Справа № 825/1685/15-а Суддя (судді) першої інстанції: Лобан Д.В.
26 вересня 2019 року м. Київ
Шостий апеляційний адміністративний суд у складі:
головуючого - судді Ключковича В.Ю.,
суддів Парінова А.Б,
Беспалова О.О.,
за участю
секретаря судового засідання Кузьміної Ю.О.,
представника Правдивця Д.Ю. Ткаченко Н.М.,
представника Генерального штабу ЗСУ МОУ Присяжнюка П.О.,
представника Військової частини НОМЕР_1 МОУ Самойленка Ю.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , ОСОБА_19 , ОСОБА_20 , ОСОБА_21 , ОСОБА_22 , ОСОБА_23 , ОСОБА_24 , ОСОБА_25 , ОСОБА_26 , ОСОБА_27 , ОСОБА_28 , ОСОБА_29 , ОСОБА_30 , ОСОБА_31 , ОСОБА_32 , ОСОБА_33 , ОСОБА_34 , ОСОБА_35 , ОСОБА_36 , ОСОБА_37 , ОСОБА_38 , ОСОБА_39 , ОСОБА_40 , ОСОБА_41 , ОСОБА_42 , ОСОБА_43 , ОСОБА_44 , ОСОБА_45 на постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 09 червня 2015 року у справі за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , ОСОБА_19 , ОСОБА_20 , ОСОБА_21 , ОСОБА_22 , ОСОБА_23 , ОСОБА_24 , ОСОБА_25 , ОСОБА_26 , ОСОБА_27 , ОСОБА_28 , ОСОБА_29 , ОСОБА_30 , ОСОБА_31 , ОСОБА_32 , ОСОБА_33 , ОСОБА_34 , ОСОБА_35 , ОСОБА_36 , ОСОБА_37 , ОСОБА_38 , ОСОБА_39 , ОСОБА_40 , ОСОБА_41 , ОСОБА_42 , ОСОБА_43 , ОСОБА_44 , ОСОБА_45 до Військової частини НОМЕР_1 Міністерства оборони України, Генерального штабу Збройних Сил України Міністерства оборони України про визнання протиправними та скасування наказів, -
Позивачі звернулись до Чернігівського окружного адміністративного суду з позовом до Військової частини НОМЕР_1 Міністерства оборони України, Генерального штабу Збройних Сил України Міністерства оборони України, в якому просили:
- визнати протиправним та скасувати наказ начальника Генерального штабу Збройних Сил України від 18.05.2015 №119РС щодо призначення на посади за новим місцем служби до військової частини польової пошти НОМЕР_2 міста Артемівськ Донецької області без проведення перепідготовки;
- визнати протиправним та скасувати наказ командира військової частини НОМЕР_1 ОСОБА_46 №104 від 21.05.2015 в частині щодо звільнення із займаних посад та виключення із списків особового складу частини.
Постановою Чернігівського окружного адміністративного суду від 09 червня 2015 року в позові відмовлено.
Не погоджуючись із вказаним рішенням, представник позивачів подав апеляційну скаргу, у якій, вказуючи на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 09 червня 2015 року та винести нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги.
В апеляційній скарзі представник позивачів вказує, що при зверненні до суду стороною позивачів вказувалася та обставина, що відповідно до п.83 Положень про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України передбачено, що військовослужбовці призначаються на посади і переміщуються по службі за основною або спорідненою спеціальністю та набутим досвідом служби. У разі, коли є потреба призначення військовослужбовців на посади за новою спеціальністю, їх призначенню на ці посади має передувати відповідна підготовка (перепідготовка), однак, судом не взято до уваги права та інтереси військовослужбовців, їх сімей, які маючи обов'язки відповідно до контракту, який закріплені умовами контракту, одночасно з цим мають певний обсяг прав, який також має забезпечуватися Міністерством оборони України, як стороною по укладеному контракту.
21.08.2015 до суду апеляційної інстанції від військової частини НОМЕР_1 Міністерства оборони України надійшли письмові пояснення, у яких представник відповідача вказує, що згідно вимог пункту 83 Положення військовослужбовці призначаються на посади по службі за основною або спорідненою спеціальністю та набутим досвідом служби. У разі коли є потреба призначення військовослужбовців на посади за новою спеціальністю, їх призначенню на ці посади має передувати відповідна підготовка (перепідготовка). Згідно витягу з наказу командира військової частини НОМЕР_2 (по стройовій частині) № 166 від 22.06.2015 23 військовослужбовці військової служби за контрактом вибули 22.06.2015 у 199 навчальний центр для участі у польових навчаннях (терміном 29 діб).
Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 27.08.2015 постанову суду першої інстанції скасовано, позов задоволено.
Постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 11 червня 2019 року касаційні скарги військової частини НОМЕР_1 Міністерства оборони України та Генерального штабу Збройних Сил України задоволено частково; постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 27.08.2015 скасовано, а справу направлено на новий судовий розгляд до суду апеляційної інстанції.
Скасовуючи постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 27.08.2015 та направляючи справу на новий судовий розгляд до суду апеляційної інстанції Верховний Суд у постанові від 11 червня 2019 року зазначив, що висновки суду апеляційної інстанції про те, що за умов відсутності посадових інструкцій та конкретно визначених службових обов'язків військовослужбовців 54 окремої механізованої бригади оперативного командування схід сухопутних військ ЗСУ, на посади яких переміщувались позивачі, перший заступник начальника Генерального штабу Збройних Сил України позбавлений був можливості приймати наказ №119-РС без попередньої перепідготовки таких осіб, а враховуючи, що наказ командира військової частини НОМЕР_1 ОСОБА_46 №104 від 21.05.2015 прийнятий на виконання наказу від 18.05.2015 №119-РС, то такий, також підлягає визнанню протиправним та скасуванню, як такий, що є похідним, є передчасними.
Верховний Суд у постанові від 11 червня 2019 року вказав, що згідно із пунктом 83 Положення військовослужбовці призначаються на посади і переміщуються по службі за основною або спорідненою спеціальністю та набутим досвідом служби. У разі коли є потреба призначення військовослужбовців на посади за новою спеціальністю, їх призначенню на ці посади має передувати відповідна підготовка (перепідготовка). Поряд з цим, відповідно до Указу Президента України від 14.01.2015 №15/2015 «Про часткову мобілізацію» в Україні оголошено проведення часткової мобілізації. Тобто, з моменту прийняття Президентом України вказаного Указу Збройні Сили України переведені на функціонування в умовах особливого періоду. Правова позиція з приводу дії особливого періоду в Україні була викладена Верховним Судом у постанові від 26.09.2018 у справі №813/1919/16. Позивачі, згідно контрактів, (за своїм бажанням та вільним вибором) вступили на військову службу і присягнули народові обороняти Україну, захищати її суверенітет, територіальну цілісність і недоторканність, сумлінно і чесно виконувати військовий обов'язок, накази командирів. Вказані обставини та письмові докази, надані учасниками справи, були предметом розгляду в суді першої інстанції, однак судом апеляційної інстанції враховані не були.
У відповідності до ст. 308 КАС України справа переглядається колегією суддів в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Заслухавши суддю - доповідача, думку представника Правдивця Д.Ю., думки представників відповідачів, дослідивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги та письмові пояснення на неї, враховуючи висновки Верховного Суду, викладені в у постанові від 11 червня 2019 року, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.
Судом апеляційної інстанції з матеріалів справи встановлено, що між позивачами та військовою частиною НОМЕР_1 було укладено контракти про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України.
18.05.2015 першим заступником начальника Генерального штабу Збройних Сил України було прийнято наказ № 119-РС, витяг із наказу міститься у матеріалах справи (т. 6 а.с.136-142), згідно якого відповідно до пункту 82 Положення про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України, нижчепойменованих осіб рядового, сержантського та старшинського складу 332 арсеналу ракетного озброєння та боєприпасів Повітряних Сил Збройних Сил України увільнено від займаних посад і призначено до 54 окремої механізованої бригади оперативного командування « ІНФОРМАЦІЯ_1 » сухопутних військ Збройних Сил України. При цьому, позивачів призначено на рівнозначну посаду для більш доцільного використання за фахом з шпк “рядовий” на “солдат”.
Листом т.в.о. начальника головного управління персоналу Генерального штабу Збройних Сил України повідомлено, що після переміщення військовослужбовців за контрактом визначено здійснити їх підготовку з 01.06.2015 по 18.06.2015 за 37 звп 199 ЦПП високомобільних десантних військ Збройних Сил України. З надходженням витягів із наказів ПЗНГШ ЗС України (по особовому складу) щодо призначення військовослужбовців до військових частин СВ ЗС України забезпечити невідкладне їх вибуття до місць подальшого проходження військової служби.
На виконання наказу першого заступника начальника Генерального штабу Збройних Сил України від 18.05.2015 № 119-РС (т. 6 а. с.136-142), листа т.в.о. начальника головного управління персоналу Генерального штабу Збройних Сил України (т.1 а.с. 194), командиром військової частини НОМЕР_1 ОСОБА_46 було прийнято оскаржуваний наказ № 104 від 21.05.2015 (витяги з наказу щодо кожного з позивачів містяться у матеріалах справи (т.1 а. с.144-191)), прийнятий з урахування послужного списку кожного з позивачів, копії витягів з яких наявні у матеріалах справи (т.6 а.с. 141-185), згідно якого, позивачів з 22.05.2015 виключено із особового складу даної військової частини.
Не погоджуючись із вказаними наказами, оскільки вважають, що згідно із пунктом 83 Положення про проходження громадянами України військової служби у ЗСУ, призначенню на нові посади має передувати відповідна підготовка (перепідготовка), позивачі звернулися до суду із даним адміністративним позовом.
Відмовляючи у задоволенні адміністративного позову, суд першої інстанції виходив з того, що посадові особи Генерального штабу Збройних Сил України, приймаючи рішення та видаючи оскаржуваний позивачами наказ першого заступника начальника Генерального штабу Збройних Сил України від 18.05.2015 № 119-РС, як і посадові особи військової частини НОМЕР_1 при прийнятті наказу № 104 від 21.05.2015 діяли у повній відповідності до Указу Президента України, нормативно-правових актів та розпорядчих документів щодо підготовки (перепідготовки), у разі потреби, тих військовослужбовців, які призначаються на нові спеціальності.
Надаючи правову оцінку обставинам справи у взаємозв'язку з нормами законодавства, що регулюють спірні правовідносини, колегія суддів апеляційного суду погоджується з висновками суду першої інстанції про відсутність підстав для задоволення даного позову, виходячи з наступного.
Частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Відповідно до частини другої статті 6 та частини другої статті 19 Конституції України, органи законодавчої, виконавчої та судової влади здійснюють свої повноваження у встановлених цією Конституцією межах і відповідно до законів України.
Відповідно до статті 17 Конституції України захист суверенітету і територіальної цілісності України, забезпечення її економічної та інформаційної безпеки є найважливішими функціями держави, справою всього Українського народу. Оборона України, захист її суверенітету, територіальної цілісності і недоторканності покладаються на Збройні Сили України.
Згідно із статтею 65 Конституції України захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, шанування її державних символів є обов'язком громадян України. Громадяни відбувають військову службу відповідно до закону.
Відповідно до статті 1 Закону України “Про військовий обов'язок і військову службу” (далі - Закон) військовий обов'язок установлюється з метою підготовки громадян України до захисту Вітчизни, забезпечення особовим складом Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, а також правоохоронних органів спеціального призначення, посади в яких комплектуються військовослужбовцями.
Згідно із статтею 2 Закону військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров'я і віком громадян України, пов'язаній із захистом Вітчизни. Час проходження військової служби зараховується громадянам України до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби. Порядок проходження громадянами України військової служби, їх права та обов'язки визначаються цим Законом, іншими законами, відповідними положеннями про проходження військової служби громадянами України, які затверджуються Президентом України, та іншими нормативно-правовими актами.
Відповідно до Положення про Генеральний штаб Збройних Сил України, затвердженого Указом Президента України від 06.04.2011 № 406/2011, Генеральний штаб Збройних Сил України є головним військовим органом з планування оборони держави, управління застосуванням Збройних Сил України, координації та контролю за виконанням завдань у сфері оборони іншими утвореними відповідно до законів України військовими формуваннями, органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування, правоохоронними органами, Державною спеціальною службою транспорту і Державною службою спеціального зв'язку та захисту інформації України.
До основних завдань Генерального штабу, зокрема, належать: організація і контроль за здійсненням заходів, спрямованих на підтримання військ (сил) Збройних Сил у постійній бойовій та мобілізаційній готовності; визначення потреби в особовому складі, озброєнні, військовій техніці, матеріально-технічних, енергетичних, фінансових, інформаційних ресурсах, продовольстві, земельних і водних ділянках, комунікаціях, фондах та майні, необхідних для належного виконання завдань Збройними Силами та іншими військовими формуваннями, здійснення контролю за їх отриманням; підготовки Збройних Сил, підтримання військ (сил) Збройних Сил у бойовій та мобілізаційній готовності, комплектування їх особовим складом, проведення призову, прийняття громадян на військову службу, визначення потреб і ресурсів, необхідних для виконання завдань, покладених на Збройні Сили.
Згідно Указу Президента України «Про часткову мобілізацію» від 14 січня 2015 року № 15/2015: оголосити та провести протягом 2015 року часткову мобілізацію (далі - мобілізація) у три черги протягом 210 діб із дня набрання чинності цим Указом; мобілізацію провести на території Вінницької, Волинської, Дніпропетровської, Донецької, Житомирської, Закарпатської, Запорізької, Івано-Франківської, Київської, Кіровоградської, Луганської, Львівської, Миколаївської, Одеської, Полтавської, Рівненської, Сумської, Тернопільської, Харківської, Херсонської, Хмельницької, Черкаської, Чернівецької, Чернігівської областей, міста Києва; здійснити призов військовозобов'язаних, резервістів та поставку транспортних засобів для забезпечення потреб Збройних Сил України, Національної гвардії України, Служби безпеки України, Державної прикордонної служби України, Державної спеціальної служби транспорту, інших військових формувань України в обсягах, визначених мобілізаційними планами з урахуванням резерву.
З метою виконання вимог зазначеного вище Положення та забезпечення належного рівня комплектування Збройних Сил України військовослужбовцями строкової військової служби і якісного проведення підготовки молодого поповнення, 26.04.2015 начальником Генерального штабу - Головнокомандувачем Збройних Сил України поставлено завдання командувачам видів Збройних Сил України та керівникам інших органів військового управління забезпечити переміщення та міжвидове призначення військовослужбовців за контрактом з арсеналів, баз, складів, підрозділів охорони і забезпечення авіаційних, радіотехнічних військових частин до бойових військових частин Сухопутних військ Збройних Сил України, в першу чергу до окремих мотопіхотних бригад, та після такого переміщення організувати перепідготовку у навчальних центрах у два етапи.
Відповідно до підпункту 1 пункту 81 Положення про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України, затвердженого Указом Президента України від 10.12.2008 №1153/2008 (далі - Положення), призначення на посади військовослужбовців, які проходять військову службу за контрактом осіб рядового складу, сержантського та старшинського складу, здійснюється посадовими особами відповідно до номенклатури посад для призначення військовослужбовців, яка затверджується Міністром оборони України.
Крім цього, відповідно до пункту 110 Положення переміщення осіб рядового складу, сержантського та старшинського складу між видами Збройних Сил України здійснюється наказом першого заступника начальника Генерального штабу Збройних Сил України.
Відповідно до підпункту 2 пункту 82 Положення військовослужбовці можуть призначатися на рівнозначні посади для більш доцільного використання за фахом чи досвідом роботи - за рішенням відповідного командира (начальника).
Згідно із пунктом 83 Положення військовослужбовці призначаються на посади і переміщуються по службі за основною або спорідненою спеціальністю та набутим досвідом служби. У разі коли є потреба призначення військовослужбовців на посади за новою спеціальністю, їх призначенню на ці посади має передувати відповідна підготовка (перепідготовка).
Відповідно до Указу Президента України від 14.01.2015 №15/2015 «Про часткову мобілізацію» в Україні оголошено проведення часткової мобілізації.
Тобто, з моменту прийняття Президентом України вказаного Указу Збройні Сили України переведені на функціонування в умовах особливого періоду.
Правова позиція з приводу дії особливого періоду в Україні була викладена Верховним Судом у постанові від 26.09.2018 у справі №813/1919/16.
Колегія суддів враховує, що позивачі, згідно контрактів, (за своїм бажанням та вільним вибором) вступили на військову службу і присягнули народові обороняти Україну, захищати її суверенітет, територіальну цілісність і недоторканність, сумлінно і чесно виконувати військовий обов'язок, накази командирів.
Доводи апелянтів щодо не проходження підготовки позивачами не є обґрунтованими, оскільки як зазначено у листі т.в.о. начальника головного управління персоналу Генерального штабу Збройних Сил України, наказу першого заступника начальника ГШ ЗС України від 02.06.2015 № 321/К/4732 (т.6 а. с. 131), позивачі мали проходити підготовку з 01.06.2015 по 18.06.2015 та з 22.06.2015 по 08.07.2015.
Як з'ясовано судом апеляційної інстанції, саме такий порядок підготовки обумовлений тим, що на момент призначення позивачів на нові посади командир частини не мав інформації про їх нові посадові обов'язки, а отже й не міг прийняти рішення про необхідність проведення навчання чи відсутність такої необхідності.
Не можуть бути взяті до уваги і доводи представника позивачів щодо направлення, в порушення вимог п. 114 Положення, військовослужбовців зі Збройних Сил України до інших військових формувань з виключенням зі списків особового складу Збройних Сил України за необґрунтованістю, оскільки, позивачі вибувають з одного підрозділу Збройних Сил України до іншого підрозділу Збройних Сил України, тобто відбувається переміщення в межах Збройних Сил України, а не до інших військових формувань з виключенням зі списків особового складу Збройних Сил України.
Доводи позивачів щодо неналежного рівня комплектування Збройних Сил України та порушення умов контрактів позивачів також не приймаються судом до уваги з огляду на наступне.
Відповідно до поставлених вимог начальника Генерального штабу - Головнокомандувача Збройних Сил України до Командувачів видів Збройних Сил України, командувачів військ оперативних командувань, начальника Тилу Збройних Сил України, начальника Озброєння Збройних Сил України, начальника Головного управління оперативного забезпечення Збройних Сил України, керівників структурних підрозділів Генерального штабу Збройних Сил України, командира військової частини НОМЕР_3 (т. 6 а.с.132-135), зокрема: забезпечити переміщення військовослужбовців з арсеналів, баз, складів, підрозділів охорони і забезпечення авіаційних, радіотехнічних військових частин у кількості 3158 осіб (у тому числі 2952 військовослужбовця військовослужбовця військової служби за контрактом) відповідно до розрахунку (додаток 3) до бойових військових частин Сухопутних військ Збройних Сил України, в першу чергу до окремих мотопіхотних бригад; до 20.05.2015 визначити склад адміністрації навчальних зборів для проведення перепідготовки військовослужбовців військової служби за контрактом на 37 загальновійськовому полігоні; недопущення створення спільних змішаних навчальних груп з військовослужбовцями, призваними по мобілізації; командувачу високомобільних десантних військ Збройних Сил України в період з 01 по 18 червня 2015 року забезпечити готовність польової навчальної матеріально-технічної бази 37 загальновійськового полігону до проведення підготовки; начальнику Кадрового центру Збройних Сил України спільно з кадровими органами видів Збройних Сил України, військ оперативних командувань, структурними підрозділами Генерального штабу Збройних Сил України здійснити до 15.05.2015, міжвидове призначення військовослужбовців за контрактом (з арсеналів, баз, складів та підрозділів забезпечення (охорони) авіаційних, радіотехнічних частин) на посади до бойових військових частин, в першу чергу до окремих мотопіхотних бригад; після переміщення військовослужбовців військової служби за контрактом, зазначеним у пункті, організувати їх перепідготовку у навчальних центрах за своїм рішенням; організувати доукомплектування військовослужбовцями строкової військової служби посад, які вивільняться внаслідок переміщення військовослужбовців військової служби за контрактом.
Згідно вищезазначених вимог підготовка, перепідготовка, доукомплектування ще має проходити, а отже права позивачів у цій частині не порушено, а такі доводи мають передчасний характер.
Колегія суддів зазначає, що у відповідності до постанови Верховної Ради України «Про текст Військової присяги» від 06.12.1991 № 1936-XII (із змінами та доповненнями), а саме текст присяги: «Я, (прізвище, ім'я та по батькові), вступаю на військову службу і урочисто присягаю Українському народові завжди бути йому вірним і відданим, обороняти Україну, захищати її суверенітет, територіальну цілісність і недоторканність, сумлінно і чесно виконувати військовий обов'язок, накази командирів, неухильно дотримуватися Конституції України та законів України, зберігати державну таємницю. Присягаю виконувати свої обов'язки в інтересах співвітчизників. Присягаю ніколи не зрадити Українському народові!», що складав кожний із позивачів, що вбачається із умов контрактів».
Отже, позивачі, згідно контрактів, (за своїм бажанням та вільним вибором) вступили на військову службу і присягнули народові обороняти Україну, захищати її суверенітет, територіальну цілісність і недоторканність, сумлінно і чесно виконувати військовий обов'язок, накази командирів.
На підставі вищевикладеного, дослідивши докази, наявні в матеріалах справи, з'ясувавши всі обставини, що мають значення для справи, колегія суддів приходить висновку, що посадові особи Генерального штабу Збройних Сил України, приймаючи рішення та видаючи оскаржуваний позивачами наказ першого заступника начальника Генерального штабу Збройних Сил України від 18.05.2015 № 119-РС, як і посадові особи військової частини НОМЕР_1 при прийнятті наказу № 104 від 21.05.2015 діяли у повній відповідності до наведених вище Указу Президента України, нормативно-правових актів та розпорядчих документів щодо підготовки (перепідготовки), у разі потреби, тих військовослужбовців, які призначаються на нові спеціальності.
Відтак, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про відсутність правових підстав для задоволення позовних вимог.
Щодо доводів представника апелянтів про те, що вже після виконання оскаржуваного наказу військовослужбовцями було встановлено, що жодна із соціальних гарантій щодо забезпечення житлом військовослужбовців та їх сімей не діє, так як останні при прибутті на нове місце служби дізналися про те, що служить вони будуть в новоствореній військовій частині польової пошти В 2970 міста Артемівськ без будь-якого місця дислокації (розташування), та вимушені тимчасово проживати в лісових насадженнях без забезпечення будь-якими умовами цивілізації, колегія суддів зазначає, що такі обставини не стосуються предмету спору та таким не може бути надана судом оцінка в межах даного спору.
Отже, доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують і не дають підстав для висновку, що судом першої інстанції при розгляді справи неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права.
Відповідно до положень ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Згідно ч. 1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.
У відповідності до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
За таких обставин, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що постанова суду першої інстанції винесена з дотриманням норм процесуального та матеріального права, судом першої інстанції встановлено всі обставини, що мають значення для справи, а доводи апеляційної скарги не спростовують правильність висновків суду першої інстанції, у зв'язку з чим підстав для скасування постанови суду першої інстанції не вбачається.
Керуючись ст.ст. 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, суд, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , ОСОБА_19 , ОСОБА_20 , ОСОБА_21 , ОСОБА_22 , ОСОБА_23 , ОСОБА_24 , ОСОБА_25 , ОСОБА_26 , ОСОБА_27 , ОСОБА_28 , ОСОБА_29 , ОСОБА_30 , ОСОБА_31 , ОСОБА_32 , ОСОБА_33 , ОСОБА_34 , ОСОБА_35 , ОСОБА_36 , ОСОБА_37 , ОСОБА_38 , ОСОБА_39 , ОСОБА_40 , ОСОБА_41 , ОСОБА_42 , ОСОБА_43 , ОСОБА_44 , ОСОБА_45 залишити без задоволення.
Постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 09 червня 2015 року залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.
Повний текст постанови складено 26 вересня 2019 року.
Головуючий суддя В.Ю. Ключкович
Судді А.Б. Парінов
О.О. Беспалов