу та порядок його сплати; правові наслідки невиконання адміністративного стягнення та порядок його оскарження; відривну квитанцію із зазначенням реквізитів та можливих способів оплати адміністративного стягнення у вигляді штрафу.
Як вбачається з матеріалів справи, оскаржувана постанова про притягнення позивача до адміністративної відповідальності не містить інформації про будь-яку фіксацію правопорушення.
Таким чином, в порушення вимог статті 283 КУпАП у постанові по справі про адміністративне правопорушення не зазначено відомостей про технічний засіб, яким здійснено фото або відеозапис правопорушення, та не вказано про те, чи взагалі таке фіксування проводилось, не надано інших доказів вчинення правопорушення.
З цього приводу колегія суддів зазначає, що зміст постанови по справі про адміністративне правопорушення має відповідати вимогам, передбаченим статтею 283 КУпАП. У ній зокрема необхідно зазначити технічний засіб, яким здійснено фото або відеозапис.
Отже, у разі відсутності в оскаржуваній постанові по справі про адміністративне правопорушення серії ДП18 №020364 від 26.05.2019 посилань на технічний засіб, за допомогою якого здійснено відеозапис, наданий відповідачем відеофайл не може вважатися належним та допустимим доказом вчинення позивачем адміністративних правопорушень.
Аналогічного висновку дійшов Верховний Суд в своїй постанові від 24.01.2019 в справі №428/2769/17.
Разом з тим, колегія суддів вважає за необхідне зауважити, що водій був зупинений з підстав керування транспортним засобом марки «ВАЗ 217230», р/н НОМЕР_1 , з спеціалізованим причепом марки «ЛЕВ 173345 » р/н НОМЕР_2 на якому перевозив човен, який виступав за задні габарити більше ніж на один метр, а також обмежував собі оглядовість в дзеркалі заднього виду.
Проте, матеріали справи не містять належних і допустимих доказів, які б підтверджували проведення вимірювання транспортного засобу позивача, за результатами якого встановлено, що човен, який перевозив позивач на спеціалізованому причепі марки «ЛЕВ 173345» р/н НОМЕР_2 , виступав за задні габарити більше ніж на один метр, а також обмежував собі оглядовість в дзеркалі заднього виду, що є не дотримання інспектором вимог Порядку № 879.
Слід зазначити, що в матеріалах справи взагалі відсутня інформація про те, якими приладами відповідач здійснював вимірювання вантажу та чи здійснював його взагалі.
Отже, в діях позивача відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 122 КУпАП, за порушення п. 22.4. ПДР.
В свою чергу, п.2 ч.1 ст.32 Закону України "Про Національну поліцію" від 02.07.2015 №580-VIII вказано, що поліцейський має право вимагати в особи пред'явлення нею документів, що посвідчують особу, та/або документів, що підтверджують відповідне право особи, якщо існує достатньо підстав вважати, що особа вчинила або має намір вчинити правопорушення (одна із вичерпного переліку підстав).
Колегія суддів дійшла висновку, що поліцейським не наведено достатніх підстав для зупинення транспортного засобу позивача. Тобто, з урахуванням зазначеного суд дійшов висновку, що оскільки відсутні підстави для зупинки то й подальші дії відповідача є неправомірними.
Відповідно до ч.1 ст.72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно ч.2 ст.77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дій чи бездіяльності покладається на відповідача.
В свою чергу відповідачем не доведено та не надано достатніх доказів щодо правомірності прийнятого ним рішення.
Колегія суддів вважає, що суд першої інстанції не дав належної оцінки вищезазначеним обставинам та безпідставно не взяв до уваги вказані доводи позивача.
Отже, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що постанова серії ДП18 №020364 від 26.05.2019, якою ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 та ч.1 ст.126 КУпАП є протиправною, а тому підлягає скасуванню.
Згідно ч. 3 ст. 286 КАС України, за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право: скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення.
Згідно п. 4 ч. 1, ст. 317 КАС України, підстави для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є: неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.
Зважаючи на встановлені обставини справи, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції при ухваленні постанови були неправильно застосовані норми чинного матеріального та процесуального права, і як наслідок апеляційна скарга підлягає задоволенню, рішення суду першої інстанції скасуванню з прийняттям нового про задоволення позову.
Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 317, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд
апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити повністю.
Рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 10 вересня 2019 року скасувати.
Ухвалити нове рішення, яким адміністративний позов ОСОБА_1 задовольнити.
Скасувати постанову інспектора роти №1 БУПП у Житомирській області Шаціло Віктора Володимировича від 26.05.2019 серії ДП18 №020364 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.122 та ч.1 ст.126 КУпАП, а провадження у справі про адміністративне правопорушення - закрити.
Постанова суду набирає законної сили з моменту її проголошення і не може бути оскаржена відповідно до частини 3 статті 272 КАС України.
Головуючий Полотнянко Ю.П.
Судді Драчук Т. О. Ватаманюк Р.В.