02 жовтня 2019 року справа №360/3575/19
приміщення суду за адресою: 84301, м. Краматорськ вул. Марата, 15
Перший апеляційний адміністративний суд в складі колегії суддів: судді-доповідача Геращенка І.В., суддів: Блохіна А.А., Міронової Г.М.,
секретар судового засідання - Токарева А.Г.,
за участю:
представника позивача - Губарєвої Н.О, довіреність від 19.09.2019 року № Г-2965/14/12-32-00
представник відповідача - не з'явився,
розглянув у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції апеляційну скаргу Головного управління ДФС у Луганській області на рішення Луганського окружного адміністративного суду від 27 серпня 2019 року у справі № 360/3575/19 (головуючий 1 інстанції Свергун І.О., текст рішення складено у приміщенні суду за адресою: просп. Космонавтів, 18, м. Сєвєродонецьк Луганської області) за позовом Головного управління ДФС у Луганській області до Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Луганській області про визнання незаконною та скасування постанови,-
Головне управління ДФС у Луганській області (далі - позивач, ГУ ДФС у Луганській області) в серпні 2019 року звернулось до Луганського окружного адміністративного суду з позовом до Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Луганській області (далі - відповідач, УДВС ГТУЮ у Луганській області) про визнання незаконною та скасування постанови від 25.07.2019 року ВП № 59352358 про накладення штрафу (а.с. 4-7).
Рішенням Луганського окружного адміністративного суду від 27 серпня 2019 року у задоволенні позову відмовлено (а.с. 95-98).
Позивач з вказаним рішенням суду не погодився та подав апеляційну скаргу, в якій послався на невірне трактування судом першої інстанції норм матеріального права та неповне з'ясування обставин справи. Просив скасувати рішення Луганського окружного адміністративного суду від 27 серпня 2019 року та прийняти нове судове рішення, яким позов задовольнити у повному обсязі. В обґрунтування доводів апеляційної скарги зазначив, що постановою відповідача від 13.06.2019 року відкрито виконавче провадження № 59352358 на підставі виконавчого листа № 360/307/19, виданого 07.06.2019 року Луганським окружним адміністративним судом, про зобов'язання ГУ ДФС у Луганській області поновити ОСОБА_1 на посаді начальника відділу організації викриття економічних злочинів оперативного управління Старобільської ОДПІ ГУ ДФС у Луганській області з 20.12.2018 року. 25.07.2019 року відповідачем винесено постанову про накладення штрафу на ГУ ДФС у Луганській області у розмірі 5100,00 грн за невиконання рішення Луганського окружного адміністративного суду по справі № 360/307/19. Вважає, що ГУ ДФС у Луганській області вжито всіх можливих заходів для своєчасного виконання рішення суду від 27.05.2019 року по справі № 360/307/19 щодо поновлення ОСОБА_1 , у зв'язку з чим несвоєчасність виконання вказаного рішення відбувалась з поважних причин, оскільки рапорт від ОСОБА_1 щодо вирішення питання з посадою, на яку ОСОБА_1 не заперечує бути поновлений, надійшов до відповідача тільки 08.08.2019 року, що є об'єктивною підставою для неможливості своєчасного виконання рішення суду та не залежить від волі ГУ ДФС у Луганській області, а тому у відповідача відсутні законні підстави для застосування до позивача відповідальності у вигляді штрафу у розмірі 5100,00 грн за несвоєчасне виконання рішення суду. На думку апелянта, державним виконавцем не здійснено заходів щодо перевірки взагалі причини невиконання рішення суду, так само як державним виконавцем не витребовувалися необхідні документи, не аналізувалися відповідні нормативно - правові акти та, відповідно не надавалась оцінка вказаних обставин (а.с. 107-110).
Від відповідача надійшов відзив на апеляційну скаргу в якому зазначено, що в враховуючи обставини даної справи рішення вважається виконаним з дня видання боржником наказу або розпорядження про поновлення стягувача на роботі та внесення відповідного запису до трудової книжки стягувача. Боржником своєчасно рішення суду не було виконано. Просив відмовити у задоволенні апеляційної скарги позивача.
У судовому засіданні представник позивача підтримав доводи апеляційної скарги та просив її задовольнити. Представник відповідача у судове засідання не з'явився, про час та місце слухання справи повідомлений належним чином.
Суд, заслухав суддю - доповідача, пояснення представника позивача, перевірив матеріали справи, обговорив доводи апеляційної скарги та відзиву на неї, встановив наступне.
Зі змісту рішення Луганського окружного адміністративного суду від 27.05.2019 року у справі № 360/307/19 вбачається, що позов ОСОБА_1 до Головного управління ДФС у Луганській області про визнання незаконними і протиправними дій, скасування наказу та поновлення на посаді, стягнення моральної шкоди задоволено частково. Визнано протиправним та скасовано наказ Головного управління ДФС у Луганській області від 19.12.2018 року № 654-о «Про звільнення ОСОБА_1 ». Поновлено ОСОБА_1 на посаді начальника відділу організації викриття економічних злочинів оперативного управління Старобільської ОДПІ ГУ ДФС у Луганській області з 20 грудня 2018 року. Стягнуто з Головного управління ДФС у Луганській області на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу за період з 20.12.2018 по 27.05.2019 в сумі 60082 грн 92 коп. Рішення в частині поновлення на посаді та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу в межах стягнення за один місяць звернуто до негайного виконання (а.с. 86-92).
07.06.2019 року стягувачем отримано виконавчий лист № 360/307/19 щодо поновлення ОСОБА_1 на посаді начальника відділу організації викриття економічних злочинів оперативного управління Старобільської ОДПІ ГУ ДФС у Луганській області з 20 грудня 2018 року (а.с. 56-57).
13.06.2019 року ОСОБА_1 звернувся до відділу примусового виконання рішень УДВС ГТУЮ у Луганській області з заявою про прийняття до виконання виконавчого листа Луганського окружного адміністративного суду № 360/307/19 (а.с. 55).
13.06.2019 року заступник начальника відділу примусового виконання рішень УДВС ГТУЮ у Луганській області Віхлінін Д.В. виніс постанову про відкриття виконавчого провадження ВП № 59352358 з виконання виконавчого листа № 360/307/19, виданого 07.06.2019 року Луганським окружним адміністративним судом, про поновлення ОСОБА_1 на посаді начальника відділу організації викриття економічних злочинів оперативного управління Старобільської ОДПІ ГУ ДФС у Луганській області з 20 грудня 2018 року, в якій повідомив про необхідність негайного виконання рішення суду. Копію вказаної постанови було скеровано учасникам виконавчого провадження супровідним листом від 13.06.2019 року № 3343, та отримано боржником - ГУ ДФС у Луганській області 18.06.2019 року за вх. № 8965/9 (а.с. 12, 53-54).
Листом від 24.06.2019 року № 5805/9/12-32-10-00-29 ГУ ДФС у Луганській області повідомило відділ примусового виконання рішень УДВС ГТУЮ у Луганській області про те, що по справі № 360/307/19 боржником подано апеляційну скаргу та заяву про зупинення виконання рішення суду першої інстанції (арк. спр. 49-50).
26.06.2019 року державним виконавцем на адресу боржника надіслано вимогу, в якій відповідач вимагав від ГУ ДФС у Луганській області надати до відділу примусового виконання рішень УДВС ГТУЮ у Луганській області інформацію щодо повного і фактичного виконання рішення суду (а.с. 51).
Листом від 10.07.2019 року № 6439/9/12-32-04-01-11 ГУ ДФС у Луганській області повідомило відділ примусового виконання рішень УДВС ГТУЮ у Луганській області про те, що по справі № 360/307/19 судом апеляційної інстанції не вирішено питання про зупинення виконання рішення суду першої інстанції, ГУ ДФС у Луганській області повторно направлено до Першого апеляційного адміністративного суду вказану заяву (а.с. 48).
25.07.2019 року заступником начальника відділу примусового виконання рішень УДВС ГТУЮ у Луганській області Віхлініним Д.В. у виконавчому провадженні № 59352358 винесено постанову про накладення штрафу, відповідно до якої, на підставі статей 63, 75 Закону України «Про виконавче провадження», за невиконання рішення суду накладено на боржника ГУ ДФС у Луганській області штраф на користь держави у розмірі 5100,00 грн. Копію вказаної постанови було скеровано позивачу супровідним листом від 25.07.2019 року № 4947, та отримано боржником - ГУ ДФС у Луганській області 05.08.2019 року за вх.№11665/9 (а.с. 12, 47).
Наказом ГУ ДФС у Луганській області від 08.08.2019 року № 251-о «Про виконання рішення суду» на виконання постанови Першого апеляційного адміністративного суду від 30.07.2019 року по справі № 360/307/19, рішення Луганського окружного адміністративного суду від 27.05.2019 року у справі № 360/307/19, скасовано наказ ГУ ДФС у Луганській області від 19.12.2018 року № 654-о «Про звільнення ОСОБА_1 »; поновлено підполковника податкової міліції ОСОБА_1 на службі та посаді начальника відділу організації викриття економічних злочинів оперативного управління Старобільської ОДПІ Головного управління ДФС у Луганській області з 20.12.2018 року; переведено підполковника податкової міліції ОСОБА_1 на посаду старшого оперуповноваженого з особливо важливих справ другого оперативного відділу оперативного управління Головного управління ДФС у Луганській області з 08.08.2019 року (а.с. 63).
Листом від 22.08.2019 року № 7860/12-32-04-01-11 ГУ ДФС у Луганській області повідомило відділ примусового виконання рішень УДВС ГТУЮ у Луганській області про виконання рішення суду по справі № 360/307/19 (а.с. 65).
Проаналізувавши встановлені обставини справи та норми законодавства України, які регулюють спірні правовідносини, суд вважає апеляційну скаргу такою, що не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Спеціальним законом, що визначає умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку, є Закон України від 02 червня 2016 року № 1404-VIII «Про виконавче провадження» (надалі - Закон № 1404-VIII).
Відповідно до статті 1 Закону № 1404-VIII виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) -це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Частиною першою статті 3 Закону № 1404-VIII передбачено, що примусовому виконанню підлягають рішення на підставі, зокрема виконавчих листів і наказів, що видаються судами у передбачених законом випадках на підставі судових рішень, рішень третейського суду, рішень міжнародного комерційного арбітражу, рішень іноземних судів та на інших підставах, визначених законом або міжнародним договором України.
Згідно з частиною першою статті 18 Закону № 1404-VIII виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.
Пунктом 16 частини третьої статті 18 Закону № 1404-VIII встановлено право виконавця під час здійснення виконавчого провадження накладати стягнення у вигляді штрафу на фізичних, юридичних і посадових осіб у випадках, передбачених законом.
Відповідно до частини першої статті 63 Закону № 1404-VIII за рішеннями, за якими боржник зобов'язаний особисто вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, визначеного частиною шостою статті 26 цього Закону, перевіряє виконання рішення боржником.
Частиною другою статті 63 Закону № 1404-VIII передбачено, що у разі невиконання без поважних причин боржником рішення виконавець виносить постанову про накладення на боржника штрафу, в якій також зазначаються вимога виконати рішення протягом 10 робочих днів (за рішенням, що підлягає негайному виконанню, - протягом трьох робочих днів) і попередження про кримінальну відповідальність.
Відповідно до частини третьої статті 63 Закону № 1404-VIII виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, передбаченого частиною другою цієї статті, повторно перевіряє виконання рішення боржником.
У свою чергу, стаття 75 Закону № 1404-VIII встановлює відповідальність за невиконання рішення, що зобов'язує боржника вчинити певні дії, та рішення про поновлення на роботі.
Так, у разі невиконання без поважних причин у встановлений виконавцем строк рішення, що зобов'язує боржника виконати певні дії, та рішення про поновлення на роботі виконавець виносить постанову про накладення штрафу на боржника-фізичну особу в розмірі 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на посадових осіб - 200 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на боржника-юридичну особу - 300 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і встановлює новий строк виконання (частина перша статті 75 Закону № 1404-VIII).
У разі повторного невиконання рішення боржником без поважних причин виконавець у тому самому порядку накладає на нього штраф у подвійному розмірі та звертається до органів досудового розслідування з повідомленням про вчинення кримінального правопорушення (частина друга статті 75 Закону № 1404-VIII).
Згідно з положеннями статті 65 Закону № 1404-VIII рішення про поновлення на роботі незаконно звільненого або переведеного працівника виконується невідкладно в порядку, визначеному статтею 63 цього Закону.
Аналізуючи наведені положення законодавства в контексті цієї справи потрібно зауважити, що накладення штрафу за невиконання рішення, що зобов'язує боржника до вчинення певних дій, є видом юридичної відповідальності боржника за невиконання покладеного на нього зобов'язання.
Застосування такого заходу реагування є обов'язком державного виконавця і націлено на забезпечення реалізації мети виконавчого провадження як завершальної стадії судового провадження.
Умовою для накладення на боржника у виконавчому проваджені штрафу є невиконання ним виконавчого документа (судового рішення) без поважних причин. У залежності від характеру правовідносин і змісту зобов'язання, примусове виконання якого відбувається у межах виконавчого провадження, поважними причинами можуть визнаватися такі обставини, які створили об'єктивні перешкоди для невиконання зобов'язання, і подолання яких для боржника було неможливим або ускладненим.
Аналіз правових норм, що підлягають застосуванню до спірних правовідносин, дає підстави для висновку про те, що невиконання боржником рішення суду лише без поважних на те причин, тягне за собою певні наслідки, встановлені нормами Закону України «Про виконавче провадження». Тобто, на час прийняття державним виконавцем рішення про накладення штрафу має бути встановленим факт невиконання боржником судового рішення без поважних причин.
Суд зазначає, що боржник - ГУ ДФС у Луганській області, після отримання у встановленому порядку постанови про відкриття виконавчого провадження від 13.06.2019 року негайно не виконав рішення суду про поновлення на посаді, тому у зв'язку із цим у державного виконавця виникли правові підстави для накладення на боржника штрафу за невиконання рішення суду відповідно до частини другої статті 63, частини першої статті 75 Закону України «Про виконавче провадження».
Стосовно доводів апелянта про те, що державний виконавець не вжив заходів, спрямованих на перевірку виконання рішення боржником та встановлення поважності причин невиконання рішення суду суд апеляційної інстанції вважає за необхідне зазначити наступне.
Відповідно до частини четвертої статті 19 Закону України № 1404-VIII «Про виконавче провадження» сторони зобов'язані невідкладно, не пізніше наступного робочого дня після настання відповідних обставин, письмово повідомити виконавцю про повне чи часткове самостійне виконання рішення боржником, а також про виникнення обставин, що обумовлюють обов'язкове зупинення вчинення виконавчих дій, про встановлення відстрочки або розстрочки виконання, зміну способу і порядку виконання рішення, зміну місця проживання чи перебування (у тому числі зміну їх реєстрації) або місцезнаходження, а боржник - фізична особа - також про зміну місця роботи.
Пунктами 1, 6 частини п'ятої статті 19 Закону № 1404-VIII передбачено, що боржник зобов'язаний: утримуватися від вчинення дій, що унеможливлюють чи ускладнюють виконання рішення; надавати пояснення за фактами невиконання рішень або законних вимог виконавця чи іншого порушення вимог законодавства про виконавче провадження.
Відтак, спростовуються твердження апелянта про те, що державний виконавець не перевіряв причини невиконання рішення суду, не витребовував необхідних документів та не з'ясував причини несвоєчасного виконання рішення суду боржником, оскільки в силу положень статті 19 Закону України «Про виконавче провадження» про повне чи часткове самостійне виконання рішення боржник невідкладно, не пізніше наступного робочого дня після настання відповідних обставин зобов'язаний письмово повідомити виконавцю.
В порушення вказаних вимог статті 19 Закону України «Про виконавче провадження» боржник - ГУ ДФС у Луганській області, не надав державному виконавцю пояснень щодо неможливості виконання рішення суду про поновлення на посаді та їх документальне підтвердження. Судами встановлено, що боржник - ГУ ДФС у Луганській області, повідомив відділ примусового виконання рішень УДВС ГТУЮ у Луганській області про виконання рішення суду по справі № 360/307/19 листом від 22.08.2019 року № 7860/12-32-04-01-11, тобто після винесення оскаржуваної постанови про накладення штрафу від 25.07.2019 року.
Окрім того, приписи частини першої статті 63 Закону України «Про виконавче провадження» щодо повноважень виконавця перевіряти виконання рішення боржником не передбачають обов'язку для державного виконавця прибувати до боржника за місцем його знаходження для перевірки виконання рішення. Суд апеляційнолї інстанції вважає, що у такому випадку для державного виконавця достатньою є інформація стягувача про невиконання рішення суду та відсутність письмового повідомлення боржника про виконання рішення суду чи наявність причин, що зумовлюють неможливість або утруднюють виконання рішення суду.
Суд наголошує, що поважними, в розумінні наведених норм Закону № 1404-VІІІ, можуть вважатися об'єктивні причини, які унеможливили або значно ускладнили виконання рішення боржником та які не залежали від його власного волевиявлення.
Однак, вказані представником позивача під час судового розгляду справи причини невиконання рішення суду (припинення юридичної особи Старобільської ОДПІ Головного управління ДФС у Луганській області та скорочення посади, з якої ОСОБА_1 був звільнений), не є поважною причиною невиконання рішення суду про поновлення ОСОБА_1 на посаді, оскільки чинне законодавство України не ставить можливість виконання рішення суду у залежність від наявності вакантних посад.
З огляду на викладене, апеляційний суд погоджує висновок суду першої інстанції про те, що оскаржена постанова заступника начальника відділу примусового виконання рішень УДВС ГТУЮ у Луганській області Віхлініна Д.В. від 25.07.2019 року про накладення штрафу у виконавчому провадженні № 59352358, винесена правомірно, з дотриманням вимог частини другої статті 63, частини першої статті 75 Закону України «Про виконавче провадження».
Відповідно до положень ч. 1 ст. 316 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду без змін, якщо визнає, що суд правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Враховуючи вищевикладене, суд апеляційної інстанції вважає за необхідне залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін, оскільки суд правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції.
Керуючись статтями 195, 271, 272, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 327, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
Апеляційну скаргу Головного управління ДФС у Луганській області на рішення Луганського окружного адміністративного суду від 27 серпня 2019 року у справі № 360/3575/19 за позовом Головного управління ДФС у Луганській області до Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Луганській області про визнання незаконною та скасування постанови - залишити без задоволення.
Рішення скаргу Луганського окружного адміністративного суду від 27 серпня 2019 року у справі № 360/3575/19 - залишити без змін.
Повний текст постанови складений та проголошений у судовому засіданні 2 жовтня 2019 року.
Постанова суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена до Верхового Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення окрім випадків визначених статтєю 328 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя-доповідач: І.В. Геращенко
Судді: А.А. Блохін
Г.М. Міронова