Справа № 466/3205/17
підготовчого судового засідання
«25» вересня 2019 року м. Львів
Шевченківський районний суд м. Львова у складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
секретар судового засідання ОСОБА_2
склад учасників справи:
прокурор ОСОБА_3
обвинувачений ОСОБА_4
захисники обвинуваченого
адвокат ОСОБА_5
потерпілі ОСОБА_6
ОСОБА_7
представники потерпілих:
адвокат ОСОБА_8
адвокат ОСОБА_9
розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в приміщенні зали судових засідань Шевченківського районного суду м. Львова, клопотання прокурора відділу процесуального керівництва при провадженні досудового розслідування територіальними органами поліції та підтримання державного обвинувачення управління нагляду прокуратури області ОСОБА_10 про продовження застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою ОСОБА_4 у кримінальному провадженні внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12016140060004073 від 12.11.2016 року про обвинувачення ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 121 КК Україн,
встановив :
У провадженні Шевченківського районного суду м. Львова знаходиться обвинувальний акт про обвинувачення ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 121 КК Україн, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань № 12016140060004073 від 12.11.2016 року.
На адресу Шевченківського районного суду м. Львова, прокурор ОСОБА_3 подав клопотання про продовження строку тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_4 на 60 днів, оскільки такий строк закінчується 25 вересня 2019 року та завершити судовий розгляд кримінального провадження до цієї дати є неможливим, ризики, які обгрунтовують обрання та продовження обвинуваченому ОСОБА_4 такого запобіжного заходу, не зменшились.
У підготовчому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 , заперечив проти клопотання прокурора та просив обрати більш м?який запобіжний захід.
У підготовчому засіданні захисник обвинуваченого ОСОБА_4 - адвокат ОСОБА_5 відносно клопотання прокурора про продовження строку тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_4 заперечувала, та просила обрати більш м?який запобіжний захід не пов?язаний з утриманням під вартою, а саме домашній арешт.
У підготовчому засіданні потерпілі ОСОБА_6 , ОСОБА_7 та їх представники ОСОБА_8 та ОСОБА_11 підтримали клопотання прокурора ОСОБА_12 , про продовження строку тримання під вартою, обвинуваченому ОСОБА_4 на 60 днів.
Заслухавши клопотання прокурора про продовження строку тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_4 , думку обвинуваченого ОСОБА_4 , захисника - адвоката ОСОБА_5 , потерпілих ОСОБА_6 , ОСОБА_7 та представників потерпілих адвокатів ОСОБА_8 та ОСОБА_11 , після всебічного, повного та об'єктивного дослідження доказів на які посилаються учасники кримінального провадження, як на докази та обгрунтування поданого до суду клопотань, суд приходить до висновку, що клопотання прокурора є обгрунтованим, підтвердженим належними доказами та підлягає задоволенню.
Відповідно до ст. 177 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті, а саме переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Відповідно до ч. 1ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України. Метою запобіжного заходу у виді тримання під вартою є запобігання спробам переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду, вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється особа.
Крім того, як зазначено у п. 219 рішення Європейського суду з прав людини, питання про те, чи є тривалість тримання під вартою розумною, не можна вирішувати абстрактно. Наявність підстав для залишення обвинуваченого під вартою слід оцінювати в кожній справі з урахуванням її особливостей. Продовжуване тримання під вартою може бути виправданим заходом у тій чи іншій справі лише за наявності чітких ознак того, що цього вимагає справжній інтерес суспільства, який, незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважує інтереси забезпечення права на свободу (рішення у справі "Єчюс проти Литви" (Jecius v. Lithuania), N 34578/97, п.93, ECHR 2000-IX).
Подальше існування обґрунтованої підозри у вчиненні затриманою особою злочину є обов'язковою і неодмінною умовою належності її продовжуваного тримання під вартою. Але зі спливом певного часу така підозра перестає сама по собі бути виправданням для позбавлення особи свободи і судові органи повинні вмотивовувати свої рішення про продовження тримання її під вартою іншими підставами (рішення у справі "Яблонський проти Польщі" (Jabtoriski v. Poland), N 33492/96, п.80, від 21 грудня 2000 року). Крім того, такі підстави мають бути чітко зазначені національними судами і аргументи "за" і "проти" звільнення з-під варти не повинні бути "загальними й абстрактними" (рішення у справах "Іловецький проти Польщі" [Ilowiecki v. Poland), N 27504/95, п.61, від 4 жовтня 2001 року, та "Смирнова проти Росії" (Smirnova v. Russia), NN 46133/99 і 48183/99, п.63, ECHR 2003-IX).
У відповідності до ст. 331 КПК України під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати або обрати запобіжний захід щодо обвинуваченого. За наслідками розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід у вигляді тримання під вартою або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців.
Відповідно до вимог ч.3 ст. 331 КПК України до спливу продовженого строку суд зобов'язаний повторно розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою, якщо судове провадження не було завершене до його спливу.
Клопотання прокурора подано в порядку, передбаченому ст. 331 КПК України, відтак жодних порушень при внесенні клопотання прокурором немає.
З матеріалів кримінального провадження вбачається, що ОСОБА_4 органом досудового слідства обвинувачуються у вчиненні тяжкого злочину, за який передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк до десяти років. В ході досудового розслідування щодо нього було застосовано запобіжний захід у вигляді утримання під вартою, та відповідно до ухвали суду такий строк закінчується 25 вересня 2019 року.
Згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного, обвинуваченого, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів. Особлива тяжкість деяких злочинів може викликати таку реакцію суспільства і соціальні наслідки, які виправдовують попереднє ув'язнення, як виключну міру запобіжного заходу протягом певного часу.
Суд вважає недоцільним застосування до обвинуваченого більш м"якого запобіжного заходу, та вважає такими, що заслуговують на увагу доводи прокурора про те, що на даний час ризики, передбачені ст. 177 КПК України, які існували на час застосування до обвинуваченого запобіжного заходу у виді тримання під вартою, не зменшились та не перестали існувати.
Враховуючи вищенаведене, суд вважає, що обвинуваченому ОСОБА_4 необхідно продовжити строк тримання під вартою строком на 60 днів - з 26 вересня 2019 року 24 листопада 2019 року включно.
На підставі викладеного та керуючись: ст. ст. 176, 177, 178, 183, 331, 369-372 КПК України, суд -
постановив:
Клопотання прокурора відділу процесуального керівництва при провадженні досудового розслідування територіальними органами поліції та підтримання державного обвинувачення управління нагляду прокуратури області ОСОБА_10 про продовження застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_4 - задовольнити.
Продовжити ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обвинуваченому у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.121 КК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів з 26 вересня 2019 року - до 24 листопада 2019 року - включно.
Копію ухвали вручити обвинуваченому, захиснику, прокурору та направити уповноваженій службовій особі в місця ув'язнення.
Копію ухвали направити для виконання.
Ухвали суду про продовження строку тримання під вартою, постановленої під час судового провадження в суді першої інстанції до ухвалення судового рішення по суті може бути оскаржена у порядку встановленому Законом.
Повний текст ухвали виготовлено 27 вересня 2019 року.
Суддя ОСОБА_1