вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua
"01" жовтня 2019 р. Справа№ 910/5145/19
Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Хрипуна О.О.
суддів: Чорногуза М.Г.
Жук Г.А.
при секретарі судового засідання Король Я.П.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі Регіональної філії "Придніпровська залізниця" АТ "Укрзалізниця"
на рішення Господарського суду міста Києва від 25.06.2019
у справі № 910/5145/19 (суддя Пукшин Л.Г.)
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Авантаж Інспект"
до Акціонерного товариства "Українська залізниця"
про стягнення 49 886,50 грн.
за участю представників:
від позивача: Райківський С.Г.,
від відповідача: Кочеванов І.В.
ТОВ "Авантаж Інспект" звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до АТ "Українська залізниця" про стягнення 49 886,50 грн. відшкодування збитків, спричинених незабезпеченням збереження цілісності майна (вагону) під час перевезення залізницею.
Рішенням Господарського суду міста Києва від 25.06.2019 у справі № 910/5145/19 позов задоволено повністю, стягнуто з відповідача на користь позивача збитки у розмірі 49 886,50 та судового збору у розмірі 1 921,00 грн.
Місцевий господарський суд дійшов висновку про наявність всіх елементів складу правопорушення для покладення відповідальності у вигляді відшкодування 6 136,50 грн. прямих збитків та 43 750,00 грн. упущеної вигоди, а саме протиправної бездіяльності відповідача, що виявилась у незабезпеченні збереженості (схоронності) належного позивачу майна (вагону), завданої шкоди - пошкодження складових частин вагонів, та причинного зв'язку між протиправною поведінкою та завданою шкодою, а відповідачем, в свою чергу, не доведено належними та допустимими доказами, що пошкодження вагону під час його перевезення залізницею сталось не з вини відповідача.
Не погодившись з рішенням, АТ "Українська залізниця" в особі Регіональної філії "Придніпровська залізниця" АТ "Укрзалізниця" звернулося до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального права та невідповідність висновків суду, обставинам справи, просить оскаржене рішення скасувати та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.
За твердженням скаржника, за умовами договору саме позивач відповідає за забезпечення схоронності вагону № 36957520, вагон перебував на технічному обслуговуванні з відчепленням 28 діб, а не 35, час простою вагону у ремонті був перевищений саме з вини позивача. Крім того, відповідач звернув увагу, що залізниця несе обмежену відповідальність - лише фактичні збитки у розмірі дійсної вартості втраченого вантажу.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 20.08.2019 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі Регіональної філії "Придніпровська залізниця" АТ "Укрзалізниця" на рішення Господарського суду міста Києва від 25.06.2019 у справі № 910/5145/19.
12.09.2019 до Північного апеляційного господарського суду надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому позивач просив залишити рішення суду без змін, а апеляційну скаргу без задоволення з огляду на її необґрунтованість.
В судовому засіданні представник відповідача вимоги та доводи апеляційної скарги підтримав та просив її задовольнити, наполягаючи на безпідставності вимоги про відшкодування залізницею збитків та судових витрат.
Представник ТОВ "Авантаж Інспект" в судовому засіданні просив рішення суду залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення з огляду на її безпідставність.
У відповідності до вимог ч.ч. 1, 2, 5 ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.
Колегія суддів, розглянувши наявні матеріали, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку фактичних обставин даної господарської справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм процесуального та матеріального права встановила наступне.
Як встановлено місцевим господарським судом та вбачається з матеріалів справи, 07.02.2018 між ТОВ "Авантаж Інспект" (замовник) та ПАТ "Українська залізниця" (перевізник) був укладений договір про надання послуг № 07323/ЦТЛ-2018, предметом якого є здійснення перевезення вантажів, надання вантажного вагону для перевезення, та інших послуг, пов'язаних з організацією перевезення вантажів у внутрішньому та міжнародному сполученнях (експорт, імпорт) у вагонах відповідача, вагонах залізниць інших держав та/або вагонах замовника і проведення розрахунків за ці послуги (п. 1.1 договору).
Пунктом 1.2 договору, зокрема, визначено, що перевезення - послуга, в процесі якої відповідач зобов'язується доставити довірений позивачем вантаж до пункту призначення та видати його особі яка має право на одержання вантажу (одержувачеві), а позивач зобов'язується оплатити послуги у передбаченому цим Договором порядку. Перевезення оформлюється залізничною накладною відповідно до цього Договору, статуту залізниць України, затвердженого постановою КМУ від 06.04.1998 № 457 зі змінами та доповненнями, Збірника Тарифів на перевезення вантажів залізничним транспортом у межах України та пов'язані з ними послуги, який затверджено наказом Мінтрансу від 26.03.2009 № 317, зареєстрованим в Мін'юсті 15.04.2009 за № 340/16356, Правил перевезення вантажів, затверджених наказом Мінтрансу від 09.12.2002 № 873, зареєстрованого в Мін'юсті 29.12.2009 за № 1030/7318, Угоди про міжнародне вантажне сполучення, Конвенції про міжнародні залізничні перевезення відповідно.
Відповідно до п. 1.3 договору, надання послуг за цим договором, зокрема, може підтверджуватись залізничною накладною.
Відповідно до залізничної накладної № 36957520 відповідачем здійснювалося перевезення порожнього залізничного вагону № 66685603 з-під кам'яного вугілля, власності ТОВ "Авантаж Інспект", зі станції відправлення Добротвор на станцію призначення Ароматная на адресу вантажоодержувача ПрАТ "Павлоградвугілля".
У графі "Найменування вантажу" вказаних накладних зазначено - "вагони залізничні, що перевозяться на своїх осях, не зазначені в алфавіті".
01.02.2019 на станції Нижньодніпровськ-Вузол було виявлено пошкодження (розкомплектування) вагона № 66685603, що перебуває у власності ТОВ "Авантаж Інспект". При огляді вагону № 66685603 працівниками структурного підрозділу "Експлуатаційне вагонне депо Нижньодніпровськ-Вузол" було виявлено відсутність авторегулятора та здійснено відчеплення вказаного вагону для проведення його технічного обслуговування, про що свідчить повідомлення форми ВУ-23М від 01.02.2019.
Місцевим господарським судом встановлено, що регулятор РТРП 675М було придбано позивачем у ТОВ "ТПК "Альянс" за ціною 5 040,00 грн., про що свідчить оплачений рахунок-фактура № СФ-000009 від 11.02.2019 та видаткова накладна № РН-0000006 від 11.02.2019.
Структурним підрозділом "Експлуатаційне вагонне депо Нижньодніпровськ-Вузол" було здійснено технічне обслуговування вагону № 66685603, а саме, виконані роботи по встановленню деталей на розукомплектований вагон, що підтверджується повідомленням № 8963 від 28.02.2019 про приймання вантажного вагону з технічного обслуговування за формою ВУ-36 М, а також забирання вагону.
Загальна вартість технічного обслуговування та забирання вагону склала 1 096,50 грн., про що складено відповідні документи, а саме: рахунок № 138/255 від 21.03.2019 та акт № 138/255 від 21.03.2019 на суму 241,63 грн. (забирання вагону), рахунок № 137/255 від 21.03.2019 та акт № 137/255 від 21.03.2019 на суму 854,87 грн. (технічне обслуговування з відчепленням вагону).
У зв'язку із викладеними обставинами позивач звернуся до суду із даним позовом та просив стягнути з відповідача 6 136,50 грн. прямої дійсної шкоди, у тому числі 5 040,00 грн. - вартість придбаної деталі, 854,87 грн. - вартість технічного обслуговування та 241,63 грн. - вартість транспортування вагону.
Крім того, позивач зазначає, що за умови виконання відповідачем своїх зобов'язань щодо збереження вантажу, позивач міг використовувати цей вагон у господарській діяльності та отримувати відповідний дохід на підставі договору № 83-ПУ-ДЛТ від 09.11.2018 та відповідної заявки ПрАТ "ДТЕК Павлоградвугілля", оскільки цього здійснено не було, останній поніс відповідні збитки у вигляді упущеної вигоди у розмірі 43 750,00 грн.
В обґрунтування позовних вимог позивач послався на положення статей 110, 114, 126 Статуту залізниць України, згідно яких залізниця несе відповідальність за збереження вантажу під час перевезення; відшкодовує збитки за не збережений вантаж, а також несе матеріальну відповідальність за пошкодження вагонів, та норми ст. 224, 225 ГК України, ст. 22, 1166 ЦК України.
Колегія суддів звертає увагу, що деліктне зобов'язання відповідно до ст. 1166 ЦК України може виникнути між особами, що перебувають в договірних відносинах, однак завдана шкода не має бути пов'язана з порушенням договірного зобов'язання.
Стаття 224 ГК України зобов'язує учасника господарських відносин, який порушив господарські зобов'язання або встановлені вимоги, які стосуються здійснення господарської діяльності, відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушені. Під збитками розуміються витрати, здійсненні уповноваженою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не отримані їй доходи, які уповноважена сторона отримала б у разі належного виконання зобов'язання або дотримання правил здійснення господарської діяльності іншою стороною.
Статтею 225 ГК України визначений вичерпний перелік складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, зокрема: вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства; додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб'єктам, вартість додаткових робіт, додатково втрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов'язання другою стороною; неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов'язання другою стороною; матеріальна компенсація моральної шкоди у випадках, передбачених законом, вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства.
Отже, як правомірно встановлено судом першої інстанції між сторонами виникли правовідносини з перевезення вантажу залізницею, які регулюються положеннями глави 64 ЦК України та глави 32 ГК України та нормами спеціального законодавства, що регулюють залізничне перевезення в Україні.
Відповідно до статей 909 ЦК України та 307 ГК України за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов'язується доставити ввірений їй другою стороною (вантажовідправником) вантаж до пункту призначення в установлений законодавством чи договором строк та видати його уповноваженій на одержання вантажу особі (вантажоодержувачу), а вантажовідправник зобов'язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату. Договір перевезення вантажу укладається в письмовій формі. Укладення договору перевезення вантажу підтверджується складенням перевізного документа (транспортної накладної, коносамента тощо) відповідно до вимог законодавства. Перевізники зобов'язані забезпечувати вантажовідправників бланками перевізних документів згідно з правилами здійснення відповідних перевезень.
Законодавство про залізничний транспорт загального користування складається із Закону України "Про транспорт", Закону України "Про залізничний транспорт", Статуту залізниць України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 06.04.1998 за № 457 та інших актів законодавства України, зокрема, Правил складання актів, затверджених наказом Міністерства транспорту України № 334 від 28.05.2002, Правил користування вагонами і контейнерами, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 25.02.1999 № 113.
Відповідно до статті 23 Закону України "Про залізничний транспорт" перевізники несуть відповідальність за зберігання вантажу, багажу, вантажобагажу з моменту його прийняття і до видачі одержувачу, а також за дотримання терміну їх доставки в межах, визначених Статутом залізниць України.
За незбереження (втрату, нестачу, псування, пошкодження) прийнятого до перевезень вантажу, багажу, вантажобагажу перевізники несуть відповідальність у розмірі фактично заподіяної шкоди, якщо не доведуть, що втрата, нестача, псування, пошкодження виникли з незалежних від них причин.
Відповідно до пункту 20 Правил складання актів акт про пошкодження вагона (контейнера) складається у разі пошкодження вагона (контейнера) під час перевезення, навантаження, вивантаження вантажу, виконання маневрових робіт, а також в інших випадках для засвідчення обставин і розмірів пошкодження і є підставою для матеріальної відповідальності винних у пошкодженні.
Пунктом 20 Правил користування вагонами і контейнерами визначено, що пошкодження вантажного вагона - це порушення справного стану вагона або його складових частин унаслідок зовнішніх впливів, що перевищують рівні, установлені ГОСТ 22235-76, а також унесення змін у конструкції вагонів, заварювання дверей, люків, знімання бортів платформ, дверей напіввагонів, знімного устаткування вагонів тощо, свердління (пробивання, пропалювання) отворів для кріплення вантажів у деталях вагонів, а також кріплення до них вантажів за допомогою зварювання без дозволу залізниці.
Ремонт пошкодженого вагона здійснюється на підприємстві, що має право на виконання таких робіт, або на найближчому до місця пошкодження вагоноремонтному підприємстві. Перелік таких підприємств оприлюднюється у товарних конторах станцій обслуговування.
Оскільки порожні приватні вагони мають статус "вантажу", відповідно до пункту 2 Правил складання актів повинен бути сформований комерційний акт у зв'язку з пошкодженням вантажу (вагону).
Відповідно до пункту 8 Правил складання актів, комерційні акти складаються у трьох примірниках на бланках установленої форми і заповнюються на друкарській машинці або чорнилами чітко, без будь-яких виправлень. На кожному акті проставляється штемпель станції. Другий примірник акта видається одержувачу на його вимогу.
Як вбачається з матеріалів справи, відповідач прийняв вагон до перевезення без заперечень, проте, після виявлення актів про пошкодження вагону, комерційний акт не оформив.
Статтею 110 Статуту залізниць України встановлено, що залізниця несе відповідальність за збереження вантажу від часу його прийняття для перевезення і до моменту видачі одержувачу або передачі згідно з Правилами іншому підприємству.
Всупереч чинного законодавства, відповідач не забезпечив схоронності (збереження) вагонів під час їх курсування залізничними коліями, внаслідок чого завдано збитків майну позивача.
Відповідно до пункту 21 Правил користування вагонами і контейнерами, ремонт пошкодженого вагона здійснюється на підприємстві, що має право на виконання таких робіт, або на найближчому до місця пошкодження вагоноремонтному підприємстві. Перелік таких підприємств оприлюднюється у товарних конторах станцій обслуговування.
Порожні приватні власні вагони, які перевозяться залізницею за повними перевізними документами зі сплатою провізної плати, мають статус "вантажу", залізниця не має права розпоряджатись ними на свій розсуд, як вона розпоряджається вагонами загального парку залізниць, а зобов'язана доставити ці власні порожні вагони на станцію призначення у цілості та збереженості і видати їх одержувачу, зазначеному в накладній.
Статтею 114 Статуту залізниць України передбачено, що залізниця відшкодовує фактичні збитки, що виникли з її вини під час перевезення вантажу, а саме, за втрату чи недостачу - у розмірі дійсної вартості втраченого вантажу чи його недостачі; за псування і пошкодження - у розмірах тієї суми, на яку було знижено його вартість.
Відповідно до статті 126 Статуту залізниць України за пошкодження залізницею вагонів або контейнерів, що належать підприємствам, залізниця несе матеріальну відповідальність у розмірі фактично заподіяної шкоди.
За встановлених обставин, колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції про те, що саме на позивача покладається обов'язок довести наявність збитків, протиправність поведінки заподіювача збитків та причинний зв'язок такої поведінки із заподіяними збитками. При цьому, важливим елементом доказування наявності збитків є встановлення причинного зв'язку між протиправною поведінкою заподіювача та збитками потерпілої сторони. Слід довести, що протиправна дія чи бездіяльність заподіювача є причиною, а збитки, які завдано особі, - наслідком такої протиправної поведінки.
Протиправність поведінки відповідача виражена у бездіяльності та незабезпеченні збереження належних позивачу вагонів, чим порушено наведені положення Статуту залізниць України та Закону України "Про залізничний транспорт", внаслідок чого вагон був розукомплектований і позивачу завдані збитки в розмірі вартості їх ремонту.
Між протиправною поведінкою відповідача та завданими збитками існує прямий причинно-наслідковий зв'язок, також матеріали справи не містять доказів того, що розукомплектування вантажного вагону сталося не з вини відповідача, який взяв на себе відповідальність за збереження прийнятих до перевезення вагонів позивача, але не зберіг майно ТОВ "Авантаж Інспект".
Оскільки позивачем доведено наявність в діях відповідача повного складу цивільного правопорушення, а відповідачем не доведено відсутності його вини, позовні вимоги в частині відшкодування фактично заподіяної шкоди у сумі 6 136,50 грн. є обґрунтованими і підлягають задоволенню.
Вимога ж позивача про стягнення 43 750,00 грн. упущеної вигоди суперечить приписам спеціального законодавства, що визначає обов'язки, права і відповідальність залізниць, а також підприємств, організацій, установ і громадян, які користуються залізничним транспортом.
За встановлених обставин, на думку колегії суддів, висновок місцевого суду про наявність правових підстав для задоволення заявлених позовних вимог в частині фактично заподіяної шкоди у сумі 6 136,50 грн. відповідає нормам чинного законодавства, фактичним обставинам справи і наявним у ній матеріалам, а доводи апеляційної скарги його не спростовують.
В той же час допущена судом першої інстанції при розгляді справи № 910/5145/19 помилка у визначенні обґрунтованого розміру позовних вимог, є підставою для зміни рішення Господарського суду міста Києва від 25.06.2019.
Понесені сторонами судові витрати у вигляді сплати судового збору відповідно до ст. 129 ГПК України, підлягають відшкодуванню пропорційно задоволеним вимогам.
Керуючись ст.ст. 269, 270, 275, 277, 281 - 284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд,
1. Апеляційну скаргу Акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі Регіональної філії "Придніпровська залізниця" АТ "Укрзалізниця" на рішення Господарського суду міста Києва від 25.06.2019 у справі № 910/5145/19 задовольнити частково.
2. Рішення Господарського суду міста Києва від 25.06.2019 у справі № 910/5145/19 змінити, виклавши його резолютивну частину в наступній редакції:
"Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Авантаж Інспект" задовольнити частково.
Стягнути з Акціонерного товариства "Українська залізниця" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Авантаж Інспект" 6 136,50 грн. відшкодування збитків та 236,30 грн. судового збору.
У задоволенні решти позовних вимог відмовити."
3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Авантаж Інспект" на користь Акціонерного товариства "Українська залізниця" 2 527,05 грн. судових витрат за подання апеляційної скарги.
4. Матеріали справи № 910/5145/19 повернути до суду першої інстанції.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена протягом двадцяти днів в порядку, визначеному ст.ст. 286 - 291 Господарського процесуального кодексу України.
Головуючий суддя О.О. Хрипун
Судді М.Г. Чорногуз
Г.А. Жук