Справа № 500/1843/19
25 вересня 2019 рокум. Тернопіль
Тернопільський окружний адміністративний суд, у складі:
головуючого судді Баб'юка П.М.
за участю:
секретаря судового засідання Косюк О.П.
представника позивача ОСОБА_1 ,
представників відповідача Васильчук І.Ю., Неділенько В . І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_3 до Тернопільської митниці ДФС про визнання протиправним та скасування рішення,
До Тернопільського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_3 (далі - позивач, ОСОБА_3 ) із позовом до Тернопільської митниці ДФС (далі також відповідач), в якому просив:
визнати протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів №UA403000/2019/00936/2 від 14.06.2019, винесене Тернопільською митницею ДФС;
стягнути з відповідача на користь позивача судові витрати у вигляді сплаченого судового збору.
В обґрунтування позовних вимог зазначено, що з метою митного оформлення ввезеного на територію України транспортного засобу легкового автомобіля марки Volkswagen моделі Sharan 2012 року випуску до Тернопільської митниці ДФС Державної митної служби України уповноваженим представником подано електронну митну декларацію від 12.06.2019 №UA403010/2019/009286, в якій визначено митну вартість за основним методом у сумі 39000,00 польських злотих, а також, включено вартість витрат на страхування в сумі 75 польських злотих.
Проте, 14.06.2019 відповідач прийняв рішення №UA403000/2019/00936/2, яким визначив митну вартість товару за резервним методом у сумі 46305,64 польських злотих з тих підстав, що митна вартість зазначеного товару не може бути визнана, оскільки не підтверджено числові значення складових митної вартості, які є обов'язковими при її обчисленні. Окрім того, відповідачем складена 14.06.2019 картка відмови №UA403000/2019/00520 в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення.
Позивач з таким рішенням не погоджується та вважає його протиправним, посилаючись на те, що ним було надано документи, які дають можливість митному органу однозначно визначити митну вартість задекларованого товару за основним методом. Твердження митного органу про неможливість застосування обраного позивачем методу визначення митної вартості товару за ціною договору щодо товарів, які імпортуються (вартості операції), є необґрунтованим та безпідставним, а документи, подані позивачем до митного органу відповідають вимогам чинного законодавства і підтверджують заявлені позивачем відомості про митну вартість товарів. Відтак, вважає, що визначення відповідачем митної вартості товару та коригування її у сторону збільшення за резервним методом здійснено з порушенням вимог митного законодавства України, що є підставою для скасування оскаржуваного рішення.
Ухвалою Тернопільського окружного адміністративного суду від 06.08.2019 відкрито провадження в даній адміністративній справі, призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.
Від відповідача на адресу суду 22.08.2019 надійшов відзив на позовну заяву, в якому він просив відмовити в задоволенні позову повністю (аркуші справи 30-34), оскільки, для митного оформлення транспортного засобу декларантом не було подано повний перелік первинних документів, зазначених в частині другій статті 53 Митного кодексу України, підтверджуючих митну вартість транспортного засобу, тому митна декларація не могла бути оформлена за основним методом - за ціною договору.
Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав з мотивів, викладених в позовній заяві.
Представники відповідачів в судовому засіданні щодо задоволення позову заперечили з мотивів, викладених у відзиві на позовну заяву. Просили в задоволенні позову відмовити.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.
Позивач придбав 21.05.2019 в місті Величка, Польща автомобіль марки Volkswagen, модель Sharan, 2012 року виготовлення, номер кузова НОМЕР_1 , об'єм двигуна 1968 куб. см., колір коричневий, за ціною 39000,00 польських злотих, що підтверджується рахунком-фактурою №09/05/2019 від 21.05.2019 (аркуші справи 16, 42).
Зазначений транспортний засіб 03.06.2019 ввезений на територію України, що підтверджується митною декларацією №19PL402010E0615470 (аркуш справи 21).
12 червня 2019 року уповноваженою особою позивача ОСОБА_4 подано до митного оформлення митну декларацію типу ІМ40ДЕ №UА403010/2019/009286 (аркуш справи 15).
Згідно з графою 31 митної декларації до митного оформлення заявлений легковий автомобіль марки Volkswagen; модель Sharan; який був у користуванні; календарний рік виготовлення 2012; модельний рік 2012; колісна формула 4*2; номер кузова НОМЕР_1 ; тип двигуна дизель; об'єм двигуна 1968 куб. см.; потужність 125 кВт; повна маса 2540 кг; колір коричневий; загальна кількість місць, включаючи місце водія - 7; торгівельна марка "Volkswagen" ; виробник "Volkswagen AG", Німеччина (DЕ).
Одержувач вантажу - ОСОБА_3 (графа 8 митної декларації).
Також, судом встановлено та не заперечується сторонами, що декларантом одночасно із митною декларацією було надано відповідачу наступні документи:
- рахунок-фактура (інвойс) ІМ40ДЕ №UА403010/2019/009286;
- декларація про походження товару №2015СJ14793 від 03.06.2019;
- акт про проведення огляду (переогляду) товарів, транспортних засобів, ручної поклажі та багажу № UА20903/2019/37692 від 03.06.2019;
- свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу № НОМЕР_2 від 03.06.2019;
- документ, що підтверджує вартість страхування №S18653378600 від 20.05.2019;
- договір про надання послуг митного брокера №27/05/9 від 27.05.2019;
- паспорт громадянина України з відміткою про реєстрацію місця проживання в Україні серії НОМЕР_3 від 22.02.2001;
- копія митної декларації країни відправлення №19PL402010E0615470 від 03.06.2019;
- паспортний документ фізичної особи, що дає право на перетин державного кордону України НОМЕР_4 від 03.06.2019;
- сертифікат відповідності щодо індивідуального затвердження колісного транспортного засобу №UA.009.114359-19 від 05.06.2019.
Митну вартість транспортного засобу визначено за основним методом - за ціною договору (вартість операції). Так, в графі 42 митної декларації "ціна товару" зазначено 39000,00; в графі 22 "валюта та загальна сума за рахунком" - PLN 39000,00; в графі 45 "коригування" вказано 272571,06 гривень, в графі 23 "курс валюти" - 6,975587 гривень.
Разом із тим, 13.06.2019 під час здійснення контролю за правильністю визначення митної вартості товарів посадовою особою митниці було розпочато процедуру консультацій декларанта з митним органом, а саме, уповноваженій особі декларанта направлено електронне повідомлення наступного змісту: "Відповідно до частини 3 статті МК України прошу надати документи, що підтверджують заявлену митну вартість, а саме: якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; транспортні (перевізні) документи; страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування. У разі відсутності вище зазначених документів, відповідно до ч. 3 ст. 53 Митного кодексу України прошу надати (за наявності) такі додаткові документи: копію митної декларації країни відправлення, висновок про вартісні характеристики товару, підготовлений спеціалізованою експертною організацією. Також, повідомлено, що декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов'язані протягом 10 календарних днів надати додаткові документи (аркуш справи 37).
У відповідь уповноваженою особою декларанта 13.06.2019 надіслано повідомлення наступного змісту: на Ваш запит щодо подання додаткових документів повідомляю, що страхові витрати включені у митну вартість і складають 75,0 польських злотих (документи подані разом з ВМД); банківські платіжні чи інші платіжні документи відсутні, оскільки оплата за т/з здійснювалась готівкою (що вказано у фактурі). Відповідно до Вашого запиту надаю: копію митної декларації країни відправлення; інформацію з мережі Інтернет щодо вартості ідентичних т/з. Інших документів, крім вищезазначених та тих, що подані разом із митною декларацією немає, і протягом 10 днів не надам (аркуш справи 22).
Відповідач за результатами розгляду поданої декларантом митної декларації та доданих до неї документів здійснив коригування митної вартості транспортного засобу і виніс рішення про коригування митної вартості товарів №UA403000/2019/000936/2 від 14.06.2019 (аркуш справи 11), яким визначив митну вартість імпортованого автомобіля за резервним методом у розмірі 46305,64 PLN.
В графі 33 рішення про коригування митної вартості товарів зазначено, що митна вартість імпортованого товару не може бути визнана у зв'язку з тим, що документально не підтверджено числові значення складових митної вартості, які є обов'язковими при її обчисленні, а саме: для підтвердження фактурної вартості декларантом не подано банківських платіжних документів, що стосуються оцінюваного товару. Вартість колісних транспортних засобів та їх складових, що ввозяться на митну територію України, визначається за середніми цінами їх продажу в країні придбання або в провідних країнах-експортерах. У митного органу виникли обґрунтовані сумніви щодо заявленої митної вартості даного товару у зв'язку з тим, що інформація, яка міститься на загальнодоступних Інтернет ресурсах вартість даного товару є значно вищою за заявлену декларантом. Відповідно митним органом розпочато процедуру консультації та направлено повідомлення про надання документів для підтвердження заявленої митної вартості товару. На вимогу митного органу виконавцем не було подано документів, що підтверджують заявлену митну вартість згідно ч.2 ст.53 Митного кодексу України, а саме: платіжних документів, що стосуються оцінюваного товару, якщо здійснювалось страхування, страхові документи, та додаткових документів відповідно до ч.3 ст.53 Митного кодексу України висновок про вартісні характеристики, підготовлений спеціалізованою експертною організацією. Другорядні методи не були застосовані через відсутність достатньої інформації про ціну угоди щодо ідентичних та подібних товарів. Метод на основі віднімання вартості не може бути використаний, оскільки відсутня інформація про ціни ідентичних чи подібних (аналогічних) товарів, що продаються на території України, а також про складові компоненти, що можуть бути виділені із ціни. Метод на основі додавання вартості не може бути використаний, оскільки відсутня інформація про вартість всіх витрат, що зараховуються до ціни товару. За результатом проведеної консультації з декларантом, відповідно до положень частини 4 статті 57 Митного кодексу України, дійшли згоди про неможливість визначення митної вартості згідно з положеннями статей 59-63 Митного кодексу України. Митна вартість товару визначена за резервним методом визначення митної вартості згідно з ст. 64 Митного кодексу України. За основу для обрахунку митної вартості даного товару взято інформацію щодо вартості транспортного засобу обрахованого згідно АСАУР 105-2, 106-2 на рівні 10850 євро. Відповідно до п. 2 ст. 55 та глави 4 Митного кодексу України декларант має право оскаржити рішення про коригування заявленої митної вартості до органу вищого рівня або до суду.
На підставі рішення про коригування митної вартості товарів відповідачем сформовано картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA403000/2019/00520 (аркуш справи 12).
18 червня 2019 року уповноваженою особою позивача подано до митного оформлення митну декларацію типу ІМ40ДЕ №UА403010/2019/009482 (аркуш справи 25), згідно з якою автомобіль марки Volkswagen; модель Sharan; який був у користуванні; календарний рік виготовлення 2012; модельний рік 2012; колісна формула 4*2; номер кузова НОМЕР_1 ; тип двигуна дизель; об'єм двигуна 1968 куб. см.; потужність 125 кВт; повна маса 2540 кг; колір коричневий; загальна кількість місць, включаючи місце водія - 7; торгівельна марка "Volkswagen"; виробник "Volkswagen AG", Німеччина (DЕ).
Не погоджуючись із відмовою відповідача у прийнятті митної декларації та коригування митної вартості товару, позивач звернувся до суду з вимогою визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості товарів.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.
Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією України та законами України.
В силу частини 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Засади державної митної справи, в тому числі процедури митного контролю та митного оформлення товарів, що переміщуються через митний кордон України, умови та порядок справляння митних платежів, визначаються Митним кодексом України від 13.03.2012 №4495-VІ (далі - МК України).
Згідно з частиною 1 статті 246 МК України метою митного оформлення є забезпечення дотримання встановленого законодавством України порядку переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, а також забезпечення статистичного обліку ввезення на митну територію України, вивезення за її межі і транзиту через її територію товарів.
Відповідно до частини 1 статті 248 МК України митне оформлення розпочинається з моменту подання органу доходів і зборів декларантом або уповноваженою ним особою митної декларації або документа, який відповідно до законодавства її замінює, та документів, необхідних для митного оформлення, а в разі електронного декларування - з моменту отримання органом доходів і зборів від декларанта або уповноваженої ним особи електронної митної декларації або електронного документа, який відповідно до законодавства замінює митну декларацію.
Декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення. При застосуванні письмової форми декларування можуть використовуватися як електронні документи, так і документи на паперовому носії або їх електронні (скановані) копії, засвідчені електронним цифровим підписом декларанта або уповноваженої ним особи (частина 1 статті 257 МК України).
Відповідно до частини 6 статті 257 МК України умови та порядок декларування, перелік відомостей, необхідних для здійснення митного контролю та митного оформлення, визначаються цим Кодексом, Положення про митні декларації та форми цих декларацій затверджуються Кабінетом Міністрів України, а порядок заповнення таких декларацій та інших документів, що застосовуються під час митного оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення, - центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.
Розділ ІІІ МК України регулює питання митної вартості товарів та методи її визначення.
Митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, відповідно до статті 49 МК України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Відповідно до частини першої статті 52 МК України - заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою.
Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов'язані, зокрема, подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню (пункт 2 частина друга статті 52 МК України).
Згідно з частиною першою статті 53 МК України у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає органу доходів і зборів документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.
Як вбачається з частини другої статті 53 МК України документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п'ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.
Відповідно до частини третьої статті 53 МК України у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.
У пунктах 1 та 4 частини четвертої статті 54 МК України зазначено, що орган доходів і зборів під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів зобов'язаний: 1) здійснювати контроль заявленої декларантом або уповноваженою ним особою митної вартості товарів шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих зазначеними особами документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; 4) випускати у вільний обіг товари, що декларуються: у разі визнання органом доходів і зборів заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю; у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням органу доходів і зборів про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною органом доходів і зборів; у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням органу доходів і зборів про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу X цього Кодексу в розмірі, визначеному органом доходів і зборів відповідно до частини сьомої статті 55 цього Кодексу.
Відповідно до частини шостої цієї статті орган доходів і зборів може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: 1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; 2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; 3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; 4) надходження до органу доходів і зборів документально підтвердженої офіційної інформації органів доходів і зборів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.
З аналізу наведених норм вбачається, що до виключної компетенції митних органів відноситься вирішення питання перевірки та контролю правильності обчислення декларантом митної вартості, а також самостійного її визначення у встановлених Законом випадках.
Суд зазначає, що відповідно до приписів статті 53 МК України митниця має право запитувати додаткові документи в разі виявлення під час митного оформлення розбіжностей в документах, перелік яких визначений частиною другою даної статті.
Судом встановлено, що уповноважена особа позивача надала наявні у нього документи для підтвердження митної вартості, зокрема рахунок-фактуру (інвойс) ІМ40ДЕ №UА403010/2019/009286, у якому вказана ціна транспортного засобу 39000,00 польських злотих. Однак, інших документів на підтвердження митної вартості, окрім рахунок-фактури не надано.
На думку суду, у митного органу виникли обґрунтовані сумніви щодо заявленої митної вартості даного товару у зв'язку з тим, що інформація, яка міститься на загальнодоступних Інтернет ресурсах вартість даного товару є значно вищою за заявлену декларантом. Відповідно митним органом розпочато процедуру консультації та направлено повідомлення про надання документів для підтвердження заявленої митної вартості товару.
На вимогу митного органу виконавцем не було подано документів, що підтверджують заявлену митну вартість згідно ч.2 ст.53 Митного кодексу України: платіжних документів, що стосуються оцінюваного товару та додаткових документів відповідно до ч.3 ст.53 Митного кодексу України висновок про вартісні характеристики, підготовлений спеціалізованою експертною організацією.
Водночас, слід зазначити, що із наведених у частині 2 статті 53 МК України документів позивачем подано лише рахунок-фактуру (інвойс) №09/05/2019 від 21.05.2019, з якого вбачається, що фірма Воtа-Еnergis продала, а ОСОБА_3 придбав зазначений автомобіль за 39 000,00 PLN.
Тобто, операція купівлі-продажу імпортованого транспортного засобу проводилась між фізичною особою та юридичною особою, яка зобов'язана вести бухгалтерський облік всіх здійснених нею операцій.
Згідно з висновками Верховного Суду України, ненадання витребуваних документів може бути підставою для визначення митницею митної вартості самостійно, якщо подані документи не спростовують сумніву у правильності задекларованої митної вартості (правова позиція викладена в постанові Верховного Суду України від 17.06.2014 року № 21-148А14).
Відтак, відповідачем прийнято рішення про коригування митної вартості №UA403000/2019/000936/2 від 14.06.2019, яким визначено митну вартість імпортованого автомобіля за резервним методом на рівні 46305,64 PLN.
Приписами статті 55 МК України визначено, що рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається органом доходів і зборів у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо органом доходів і зборів у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.
Статтею 57 МК України передбачені такі методи визначення митної вартості товарів: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.
Щодо застосування резервного методу та визначення ціни, то відповідно до оскаржуваного рішення зазначено, що за результатами проведених консультацій встановлено, що другорядні методи не були застосовані через відсутність достатньої інформації про ціну угоди щодо ідентичних та подібних товарів.
Відтак, судом встановлено, що метод визначення митної вартості за ціною договору щодо ідентичних товарів не застосований у зв'язку з відсутністю вартості операції з ідентичними товарами, прийнятої органом доходів і зборів, з дотриманням умов, зазначених у статті 59 Митного кодексу України.
Метод визначення митної вартості за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів не застосований у зв'язку з відсутністю вартості операції з подібними (аналогічними) товарами, які продано на експорт в Україну і час експорту яких збігається з часом експорту оцінюваних товарів або є максимально наближеним до нього, та прийнятої органом доходів і зборів, з дотриманням умов, зазначених у статті 60 Кодексу.
Метод визначення митної вартості на основі віднімання вартості не застосований у зв'язку з відсутністю ціни, за якою ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов'язаному із продавцем покупцю відповідно до положень статті 62 Кодексу.
Метод визначення митної вартості товарів на основі додавання вартості (обчислена вартість) не застосований у зв'язку з відсутністю наданої виробником товарів, що оцінюються, або від його імені інформації про їх вартість з дотриманням умов, зазначених у статті 63 Кодексу.
За результатом проведеної консультації з декларантом, відповідно до положень частини 4 статті 57 МК України, дійшли згоди про неможливість визначення митної вартості згідно з положеннями статей 59-63 МК України.
Положеннями статті 64 Митного кодексу України встановлено, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом послідовного використання методів, зазначених у статтях 58-63 цього Кодексу, митна вартість оцінюваних товарів визначається з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами і положеннями Угоди про застосування статті VII Генеральної угоди про тарифи й торгівлю 1994 (ГАТТ).
Згідно із положеннями статті 7 Угоди про застосування статті VII ГАТТ, якщо митна вартість імпортних товарів не може бути визначена згідно з положеннями статей 1-6 включно, то митна вартість визначається з використанням розумних засобів, сумісних із принципами та загальними положеннями цієї Угоди і Статті VII ГАТТ та на основі даних, наявних у країні імпорту.
Керуючись положеннями частини 1 статті 55 МК України, статті 7 Угоди про застосування статті VII ГАТТ, відповідачем прийнято рішення про коригування митної вартості оцінюваного товару за другорядним (резервним) методом відповідно до вимог статті 64 Митного кодексу України.
В оскаржуваному рішенні про коригування митної вартості товарів зазначено, що джерело інформації, яким користувався митний орган при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості товару: вартість офіційного довідника ринку Європи каталогу SCHWACKE.
Судом встановлено, що відповідно до звіту про оцінку транспортного засобу SCHWACKE від 27.05.2019 №357033/30223149 з врахуванням строку експлуатації, вартість подібного автомобіля на ринку Європи складає 10850,00 EUR, тобто, 46305,64 PLN (аркуші справи 52-53).
Згідно з пунктом 5 Методичних рекомендацій щодо роботи посадових осіб органів доходів і зборів з аналізу, виявлення та оцінки ризиків при здійсненні контролю з правильністю визначення митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України, затверджених наказом Державної фіскальної служби України від 11.09.2015 №689 (далі - Методичні рекомендації), посадовими особами митного органу під час робіт з аналізу, виявлення та оцінки ризиків можуть використовуватися, зокрема, такі джерела інформації як спеціалізовані програмно-інформаційні комплекси Єдиної автоматизованої інформаційної системи ДФС; спеціалізовані видання, які містять інформацію про ціни, сформовані на світовому ринку; інформацію, отриману від ДФС, про ціни на товари та/або сировину, матеріали, комплектуючі, які входять до складу товарів; інформацію отриману з мережі Інтернет.
При цьому, Методичні рекомендації розроблено відповідно до положень розділів III, XI МКУ, Порядку здійснення аналізу та оцінки ризиків, розроблення і реалізації заходів з управління ризиками для визначення форм та обсягів митного контролю, затвердженого наказом Міністерства фінансів України 31.07.2015 №684, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 21.08.2015 за №1021/27466, та Керівництва з контролю митної вартості Всесвітньої митної організації (пункт 1 розділу 1 Методичних рекомендацій).
Метою Методичних рекомендацій є забезпечення єдиного підходу органів доходів і зборів до роботи з аналізу, виявлення та оцінки ризиків при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості товарів під час митного контролю та митного оформлення (пункт 2 розділу 1 Методичних рекомендацій).
Програмний комплексу SCHWACKE рекомендований Департаментом адміністрування митних платежів та митно-тарифного регулювання ДФС України митницям для проведення контролю та визначення митної вартості транспортних засобів. Дані у каталогах програмного продукту «SCHWACKE» постійно оновлюються і в програмі наявна завжди актуальна інформація. Програма надає можливість проводити професійні розрахунки оцінки автомобілів, які були ввезені на територію України для подальшого їх митного оформлення.
Крім того, пунктом 7.35 Методики встановлено, що у разі відсутності цінових даних КТЗ у довідковій літературі, зокрема зазначеній у додатку 8, а також у разі наявності обставин, зумовлених змінами економічного стану країни, що супроводжуються різкими коливаннями цін на КТЗ, та в інших випадках, коли застосування довідкових даних є неможливим, допускається використання даних обмеженого ринку КТЗ.
У такому випадку інформація про ціни на нові КТЗ чи КТЗ, які були в користуванні, може бути отримана з каталогів, комп'ютерних програм та прайс-листів дилерів виробників і торговельних фірм, а також із спеціалізованих для продажу КТЗ періодичних видань. Використання ресурсів мережі Інтернет допускається з дотриманням вимог підпункту 7.53.5 пункту 7.53 цієї Методики.
Крім того, застосування вказаного довідника передбачено наказом Державної митної служби від 13.10.2006 №885 «Про забезпечення контролю за правильністю визначення митної вартості транспортних засобів, вузлів та агрегатів».
З огляду на викладене, суд приходить до висновку про правомірність застосування Тернопільською митницею ДФС інформаційного електронного довідника «SCHWACKE», та як наслідок правомірно скориговано митну вартість транспортного засобу за резервним методом до рівня 46305,64 польських злотих.
При цьому, відповідачем при коригуванні митної вартості використано дані нормативного пробігу автомобіля, адже відомостей щодо фактичного пробігу автомобіля позивачем не надано.
Також суд критично оцінює надану позивачем роздруківку з інтернет-ресурсу "AUTO SKOUT 24" про вартість ідентичного транспортного засобу, так як пробіг автомобіля який вказаний у роздруківці 229000km, що суттєво впливає на вартість, однак, належних доказів пробігу транспортного засобу позивача (сервісна книжка, висновок спеціалізованої експертної організації), митному органу не надано.
Також, суд критично оцінює твердження представника позивача, який зазначив, що відповідачем при прийнятті оскаржуваного рішення про коригування митної вартості товару необґрунтовано не взято до уваги те, що в автомобіля наявні пошкодження, а саме, царапини лакофарбового покриття по кузову, забруднено та потерто салон та сидіння.
Судом встановлено, що згідно з додатковим аркушем до акта про проведення митного огляду товарів від 03.06.2019 (аркуш справи 17), зазначені царапини лакофарбового покриття по кузову, забруднення та потертості салону та сидіння є, швидше, ознаками експлуатації, ніж пошкодженнями транспортного засобу. Разом із тим, інших належних та допустимих доказів, які б підтверджували наявність в автомобіля суттєвих пошкоджень матеріали справи не містять. Крім цього, у вказаній графі, як вбачається з додаткового аркуша, зазначаються як наявні пошкодження так і ознаки експлуатації автомобіля. Таким чином, без додаткових доказів неможливо встановити, що вказані царапини і потертості відносяться до суттєвих пошкоджень, а не до ознак звичайної експлуатації.
За наведених обставин, суд погоджується з позицією відповідача, що обов'язок доведення ціни товару лежить на декларанті, і саме декларант має довести, що ним правильно здійснено розрахунки митної вартості, обрано метод визначення митної вартості товарів. Натомість митний орган має довести обґрунтованість сумнівів. Оскільки, при наданні документів до митного оформлення декларантом не підтверджено митну вартість товару, Тернопільською митницею ДФС визначено митну вартість з використанням розумних засобів, сумісних із принципами Угоди і Статті VII ГАТТ 1994 року та на основі даних, наявних у митного органу, що не суперечить положенням МК України в силу приписів статті 1, якою передбачено, що якщо міжнародним договором України, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, встановлено інші правила, ніж ті, що передбачені цим Кодексом та іншими законами України, застосовуються правила міжнародного договору України.
За вказаних обставин, суд приходить до висновку, що оскаржене рішення про коригування митної вартості товарів №UA403000/2019/00936/2 від 14.06.2019 винесене Тернопільською митницею ДФС в межах повноважень та у спосіб, визначений чинним законодавством, а тому, скасуванню не підлягає.
Відповідно до частин 1, 2 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Беручи до уваги зазначене, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що вимоги позивача не підлягають задоволенню.
Враховуючи наведене, розподіл судових витрат відповідно до ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України не здійснюється.
Керуючись статтями 139, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
У задоволенні позовних вимог ОСОБА_3 (місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_5 ) до Тернопільської митниці ДФС (місцезнаходження: вул. Текстильна, 38, м. Тернопіль, 46020, код ЄДРПОУ: 39420537) про визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості товарів від 14.06.2019 №UA403000/2019/000936/2 - відмовити у повному обсязі.
Реквізити сторін:
Позивач - ОСОБА_3 : АДРЕСА_1 , ідентифікаційний код НОМЕР_5 ;
Відповідач - Тернопільська митниця ДФС: вулиця Текстильна, 38, місто Тернопіль, 46020, ЄДРПОУ 39420537.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Тернопільський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повне судове рішення складено 30 жовтня 2019 року.
Головуючий суддя Баб'юк П.М.
копія вірна
Суддя Баб'юк П.М.