Справа № 620/1055/19 Суддя (судді) першої інстанції: Житняк Л.О.
24 вересня 2019 року м. Київ
Колегія суддів Шостого апеляційного адміністративного суду у складі:
головуючого - судді Земляної Г.В.
суддів Собків Я.М., Лічевецького І.О.
за участю секретаря Такаджі Л.Г.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу фізичної особи - підприємця ОСОБА_1
на рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 05 червня 2019 року
у справі № 620/1055/19
за позовом фізичної особи - підприємця ОСОБА_1
до відповідача Управління Держпраці в Чернігівській області
про визнання дій неправомірними та скасування постанови,
У травні 2019 року фізична особа - підприємець ОСОБА_1 звернувся до Чернігівського окружного адміністративного суду з позовом до Управління Держпраці в Чернігівській області, в якому просить визнати неправомірними дії відповідача по проведенню позапланової перевірки за направленням від 14.03.2019 №313 та скасувати постанову про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами від 04.04.2019 №25-01-006/0247/109, винесену начальником Управління Держпраці в Чернігівській області Дорошенком С.П.
В обґрунтування позовних вимог позивачем зазначено, що форма посвідчення перевіряючої особи не оприлюднено на офіційному сайті Управління Держпраці, а тому, вказана особа не була правомочна проводити інспекційне відвідування. Також, відповідачем було проведено повторну перевірку за тим самим фактом, що був підставою для проведення позапланового заходу у січні 2019 року. Крім цього, в обґрунтування позову вказано, що у позивача з громадянином ОСОБА_2 взагалі відсутні трудові відносини.
Рішенням Чернігівського окружного адміністративного суду від 05 червня 2019 року у задоволенні адміністративного позову Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Управління Держпраці в Чернігівській області про визнання дій неправомірними та скасування постанови відмовлено у повному обсязі.
Не погоджуючись з зазначеним вище судовим рішенням позивачем подано апеляційну скаргу, в якій відповідач просить скасувати оскаржуване рішення в частині задоволених позовних та в цій частині ухвалити нове, яким у задоволенні позову відмовити .
Відповідачем подано відзивів (заперечення) на апеляційну скаргу.
В судовому засіданні позивачем підтримано вимоги та доводи апеляційної скарги. Просив скасувати рішення суду першої інстанції та задовольнити позовні вимоги у повному обсязі, посилаючись на порушення судом при винесенні рішення норм процесуального та матеріального права.
Представник відповідача в судовому засіданні вимоги та доводи апеляційної скарги заперечував та просив в задоволенні апеляційної скарги відмовити з огляду на її необґрунтованість та безпідставність, а рішення суду першої інстанції залишити в силі.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а рішення суду слід залишити без змін, з наступних підстав.
Як вбачається з матерів справи та вірно встановлено судом першої інстанції, наказом начальника Управління Держпраці в Чернігівській області від 14.03.2019 року № 85 «Про проведення контрольних заходів» наказано організувати здійснення інспекційних відвідувань, в тому числі Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 , щодо додержання законодавства про працю, зайнятість та інших нормативно-правових актів , в частині використання найманої праці без належного оформлення трудових відносин (а.с. 19).
На підставі рішення керівника посадовим особам Управління Держпраці в Чернігівській області видано направлення на проведення контрольного заходу від 14.03.2019року №313 у період з 15.03.2019року по 18.03.2019року
Співробітниками Управління Держпраці в Чернігівській області 15.03.2019 року проведено інспекційне відвідування Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 з питань додержання законодавства про працю, зайнятість та інших нормативно-правових актів , в частині використання найманої праці без належного оформлення трудових відносин. За результатом заходу складено акт від 18.03.2019 року № 25-01-006/0247 (надалі - акт перевірки) (а.с21-26).
В ході інспекційного відвідування 15.03.2019 об 11 год. 30 хв. встановлено, що за адресою: м. Чернігів, вул. Всіхсвятська,5, в районі ринку "Нива" навпроти ЗОШ №27, інспектором праці за участю ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 зафіксовано, за допомогою фото та відео фіксації, молодого чоловіка, що здійснював розповсюдження візиток (флаєрів) щодо встановлення металопластикових дверей, вікон та балконних рам, крім того також пропонував утеплення та обшивку балконів (фото №1, №2 та №3, відеозапис №2 та №3).
У даної особи був в наявності бейджик, де зазначено "інструктор ОСОБА_2 ", з проставленою печаткою ФОП ОСОБА_6 На візитках (флаєрах), які розповсюджував громадянин ОСОБА_2 зазначено адресу юридичну адресу позивача та контактні номери телефонів.
Крім того, співробітниками Управління Держпраці в Чернігівській області здійснено замовлення на встановлення метало пластикових конструкцій у ФОП ОСОБА_6 та оформлено талон на знижку розмірі 30 % .
Вказане замовлення здійснено співробітниками Управління Держпраці в Чернігівській області за допомогою інструктора ОСОБА_2
Уся документація складена гр. ОСОБА_2 містила печатки та логотипи ФОП ОСОБА_6 .. Крім того інструктором у приватній бесіді зазначено, що він працевлаштований безпосередньо у ФОП ОСОБА_6 , однак від надання письмових пояснень вказана особа відмовилась.
Наведені обставини зафіксовано співробітниками Управління Держпраці в Чернігівській області в акті інспекції, а також за допомогою фото та відео фіксації.
Співробітниками Управління Держпраці в Чернігівській області вживались заходи з метою вручення направлення на проведення інспекційного відвідування.
Позивач відмовився від отримання направлення на здійснення контрольного заходу.
За результатом дослідження документації наданої позивачем до перевірки, співробітниками Управління Держпраці в Чернігівській області встановлено, що на час проведення інспекційного відвідування ФОП ОСОБА_6 у останнього відсутній наказ про прийом на роботу ОСОБА_2 та відповідно трудовий договір не укладений, повідомлення центрального органу виконавчої влади з питань забезпечення формування та реалізації державної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування про прийняття працівника на роботу до початку його роботи не подавалось, чим порушено вимоги ч.1 та ч.3 ст.24 Кодексу законів про працю України та постанови Кабінету Міністрів України №413 "Про порядок повідомлення Державній фіскальній службі та її територіальним органам про прийняття працівника на роботу".
21.03.2019 начальником Управління Держпраці у Чернігівській області Дорошенком С.В. прийнято рішення №85 щодо розгляду справи про накладення штрафу (а.с.67).
Повідомлення Управління Держпраці у Чернігівській області від 25.03.2019 №10-04/1811 про призначення розгляду справи за фактом порушення позивачем трудового законодавства на 04.04.2019 о 14 год. 40 хв. направлено рекомендованими листами на адресу місця проживання позивача №1400043159919 яке після повернення за закінченням терміну зберігання, повторно вручено 24.04.2019 та за адресою здійснення діяльності №1400043159927, яке вручено 26.03.2019 (а.с.68).
На розгляд справи з'явився адвокат позивача, який не погодився із висновками, які викладені в акті інспекційного відвідування.
Управлінням Держпраці у Чернігівській області за результатом розгляду справи про накладення на ФОП ОСОБА_6 штрафу за порушення законодавства про працю, зайнятість та інших нормативно-правових актів винесено Постанову № 25-001-006/0247/109 якою на позивача накладено штраф у розмір 125 190,00грн.
Не погоджуючись із прийняттям вказаної постанови про накладення штрафних санкцій, позивач звернувся до суду з даним позовом.
Приймаючи рішення про відмову у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що Управлінням Держпраці у Чернігівській області зроблено вірні висновки щодо використання позивачем найманої праці без належного оформлення. Крім того, вказано на дотримання відповідачем порядку здійснення інспекційного заходу.
Колегія суддів погоджується із зазначеним висновком суду першої інстанції, оскільки він знайшов своє підтвердження під час апеляційного розгляду справи.
Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Саме це положення Конституції України на найвищому рівні гарантує дотримання прав особи під час та в результаті вчинення органами державної влади, органами місцевого самоврядування та їх посадовими особами (суб'єктами владних повноважень, владними суб'єктами) відносно неї юридично значущих дій або прийняття рішень.
Згідно з пунктами 1, 7 Положення про Державну службу України з питань праці, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.02.2015 №96, Державна служба України з питань праці (Держпраці) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра соціальної політики, і який реалізує державну політику, крім іншого, з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю. Держпраці здійснює свої повноваження безпосередньо та через утворені в установленому порядку територіальні органи.
Відповідно до ч.4 ст.2 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" заходи контролю здійснюються, зокрема, органами державного нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю та зайнятість населення у встановленому цим Законом порядку з урахуванням особливостей, визначених законами у відповідних сферах та міжнародними договорами, зокрема державного нагляду (контролю).
Як встановлено ч.5 ст.2 вищевказаного Закону зазначені у ч.4 цієї статті органи (в тому числі і Управління), що здійснюють державний нагляд (контроль) у встановленому цим Законом порядку з урахуванням особливостей, визначених законами у відповідних сферах та міжнародними договорами, зобов'язані забезпечити дотримання вимог ст.1, ст.3, ч.ч.1, 4, 6-8, абзацу 2 ч.10, ч.ч.13, 14 ст.4, ч.ч.1-4 ст.5, ч.3 ст.6, ч.ч.1-4, ч.6 ст.7, ст.ст.9, 10, 19, 20, 21,ч.3 ст.22 цього Закону.
Згідно ч.3 ст.6 вищевказаного Закону суб'єкт господарювання повинен ознайомитися з підставою проведення позапланового заходу з наданням йому копії відповідного посвідчення (направлення) на проведення заходу державного нагляду (контролю).
Статтею 12 Конвенції Міжнародної організації праці №81 встановлено, що інспектори праці, забезпечені відповідники документами, що засвідчують їхні повноваження, мають право безперешкодно, без попереднього повідомлення і в будь-яку годину доби проходити на будь-яке підприємство, яке підлягає інспекції, та здійснювати будь-який огляд, перевірку чи розслідування, які вони можуть вважати необхідними для того, щоб переконатися у тому, що правові норми суворо дотримуються. Згідно зі ст.16 вказаної Конвенції інспекції на проводяться так часто і так ретельно, як це необхідно для забезпечення ефективного застосування відповідних правових норм.
В підтвердження правомірності дій відповідача щодо проведення інспекційного відвідування суд враховує позицію Верховного Суду, викладену в постанові від 22.03.2018 у справі №697/2073/17.
Так, постановою Кабінету Міністрів України від 26.04.2017 №295 (чинною на момент проведення інспекційного відвідування) затверджено Порядок здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю (далі - Порядок №295), відповідно до якого інспекторами праці є посадові особи Держпраці та її територіальних органів, виконавчих органів міських рад міст обласного значення та сільських, селищних, міських рад об'єднаних територіальних громад (далі органи контролю), посадовими обов'язками яких передбачено повноваження щодо здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю (далі - контрольні повноваження).
Згідно з п.2 Порядку №295 державний контроль за додержанням законодавства про працю здійснюється у формі проведення інспекційних відвідувань та невиїзних інспектувань інспекторами праці: Держпраці та її територіальних органів; виконавчих органів міських рад міст обласного значення та сільських, селищних, міських рад об'єднаних територіальних громад (з питань своєчасної та у повному обсязі оплати праці, додержання мінімальних гарантій в оплаті праці, оформлення трудових відносин) (далі - виконавчі органи рад).
З аналізу наведених норм слідує, що інспекційні відвідування проводяться, зокрема, за рішенням керівника органу контролю про проведення інспекційних відвідувань з питань виявлення неоформлених трудових відносин, прийнятим за результатами аналізу інформації, отриманої із засобів масової інформації, інших джерел, доступ до яких не обмежений законодавством, та джерел, зазначених у підпунктах 1, 2, 4-7 цього пункту (пп.3 п.5 Порядку №295).
Як вбачається з матеріалів справи та вірно встановлено судом першої інстанції, інспекційне відвідування позивача здійснено на підставі службової записки заступника начальника відділу з питань додержання законодавства про працю, зайнятість та інших нормативно-правових актів, наказу Управління від 14.03.2019 №85 та направлення на перевірку від 14.03.2019 №313.
При цьому, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо надуманості доводів позивача з приводу протиправності дій посадових осіб Управлінням Держпраці у Чернігівській області при здійсненні інспекційного заходу.
Натомість, з аналізу наданих доказів вбачаються численні спроби позивача уникнути відповідальності за використання найманої праці без належного трудового оформлення.
Обставини, в підтвердження порушення співробітниками при проведенні інспекційного заходу не знайшли свого підтвердження як при розгляді справи судом першої інстанції так і при апеляційному розгляді.
Позивач посилається на допущення порушень при проведенні перевірки, зокрема щодо відсутності на офіційному сайті оприлюдненого посвідчення ОСОБА_7 та щодо повторного проведення позапланових заходів державного нагляду (контролю) за тим самим фактом (фактами), що був (були) підставою для його проведення в січні 2019 року .
Поряд з цим, надані суду докази свідчать, що посвідчення посадової особи, яка склала акт інспекційного відвідування належним чином опубліковано на сайті Держпраці у розділі "Здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю".
Твердження позивача щодо повторного проведення позапланових заходів державного нагляду (контролю) за тим самим фактом (фактами), що був (були) підставою для його проведення спростовується наданим самим позивачем витягами з наказів від 02.01.2019 №2, від 14.03.2019 №85; направленнями від 02.01.2019 №6, від 14.03.2019 №313 (а.с11-12, 19-20).
Так, інспекційне відвідування позивача проводилось за рішенням керівника (наказ від 02.01.2019 №2 та направлення від 02.01.2019 №6), враховуючи інформацію службової записки начальника відділу з питань додержання законодавства про працю, зайнятість та інших нормативно-правових актів від 12.12.2018 (у період з 10.01.2019 по 11.01.2019).
При цьому інспекційне відвідування позивача проводилось за наказом керівника від 14.03.2019 №85 згідно направлення від 14.03.2019 №313, враховуючи інформацію службової записки заступника начальника відділу з питань додержання законодавства про працю, зайнятість та інших нормативно- правових актів від 11.03.2019 (у період з 15.03.2019 по 18.03.2019) (а.с.61).
Так, в ході інспекційного відвідування 15.03.2019 було встановлено допущення працівника до роботи без укладання трудового договору, без оформлення наказу чи розпорядження власника або уповноваженого ним органу, та без повідомлення центрального органу виконавчої влади з питань забезпечення формування та реалізації державної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування про прийняття працівника на роботу в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України (постанова Кабінету Міністрів України від 17.06.2015 № 413 "Про порядок повідомлення Державній фіскальній службі та її територіальним органам про прийняття працівника на роботу").
Згідно з ч.ч.1, 2, 4 ст.265 КЗпП України, посадові особи органів державної влади та органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій, винні у порушенні законодавства про працю, несуть відповідальність згідно з чинним законодавством.
Юридичні та фізичні особи - підприємці, які використовують найману працю, несуть відповідальність у вигляді штрафу в разі фактичного допуску працівника до роботи без оформлення трудового договору (контракту), оформлення працівника на неповний робочий час у разі фактичного виконання роботи повний робочий час, установлений на підприємстві, та виплати заробітної плати (винагороди) без нарахування та сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування та податків - у тридцятикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення, за кожного працівника, щодо якого скоєно порушення (абз.2 ч.2 ст.256 КЗпП України).
Штрафи, зазначені у частині другій цієї статті, накладаються центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до п.4 Положення про Управління Держпраці у Чернігівській області, затвердженого наказом Державної служби України з питань праці від 03.08.2018 №84 Управління Держпраці відповідно до покладених на нього завдань: накладає у випадках, передбачених законом, штрафи за порушення законодавства, невиконання розпоряджень посадових осіб Управління Держпраці.
Механізм накладення на суб'єктів господарювання та роботодавців штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення, передбачених ч.2 ст.265 Кодексу законів про працю України та частинами другою - сьомою ст.53 Закону України "Про зайнятість населення" визначений Порядком накладення штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2013 № 509 із змінами (далі - Порядок №509).
Відповідно до п.2 Порядку №509 штрафи накладаються Головою Держпраці, його заступниками, начальниками управлінь і відділів Держпраці та їх заступниками (з питань, що належать до їх компетенції), начальниками територіальних органів Держпраці та їх заступниками, керівниками виконавчих органів міських рад міст обласного значення, сільських, селищних, міських рад об'єднаних територіальних громад та їх заступниками (далі - уповноважені посадові особи).
Справа про накладення штрафу розглядається у п'ятнадцятиденний строк з дня прийняття рішення про її розгляд (п.4). Рішення щодо розгляду справи про накладення штрафу приймається уповноваженою особою не пізніше ніж через 10 днів з дати складання акту про виявлені порушення (п.3). Про розгляд справи уповноважені посадові особи письмово повідомляють суб'єктів господарювання та роботодавців не пізніше ніж за п'ять днів до дати розгляду рекомендованим листом чи телеграмою, телефаксом, телефонограмою або шляхом вручення повідомлення їх представникам (п.6).
Так, 21.03.2019 начальником Управління Держпраці у Чернігівській області Дорошенком С.В. прийнято рішення №85 щодо розгляду справи про накладення штрафу (а.с.67).
При цьому, необхідно зазначити, що повідомлення Управління Держпраці у Чернігівській області від 25.03.2019 №10-04/1811 про призначення розгляду справи за фактом порушення позивачем трудового законодавства на 04.04.2019 о 14 год. 40 хв. направлено рекомендованими листами на адресу місця проживання позивача №1400043159919 яке після повернення за закінченням терміну зберігання, повторно вручено 24.04.2019 та за адресою здійснення діяльності №1400043159927, яке вручено 26.03.2019 (а.с.68).
Що свідчить про відсутність у діях Управління Держпраці у Чернігівській області порушень Порядком накладення штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення.
В подальшому, начальником Управління Держпраці у Чернігівській області Дорошенком С.В. розглянуто справу про накладення штрафу на підставі акту інспекційного відвідування. Розгляд справи проводився в присутності представника ФОП ОСОБА_6 .
На підставі абзацу 2 ч.2 ст.265 Кодексу законів про працю України за фактичний допуск працівника до роботи без оформлення трудового договору (ч.3 ст.24 Кодексу законів про працю України) на ФОП ОСОБА_8 винесено постанову про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами від 04.04.2019 №25-01-006/0247/109 у розмірі 125 190 грн.
В судових засіданнях позивач пояснив, що особа на яку вказує відповідач йому не відома, не являється його працівником та не перебував у його офісі .
Однак, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, що не визнання факту використання найманої праці громадянина ОСОБА_2 є виключно спробою позивача уникнути відповідальності за порушення законодавства про працю.
В той час, коли із наданих доказів слідує, що ОСОБА_2 займався розповсюдженням візиток (флаєрів) щодо встановлення металопластикових дверей, вікон та балконних рам, крім того також пропонував утеплення та обшивку балконів (фото №1, №2 та №3, відеозапис №2 та №3). У даної особи був в наявності бейджик, де зазначено "інструктор ОСОБА_2 ", з проставленою печаткою ФОП ОСОБА_6 На візитках (флаєрах), які розповсюджував ОСОБА_2 зазначено юридичну адресу позивача, вказані номери мобільних телефонів.
Також факт використання позивачем найманої праці громадянина ОСОБА_2 у своїй діяльності, підтверджено здійсненим службовими особами заходом придбання послуг, що надає позивач.
Так, відповідно до ч.1 ст.21 Кодексу законів про працю України трудовий договір - це угода між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом чи фізичною особою, за якою працівник зобов'язується виконувати роботу, визначену цією угодою, з підляганням внутрішньому трудовому розпорядкові, а власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган чи фізична особа зобов'язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін.
Положеннями ст.24 Кодексу законів про працю України визначено, що працівник не може бути допущений до роботи без укладення трудового договору, оформленого наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу, та повідомлення центрального органу виконавчої влади з питань забезпечення формування та реалізації державної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування про прийняття працівника на роботу в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції щодо невідповідності доводів заявленого позову обставинам, що мали місце та вірно встановлені посадовими особами Управління Держпраці в Чернігівській області.
Враховуючи встановлені обставини та норми чинного законодавства України колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про наявність підстав для задоволення позовних вимог.
Судом апеляційної інстанції враховується, що згідно п. 41 висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.
При цьому апеляційна скарга не містять посилання на обставини, передбачені статтями 317-319 Кодексу адміністративного судочинства України, за яких рішення суду підлягає скасуванню.
Відповідно до пункту першого частини першої статті 315 Кодексу адміністративного судочинства України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.
За змістом частини першої статті 316 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Оскільки судове рішення ухвалене судом першої інстанції з додержанням норм матеріального і процесуального права, на підставі правильно встановлених обставин справи, а доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, то суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а оскаржуване судове рішення - без змін.
На підставі викладеного, керуючись 34, 242, 243, 246, 308, 310, 316, 321,322, 325, 328, 329, 331 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів,
Апеляційну скаргу фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 - залишити без задоволення.
Рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 05 червня 2019 року - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку виключно з підстав, зазначених у п.2 ч.5 ст. 328 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий суддя: Г.В. Земляна
Судді: Я.М. Собків
І.О. Лічевецький
Повний текст постанови виготовлено 30 вересня 2019 року.