про зупинення провадження по справі
м. Вінниця
23 вересня 2019 р. Справа № 120/2236/19-а
Вінницький окружний адміністративний суд у складі:
розглянувши у письмовому провадженні в м. Вінниці в порядку спрощеного позовного провадження питання про зупинення провадження у справі за позовом ОСОБА_1
до Державної Фіскальної служби України
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору Головне управління ДФС у Вінницькій області
про визнання протиправним та скасування рішення,
У провадженні Вінницького окружного адміністративного суду перебуває адміністративна справа за позовом ОСОБА_1 до Державної Фіскальної служби України, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору Головне управління ДФС у Вінницькій області про визнання дій протиправними та скасування рішення.
Згідно позовної заяви, позивач просить суд визнати протиправним та скасувати рішення Державної фіскальної служби України № 30894 16/99-99-11-05-02-25 від 05.07.2019 року, в частині зобов'язання Головного управління Державної фіскальної служби у Вінницький області сформувати та направити ОСОБА_1 нову вимогу про сплату боргу (недоїмки) зі сплати Єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, як фізичної особи, що здійснює незалежну професійну діяльність (адвокат).
Судом із власної ініціативи поставлено на розгляд питання про необхідність зупинення провадження у справі до розгляду Верховним Судом справи №Пз/9901/10/19(№520/3939/19).
Визначаючись щодо підстав зупинення провадження, суд враховує наступне.
Так, 21.05.2019 Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду відкрив провадження у справі № 520/3939/19 за позовом самозайнятої особи до Головного управління Державної фіскальної служби у Харківській області. Суть спору у цій справі полягає в тому, що 04 березня 2019 року Головним управлінням ДФС у Харківській області прийнято вимогу про сплату боргу (недоїмки), згідно з якою позивачу нараховано суму боргу зі сплати єдиного соціального внеску. На думку позивача, вказана вимога є протиправною, прийнята з порушенням вимог чинного податкового законодавства та законодавства у сфері загальнообов'язкового державного соціального страхування. Зокрема позивач зазначає, що є самозайнятою особою (судовий експерт з правом проведення автотоварознавчих експертиз) та одночасно зареєстрований як фізична особа-підприємець, при цьому перебуває на спрощеній системі оподаткування та здійснює діяльність за кодами КВЕД 69.10 (діяльність у сфері права) основний; 74.90 (інша професійна, наукова та технічна діяльність); 66.21 (оцінювання ризиків та завданої шкоди). Позивач вважає, що податковим законодавством виключена можливість подвійного взяття на облік особи, яка здійснює незалежну професійну діяльність, у разі коли фізична особа вже взята на облік як самозайнята особа. Оскільки діяльність судового експерта підпадає під визначення незалежної професійної діяльності, то доходи, отримані від здійснення такої діяльності, підлягають оподаткуванню згідно із ст. 178 ПК України лише у випадку, якщо така особа не зареєстрована як фізична особа-підприємець відповідно до вимог законодавства.
Верховним Судом в ухвалі від 21.05.2019 року зазначено наступні ознаками типової справи, в якій може бути ухвалено рішення зразкової справи:
1) позивач: самозайнята особа, яка є платником єдиного внеску, у межах провадження незалежної професійної діяльності (наукової, літературної, артистичної, художньої, освітньої, викладацької, медичної практики, адвокатської практики, нотаріальної практики, релігійної (місіонерської) діяльності).
2) відповідач: суб'єкт владних повноважень - територіальний орган доходів і зборів, на обліку якого стоїть платник єдиного внеску;
3) предмет спору: рішення відповідача у справі (вимога) про сплату позивачем боргу (недоїмки) зі сплати єдиного соціального внеску.
Отже, ця адміністративна справа має ознаки вищевказаної типової справи, що прийнята до розгляду Верховним Судом як зразкова адміністративна справа, оскільки спір між сторонами у цій справі виник з аналогічних підстав, у відносинах, що регулюються одним й тими ж нормами права, та має подібний предмет.
В силу положень п. 9 ч. 2. ст. 236 КАС України суд має право зупинити провадження у справі у разі розгляду типової справи і оприлюднення повідомлення Верховного Суду про відкриття провадження у зразковій справі до набрання чинності рішенням Верховного Суду у зразковій справі.
Частиною 1 статті 291 КАС України передбачено, що суд, який розглядає типову справу, має право зупинити провадження за клопотанням учасника справи або за власною ініціативою у випадку, якщо Верховним Судом відкрито провадження у відповідній зразковій справі
Із аналізу норм ст. ст. 236 та 291 КАС України, встановлено, що зупинення провадження у разі розгляду типової справи є правом, а не обов'язком суду.
Європейський суд з прав людини у п. 58 рішення від 10 лютого 2010 року у справі «Серявін та інші проти України» (Заява № 4909/04), зазначив, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються.
Хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов'язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень (див. рішення у справі «Суомінен проти Фінляндії» (Suominen v. Finland), № 37801/97, п. 36, від 1 липня 2003 року).
Тому, обґрунтовуючи підстави для зупинення провадження у справі, суд зазначає, що згідно ч. 1 ст. 8 Конституції України, в Україні визнається і діє принцип верховенства права.
Одним із способів практичного втілення вказаної Конституційної норми є забезпечення ефективного судового захисту прав, свобод та інтересів особи за допомогою становлення єдності судової практики.
Відповідно до п. 4 ч. 4 ст. 17 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 2 червня 2016 року № 1402-VIII, єдність системи судоустрою забезпечується, в тому числі єдністю судової практики
Згідно ч. 1 ст. 36 Закону № 1402-VIII, Верховний Суд є найвищим судом у системі судоустрою України, який забезпечує сталість та єдність судової практики у порядку та спосіб, визначені процесуальним законом.
Інструментом формування єдиної судової практики є інститут типової справи. В силу ч. 3 ст. 291 КАС України, при ухваленні рішення по типовій справі, яке відповідає ознакам, викладеним у рішенні Верховного Суду за результатами розгляду зразкової справи, суд повинен враховувати правові висновки Верховного Суду, викладені в рішенні за результатами розгляду зразкової справи.
Відтак, з метою забезпечення ефективності та передбачуваності судової практики у спірних правовідносинах, беручи до уваги те, що ця справа має ознаки типової адміністративної справи, що розглядається Верховним Судом як зразкова справа, і правові висновки у такій справі є обов'язковими для врахування судом, провадження у цій справі доцільно зупинити до набрання чинності рішенням Верховного Суду у зразковій справі № 520/3939/19 (Пз/9901/10/19).
Керуючись ст.ст. ч. 2 ст. 236, 248, 256 КАС України, суд
Провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до Державної Фіскальної служби України; третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору Головне управління ДФС у Вінницькій області про визнання дій протиправними та скасування рішення зупинити до набрання чинності рішенням Верховного Суду у зразковій справі № 520/3939/19 (Пз/9901/10/19).
Зобов'язати сторони повідомити суд про усунення обставин, що слугували зупиненню провадження у справі.
Ухвала суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 256 КАС України.
Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Суддя підпис Крапівницька Н. Л.
Копія вірна Суддя:
Секретар: