Справа № 274/2134/19 Провадження № 2/0274/1573/19
Бердичівський міськрайонний суд Житомирської області
01.10.19 р.м. Бердичів
Суддя Бердичівського міськрайонного суду Житомирської області Корбут В.В. (далі - Суд), за участю секретаря судового засідання Жмурко В.І.,
розглянувши цивільну справу за позовомОСОБА_1
доОСОБА_2
простягнення аліментів на дитину та на утримання дружини,
У квітні 2019 р. ОСОБА_1 звернулась з вказаним позовом, у якому просить стягувати з ОСОБА_2 на її користь аліменти на утримання дитини - ОСОБА_3 ОСОБА_4 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 4 000,00 грн. щомісячно, починаючи від дня пред'явлення позову і до досягнення дитиною повноліття, та стягувати з ОСОБА_2 на її користь аліменти на її утримання у розмірі 1 000,00 грн. щомісячно, до досягнення сином трьох років, посилаючись на те, що дитина проживає з нею та перебуває на її утриманні, ОСОБА_2 матеріально їм не допомагає.
ОСОБА_2 позов визнав частково, посилаючись на те, що має змогу сплачувати аліменти на дитину - у розмірі 900,00 грн., а на утримання ОСОБА_1 - у розмірі 500,00 грн., оскільки не має постійного місця роботи, його заробітки є тимчасовими та мінливими.
Судом з'ясовано, що ОСОБА_2 та ОСОБА_1 перебувають у зареєстрованому шлюбу, вони є батьками дитини - ОСОБА_5 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 , та проживає з ОСОБА_1 (а. с. 11, 12, 32).
Статтею 180 Сімейного кодексу України визначено, що батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
Таким чином ОСОБА_2 зобов'язаний утримувати свого сина до досягнення ним повноліття.
Частинами першою - третьою статті 181 Сімейного кодексу України встановлено, що способи виконання батьками обов'язку утримувати дитину визначаються за домовленістю між ними. За домовленістю між батьками дитини той із них, хто проживає окремо від дитини, може брати участь у її утриманні в грошовій і (або) натуральній формі. За рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина. Спосіб стягнення аліментів, визначений рішенням суду, змінюється за рішенням суду за позовом одержувача аліментів.
Відповідно до статті 182 Сімейного кодексу України при визначенні розміру аліментів суд враховує:
1) стан здоров'я та матеріальне становище дитини;
2) стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів;
3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина;
3-1) наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав;
3-2) доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів;
4) інші обставини, що мають істотне значення.
Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. Мінімальний рекомендований розмір аліментів на одну дитину становить розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і може бути присуджений судом у разі достатності заробітку (доходу) платника аліментів. Суд не обмежується розміром заробітку (доходу) платника аліментів у разі встановлення наявності у нього витрат, що перевищують його заробіток (дохід), і щодо яких таким платником аліментів не доведено джерело походження коштів для їх оплати.
Згідно з частиною першою статті 184 Сімейного кодексу України суд за заявою одержувача визначає розмір аліментів у твердій грошовій сумі.
Як вказувалось раніше, ОСОБА_2 позов в частині стягнення аліментів на утримання дитини визнав частково - у розмірі 900,00 грн. щомісячно, оскільки не має постійного місця роботи, його заробітки є тимчасовими та мінливими.
Те, що ОСОБА_2 не має постійного місця роботи та у період з 1 кварталу 2018 р. по 2 квартал 2019 р. не отримував доходів підтверджується копією його трудової книжки та відомостями з Державного реєстру фізичних осіб - платників податків про суми виплачених доходів та утриманих податків (а. с. 48, 49).
ОСОБА_1 не подала доказів того, що ОСОБА_2 може сплачувати аліменти у більшому розмірі, ніж 900,00 грн.
Крім того, за ОСОБА_2 не зареєстровано будь-якого рухомого та нерухомого майна, що підтверджується інформацією від 11.09.2019 р. та від 05.09.2019 р. з відповідних реєстрів (а. с. 46, 47).
Також Суд враховує, що на момент ухвалення рішення розмір прожиткового мінімуму для дитини віком до шести років становить 1 699,00 грн., що визначено Законом України "Про Державний бюджет України на 2019 рік", при цьому ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , зважаючи на частину першу статті 141 Сімейного кодексу України, мають рівні обов'язки щодо утримання малолітнього сина, а відтак ОСОБА_2 має сплачувати аліменти у розмірі, не меншому, ніж 849,50 грн. щомісячно.
Таким чином аліменти у розмірі 900,00 грн. можуть забезпечити мінімальні інтереси дитини - ОСОБА_5 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 , необхідний рівень його життя та умови для його розвитку.
За таких обставин Суд вважає, що, розмір аліментів, які має сплачувати ОСОБА_2 на утримання сина, може бути визначено у твердій грошовій сумі у розмірі 900,00 грн.
Частиною першою статті 191 Сімейного кодексу України передбачено, що аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред'явлення позову, а в разі подання заяви про видачу судового наказу - із дня подання такої заяви.
Беручи до уваги наведене, Суд приходить до висновку, що позов ОСОБА_1 в частині стягнення аліментів підлягає частковому задоволенню, а саме - на її користь з ОСОБА_2 підлягають стягненню аліменти на утримання сина у розмірі 900,00 грн. щомісячно, починаючи від дня пред'явлення позову і до досягнення сином повноліття.
При цьому Суд не визначає мінімальний розмір аліментів на одну дитину, оскільки такий встановлюється законом, а не судовим рішенням, про що зазначено у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 12.09.2018 р. у справі № 459/2181/17 (http://reyestr.court.gov.ua/Review/76596523).
Частинами другою, четвертою та шостою статті 84 Сімейного кодексу України визначено, що дружина, з якою проживає дитина, має право на утримання від чоловіка - батька дитини до досягнення дитиною трьох років. Право на утримання вагітна дружина, а також дружина, з якою проживає дитина, має незалежно від того чи вона працює та незалежно від її матеріального становища, за умови, що чоловік може надавати матеріальну допомогу. Право на утримання вагітна дружина, а також дружина, з якою проживає дитина, має і в разі розірвання шлюбу.
ОСОБА_2 позов в частині стягнення аліментів на утримання ОСОБА_1 визнав частково - у розмірі 500,00 грн. щомісячно, а ОСОБА_1 , зважаючи на встановлені раніше обставини щодо доходів та майна ОСОБА_2 , не подала доказів, які б вказували, що він може сплачувати аліменти на її утримання у більшому розмірі, а відтак Суд приходить до висновку, що матеріальна допомога ОСОБА_1 має бути визначена у розмірі 500,00 грн. щомісячно, до досягнення сином трьох років.
Частиною першою статті 79 Сімейного кодексу України встановлено, що аліменти (одному з подружжя) присуджуються за рішенням суду від дня подання позовної заяви.
Враховуючи зазначене, Суд вважає, що позов ОСОБА_1 в частині вимоги про стягнення на її користь з ОСОБА_2 аліментів на її утримання підлягає частковому задоволенню, а саме - у розмірі 500,00 грн. щомісячно, починаючи від дня пред'явлення позову і до досягнення сином трьох років.
Пунктом 1 частини першої статті 430 Цивільного процесуального кодексу України визначено, що суд допускає негайне виконання рішень у справах про стягнення аліментів - у межах суми платежу за один місяць.
Тобто рішення в частині стягнення аліментів підлягає допуску до негайного виконання у межах суми платежу за один місяць.
На підставі статі 141 Цивільного процесуального кодексу України з ОСОБА_2 на користь держави підлягає стягненню судовий збір у розмірі 768,40 грн.
Керуючись статтями 141, 258, 259, 263 - 265, 430 Цивільного процесуального кодексу України,
1. Позов ОСОБА_1 (зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до ОСОБА_2 (зареєстрований за адресою: АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_2 ) про стягнення аліментів на дитину та на утримання дружини задовольнити частково.
2. Стягувати з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання дитини - ОСОБА_5 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 900,00 грн. щомісячно, починаючи від 09.04.2019 р. та до досягнення сином повноліття, тобто до ІНФОРМАЦІЯ_2 .
3. Стягувати з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на її утримання у розмірі 500,00 грн. щомісячно, починаючи від 09.04.2019 р. та до досягнення сином - ОСОБА_5 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 , трьох років, тобто до ІНФОРМАЦІЯ_3 .
4. В задоволенні іншої частини позову відмовити.
5. Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави судовий збір у розмірі 768,40 грн.
6. Допустити негайне виконання рішення в частині стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення суду, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення у письмовій формі до Житомирського апеляційного суду через Бердичівський міськрайонний суд Житомирської області.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Суддя В.В. Корбут