м. Вінниця
30 вересня 2019 р. Справа № 120/2216/19-а
Вінницький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Томчука А.В., розглянувши у письмовому провадженні в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Міністерства оборони України, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії
ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 , позивач) звернувся в суд з позовом до Міністерства оборони України (далі - Міноборони, відповідач) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії.
В обґрунтування заявленого позову позивач вказав, що 30.06.2015 Житомирською спеціалізованою міжрайонною травматологічною медико-соціальною комісією йому було встановлено 15% втрати працездатності без встановлення інвалідності внаслідок травми, отриманої під час виконання обов'язків військової служби та виплачено одноразова грошова допомога. 07.03.2019 Вінницькою обласною медико-соціальною комісією №2 за результатами первинного огляду позивачеві вперше встановлено ІІІ групу інвалідності, внаслідок травми, пов'язаної із захистом Батьківщини. Вважаючи, що він як інвалід ІІІ групи з 07.03.2019 внаслідок травми, пов'язаної із захистом Батьківщини набув право на отримання одноразової грошової допомоги у розмірі 250 кратного прожиткового мінімуму, Шеремета я.В. 25.03.2019 у встановлений Законом 32011 трирічний термін звернувся до Міноборони з відповідною заявою. Проте, п.48 рішення комісії з розгляду питань, пов'язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум від 24.05.2019 №65 позивачеві відмовлено в призначенні одноразової грошової допомоги, оскільки згідно з пунктом 4 статті 16-3 ЗУ "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" та п.8 Порядку призначення і виплати одноразової грошової допомоги, затвердженого постановою КМУ від 25.12.2013 №975, у разі зміни групи інвалідності доплата одноразової грошової допомоги здійснюється за умови, якщо зміна відбулась протягом двох років після первинного встановлення інвалідності або ступеня втрати працездатності без встановлення інвалідності. Не погоджуючись з таким рішенням, позивач звернувся до суду за захистом своїх прав та охоронюваних законом інтересів.
Ухвалою від 16.07.2019 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі, вирішено розгляд справи здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін в порядку визначеному ст.262 КАС України.
12.08.2019 на адресу суду надійшов відзив на адміністративний позов, зі змісту якого представник відповідача вказав, що порядок, умови та критерії встановлення інвалідності медико-соціальними експертними комісіями врегульовано Положенням, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України № 1317 від 03.12.2009. Пунктом 27 якого встановлено, що критеріями для встановлення інвалідності є ступінь втрати здоров'я, що спричиняє обмеження однієї чи декількох категорій життєдіяльності.
Разом з цим, відповідно до п. 4 статті 16-3 Закону №2011-XII "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей", якщо протягом двох років військовослужбовцю, військовозобов'язаному або резервісту після первинного встановлення інвалідності або ступеня втрати працездатності без встановлення інвалідності лід час повторного огляду буде встановлено вищу групу інвалідності або більший відсоток втрати працездатності, що дає їм право на отримання одноразової грошової допомоги в більшому розмірі, виплата провадиться з урахуванням раніше виплаченої суми.
Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України" від 06.12.2016 № 1774-VIII внесено зміни до пункту 4 ст. 16-3 Закону №2011 -XII, доповнивши його абзацом другим, наступного змісту: «У разі зміни групи інвалідності, її причини або ступеня втрати працездатності понад дворічний термін після первинного встановлення інвалідності виплата одноразової грошової допомоги у зв'язку із змінами, що відбулися, не здійснюється».
Постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2013 № 975 затверджено Порядок призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві, (далі - Порядок № 975).
Згідно з пунктом 8 Порядку № 975 якщо протягом двох років військовослужбовцю, військовозобов'язаному та резервісту після первинного встановлення інвалідності або ступеня втрати працездатності без встановлення інвалідності під час повторного огляду буде встановлено згідно з рішенням медико-соціальної експертної комісії вищу групу чи іншу причину інвалідності або більший відсоток втрати працездатності, що дає їм право на отримання одноразової грошової допомоги в більшому розмірі, виплата провадиться з урахуванням раніше виплаченої суми.
Таким чином, законодавство допускає можливість виплати грошової допомоги у разі встановлення військовослужбовцю вищої групи інвалідності чи вищого ступеня втрати працездатності, однак право на отримання такої допомоги обмежено дворічним строком з моменту первинного встановлення інвалідності або ступеня втрати працездатності без встановлення інвалідності.
В спірних правовідносинах дана умова не дотримана, оскільки між встановленням позивачу 15% втрати професійної працездатності без встановлення інвалідності та встановленням III групи інвалідності минуло більше 2-х років.
Разом з відзивом представник відповідача направив до суду заяву про залучення до участі у справі в якості третьої особи Вінницький обласний військовий комісаріат.
Ухвалою від 06.09.2019 залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору Вінницький обласний військовий комісаріат. Запропоновано третій особі подати письмові пояснення щодо предмета позову та докази, які у неї є в порядку визначеному ст.176 КАС України.
20.09.2019 до суду надійшли пояснення третьої особи щодо позову, які не беруться судом до уваги за умови недотримання вимог ч. 2 ст.165 КАС України, щодо обов'язку надання документів, що підтверджують надіслання (надання) пояснень іншим учасникам справи.
Суд, дослідивши матеріали адміністративного позову, відзиву, встановив наступні обставини та відповідні їм правовідносини.
ОСОБА_1 по 06.09.2018 проходив військову службу за контрактом на посадах сержантського складу у в/ч НОМЕР_1 Збройних Сил України.
Відповідно довідки військової частини польової пошти НОМЕР_2 від 30.01.2015 №185/вос ОСОБА_1 1955 р.н., 22.01.2015 отримав закриту черепно-мозкову травму, контузію головного мозку під час виконання обов'язків військової служби в ході проведення антитерористичної операції та ведення бою під час наступального бою боєвиків на розташування бальйонно-тактичної групи поблизу с. Сєверне Ясинуватського району донецької області.
Відповідно довідки Житомирської спеціалізованої міжрайонної травматологічної медико-соціальної комісії від 30.06.2015 серії ЖИА №004928 на підставі акта №479/4 огляду МСЕК ОСОБА_1 встановлено 15% втрати працездатності без встановлення інвалідності.
Як зазначив позивач йому виплачена одноразова грошова допомога у розмірі 12789 грн. відповідно п.7 Порядку, затвердженого постановою КМУ від 25.12.2013 №975.
Свідоцтвом про хворобу від 21.08.2018 №1725 Військово-лікарської комісії Центрального регіону Міністерства оборони України підтверджено, що отримана позивачем травма пов'язана із захистом Батьківщини.
07.03.2019 Обласною медико-соціальною експертною комісією №2 Департаменту охорони здоров'я Вінницької ОДА позивачу було проведено первинний огляд МСЕК та за результатами огляду встановлено ОСОБА_1 ІІІ групу інвалідності.
У зв'язку з встановленням групи інвалідності позивач звернувся до Калинівського об'єднаного районного комісаріату Вінницької області з заявою щодо виплати одноразової грошової допомоги, надавши необхідні копії документів для направлення до Міністерства оборони України.
Рішенням комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов'язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум, прийнято рішення, яке оформлене протоколом від 24.05.2019 №65, про відмову у призначенні одноразової грошової допомоги молодшому сержанту ОСОБА_1 , у зв'язку з тим, що згідно з п.4 статті 16-3 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" та пункту 8 Порядку призначення і виплати одноразової грошової допомоги, затвердженого постановою КМУ від 25.12.2013 №975, у разі зміни групи інвалідності доплата одноразової грошової допомоги здійснюється за умови, якщо зміна відбулася протягом двох років після первинного встановлення інвалідності або ступеня втрати працездатності без встановлення інвалідності. Вказали, що враховуючи, що між первинною втратою працездатності, яка визначалась у відсотках та втратою працездатності у вигляді встановлення ІІІ групи інвалідності пройшов термін понад 2 роки, немає підстав для призначення одноразової грошової допомоги.
Вважаючи, що відповідачем порушене право на соціальний захист та отримання належної грошової допомоги у зв'язку із первинним встановленням інвалідності ІІІ групи, інвалідність якого настала внаслідок захворювання, пов'язаного з виконанням обов'язків військової служби, позивач звернувся до суду з даним позовом.
Визначаючись щодо заявлених вимог в контексті даної спірної ситуації, суд керується та виходить з наступного.
Закон України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" № 2011-XII визначає основні засади державної політики у сфері соціального захисту військовослужбовців та членів їх сімей, встановлює єдину систему їх соціального та правового захисту, гарантує військовослужбовцям та членам їх сімей в економічній, соціальній, політичній сферах сприятливі умови для реалізації їх конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни та регулює відносини у цій галузі.
Відповідно до ч.1 ст. 3 цього Закону останній поширюється, зокрема на військовослужбовців, які стали інвалідами внаслідок захворювання, пов'язаного з проходженням військової служби, чи внаслідок захворювання після звільнення їх з військової служби, пов'язаного з проходженням військової служби, та членів їх сімей, а також членів сімей військовослужбовців, які загинули, померли чи пропали безвісті.
Одноразова грошова допомога у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві (далі - одноразова грошова допомога), - гарантована державою виплата, що здійснюється особам, які згідно з цим Законом мають право на її отримання (ч. 1 статті 16 Закону України "Про соціальний та правовий захист військовослужбовців").
Відповідно п.8 ч.2 цього Закону (в редакції чинній на момент встановлення позивачеві 15% втрати працездатності) одноразова грошова допомога призначається і виплачується у разі отримання військовослужбовцем строкової військової служби поранення (контузії, травми або каліцтва) у період проходження ним строкової військової служби, що призвело до часткової втрати працездатності без встановлення йому інвалідності.
Разом з тим, спір виник щодо права позивача на отримання одноразової грошової допомоги у зв'язку із встановленням йому ІІІ групи інвалідності з 07.03.2019.
Отже, до спірних відносин застосовується законодавство, що діяло на 07.03.2019.
Так, постановою КМУ від 25.12.2013 №975 затверджено Порядок призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві (далі - Порядок №975).
Відповідно до абз. 3 п. 3 Порядку № 975 днем виникнення права на отримання одноразової грошової допомоги у разі встановлення інвалідності або ступеня втрати працездатності без встановлення інвалідності - дата, що зазначена у довідці медико-соціальної експертної комісії.
Згідно з пунктом 4 статті 16-3 Закону № 2011-XII, який набрав чинності з 01.01.2014, якщо протягом двох років військовослужбовцю, військовозобов'язаному або резервісту після первинного встановлення інвалідності або ступеня втрати працездатності без встановлення інвалідності під час повторного огляду буде встановлено вищу групу інвалідності або більший відсоток втрати працездатності, що дає їм право на отримання одноразової грошової допомоги в більшому розмірі, виплата провадиться з урахуванням раніше виплаченої суми.
Положення пункту 4 статті 16-3 Закону № 2011-XII застосовується до правовідносин, що виникли після набрання ним чинності, тобто після 01.01.2014.
Згодом, Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 06.12.2016 № 1774-VIII (набрав чинності з 01.01.2017) пункт 4 статті 16-3 Закону № 2011-XII доповнено абзацом другим такого змісту: «У разі зміни групи інвалідності, її причини або ступеня втрати працездатності понад дворічний термін після первинного встановлення інвалідності виплата одноразової грошової допомоги у зв'язку із змінами, що відбулися, не здійснюється».
Обидві ці норми пункту 4 статті 16-3 Закону (абз. 1 і 2) передбачають обмеження строку, протягом якого зміна групи інвалідності, її причини або ступеня втрати працездатності можуть бути підставою для виплати одноразової грошової допомоги, дворічним строком. Дворічний строк обчислюється з часу первинного встановлення інвалідності.
Правовідносини щодо первинного встановлення інвалідності виникли після набрання чинності зазначеним Законом, тому пункт 4 статті 16-3 Закону № 2011-XII застосовується до позивача.
Суд звертає увагу, що на час встановлення ступеня втрати працездатності (15%) позивачеві (30.06.2015) правова норма, яка обмежує право на перегляд розміру одноразової грошової допомоги дворічним строком, вже діяла.
Крім того, в силу п.8 Порядку №975 якщо протягом двох років військовослужбовцю, військовозобов'язаному та резервісту після первинного встановлення інвалідності або ступеня втрати працездатності без встановлення інвалідності під час повторного огляду буде встановлено згідно з рішенням медико-соціальної експертної комісії вищу групу чи іншу причину інвалідності або більший відсоток втрати працездатності, що дає їм право на отримання одноразової грошової допомоги в більшому розмірі, виплата провадиться з урахуванням раніше виплаченої суми.
У разі повторного встановлення (зміни) групи інвалідності, причин її виникнення або ступеня втрати працездатності понад дворічний строк після первинного встановлення інвалідності виплата одноразової грошової допомоги не здійснюється.
З аналізу наведених норм Закону №2011-XII та Порядку № 975 вбачається, що законодавство допускає можливість виплати грошової допомоги у разі встановлення військовослужбовцю вищої групи інвалідності (ступеню втрати працездатності), проте при зміні групи інвалідності (ступеню втрати працездатності) протягом двох років з моменту її первинного встановлення.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 22.08.2019 у справі №826/7472/18 (ЄДРСР №83800008).
З дня встановлення ступеня втрати працездатності (15%) (30.06.2015) до дня встановлення ІІІ групи інвалідності (07.03.2019) минуло понад два роки. Відтак, на переконання суду позивач не має права на отримання одноразової грошової допомоги в більшому розмірі.
Відповідно до п. 4 ст. 16-3 Закону № 2011-XII дворічний строк обчислюється з дня первинного встановлення інвалідності або ступеня втрати працездатності без встановлення інвалідності. При цьому причина інвалідності (ступеня втрати працездатності) для обчислення строку самостійного правового значення не має.
За таких обставин, суд вважає, що оскільки зміна групи інвалідності позивача відбулась після спливу дворічного строку, визначеного п.4 ст.16-3 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" та п.8 Порядку призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2013 року №975, рішення відповідача щодо відмови у призначенні та виплаті одноразової грошової допомоги позивачу є правомірним.
У силу ч.ч. 1 та 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Згідно з ч. 2 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що приймаючи оскаржуване рішення, відповідач діяв відповідно до вимог чинного законодавства, у зв'язку з чим підстави для задоволення позовних вимог відсутні.
Відповідно до вимог ст. 139 КАС України питання щодо розподілу судових витрат судом не вирішується.
Керуючись ст.ст. 73, 74, 75, 76, 77, 90, 94, 139, 241, 245, 246, 250, 255, 295 КАС України, суд -
В задоволені адміністративного позову відмовити.
Рішення суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 255 КАС України.
Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідент.номер НОМЕР_3 )
Міністерство оборони України (пр-т Повітрофлотський, 6, м. Київ, 03168, код ЄДРПОУ 00034022)
Вінницький обласний військовий комісаріат (вул. Д.Галицького, 31, м.Вінниця, код ЄДРПОУ 08362793)
Повний текст рішення складено 30.09.2019
Суддя Томчук Андрій Валерійович