27 вересня 2019 року ЛуцькСправа № 140/2139/19
Волинський окружний адміністративний суд у складі судді Смокович В.І., розглянувши у порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Волинської митниці ДФС про визнання протиправним та скасування рішення,
ОСОБА_1 звернулась із позовом до Волинської митниці ДФС про визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості товарів №UA205040/2019/000016/2 від 18 січня 2019 року.
Позовні вимоги обґрунтовано тим, що у зв'язку із ввезенням у грудні 2018 року в Україну легкового автомобіля марки Volvo XC60, 2014 року випуску, кузов НОМЕР_1 , позивач через свого представника ОСОБА_2 подав до органу доходів і зборів митну декларацію № UA 205040/2019/000420 та усі наявні у нього документи, що підтверджують заявлену ним митну вартість автомобіля, застосовуючи перший метод її визначення (за вартістю угоди). Попри це, відповідач прийняв рішення про коригування митної вартості автомобіля №UA205040/2019/000016/2 від 18 січня 2019 року у зв'язку із неподанням декларантом усіх необхідних документів, визначивши вартість товару у сумі 21 300 євро за шостим методом. 18 січня 2019 року декларант подав нову митну декларацію № UA 205040/2019/02751 із коригованим значенням митної вартості та сплатив усі необхідні платежі.
Однак, із рішенням про коригуванням митної вартості товарів №UA205040/2019/000016/2 від 18 січня 2019 року позивач не погоджується, оскільки відповідач безпідставно застосував шостий метод визначення митної вартості товару.
Відповідач у відзиві на позов № 1438/03-70-10/14 від 30 липня 2019 року його вимог не визнав (арк. спр. 25-30). Вказав, що коригування митної вартості товару здійснено відповідно до положень статей 54-57 Митного кодексу України у зв'язку із виявленням розбіжностей у документах, що підтверджують митну вартість товару та спрацювання одночасно декількох профілів ризику. Після проведення усіх необхідних формальностей, вартість товару було скориговано із застосуванням резервного (6) методу. При цьому, декларанту роз'яснено про можливість випуску задекларованого товару у вільний обіг за умови надання гарантій відповідно до розділу Х Митного кодексу України. Однак позивач 18 січня 2019 року декларант подав повторну митну декларацію № UA 205040/2019/02751 із обраним самостійно методом визначення вартості товару - резервним (у лівому підрозділі графи 43 проставлено «6», у графі 45 визначено вартість товару - 680 473 грн 25 коп., що є еквівалентом 21 300 євро), без застосування гарантій відповідно до розділу Х Митного кодексу України. Із наведеного слідує, що декларант самостійно обрав резервний метод визначення митної вартості товару та погодився із його митною вартістю.
На підставі наведеного відповідач вважає позовні вимоги необґрунтованими та просить у їх задоволенні відмовити.
Ухвалою судді Волинського окружного адміністративного суду від 15 липня 2019 року відкрито провадження у даній справі, судовий розгляд справи постановлено проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін (арк. спр. 1). Ухвалою суду від 27 вересня 2019 року відмовлено у задоволенні клопотання представника відповідача про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін в даній адміністративній справі.
Суд, перевіривши доводи позивача та відповідача у заявах по суті справи, дослідивши письмові докази на предмет належності, допустимості, достовірності кожного доказу окремо, а також достатності і взаємозв'язку доказів у їхній сукупності, встановив такі обставини.
Декларант ОСОБА_2 в інтересах ОСОБА_1 для митного оформлення товару «Автомобіль легковий, марка Volvo, модель XC60, календарний рік виготовлення - 2014 року, кузов НОМЕР_1 …» (далі - товар, ТЗ) 04 січня 2019 року подав Волинській митниці ДФС митну декларацію №UA205040/2019/000420 із визначенням митної вартості ТЗ - 7 000 євро, визначену за шостим (резервним) методом, у графах 45 (коригування), 46 (статистична вартість) вказано ціну - 477 669 грн 93 коп., що є еквівалентом 15 300 євро (арк. спр. 34).
До митної декларації додано: рахунок - фактуру (іновойс) від 27 листопада 2019 року, декларацію про походження товару № 871 від 05 грудня 2018 року, митну декларацію, форма якої затверджена постановою КМ України № 431 від 21 травня 2012 року, від 01 грудня 2018 року, акт про проведення огляду (переогляду) товарів, транспортних засобів, ручної поклажі та багажу UA 205010/2018/117534 від 01 грудня 2018 року, свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу № НОМЕР_2 від 20 листопада 2018 року, висновок про якісні характеристики товарів, підготовлений спеціалізованими експертними організаціями № 871 від 05 грудня 2018 року, некласифікований документ про підтвердження митної вартості № 010015/28471619 від 02 січня 2019 року, договір про надання послуг митного брокера № 215 від 04 січня 2019 року, платіжні доручення, що підтверджують сплату митних та інших платежів від 30 листопада 2018 року, від 04 січня 2019 року, паспортний документ фізичної особи, що дає право на перетин державного кордону України від 09 липня 2018 року, паспортний документ фізичної особи, що містить інформацію про місце постійного або тимчасового проживання на території України від 08 грудня 2016 року (арк. спр. 10-12, 18, 19).
За вказаною митною декларацією відбулось спрацювання профілів ризику: 101-1 «Витребування оригіналів або копій документів, зазначених у митній декларації»; 103-1 «Перевірка поданих товаросупровідних та товаротранспортних документів»; 105-2 «Контроль правильності визначення митної вартості товарів»; 106-2 «Витребування документів, які підтверджують митну вартість товарів»; 111-5 «Перевірка правильності справляння митних платежів, контроль правильності обчислення, своєчасності повноти їх сплати»; 210-1 «Проведення митного огляду транспортного засобу»; 911-1 «Забезпечення ідентифікації товарів та/або транспортних засобів шляхом здійснення цифрової фотозйомки» із поясненням - вартість транспортного засобу нижча наявної цінової інформації, отриманої у тому числі із зовнішніх джерел; обов'язкове залучення відповідного спеціалізованого підрозділу для визначення митної вартості за кодом YV1DZ8256F2703131, вартість - 21 300 євро (арк. спр. 32).
Під час опрацювання товаро-супровідних документів було установлено, що декларантом заявлено митну вартість за резервним 6 методом її визначення на рівні 15 300 євро. При цьому фактурна вартість ТЗ відповідно до угоди купівлі-продажу від 27 листопада 2018 року становить 7 000 євро. На підтвердження розміру митної вартості ТЗ декларант подав лише витяг із довідника Schwacke NET, хоча вказана ціна стосується авто із пробігом 175 000 км, а дійсний пробіг ТЗ становить 403 333 км. Окрім того встановлено, що подані до митного оформлення документи не містили повної ідентифікації імпортованого авто.
У зв'язку із спрацюванням профілів ризику та виявленням розбіжностей у товаро-супровідних документах, Волинська митниця ДФС запропонувала позивачу протягом 10 днів надати додаткові документи для підтвердження заявленої митної вартості ТЗ: договори (угоди) із третіми особами, пов'язані із договором про поставку товару, митна вартість якого визначається; банківські платіжні документи (інші платіжні, бухгалтерські документи) на підтвердження оплати ТЗ; копію митної декларації країни відправлення; висновки про якісні та вартісні характеристики оцінюваного товару спеціалізованих експертних організацій; страхові документи (за наявності); транспортні (перевізні) документи, що містять відомості про вартість перевезення; інші документи, які б підтвердили заявлену митну вартість товару (за бажанням) (арк. спр. 14).
Листом від 18 січня 2019 року декларант повідомив митний орган про те, що додаткових документів подавати не буде (арк. спр. 15).
Не погодившись із митною вартістю товару, визначеною декларантом, 18 січня 2019 року Волинська митниця ДФС прийняла рішення про коригування митної вартості товарів № UA205040/2019/000016/2, згідно із яким вартість задекларованого автомобіля скориговано фіскальним органом за шостим методом визначення митної вартості та після коригування митна вартість автомобіля склала 21 300 євро (арк. спр. 17). Також 18 січня 2019 року відповідач видав позивачу картку відмови в прийняття митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA 205040/2019/00139 (арк. спр. 18), якою відмовив у митному оформленні (випуску) товару на підставі пункту 6 статті 54 Митного кодексу України у зв'язку із неподанням декларантом документів згідно із переліком та відповідно до умов, установлених статтею 53 цього Кодексу.
Отже, підставою для прийняття вказаного рішення стали розбіжності, що містилися у товаро-супровідних документах, поданих на підтвердження заявленої митної вартості та неподання додатково витребуваних документів. Окрім того, у рішенні про коригування митної вартості зазначено про неможливість застосування методів визначення митної вартості товару: методу 2а - у зв'язку із відсутністю у митного органу та декларанта інформації про ідентичні та подібні (аналогічні) товари; методів 2в, 2г - у зв'язку із відсутністю вартості основи для розрахунку митної вартості у митного органу та декларанта. Тому митну вартість товару було визначено за резервним (6) методом відповідно до вимог статті 64 Митного кодексу України на підставі цінової інформації ЄАІС ДФС.
ОСОБА_2 в інтересах одержувача товару ОСОБА_1 18 січня 2019 року подав митному органу нову митну декларацію №UA205040/2019/002751 (арк.спр. 16, 35) із визначенням митної вартості ТЗ за 6 методом у сумі 680 473 грн 25 коп. (що є еквівалентом 21 300 євро).
Водночас, не погоджуючись із рішенням про коригування митної вартості товарів №UA205040/2019/000016/2 від 18 січня 2019 року, позивач звернувся до суду із цим позовом.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд керується таким.
Статтею 1 Митного кодексу України № 4495-VI від 13 березня 2012 року (далі -МК України, у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) визначено, що законодавство України з питань державної митної справи складається з Конституції України, цього Кодексу, інших законів України, що регулюють питання, зазначені у статті 7 цього Кодексу, з міжнародних договорів України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, а також з нормативно-правових актів, виданих на основі та на виконання цього Кодексу та інших законодавчих актів.
Відповідно до статті 49 вказаного Кодексу митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
За приписами частини першої статті 51 МК України митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу.
Згідно із частинами першою - третьою статті 53 МК України у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає органу доходів і зборів документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.
Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п'ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.
У разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи:1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.
У пунктах 1 та 4 частини четвертої статті 54 МК України зазначено, що орган доходів і зборів під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів зобов'язаний: 1) здійснювати контроль заявленої декларантом або уповноваженою ним особою митної вартості товарів шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих зазначеними особами документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; 4) випускати у вільний обіг товари, що декларуються: у разі визнання органом доходів і зборів заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю; у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням органу доходів і зборів про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною органом доходів і зборів; у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням органу доходів і зборів про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу X цього Кодексу в розмірі, визначеному органом доходів і зборів відповідно до частини сьомої статті 55 цього Кодексу.
Відповідно до частини шостої цієї статті орган доходів і зборів може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: 1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; 2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; 3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; 4) надходження до органу доходів і зборів документально підтвердженої офіційної інформації органів доходів і зборів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.
Згідно із частиною першою статті 55 МК України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається органом доходів і зборів у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо органом доходів і зборів у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.
Отже, за результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів орган доходів і зборів: 1) визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи 2) приймає письмове рішення про її коригування, а також 3) випускає у вільний обіг товари, що декларуються: у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною органом доходів і зборів, а у разі незгоди - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій.
Відповідно до частини сьомої статті 55 МК України у випадку незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням органу доходів і зборів про коригування заявленої митної вартості товарів орган доходів і зборів за зверненням декларанта або уповноваженої ним особи випускає товари, що декларуються, у вільний обіг за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю цих товарів, визначеною декларантом або уповноваженою ним особою, та забезпечення сплати різниці між сумою митних платежів, обчисленою згідно з митною вартістю товарів, визначеною декларантом або уповноваженою ним особою, та сумою митних платежів, обчисленою згідно з митною вартістю товарів, визначеною органом доходів і зборів, шляхом надання гарантій відповідно до розділу X цього Кодексу. Строк дії таких гарантій не може перевищувати 90 календарних днів з дня випуску товарів.
Частиною другою статті 310 розділу X Митного кодексу України передбачено, що фінансові гарантії надаються: 1) у вигляді документа (викладеного в письмовій або електронній формі зобов'язання гаранта сплатити визначені суми митних платежів на вимогу органу доходів і зборів); 2) у вигляді внесення декларантом, уповноваженою ним особою, перевізником або гарантом грошової застави на відповідний рахунок органу доходів і зборів.
Згідно із частиною сьомою статті 307 МК України вивільнення (повернення) фінансової гарантії здійснюється не пізніше двох годин після отримання відповідним органом доходів і зборів підтвердження фактичного виконання зобов'язань, забезпечених гарантією, а згідно з пунктом 4 частини одинадцятої статті 311 МК України підтвердженням фактичного виконання зобов'язань, забезпечених гарантією, є виконання зобов'язання із сплати митних платежів у разі коригування митної вартості відповідно до розділу III цього Кодексу.
З аналізу наведених норм слідує, що у випадку незгоди декларанта або уповноваженої ним особи із рішенням про збільшення митної вартості товару, окрім сплати митних платежів із заявленої в декларації митної вартості, декларант або уповноважена ним особа гарантують сплату «донарахованої» різниці митних платежів, розрахованих з митної вартості, визначеної органом доходів і зборів.
Частинами восьмою - дев'ятою статті 55 МК України передбачено, що протягом 80 днів з дня випуску товарів декларант або уповноважена ним особа може надати органу доходів і зборів додаткові документи для підтвердження заявленої ним митної вартості товарів, що декларуються.
У разі надання декларантом або уповноваженою ним особою додаткових документів орган доходів і зборів розглядає подані додаткові документи і протягом 5 робочих днів з дати їх подання виносить письмове рішення щодо визнання заявленої митної вартості та скасовує рішення про коригування заявленої митної вартості або надає обґрунтовану відмову у визнанні заявленої митної вартості з урахуванням додаткових документів. У такому випадку надана фінансова гарантія відповідно повертається (вивільняється) або реалізується в порядку та у строки, визначені цим Кодексом.
Як установлено судом ОСОБА_2 , діючи в інтересах позивачки ОСОБА_1 , 04 січня 2019 року подав митному органу для оформлення товару митну декларацію UA205040/2019/000420, а після прийняття рішення про коригування митної вартості товарів №UA205040/2019/000016/2 від 18 січня 2019 року цього ж дня подав до митного органу оновлену митну декларацію UA205040/2019/002751 для розмитнення транспортного засобу (арк. спр. 17, 34, 35).
На переконання суду, дослідження відомостей із відповідних граф митних декларацій є необхідним для правильного вирішення спору, зокрема для висновку про те, погодився чи не погодився декларант із скоригованою митним органом митною вартістю. Останнє, в свою чергу, має значення для висновку про те, чи продовжує існувати між сторонами правовий спір. У випадку, якщо спір між сторонами вичерпано внаслідок погодження декларанта із митною вартістю, визначеною митним органом, у задоволенні позову про скасування рішення про коригування митної вартості слід відмовити.
При цьому, суд виходить із такого.
Відповідно до частин першої та другої статті 263 МК України митна декларація подається органу доходів і зборів, який здійснює митне оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення, протягом 10 робочих днів з дати доставлення цих товарів, транспортних засобів до зазначеного органу.
У разі відмови у прийнятті митної декларації або в митному оформленні товарів, у тому числі у зв'язку з прийняттям органом доходів і зборів рішення про коригування митної вартості товарів нова митна декларація подається органу доходів і зборів, який здійснює митне оформлення товарів, не пізніше 10 робочих днів з дати такої відмови, якщо товари протягом зазначеного часу не розміщено на складі тимчасового зберігання чи на складі органу доходів і зборів.
Отже, у випадку прийняття органом доходів і зборів рішення про коригування митної вартості товарів декларант або уповноважена ним особа не пізніше 10 робочих днів з дати прийняття такого рішення подає нову митну декларацію .
Правила заповнення граф митних декларацій на бланках єдиного адміністративного документа форми МД-2 (далі - ЄАД), додаткових аркушів до нього форми МД-3, специфікації форми МД-8, порядок унесення відомостей до доповнення форми МД-6, випадки застосування специфікації, а також порядок оформлення, розподілу та використання аркушів МД форм МД-2, МД-3, МД-6, МД-8.П визначає Порядок заповнення митних декларацій на бланку єдиного адміністративного документа, затверджений наказом Міністерства фінансів України №651 від 30 травня 2012 року, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 14 серпня 2012 року за № 1372/21684 (далі - Порядок № 651).
Відповідно до глави 2 розділу ІІ "Заповнення граф митних декларацій" Порядку № 651 графа 43 "Метод визначення вартості" заповнюється в разі заявлення товарів у митний режим імпорту або в інший, відмінний від митного режиму імпорту, митний режим, зі справлянням митних платежів. У лівому підрозділі графи зазначається порядковий номер методу визначення митної вартості, що використовувався. У разі наявності чинного рішення про коригування митної вартості товарів у правому підрозділі графи зазначається порядковий номер методу визначення митної вартості, що використовувався митним органом.
Із змісту наведених положень слідує, що у графі 43 нової митної декларації декларант (уповноважена особа) зазначає два порядкових номери методів визначення митної вартості, що використовувалися, а саме: у лівому підрозділі - порядковий номер методу визначення митної вартості, який застосовано декларантом або уповноваженою ним особою, а у правому підрозділі - порядковий номер методу визначення митної вартості, який застосований митним органом у прийнятому рішенні про коригування митної вартості товарів.
Порядок №651 також передбачає, що у графі 45 "Коригування" зазначається у валюті України заявлена митна вартість товару.
Графа 47 "Нарахування платежів" заповнюється у разі сплати (необхідності застосування заходів забезпечення сплати відповідно до розділу X Митного кодексу України) митних платежів та/або сплати за МД єдиного збору, що справляється в пунктах пропуску через державний кордон України, та/або сплати плати.
При оформленні МД у разі прийняття рішення про коригування митної вартості товарів у випадку, передбаченому статтею 55 Митного кодексу України, відображення сум митних платежів здійснюється у графі 47 окремими рядками, а саме:
митні платежі, нараховані згідно з митною вартістю, визначеною декларантом, що підлягають сплаті до державного бюджету;
митні платежі, нараховані згідно з митною вартістю, визначеною митним органом;
різниця між сумами платежів, нарахованих згідно з митною вартістю, визначеною декларантом, та митною вартістю, визначеною митним органом, сплата якої забезпечується шляхом надання гарантій відповідно до розділу X Митного кодексу України.
Графа В "Подробиці розрахунків" заповнюється у разі сплати (застосування заходів забезпечення сплати відповідно розділу X Митного кодексу України) митних платежів та/або сплати єдиного збору та/або сплати плати. У графі зазначаються зокрема: код виду платежу відповідно до класифікатора видів надходжень бюджету, що контролюються митними органами; загальна сума платежу за цим кодом, що включає в себе суми відповідного платежу за ЄАД і кожним додатковим аркушем МД, що підлягає перерахуванню до державного бюджету, або на яку надано забезпечення сплати митних платежів; у разі забезпечення сплати митних платежів шляхом надання гарантом фінансової гарантії у вигляді документа зазначається код за ЄДРПОУ гаранта та номер (номери) відповідних гарантійних документів (можуть зазначатись у графі посадовою особою митного органу при електронному декларуванні - в електронній МД, а у МД на паперовому носії - від руки з подальшим унесенням цих відомостей до електронної копії МД).
Відповідно до Класифікатора видів надходжень бюджету, що контролюються митними органами, затвердженого наказом Міністерства фінансів України "Про затвердження відомчих класифікаторів інформації з питань державної митної справи, які використовуються у процесі оформлення митних декларацій" №1011 від 20 вересня 2012 року, код виду надходжень "121" позначає надходження "мито на транспортні засоби та шини до них, що ввозяться на територію України фізичними особами", код виду надходжень "185" позначає надходження "акцизний податок з товарів, ввезених на митну територію України фізичними особами" та код виду надходжень "128" позначає надходження "податок на додану вартість з товарів, ввезених на територію України фізичними особами".
Спосіб сплати вказаних митних платежів також позначається відповідним кодом розрахунку згідно Класифікатора способів розрахунків, який затверджено наказом Міністерства фінансів України №1011 від 20 вересня 2012 року.
Так, сплачені декларантом митні платежі (виходячи з митної вартості, визначеної декларантом) показуються з кодами розрахунку "01" (безготівкова форма сплати), "02" (готівкова форма сплати), "15", "72", "91" або "92", а різниця між сумами платежів, нарахованими за митною вартістю, визначеною декларантом, і митною вартістю, визначеною митним органом (в разі внесення грошової застави на відповідний рахунок митного органу), зазначається з кодом розрахунку "55".
Враховуючи наведені правила заповнення митної декларації, орган доходів і зборів при здійсненні перевірки нової митної декларації може встановити наявність чи відсутність рішення про коригування митної вартості товару та погодження декларанта (уповноваженої особи) із митною вартістю, визначеною органом доходів і зборів, або непогодження із такою митною вартістю, вказаною у рішенні про коригування митної вартості, а також застосування декларантом чи уповноваженою ним особою порядку узгодження митної вартості, визначеної частиною сьомою статті 55 Митного кодексу України, шляхом 1) проставлення відповідних відміток у лівому та правому підрозділах графи 43 "Код МВВ" митної декларації та 2) надання декларантом гарантії шляхом забезпечення сплати різниці між самостійно визначеною сумою митних платежів та сумою митних платежів, що нарахована митним органом та проставлення відповідних відміток у графах 47 "Нарахування платежів" та В "Подробиці розрахунків" митної декларації.
Як було установлено, 04 січня 2019 року ОСОБА_2 , діючи в інтересах позивачки ОСОБА_1 , подала на Волинську митницю ДФС митну декларацію UA205040/2019/000420 на ТЗ (арк. спр. 34).
За результатами дослідження вказаної декларації, судом установлено:
1) у графі 12 «Відомість про вартість» зазначено - 477 669 грн 93 коп.;
2) у лівому підрозділі графи 43 "Код МВВ" - "6";
3) у графі 45 "Коригування" зазначено - 477 669 грн 93 коп.;
4) у графі 47 "Нарахування платежів" містяться позначки про сплату видів надходжень до бюджету за кодами 121, 185, 128 та спосіб здійснення таких розрахунків за кодом "02".
Однак, 18 січня 2019 року ОСОБА_2 , діючи в інтересах позивачки ОСОБА_1 , подала нову митну декларацію на цей же товар UA205040/2019/002751 (арк. спр. 35), за результатами дослідження якої судом установлено:
1) у графі 12 «Відомість про вартість» зазначено - 680 473 грн 25 коп.;
2) у лівому підрозділі графи 43 "Код МВВ" - "6";
3) у графі 45 "Коригування" зазначено - 680 473 грн 25 коп.;
4) у графі 47 "Нарахування платежів" містяться позначки про сплату видів надходжень до бюджету за кодами 121, 185, 128 та спосіб здійснення таких розрахунків за кодом "02".
Окрім цього, нова митна декларація UA205040/2019/027772 від 07 червня 2019 року не містить:
1) у правому підрозділі графи 43 "Код МВВ" порядкового номеру методу визначення митної вартості, який застосований митним органом у прийнятому рішенні про коригування митної вартості товарів;
2) в окремих рядках графи 47 відображення сум: а) митних платежів, нарахованих згідно з митною вартістю, визначеною декларантом, що підлягають сплаті до державного бюджету; б) митних платежів, нарахованих згідно з митною вартістю, визначеною митним органом; в) різниці між сумами платежів, нарахованих згідно з митною вартістю, визначеною декларантом, та митною вартістю, визначеною митним органом, сплата якої забезпечується шляхом надання гарантій відповідно до розділу X Митного кодексу України;
3) у графі В "Подробиці розрахунків" відомостей про забезпечення сплати митних платежів шляхом надання гарантом фінансової гарантії у вигляді документа та зазначення коду за ЄДРПОУ гаранта та номеру (номерів) відповідних гарантійних документів;
4) спосіб сплати різниці між сумами платежів, нарахованими за митною вартістю, визначеною декларантом, і митною вартістю, визначеною митним органом (в разі внесення грошової застави на відповідний рахунок митного органу), зазначеного кодом розрахунку "55" згідно Класифікатора способів розрахунків.
5) у графі 48 не визначено терміну для відстрочення платежів.
Проаналізувавши зміст цієї декларації, можна дійти висновку, що декларант самостійно обрав резервний (6) метод визначення митної вартості як подаючи декларацію уперше (04 січня 2019 року), так і під час повторної її подачі (18 січня 2019 року), оскільки у графі 43 вказано метод визначення митної вартості "6" та правий підрозділ цієї графи не заповнений, а також не забезпечено сплату митних платежів шляхом застосування декларантом гарантій відповідно до розділу X Митного кодексу України.
Установлені судом обставини спростовують доводи позивача, наведені у позовній заяві, щодо визначення митної вартості ТЗ за 1 методом у поданій 04 січня 2019 року декларації.
Таким чином, позивач або уповноважена ним особа не скористалися правом на випуск товару, що декларується, у вільний обіг шляхом подання нової митної декларації з відповідним змістом, сплати митних платежів згідно з митною вартістю цих товарів, визначеною декларантом або уповноваженою ним особою, та забезпечення сплати різниці між сумою митних платежів, обчисленою згідно з митною вартістю товарів, визначеною декларантом або уповноваженою ним особою, та сумою митних платежів, обчисленою згідно з митною вартістю товарів, визначеною органом доходів і зборів, шляхом надання гарантій відповідно до розділу X цього Кодексу.
Також позивач (уповноважена особа) не скористався правом подати додаткові документи для підтвердження заявленої ним митної вартості товару, що декларується, відповідно до частини восьмої статті 55 Митного кодексу України.
А відтак, декларант фактично сам обрав резервний 6 метод визначення митної вартості товару та погодився із митною вартістю товару, зазначеною фіскальним органом у рішенні про коригування митної вартості товару №UA205040/2019/000016/2 від 18 січня 2019 року, вказавши їх у новій митній декларації №UA205040/2019/002751 від 18 січня 2019 року, а тому правовий спір між сторонами щодо узгодження митної вартості вичерпався з моменту подання позивачем нової митної декларації.
Вказана правова позиція узгоджується із висновками, викладеними у постанові Верховного Суду від 30 жовтня 2018 року у справі № 816/2396/17, які в силу частини п'ятої статті 242 КАС України враховано судом під час розгляду цієї справи.
З огляду на те, що спір між сторонами вичерпано унаслідок погодження декларанта із митною вартістю, визначеною контролюючим органом в оскаржуваному рішенні, у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Волинської митниці ДФС про визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості товарів №UA205040/2019/000016/2 від 18 січня 2019 року слід відмовити.
За правилами статті 139 КАС України, судом не вирішується питання про розподіл судових витрат.
Керуючись статтями 242, 244-246, 255, 262, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, на підставі Митного кодексу України, суд
У задоволенні позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3 ) до Волинської митниці ДФС ( 44350, Волинська область, Любомльський район, село Римачі, вулиця Призалізнична, 13 , ідентифікаційний код юридичної особи 3677511607 ) про коригування митної вартості товарів №UA205040/2019/000016/2 від 18 січня 2019 року відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарга подається учасниками справи до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Волинський окружний адміністративний суд.
Суддя В.І. Смокович
Повне судове рішення складене 27 вересня 2019 року.