Провадження № 11-сс/803/1287/19 Справа № 202/6008/19 Суддя у 1-й інстанції - ОСОБА_1 Суддя у 2-й інстанції - ОСОБА_2
23 вересня 2019 року м. Дніпро
Дніпровський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду кримінальних справ:
головуючого судді ОСОБА_2
суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
секретаря судового засідання ОСОБА_5
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу захисника ОСОБА_6 в інтересах підозрюваного ОСОБА_7 на ухвалу слідчого судді Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 29 серпня 2019 року про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у кримінальному провадженні № 12019040660001364 стосовно
ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який народився у м. Марганець Дніпропетровської області, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимого,
підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 296 КК України,
за участю:
прокурора ОСОБА_8
підозрюваного ОСОБА_7
захисника ОСОБА_6
Обставини, встановлені рішенням суду першої інстанції та короткий зміст оскарженого рішення.
Ухвалою слідчого судді задоволено клопотання слідчого СВ Індустріального ВП ДВП ГУНП в Дніпропетровській області та застосовано до підозрюваного ОСОБА_7 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів до 26 жовтня 2019 року включно без визначення застави.
Мотивуючи прийняте рішення, слідчий суддя зазначив ОСОБА_7 обґрунтовано підозрюється у вчиненні інкримінованого злочину, а також прокурором доведено наявність ризику, передбаченого п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України у виді можливого вчинення іншого правопорушення, оскільки даний злочин вчинений по малозначному поводу щодо незнайомої йому особи із застосуванням зброї, підозрюваний ніде не працює, не має постійного джерела доходу для існування та стійких соціальних зв'язків, тому застосування більш м'якого запобіжного заходу ніж тримання під вартою є недостатнім для забезпечення його належної процесуальної поведінки та запобіганню зазначеному ризику.
Короткий зміст вимог апеляційної скарги і узагальненні доводи особи, яка її подала.
В апеляційній скарзі захисник просить скасувати ухвалу слідчого судді, відмовити в задоволенні клопотання слідчого про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та ухвалити нову, обравши більш м'який запобіжний захід у вигляді особистого зобов'язання або домашнього арешту.
Вважає ухвала суду постановлена з істотним порушенням норм КПК України та європейського права у зв'язку з грубим порушенням права на захист, а обраний запобіжний захід до підозрюваного є надто суворим. Зазначає, що жодний ризик, передбачений ст. 177 КПК України стороною обвинувачення не був доведений. До клопотання слідчого не долучено жодного суттєвого доказу в підтвердження обґрунтованої підозри. Крім того, стороні захисту не були надані слідчим матеріали, які долучені до клопотання, внаслідок чого було позбавлено можливості ознайомитися з ними, що є грубим порушенням ч. 2 ст. 184 КПК України. Вважає, що до підозрюваного можливо застосувати більш м'який запобіжний захід ніж тримання під вартою.
Позиції учасників судового провадження.
В судовому засіданні захисник та підозрюваний підтримали апеляційну скаргу захисника та з підстав, викладених в ній, просили її задовольнити, ухвалу слідчого судді скасувати та постановити нову, якою застосувати більш м'який запобіжний захід у вигляді домашнього арешту або особистого зобов'язання.
Прокурор в судовому засіданні заперечував проти задоволення апеляційної скарги захисника, просив ухвалу слідчого судді залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.
Мотиви апеляційного суду.
Відповідно до ст. 370 КПК України судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим. Законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об'єктивно з'ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до статті 94 цього Кодексу. Вмотивованим є рішення, в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.
Відповідно до ч. 1, п. 4 ч. 2 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п'ятою статті 176 цього Кодексу.
Запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п'ять років.
Згідно ч. 1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Апеляційний суд вважає, що зазначені вище вимоги кримінального процесуального закону при розгляді клопотання слідчим суддею дотримані в повному обсязі.
28 серпня 2019 року ОСОБА_7 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 296 КК України, а саме у вчиненні хуліганства, тобто грубого порушення громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжується особливою зухвалістю, із застосуванням іншого предмета, заздалегідь заготовленого для нанесення тілесних ушкоджень.
Розглядаючи питання обґрунтованості підозри як підставу для застосування запобіжного заходу, апеляційний суд зважає на відсутність законодавчого визначення поняття «обґрунтованість підозри» та усталену практику Європейського суду з прав людини щодо поняття «обґрунтованості підозри» та критеріїв її визначення. Зокрема, як зазначено у рішенні ЄСПЛ «Нечипорук, Йонкало проти України» від 21.04.2011 р., наявність обґрунтованої підозри передбачає наявність фактів або відомостей, на підставі яких об'єктивний спостерігач зробив би висновок, що дана особа могла б скоїти злочин.
З наданих матеріалів слідує, що під час судового розгляду слідчий суддя з'ясував, що наведені в клопотанні слідчого дані свідчать про наявність обґрунтованої підозри ОСОБА_7 у вчиненні інкримінованого йому злочину, що підтверджується, зокрема, протоколом огляду місця події (речей) від 28.08.2019 року, а саме прилеглої території магазину “АТБ” за адресою м.Дніпро, пр.Слобожанський буд. 113, який розташований на перехресті пр.Слобожанський та вул.Байкальська, на задній частині цього будинку є вхідний під'їзд з кодовим замком, напроти якого на відстані до 15 м біля дерева на землі знаходиться предмет ззовні схожий на пристрій для відстрілу патронів “Флобера”, протоколом огляду місця події (речей) від 28.08.2019 року а саме одягу ОСОБА_9 - сорочки зеленого кольору в клітинку та куртки чорного кольору, де спереду правої сторони є видимі пошкодження у вигляді сквозної дирки діаметром не більше 5 мм, протоколом прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення від 28.08.2019 року від ОСОБА_9 , протоколом допиту потерпілого ОСОБА_9 від 28.08.2019 року, згідно з яким в цей день о 03.55 годині він проходив біля автобусної зупинки “Воронезька” поблизу буд. 115 по пр.Слобожанського в м.Дніпро в сторону магазину “АТБ” та в цей час підійшов невідомий хлопець, який спитав кому він телефонує і рукою вибив телефон, а сам тримав в правій руці пістолет, схожий на револьвер чорного кольору, після відмови ОСОБА_9 виконувати вказівки невідомого, останній, тримаючи цей пістолет, направлений в тазобедрену частину, здійснив один постріл та влучив ОСОБА_9 в передню праву сторону, після чого, відчувши різкий біль почав бігти в сторону “АТБ”, забіг в зал магазину та працівники викликали йому швидку допомогу та співробітників поліції, довідкою КЗ “Міської клінічної лікарні №6” від 28.08.2019 року, відповідно до якої в прийомне відділення був доставлений ОСОБА_9 з пораненням, протоколами допиту свідків ОСОБА_10 та ОСОБА_11 від 28.08.2019 року, протоколом пред'явлення особи для впізнання від 28.08.2019 року, згідно з яким ОСОБА_9 впізнав ОСОБА_7 як особу, що вчинила стосовно нього злочин, та іншими матеріалами, долученими до клопотання слідчого.
Доводи сторони захисту про відсутність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_7 інкримінованого йому злочину повністю спростовуються матеріалами справи.
Перевіряючи доводи клопотання слідчого та висновків слідчого судді на предмет наявності ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, апеляційний суд дійшов висновку, що вони є також обґрунтованими.
Так, дійсно об'єктивно існує ризик у вигляді можливого вчинення нового кримінального правопорушення, зважаючи на обставини, при яких злочин було вчинено, зокрема, щодо незнайомої особи за малозначним поводом у громадському місці поблизу зупинки громадського транспорту із застосуванням зброї, внаслідок чого потерпілий отримав тілесні ушкодження у виді поранення в нижню праву частину тулуба.
Водночас, апеляційний суд під час розгляду апеляційної скарги у відповідності до ст. 178 КПК України враховує також вагомість наявних доказів про вчинення ОСОБА_7 даного кримінального правопорушення, тяжкість покарання у виді позбавлення волі строком до семи років, яке йому загрожує у разі визнання його винуватим у вчиненні цього злочину, що у відповідності до ст. 12 КК України відноситься до категорії тяжких злочинів, відсутності в нього міцних соціальних зв'язків, постійного місця роботи та джерела доходу.
У зв'язку з чим, застосування більш м'яких запобіжних заходів, ніж тримання під вартою, на даному етапі досудового розслідування не зможе запобігти зазначеному ризику та забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного.
Оцінюючи вищевказані обставини, апеляційний суд також приймає до уваги практику ЄСПЛ, зокрема, тяжкість обвинувачення не є самостійною підставою для утримання особи під вартою, проте таке обвинувачення у сукупності з іншими обставинами збільшує ризик втечі настільки, що його неможливо відвернути, не взявши особу під варту. У справі «Ілійков проти Болгарії» №33977/96 від 26 липня 2001 року ЄСПЛ зазначив, що «суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування або повторного вчинення злочинів».
Доводи сторони захисту про грубе порушення ч. 2 ст. 184 КПК України, оскільки окрім клопотання, інших матеріалів не було надано, не узгоджуються з положеннями ч. 2, 3 ст. 184 КПК України, відповідно до якої копія клопотання та матеріалів, якими обґрунтовується необхідність застосування запобіжного заходу, надається підозрюваному, обвинуваченому не пізніше ніж за три години до початку розгляду клопотання. До клопотання додаються:
1) копії матеріалів, якими слідчий, прокурор обґрунтовує доводи клопотання;
2) перелік свідків, яких слідчий, прокурор вважає за необхідне допитати під час судового розгляду щодо запобіжного заходу;
3) підтвердження того, що підозрюваному, обвинуваченому надані копії клопотання та матеріалів, якими обґрунтовується необхідність застосування запобіжного заходу.
З огляду на викладене, зазначені норми КПК України вимагають обов'язкового вручення копії клопотання та доданих до нього матеріалів лише підозрюваному, обвинуваченому, а не захиснику.
При цьому, як слідує з матеріалів справи, підозрюваному вручено клопотання та додані до нього матеріали 29 серпня 2019 року о 12 год. 10 хв, про що свідчить його особистий підпис під клопотанням (а.с. 4), в той час як судове засідання було розпочато о 16 год.17 хв 29 серпня 2019 року згідно з журналом судового засідання (а.с. 50), з дотриманням вищезазначених вимог ч. 2 ст. 184 КПК України.
Крім того, в судовому засіданні в суді апеляційної інстанції захиснику була надана можливість ознайомитися з матеріалами справи.
Таким чином, порушень вимог кримінального процесуального законодавства, які б слугували підставами для скасування ухвали слідчого судді не встановлено, застосований запобіжний захід стосовно підозрюваного ОСОБА_7 відповідає вимогам ст. ст. 177, 178, 194 КПК України, тому апеляційний суд дійшов висновку, що ухвала слідчого судді є законною, обґрунтованою, вмотивованою та не підлягає скасуванню, а апеляційну скаргу захисника ОСОБА_6 слід залишити без задоволення.
Керуючись ст. ст. 183, 194, 405, 407, 419, 422 КПК, апеляційний суд,
Апеляційну скаргу захисника ОСОБА_6 в інтересах підозрюваного ОСОБА_7 залишити без задоволення.
Ухвалу слідчого судді Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 29 серпня 2019 року про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно ОСОБА_7 залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та касаційному оскарженню не підлягає.
Судді:
____________________ ____________________ ____________________
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4