Справа № 580/1385/19 Головуючий у 1 інстанції: Бабич А.М.
Суддя-доповідач: Вівдиченко Т.Р.
25 вересня 2019 року м. Київ
Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
Судді-доповідача Суддів За участю секретаряВівдиченко Т.Р. Карпушової О.В. Собківа Я.М. Борейка Д.Е.
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за апеляційною скаргою Департаменту патрульної поліції Національної поліції України на рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 01 липня 2019 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції Національної поліції України про стягнення коштів, -
Позивач - ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Департаменту патрульної поліції Національної поліції України , в якому просив:
- стягнути з Департаменту патрульної поліції Національної поліції України заборгованість по грошовому забезпеченні у вигляді доплати за службу в нічний час за період з 01.03.2016 р по 30.06.2018 р. на користь ОСОБА_1 - в сумі 8 985,60 грн.;
- стягнути з Департаменту патрульної поліції Національної поліції України заборгованість по індексації грошового забезпечення за період з 01.03.2016 р по 31.10.2017 р. на користь ОСОБА_1 - в сумі 3179,13 грн.
Рішенням Черкаського окружного адміністративного суду від 01 липня 2019 року позов задоволено частково. Визнано протиправною бездіяльність Департаменту патрульної поліції Національної поліції України щодо не нарахування та невиплати ОСОБА_1 грошового забезпечення у вигляді доплати за службу в нічний час за період з 01.01.2016 до 31.12.2017 у сумі 7038,61 грн. та індексації грошового забезпечення за період з 01.06.2016 до 31.10.2017 у сумі 3179,13 грн. Стягнуто з Департаменту патрульної поліції Національної поліції України на користь ОСОБА_1 грошове забезпечення у вигляді доплати за службу в нічний час за період з 01.01.2016 до 31.12.2017 у сумі 7038,61 грн. (сім тисяч тридцять вісім гривень шістдесят одна копійка), а також індексацію грошового забезпечення за період з 01.06.2016 до 31.10.2017 у сумі 3179,13 грн. (три тисячі сто сімдесят дев'ять гривень тринадцять копійок). У задоволенні інших позовних вимог відмовлено.
Не погодившись з рішенням суду, відповідач - Департамент патрульної поліції Національної поліції України звернувся з апеляційною скаргою, просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове рішення, яким у задоволенні адміністративного позову відмовити, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права. Зокрема, апелянт вказує, що наказами Департаменту патрульної поліції Національної поліції України були затверджені граничні розміри забезпечення працівників, згідно з займаними посадами, які включають в себе всі складові грошового забезпечення поліцейських та схеми посадових окладів, встановлених Постановою Кабінету Міністрів України від 11 листопада 2015 року №988, та які були виплачені позивачу.
Сторони, будучи належним чином повідомлені про дату, час та місце розгляду справи, в судове засідання не з'явилися. Про причини своєї неявки суд не повідомили.
Відповідно до ч. 4 ст. 229 КАС України, у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Враховуючи, що особиста участь сторін в судовому засіданні не обов'язкова, колегія суддів визнала можливим проводити розгляд справи за відсутності сторін.
Заслухавши у відкритому судовому засіданні суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.
Відповідно до частини 1 статті 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, наказом Департаменту патрульної поліції Національної поліції України від 24 березня 2016 року №53о/с позивач з 01 березня 2016 року призначений поліцейським роти №2 Управління патрульної поліції в м. Черкасах.
Згідно з даними послужного списку позивача, на час вирішення спору, ОСОБА_1 проходить службу на посаді інспектора взводу №1 роти №1 батальйону Управління патрульної поліції в Черкаській області Департаменту патрульної поліції у званні сержанта поліції.
Згідно з довідкою Управління патрульної поліції в Черкаській області від 03 квітня 2019 року №3067/41/24/01-2019 за підписом керівника О.М . Кокоби, позивач за період служби з 01.03.2016 року до 30.06.2018 року відпрацював 203 нічні зміни. Вказане також підтверджено наданими відповідачем до матеріалів справи копіями довідок обліку несення поліцейськими служби в нічний час та графіками несення служби особовим складом підрозділів Управління патрульної поліції м. Черкаси за вказаний період.
Посадовий оклад позивача у 2016-2018 роках становив 2470,00 грн. щомісячно без урахування додаткових видів грошового забезпечення. При цьому, доплата за службу в нічний час у період з 01 березня 2016 року до 31 грудня 2017 року та індексація грошового забезпечення за період 01 березня 2016 року до 31 жовтня 2017 року позивачу не нараховувалась та не виплачувалась.
Відповідно до розрахункових листів, у вересні 2018 року позивачу виплачено доплату за службу в нічний час за січень 2018 року у сумі 329,33 грн., лютий 2018 року у сумі 345,80 грн., березень 2018 року у сумі 258,83 грн., квітень 2018 року у сумі 159,25грн., у червні 2018 року за травень 2018 року у сумі 333,30грн., у липні 2018 року за червень 2018 року у сумі 304,48грн., а всього, на загальну суму 1730,99 грн.
На звернення позивача від 02 квітня 2019 року про виплату йому доплати за службу в нічний час та індексації грошового забезпечення за вказані періоди, відповідач листом від 02 травня 2019 року №8492/41/5/05-20/19 повідомив позивача про відсутність підстав для їх виплати.
Не погоджуючись із відмовою відповідача, позивач звернувся до суду з вищевказаним позовом.
Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та висновкам суду першої інстанції, колегія суддів зазначає наступне.
Згідно ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Правові засади організації та діяльності Національної поліції України, статус поліцейських, а також порядок проходження служби в Національній поліції України врегульовані Законом України «Про Національну поліцію» від 02 липня 2015 року №580-VIII (далі - Закон № №580-VIII).
Служба в поліції є державною службою особливого характеру, що є професійною діяльністю поліцейських з виконання покладених на поліцію повноважень (ч. 1 ст. 59 Закону № 580-VIII).
Відповідно до частини 1 статті 80 Закону № 580-VIII, установлюються такі спеціальні звання поліцейських, зокрема, спеціальні звання молодшого складу: рядовий поліції; капрал поліції; сержант поліції; старший сержант поліції; спеціальні звання середнього складу: молодший лейтенант поліції; лейтенант поліції; старший лейтенант поліції; капітан поліції; майор поліції; підполковник поліції; полковник поліції.
Поліцейські отримують грошове забезпечення, розмір якого визначається залежно від посади, спеціального звання, строку служби в поліції, інтенсивності та умов служби, кваліфікації, наявності наукового ступеня або вченого звання. Порядок виплати грошового забезпечення визначає Міністр внутрішніх справ України(ч.ч. 1,2 ст. 94 Закону № 580-VIII).
Згідно з п. 1 Постанови Кабінету Міністрів України від 11 листопада 2015 року № 988 «Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції» (далі - Постанова № 988), грошове забезпечення поліцейських складається з посадового окладу, окладу за спеціальним званням, щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, які мають постійний характер), премії та одноразових додаткових видів грошового забезпечення.
Обов'язок виплачувати доплату за службу в нічний час - у розмірі 35 відсотків посадового окладу з розрахунку за кожну годину служби в нічний час (пп. 3, п.5 Постанови №988).
Відповідно до статті 94 Закону України «Про Національну поліцію», постанови Кабінету Міністрів України від 11 листопада 2015 року № 988 «Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції», з метою впорядкування структури та умов грошового забезпечення поліцейських та курсантів вищих навчальних закладів МВС із специфічними умовами навчання, які здійснюють підготовку поліцейських наказом Міністерства внутрішніх справ України від 06 квітня 2016 року №260 затверджено Порядок та умови виплати грошового забезпечення поліцейським Національної поліції та курсантам вищих навчальних закладів МВС із специфічними умовами навчання (далі - Порядок №260).
В силу п. 3 р. І Порядку №260, грошове забезпечення поліцейських визначається залежно від посади, спеціального звання, стажу служби в поліції, інтенсивності та умов служби, кваліфікації, наукового ступеня або вченого звання. До складу грошового забезпечення входять: 1) посадовий оклад; 2) оклад за спеціальним званням; 3) щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, які мають постійний характер); 4) премії; 5) одноразові додаткові види грошового забезпечення.
Грошове забезпечення, виплачене поліцейському несвоєчасно або у меншому розмірі, ніж належало, виплачується за весь період, протягом якого поліцейський мав на нього право, але не більше ніж за три роки, що передували зверненню за одержанням грошового забезпечення (п. 11 р. І Порядку №260).
Згідно з пунктом 11 Розділу ІІ Порядку №260, поліцейським, які виконують службові обов'язки в нічний час, виплачується доплата за службу в нічний час у розмірі 35 відсотків посадового окладу з розрахунку за кожну годину служби в нічний час. Годинна ставка обчислюється шляхом ділення місячного посадового окладу на кількість годин фактичного часу служби з урахуванням норми тривалості службового часу за відповідний місяць при 40-годинному робочому тижні. Підставами для виконання службових обов'язків у нічний час є графіки нарядів та чергувань, затверджені наказами керівників підрозділів органів поліції. Облік фактичного часу служби в нічний час для нарахування доплати здійснюється шляхом оформлення довідки обліку несення поліцейськими служби в нічний час за формою, визначеною у додатку 1 до цих Порядку та умов. Поліцейським, що залучалися до служби в нічний час, виплата доплати за службу в нічний час за минулий місяць здійснюється одночасно з виплатою грошового забезпечення за поточний місяць.
Як вбачається з матеріалів справи, 02 квітня 2019 року ОСОБА_1 звернувся до Начальника Департаменту патрульної поліції з рапортом, в якому просив виплатити доплату за службу в нічний час за період з 01 березня 2016 року по 30 червня 2018 року в сумі 8 736 грн. та заборгованість по індексації грошового забезпечення за період з 01 березня 2016 року по 31 жовтня 2017 року (а.с 6).
Листом від 02 травня 2019 року №8492/41/5/05-2019 Департамент патрульної поліції Національної поліції України повідомив позивача про те, що доплату за службу в нічний час здійснено за період з 01 січня 2018 року по 30 червня 2018 року на загальну суму 1730,99 грн. Підстави для нарахування доплати за службу в нічний час за період з 01 березня 2016 року по 31 грудня 2017 року відсутні. Виплата індексації грошового забезпечення здійснюється, відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року №1078 з листопада 2017 року (а.с. 29).
Колегія суддів зазначає, що, виходячи з пункту 11 розділу ІІ Порядку №260, позивач має право на доплату за службу в нічний час.
Матеріли справи свідчать, що, відповідно до Довідки (витягу) з обліку несення поліцейськими служби в нічний час, за період служби з 01 березня 2016 року по 30 червня 2018 року позивач відпрацював в Управлінні патрульної поліції в Черкаській області Департаменту патрульної поліції 203 нічні зміни (а.с 31).
Згідно з даними довідок обліку несення служби в нічний час, тривалість нічної зміни становить 8 годин.
Як зазначалося, поліцейським, які виконують службові обов'язки в нічний час, виплачується доплата за службу в нічний час у розмірі 35 відсотків посадового окладу з розрахунку за кожну годину служби в нічний час. Годинна ставка обчислюється шляхом ділення місячного посадового окладу на кількість годин фактичного часу служби з урахуванням норми тривалості службового часу за відповідний місяць при 40-годинному робочому тижні.
Таким чином, з урахуванням посадового окладу позивача за 2016-2018 роки (2470,00 грн.) та тривалості робочої зміни, доплата до посадового окладу за службу у нічний час повинна була становити 43,20 грн. за 1 зміну.
Як вбачається з розрахункових листів за квітень 2016 року - грудень 2017 року, позивачу доплата за службу в нічний час не виплачувалася (а.с 48, 52-54).
З огляду на вказане, колегія суддів дійшла висновку про те, що відповідачем протиправно не нараховано та не виплачено ОСОБА_1 доплату за службу у нічний час за період з 03 березня 2016 року по 31 грудня 2017 року у сумі 7038,61 грн.
При цьому, колегія суддів зауважує, що жодних заперечень з приводу неправильності проведених судом першої інстанції розрахунків належних до доплати сум грошового забезпечення за вказані вище періоди апелянтом не зазначено.
Щодо позовних вимог позивача про стягнення грошового забезпечення за службу в нічний час за період з 01 січня 2018 року по 30 червня 2018 року, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції правомірно відмовлено в їх задоволенні, оскільки, розрахунковими листами за червень, липень та вересень 2018 року підтверджено виплату позивачу доплати за службу у нічний час у січні - червні 2018 року (а.с 49-50).
Посилання апелянта на накази Департаменту патрульної поліції Національної поліції України, якими були затверджені граничні розміри забезпечення працівників згідно з займаними посадами, які включають в себе всі складові грошового забезпечення поліцейських, колегія суддів вважає необґрунтованими, оскільки, право на виплату грошового забезпечення за службу в нічний час безпосередньо передбачено Порядком та умовами виплати грошового забезпечення поліцейським Національної поліції та курсантам вищих навчальних закладів МВС із специфічними умовами навчання, затверджених наказом Міністерства внутрішніх справ України від 06 квітня 2016 року №260.
Згідно з ч. 5 ст. 94 Закону № 580-VIII, грошове забезпечення поліцейських індексується відповідно до закону.
Законом України «Про індексацію грошових доходів населення» від 03 липня 1991 року №1282-ХІІ визначено правові, економічні та організаційні основи підтримання купівельної спроможності населення України в умовах зростання цін з метою дотримання встановлених Конституцією України гарантій щодо забезпечення достатнього життєвого рівня населення України ( далі - Закон № 1282-ХІІ).
Статтею 2 Закону № 1282-ХІІ передбачено, що індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані ними в гривнях на території України і які не мають разового характеру, зокрема, оплата праці (грошове забезпечення). Індексації підлягають грошові доходи населення у межах прожиткового мінімуму, встановленого для відповідних соціальних і демографічних груп населення.
Відповідно до ст. 4 Закону №1282-ХІІ, індексація грошових доходів населення проводиться в разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який установлюється в розмірі 103 відсотка. Обчислення індексу споживчих цін для індексації грошових доходів населення провадиться наростаючим підсумком, починаючи з місяця введення в дію цього Закону. Для проведення подальшої індексації грошових доходів населення обчислення індексу споживчих цін починається за місяцем, у якому індекс споживчих цін перевищив поріг індексації, зазначений у частині першій цієї статті. Підвищення грошових доходів населення у зв'язку з індексацією здійснюється з першого числа місяця, що настає за місяцем, у якому опубліковано індекс споживчих цін. У разі якщо грошові доходи населення підвищено з урахуванням прогнозного рівня інфляції випереджаючим шляхом, при визначенні обсягу підвищення грошових доходів у зв'язку із індексацією враховується рівень такого підвищення у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
Статтею 5 Закону №1282-ХІІ передбачено, що підприємства, установи та організації, що фінансуються чи дотуються з Державного бюджету України, підвищують розміри оплати праці (грошового забезпечення) у зв'язку з індексацією за рахунок власних коштів і коштів Державного бюджету України. Проведення індексації грошових доходів населення здійснюється у межах фінансових ресурсів бюджетів усіх рівнів, бюджету Пенсійного фонду України та бюджетів інших фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування на відповідний рік.
Правила обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації та сум індексації грошових доходів населення, визначені Порядком проведення індексації грошових доходів населення, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року № 1078 (далі - Порядок № 1078).
Згідно з п. 1-1 Порядку № 1078 (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин), підвищення грошових доходів громадян у зв'язку з індексацією здійснюється з першого числа місяця, що настає за місяцем, в якому офіційно опубліковано індекс споживчих цін.
Відповідно до п. 6 Порядку № 1078, виплата сум індексації грошових доходів здійснюється за рахунок джерел, з яких провадяться відповідні грошові виплати населенню, а саме: підприємства, установи та організації, що фінансуються чи дотуються з державного бюджету, підвищують розміри оплати праці (грошового забезпечення) у зв'язку з індексацією за рахунок власних коштів і коштів державного бюджету.
Таким чином, індексація грошового забезпечення є однією з основних державних гарантій щодо оплати праці. Відповідно до вимог діючих нормативно-правових актів, проведення індексації у зв'язку зі зростанням споживчих цін (інфляцією) є обов'язковою для всіх юридичних осіб-роботодавців, незалежно від форми власності та виду юридичної особи.
В силу п. 2 Порядку № 1078, індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані в гривнях на території України, які не мають разового характеру, зокрема, грошове забезпечення військовослужбовців, поліцейських, осіб рядового і начальницького складу, посадових осіб митної служби.
За змістом п. 4 Порядку № 1078, індексації підлягають грошові доходи населення у межах прожиткового мінімуму, встановленого для відповідних соціальних і демографічних груп населення. У межах прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, індексуються оплата праці (грошове забезпечення), розмір аліментів, визначений судом у твердій грошовій сумі, допомога по безробіттю та матеріальна допомога у період професійної підготовки, перепідготовки або підвищення кваліфікації безробітного, що надаються залежно від страхового стажу у відсотках середньої заробітної плати, стипендії.
Сума індексації грошових доходів громадян визначається як результат множення грошового доходу, що підлягає індексації, на величину приросту індексу споживчих цін, поділений на 100 відсотків.
З матеріалів справи вбачається, що індексація грошового забезпечення ОСОБА_1 за період з 01.03.2016 р. по 31.10.2017 р. позивачу не нараховувалася та не виплачувалась.
Відповідно до інформації Держстату України, у квітні 2016 року величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації у 103 відсотка та складала 103,5 відсотка, а приріст індексу інфляції червні-листопаді 2016 року становив 3,5; грудні 2016 року-лютому 2017 року - 7,70; березні-травні 2017 року - 11,80; червні-серпні 2017 року - 16; вересні-жовтні 2017 - 19,60. При цьому, місяцем, з якого починається виплата індексації, є червень 2016 року, оскільки, цей місяць слідує за базовим після опублікування індексу споживчих цін перевищення встановленого порогу для нарахування індексації.
Таким чином, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що загальна сума індексації грошового забезпечення позивача мала бути нарахована та виплачена за період з червня 2016 року до жовтня 2017 року у сумі 3179,13 грн.
Доводи апелянта про те, що індексація грошового забезпечення позивача повинна здійснюватись лише з набранням чинності Постановою Кабінету Міністрів України №782 від 18 жовтня 2017 року, колегія суддів вважає необґрунтованими, оскільки, виплата індексації прямо передбачена положеннями Закону України «Про Національну поліцію» та Закону України «Про індексацію грошових доходів населення».
Згідно п.41 висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Європи щодо якості судових рішень обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Слід зазначити, що згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі "Серявін та інші проти України" від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відповідно до п.58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" від 9 грудня 1994 року, серія A, N 303-A, п.29).
Аналізуючи обставини справи та норми чинного законодавства, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про обґрунтованість позовних вимог ОСОБА_1 та наявність правових підстав для їх часткового задоволення.
Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача (ч. 2 ст. 77 КАС України).
При цьому, доводи апеляційної скарги зазначених вище висновків суду попередньої інстанції не спростовують і не дають підстав для висновку, що судом першої інстанції при розгляді справи неповно з'ясовано обставини, що мають значення для справи, неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права.
Відповідно до ч. 3 ст. 242 КАС України, обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
З підстав вищенаведеного, колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи, дослідив наявні докази, надав їм належну оцінку та прийняв рішення, з дотриманням норм матеріального і процесуального права, а тому підстав для його скасування не вбачається.
Відповідно до ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст. ст. 229, 243, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд, -
Апеляційну скаргу Департаменту патрульної поліції Національної поліції України залишити без задоволення.
Рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 01 липня 2019 року залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду в порядку і строки, визначені статтями 328-329 КАС України.
Суддя-доповідач Судді Вівдиченко Т.Р. Карпушова О.В. Собків Я.М.
Повний текст постанови виготовлено 30.09.2019 року