22 липня 2019 року Справа № 160/4500/19
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Юхно І.В. розглянувши у м. Дніпрі в порядку письмового провадження адміністративну справу за адміністративним позовом Керівника Синельниківської місцевої прокуратури Дніпропетровської області в інтересах держави до Славгородської селищної ради Синельниківського району Дніпропетровської області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору: Виконавчий комітет Славгородської селищної ради Синельниківського району Дніпропетровської області про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії,-
17.05.2019 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Керівника Синельниківської місцевої прокуратури Дніпропетровської області в інтересах держави до Славгородської селищної ради Синельниківського району Дніпропетровської області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору: Виконавчий комітет Славгородської селищної ради Синельниківського району Дніпропетровської області, у якому позивач просить суд:
- визнати протиправною бездіяльність Славгородської селищної ради Синельниківського району Дніпропетровської області з питання не затвердження планів інвентаризації та паспортизації об'єктів благоустрою населення (їх частин), а саме дитячих майданчиків, які розташовані на території Славгородської селищної ради Синельниківського району Дніпропетровської області, що розташовані за адресами: Дніпропетровська обл., Синельниківський р-н, смт. Славгород, вул. Космонавтів; Дніпропетровська обл., Синельниківський р-н, смт. Славгород, вул. Транспортна; Дніпропетровська обл., Синельниківський р-н, смт. Славгород, вул. Шевченко; Дніпропетровська обл., Синельниківський р-н, с. Польове, вул. Молодіжна; Дніпропетровська обл., Синельниківський р-н, с. Тургенівка, вул. Миру; Дніпропетровська обл., Синельниківський р-н, с. Першозванівка, вул. Адаменко; Дніпропетровська обл., Синельниківський р-н, с. Андріївка, вул. Придніпровська; Дніпропетровська обл., Синельниківський р-н, с. Андріївка, вул. Придніпровська; Дніпропетровська обл., Синельниківський р-н, с. Варварівка, вул. Ювілейна; Дніпропетровська обл., Синельниківський р-н, с. Варварівка, вул. Ювілейна; Дніпропетровська обл., Синельниківський р-н, с. Гірки, вул. Шевченко; Дніпропетровська обл., Синельниківський р-н, с. Гірки, вул. Шевченко; Дніпропетровська обл., Синельниківський р-н, с. Троїцьке, вул. Миру;
- зобов'язати Славгородську селищну раду Синельниківського району Дніпропетровської області вчинити дії по розробленню та затвердженню планів технічної інвентаризації та паспортизації дитячих майданчиків, які розташовані на території Славгородської селищної ради Синельниківського району Дніпропетровської області, що розташовані за адресами: Дніпропетровська обл., Синельниківський р-н, смт. Славгород, вул. Космонавтів; Дніпропетровська обл., Синельниківський р-н, смт. Славгород, вул. Транспортна; Дніпропетровська обл., Синельниківський р-н, смт. Славгород, вул. Шевченко; Дніпропетровська обл., Синельниківський р-н, с. Польове, вул. Молодіжна; Дніпропетровська обл., Синельниківський р-н, с. Тургенівка, вул. Миру; Дніпропетровська обл., Синельниківський р-н, с. Першозванівка, вул. Адаменко; Дніпропетровська обл., Синельниківський р-н, с. Андріївка, вул. Придніпровська; Дніпропетровська обл., Синельниківський р-н, с. Андріївка, вул. Придніпровська; Дніпропетровська обл., Синельниківський р-н, с. Варварівка, вул. Ювілейна; Дніпропетровська обл., Синельниківський р-н, с. Варварівка, вул. Ювілейна; Дніпропетровська обл., Синельниківський р-н, с. Гірки, вул. Шевченко; Дніпропетровська обл., Синельниківський р-н, с. Гірки, вул. Шевченко; Дніпропетровська обл., Синельниківський р-н, с. Троїцьке, вул. Миру.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що під час вивчення прокуратурою стану законності з питань дотримання законодавства України щодо благоустрою населених пунктів виявлено ряд недоліків щодо проведення технічної інвентаризації та паспортизації дитячих майданчиків, що негативно впливає на організацію належного утримання та раціонального використання територій, будівель та інженерних споруд, що може призвести, у разі їх не усунення, до настання тяжких наслідків для життя та здоров'я дітей.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 22.05.2019 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні), відповідно до ч. 5 ст. 262 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України); відповідачу наданий п'ятнадцятиденний строк для подання відзиву на позовну заяву та встановлено відповідачу п'ятнадцятиденний строк для подання відзиву; в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору залучено - Славгородську селищну раду Синельниківського району Дніпропетровської області та встановлено строк для надання пояснень по суті.
Сторони та третя особа про відкриття провадження повідомлені належним чином, що підтверджується матеріалами справи.
Відповідно до наявного у матеріалах справи, копію вищенаведеної ухвали відповідачем та третьою особою отримано 04.06.2019 року, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення.
Станом на 22.07.2019 року від відповідача відзиву на позовну заяву до суду не надходило. Отже, у встановлений судом строк, останній не скористався своїм правом на подачу відзиву. При цьому, повідомлення щодо неможливості подання такого відзиву із зазначенням причин до суду не надходило.
Відповідно до положень ч. 6 ст. 162 КАС України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Крім того, суд зазначає, що від третьої особи станом на 22.07.2019 року на адресу суду також не надходили письмові пояснення, тобто, остання у встановлений судом строк не скористалась своїм правом на подачу таких пояснень.
Враховуючи викладене вище, суд приходить до висновку про можливість розгляду справи за наявними в ній письмовими доказами.
Дослідивши матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються вимоги позову, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступні обставини справи.
Синельниківською місцевою прокуратурою Дніпропетровської області вивчалась інформація стану дотримання вимог законодавства України щодо благоустрою населених пунктів в частині проведення технічної інвентаризації та паспортизації об'єктів благоустрою населення, а саме: дитячих, спортивних та інших майданчиків, які розташовані на адміністративній території Синельниківського району.
В ході вищенаведеного дослідження прокуратурою встановлено, що на території Славгородської об'єднаної територіальної громади Синельниківського району Дніпропетровської області розташовано 13 дитячих майданчиків, які перебувають на балансі Виконовчого комітету Славгородської селищної ради Синельниківського району Дніпропетровської області, за наступними місцезнаходженням:
- Дніпропетровська обл., Синельниківський р-н, смт. Славгород, вул. Космонавтів;
- Дніпропетровська обл., Синельниківський р-н, смт. Славгород, вул. Транспортна;
- Дніпропетровська обл., Синельниківський р-н, смт. Славгород, вул. Шевченко;
- Дніпропетровська обл., Синельниківський р-н, с. Польове, вул. Молодіжна;
- Дніпропетровська обл., Синельниківський р-н, с. Тургенівка, вул. Миру;
- Дніпропетровська обл., Синельниківський р-н, с. Першозванівка, вул. Адаменко;
- Дніпропетровська обл., Синельниківський р-н, с. Андріївка, вул. Придніпровська;
- Дніпропетровська обл., Синельниківський р-н, с. Андріївка, вул. Придніпровська;
- Дніпропетровська обл., Синельниківський р-н, с. Варварівка, вул. Ювілейна;
- Дніпропетровська обл., Синельниківський р-н, с. Варварівка, вул. Ювілейна;
- Дніпропетровська обл., Синельниківський р-н, с. Гірки, вул. Шевченко;
- Дніпропетровська обл., Синельниківський р-н, с. Гірки, вул. Шевченко;
- Дніпропетровська обл., Синельниківський р-н, с. Троїцьке, вул. Миру.
З матеріалів справи вбачається, що Синельніківська місцева прокуратура зверталась до Славгородської селищної ради Синельниківського району Дніпропетровської області з запитами: від 17.01.2019 року №01/81-164вих-19; від 20.02.2019 року №01/81-432вих19; від 25.03.2019 року №01/81-697вих-19 щодо стану інвентаризації та паспортизації дитячих майданчиків на території Славгородської селищної ради Синельниківського району Дніпропетровської області.
Виконавчим комітетом Славгородської селищної ради Синельниківського району Дніпропетровської області надані відповіді на вищезазначені запити: від 30.01.2019 року №150-1/02-16;від 06.03.2019 року №326/02-16 та від 27.03.2019 року №406/02-16, в яких зазначено, що при наявності фінансування паспортизацію дитячих майданчиків планується провести протягом 2019-2020 років. При цьому, надано інформацію щодо: переліку дитячих майданчиків, копій інвентарних карток на дитячі майданчики; витягу із акта передачі майна Славгородської селищної ради на баланс Виконавчого комітету Славгородської селищної ради; рішення №112-5/VІІ від 19.01.2018 п'ятої сесії сьомого скликання Славгородської селищної ради Синельниківського району Дніпропетровської області про визнання балансоутримувачем майна виконавчий комітет Славгородської селищної ради та затвердження передавального акта.
Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.
Статтею 3 Конституції України визначено, що людина, її життя і здоров'я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю. Права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Держава відповідає перед людиною за свою діяльність. Утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов'язком держави.
Відповідно до ст. 19 Конституції України, Правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Прокуратура України становить єдину систему, яка в порядку, передбаченому Законом України «Про прокуратуру» від 14.10.2014 № 1697-VII, здійснює встановлені Конституцією України функції з метою захисту прав і свобод людини, загальних інтересів суспільства та держави.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 2 Закону №1697-VII, на прокуратуру покладаються функції представництва інтересів громадянина або держави в суді у випадках, визначених цим Законом.
Право на звернення керівника регіональних та місцевих прокуратур, їх перших заступників та заступників до адміністративного суду в інтересах держави передбачено ст. 24 Законом України «Про прокуратуру» та ст. 53 КАС України.
Частиною 3 ст. 23 Закону №1697-VII передбачено, що підставою представництва в суді законних інтересів держави є наявність порушень або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.
Згідно з ч.ч. 4, 5 ст. 53 КАС України, прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. Невиконання цих вимог має наслідком застосування положень, визначених статтею 169 цього Кодексу.
У разі відкриття провадження за позовною заявою, поданою прокурором в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, зазначений орган набуває статусу позивача. У разі відсутності такого органу або відсутності у нього повноважень щодо звернення до суду прокурор зазначає про це в позовній заяві і в такому разі прокурор набуває статусу позивача.
Відповідно до чт. 1 ст. 40 Закону України «Про благоустрій населених пунктів» від 06.09.2005 року №2807-IV самоврядний контроль у сфері благоустрою населених пунктів здійснюється сільськими, селищними, міськими радами та їх виконавчими органами.
Водночас, листом виконавчого комітету Славгородської селищної ради Синельниківського району Дніпропетровської області від 27.03.2019 року №406/02-16, копія якого міститься в матеріалах справи, роз'яснено, що на території Славгородської селищної ради відповідно до ст. 40 Закону України «Про благоустрій населених пунктів» самоврядний контроль та використання повноважень щодо пред'явлення позову Славгородською селищною радою не проводилось. Також, Славгородська селищна рада не делегувала вказані повноваження виконавчому комітету Славгородської селищної ради.
Як вбачається з позовних вимог, прокурор просить визнати протиправною бездіяльність та зобов'язати Славгородську селищну раду Дніпропетровської області Синельниківського району вчинити дії по розробленню та затвердженню планів технічної інвентаризації та паспортизації дитячих майданчиків, які розташовані в Синельниківському районі.
Отже, оскільки відповідачем є відповідна сільська рада, самоврядний контроль також виключається.
Аналогічна позиція викладена Верховним Судом в постанові від 25.09.2018 року у справі №804/2244/18 (адміністративне провадження №К/9901/56870/18).
Відповідно до ч. 5 ст. 242 Кодексу адміністративного судочинства України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
На підставі викладеного, суд приходить до висновку, що в даній адміністративній справі прокурор наділений процесуальною дієздатністю на звернення до суду з відповідним позовом.
Згідно з ч. 1 ст. 143 Конституції України, територіальні громади села, селища, міста безпосередньо або через утворені ними органи місцевого самоврядування управляють майном, що є в комунальній власності; затверджують програми соціально-економічного та культурного розвитку і контролюють їх виконання; затверджують бюджети відповідних адміністративно-територіальних одиниць і контролюють їх виконання; встановлюють місцеві податки і збори відповідно до закону; забезпечують проведення місцевих референдумів та реалізацію їх результатів; утворюють, реорганізовують та ліквідовують комунальні підприємства, організації і установи, а також здійснюють контроль за їх діяльністю; вирішують інші питання місцевого значення, віднесені законом до їхньої компетенції.
Закон України «Про місцеве самоврядування в Україні» від 21.05.1997 року №280/97-ВР (далі - Закон №280/97-ВР, тут і далі в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин), визначає систему та гарантії місцевого самоврядування в Україні, засади організації та діяльності, правового статусу і відповідальності органів та посадових осіб місцевого самоврядування.
Статтею 25 Закону №280/97-ВР визначено, що сільські, селищні, міські ради правомочні розглядати і вирішувати питання, віднесені Конституцією України, цим та іншими законами до їх відання.
Згідно з п. 44 ч. 1 ст. 26 Закону №280/97-ВР, виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради вирішуються питання становлення відповідно до законодавства правил з питань благоустрою території населеного пункту, забезпечення в ньому чистоти і порядку, торгівлі на ринках, додержання тиші в громадських місцях, за порушення яких передбачено адміністративну відповідальність.
Відповідно до п. 7 ст. 30 Закону №280/97-ВР, до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належить організація благоустрою населених пунктів, залучення на договірних засадах з цією метою коштів, трудових і матеріально-технічних ресурсів підприємств, установ та організацій незалежно від форм власності, а також населення; здійснення контролю за станом благоустрою населених пунктів, організації озеленення, охорони зелених насаджень і водойм, створення місць відпочинку громадян.
Правові, економічні, екологічні, соціальні та організаційні засади благоустрою населених пунктів визначає Закон України «Про благоустрій населених пунктів» від 06.09.2005 №2807-IV (далі - Закон № 2807-IV, в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), який спрямований на створення умов, сприятливих для життєдіяльності людини.
Відповідно до визначень, закріплених у ст. 1 Закону № 2807-IV, зокрема:
- благоустрій населених пунктів - це комплекс робіт з інженерного захисту, розчищення, осушення та озеленення території, а також соціально-економічних, організаційно-правових та екологічних заходів з покращання мікроклімату, санітарного очищення, зниження рівня шуму та інше, що здійснюються на території населеного пункту з метою її раціонального використання, належного утримання та охорони, створення умов щодо захисту і відновлення сприятливого для життєдіяльності людини довкілля;
- заходи з благоустрою населених пунктів - роботи щодо відновлення, належного утримання та раціонального використання територій, охорони та організації упорядкування об'єктів благоустрою з урахуванням особливостей їх використання.
Згідно з ч. 1 ст. 2 Закону № 2807-IV, благоустрій населених пунктів передбачає:
1) розроблення і здійснення ефективних і комплексних заходів з утримання територій населених пунктів у належному стані, їх санітарного очищення, збереження об'єктів загального користування, а також природних ландшафтів, інших природних комплексів і об'єктів;
2) організацію належного утримання та раціонального використання територій, будівель, інженерних споруд та об'єктів рекреаційного, природоохоронного, оздоровчого, історико-культурного та іншого призначення;
3) створення умов для реалізації прав та виконання обов'язків суб'єктами у сфері благоустрою населених пунктів.
Організацію благоустрою населених пунктів забезпечують місцеві органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування відповідно до повноважень, установлених законом. Благоустрій здійснюється в обов'язковому порядку на всій території населеного пункту (села, селища, міста) (ч.ч. 1, 2 ст. 20 Закону №2807-IV).
Відповідно до ч. 1 ст. 10 Закону № 2807-IV, до повноважень сільських, селищних і міських рад у сфері благоустрою населених пунктів належить, зокрема, затвердження місцевих програм та заходів з благоустрою населених пунктів; затвердження правил благоустрою територій населених пунктів; створення в разі необхідності органів і служб для забезпечення здійснення спільно з іншими суб'єктами комунальної власності благоустрою населених пунктів, визначення повноважень цих органів (служб); визначення на конкурсних засадах підприємств, установ та організацій (балансоутримувачів), відповідальних за утримання об'єктів благоустрою.
Враховуючи наведені вище норми, суд приходить до висновку, що організацію благоустрою території міста Синельникове забезпечує саме міська рада, до компетенції якої віднесено, зокрема, затвердження правил і заходів благоустрою населеного пункту.
Змістом п.п. «а» п. 1 ч. 1 ст. 13 Закону №2807-IV визначено, що до об'єктів благоустрою населених пунктів належать території загального користування, а саме: парки (гідропарки, лугопарки, лісопарки, парки культури та відпочинку, парки - пам'ятки садово-паркового мистецтва, спортивні, дитячі, історичні, національні, меморіальні та інші), рекреаційні зони, сади, сквери та майданчики та відповідно до пункту 2 частини 1 цієї ж статті прибудинкові території.
Елементами (частинами) об'єктів благоустрою, відповідно до п. 8 ч. 1 ст. 21 Закону № 2807-IV, є обладнання (елементи) дитячих, спортивних та інших майданчиків.
Пунктом 5 ч. 2 ст. 18 Закону № 2807-IV передбачено, що підприємства, установи та організації у сфері благоустрою населених пунктів зобов'язані проводити згідно з планами, затвердженими органами державної влади, органами місцевого самоврядування, інвентаризацію та паспортизацію закріплених за ними об'єктів благоустрою (їх частин), що здійснюються у порядку, затвердженому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері житлово-комунального господарства.
Відповідно до ст. 18 Закону № 2807-IV та з метою запровадження єдиних вимог до технічної інвентаризації та паспортизації об'єктів благоустрою населених пунктів Міністерство регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України наказом від 29.10.2012 року №550 затвердило Інструкцію з проведення технічної інвентаризації та паспортизації об'єктів благоустрою населених пунктів (далі - Інструкція №550, в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин).
Відповідно до пункту 1.2 Інструкції №550, вона визначає порядок проведення робіт з технічної інвентаризації та паспортизації парків (гідропарків, лугопарків, лісопарків, парків культури та відпочинку, парків - пам'яток садово-паркового мистецтва, спортивних, дитячих, історичних, національних, меморіальних та інших), рекреаційних зон, садів, скверів та майданчиків, пам'яток культурної та історичної спадщини, майданів, площ, бульварів, проспектів, вулиць, доріг, провулків, узвозів, проїздів, пішохідних та велосипедних доріжок, пляжів, кладовищ, інших територій загального користування; прибудинкових територій; територій будівель та споруд інженерного захисту територій; територій підприємств, установ, організацій та закріплених за ними територій на умовах договору, а також інших об'єктів благоустрою в межах населеного пункту (крім земельних ділянок, на яких розташовано вказані об'єкти).
Згідно з пунктом 1.3 Інструкції № 550:
- паспортизація об'єктів благоустрою - складання технічних паспортів об'єктів благоустрою за результатами їх інвентаризації;
- технічна інвентаризація об'єктів благоустрою - сукупність заходів з обстеження, спрямованих на підтвердження наявності об'єктів нерухомого майна, елементів благоустрою та оцінку їх технічного стану, а також наявності інженерних мереж на об'єкті благоустрою.
Відповідно до пункту 1.4 Інструкції № 550, технічна інвентаризація та паспортизація об'єктів благоустрою проводяться власником, балансоутримувачем або виконавцем на підставі договору із замовником або самостійно.
Технічна інвентаризація об'єктів благоустрою може бути плановою або позаплановою. Планова технічна інвентаризація повинна проводитись згідно з планами, затвердженими органами державної влади та органами місцевого самоврядування. Позапланова технічна інвентаризація проводиться у разі:
- введення в експлуатацію закінченого будівництвом об'єкта благоустрою;
- закінчення ремонту об'єкта благоустрою;
- зміни власника (балансоутримувача) об'єкта благоустрою;
- протиправного знищення чи пошкодження об'єкта благоустрою;
- надзвичайної ситуації техногенного або природного характеру на об'єкті благоустрою;
- прийняття рішення про її проведення власником (балансоутримувачем) об'єкта благоустрою (п. 1.5 Інструкції № 550).
На основі проведеної інвентаризації об'єкта благоустрою складається його технічний паспорт за зразком, наведеним у додатку 5 до цієї Інструкції (далі - технічний паспорт), який затверджується власником (балансоутримувачем) цього об'єкта благоустрою та підписується представником виконавця. Показники технічного паспорта заповнюються після виконання всіх графічних і обчислювальних робіт (п. 3.1. Інструкції № 550).
Технічний паспорт долучається до матеріалів інвентаризаційної справи (пункт 3.2 Інструкції № 550).
Суд звертає увагу на те, що відповідачем не надано жодних доказів щодо затвердження Синельниківською міською радою планів інвентаризації вищевказаних об'єктів благоустрою, а саме: дитячих майданчиків, які розміщені на території Славгородської об'єднаної територіальної громади Синельниківського району Дніпропетровської області, та проведення їх паспортизації.
Так, обов'язок підтримання об'єктів благоустрою у належному стані визначає Закон №2807-IV, зокрема, підприємства, установи, організації у сфері благоустрою населених пунктів проводити їх планову інвентаризацію та паспортизацію. Однією з необхідних умов для належного виконання цього обов'язку є наявність затвердженого плану проведення таких заходів з благоустрою населеного пункту.
Відсутність затверджених планів технічної інвентаризації та паспортизації об'єктів благоустрою, позбавляє можливості підприємств, установ та організацій у сфері благоустрою здійснювати заходи щодо належного утримання об'єктів благоустрою (дитячих майданчиків), що в свою чергу, може призвести до тяжких наслідків або шкоди дітям.
При цьому, інвентарні картки дитячих майданчиків, копії яких наявні в матеріалах справи (а.с. 24-39), не є належними інвентаризаційними документами в розумінні Інструкції від 29.10.2012 року №550.
Відповідно до норм вищенаведеної Інструкції, належним підтвердженням проведення інвентаризації та паспортизації об'єкту благоустрою є інвентаризаційна справа складена згідно з додатком 1, а також складений на її основі технічний паспорт за зразком, наведеним у додатку 5 Інструкції.
З огляду на викладені вище обставини, суд приходить до висновку, що відсутність затверджених планових заходів щодо інвентаризації та паспортизації об'єктів благоустрою (дитячих майданчиків), свідчить про протиправну бездіяльність відповідача. Крім того, зважаючи на цільове призначення таких об'єктів благоустрою, невиконання суб'єктами благоустрою своїх обов'язків у цій сфері порушує права користувачів цих об'єктів на безпечні умови для життя і розвитку.
За приписами ч. 1 ст. 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Згідно з ч. 2 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Відповідно до положень ст.72 КАС України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.
Частиною 2 ст. 9 КАС України визначено, що суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог.
Згідно з ч.ч. 1 та 4 ст. 73 КАС України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.
Відповідно до приписів ст. 90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Частиною 1 ст. 77 КАС України закріплено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Із заявлених позовних вимог, на підставі системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи суд приходить до висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог Керівника Синельниківської місцевої прокуратури Дніпропетровської області в інтересах держави до Славгородської селищної ради Синельниківського району Дніпропетровської області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору: Виконавчий комітет Славгородської селищної ради Синельниківського району Дніпропетровської області про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії.
Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд керується вимогами частини другої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, згідно з якими при задоволенні позову суб'єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб'єкта владних повноважень, пов'язані із залученням свідків та проведенням експертиз.
Таким чином, судовий збір у розмірі 1 921,00 грн. (одна тисяча дев'ятсот двадцять одна гривня 00 копійок), сплачений Керівником Синельниківської місцевої прокуратури Дніпропетровської області в інтересах держави при поданні адміністративного позову до суду відповідно до платіжного доручення від 03.05.2019 року №1177, не підлягає стягненню з відповідача.
Керуючись статтями 9, 73-77, 139, 241-246, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Адміністративний позов Керівника Синельниківської місцевої прокуратури Дніпропетровської області в інтересах держави (місцезнаходження: 52500, Дніпропетровська область, м. Синельникове, вул. Музична, 32) до Славгородської селищної ради Синельниківського району Дніпропетровської області (код ЄДРПОУ: 41751117, місцезнаходження: 52580, Дніпропетровська область, м. Синельникове, вул. Космонавтів, 30), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору: Виконавчий комітет Славгородської селищної ради Синельниківського району Дніпропетровської області (код ЄДРПОУ: 41751117, місцезнаходження: 52580, Дніпропетровська область, м. Синельникове, вул. Космонавтів, 30) про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити.
Визнати протиправною бездіяльність Славгородської селищної ради Синельниківського району Дніпропетровської області з питання не затвердження планів інвентаризації та паспортизації об'єктів благоустрою населення (їх частин), а саме дитячих майданчиків, які розташовані на території Славгородської селищної ради Синельниківського району Дніпропетровської області за адресами: Дніпропетровська обл., Синельниківський р-н, смт. Славгород, вул. Космонавтів; Дніпропетровська обл., Синельниківський р-н, смт. Славгород, вул. Транспортна; Дніпропетровська обл., Синельниківський р-н, смт. Славгород, вул. Шевченко; Дніпропетровська обл., Синельниківський р-н, с. Польове, вул. Молодіжна; Дніпропетровська обл., Синельниківський р-н, с. Тургенівка, вул. Миру; Дніпропетровська обл., Синельниківський р-н, с. Першозванівка, вул. Адаменко; Дніпропетровська обл., Синельниківський р-н, с. Андріївка, вул. Придніпровська; Дніпропетровська обл., Синельниківський р-н, с. Андріївка, вул. Придніпровська; Дніпропетровська обл., Синельниківський р-н, с. Варварівка, вул. Ювілейна; Дніпропетровська обл., Синельниківський р-н, с. Варварівка, вул. Ювілейна; Дніпропетровська обл., Синельниківський р-н, с. Гірки, вул. Шевченко; Дніпропетровська обл., Синельниківський р-н, с. Гірки, вул. Шевченко; Дніпропетровська обл., Синельниківський р-н, с. Троїцьке, вул. Миру;
Зобов'язати Славгородську селищну раду Синельниківського району Дніпропетровської області вчинити дії по розробленню та затвердженню планів технічної інвентаризації та паспортизації дитячих майданчиків, які розташовані на території Славгородської селищної ради Синельниківського району Дніпропетровської області за адресами: Дніпропетровська обл., Синельниківський р-н, смт. Славгород, вул. Космонавтів; Дніпропетровська обл., Синельниківський р-н, смт. Славгород, вул. Транспортна; Дніпропетровська обл., Синельниківський р-н, смт. Славгород, вул. Шевченко; Дніпропетровська обл., Синельниківський р-н, с. Польове, вул. Молодіжна; Дніпропетровська обл., Синельниківський р-н, с. Тургенівка, вул. Миру; Дніпропетровська обл., Синельниківський р-н, с. Першозванівка, вул. Адаменко; Дніпропетровська обл., Синельниківський р-н, с. Андріївка, вул. Придніпровська; Дніпропетровська обл., Синельниківський р-н, с. Андріївка, вул. Придніпровська; Дніпропетровська обл., Синельниківський р-н, с. Варварівка, вул. Ювілейна; Дніпропетровська обл., Синельниківський р-н, с. Варварівка, вул. Ювілейна; Дніпропетровська обл., Синельниківський р-н, с. Гірки, вул. Шевченко; Дніпропетровська обл., Синельниківський р-н, с. Гірки, вул. Шевченко; Дніпропетровська обл., Синельниківський р-н, с. Троїцьке, вул. Миру.
Відповідно до статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Згідно з частиною першою статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
На підставі положень статті 297 Кодексу адміністративного судочинства України апеляційна скарга подається безпосередньо до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду.
До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення суду оскаржується до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя І.В. Юхно