Справа № 640/8558/19
26 вересня 2019 року м. Київ
Суддя Шостого апеляційного адміністративного суду Безименна Н.В., перевіривши матеріали апеляційної скарги Головного управління ДФС у місті Києві на рішення Окружного адміністративного міста Києва від 08 липня 2019 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Укравтокомплект ЛТД» до Головного упрвління ДФС у місті Києві, Державної фіскальної служби України про визнання протиправним та скасування рішення від 24.04.2019 року, зобов'язання вчинити дії,-
Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 08 липня 2019 року позов задоволено повністю.
Відповідач - Головне управління ДФС у місті Києві, не погоджуючись з вказаним рішенням подало апеляційну скаргу, в якій просить його скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову.
Перевіривши апеляційну скаргу, суд вважає, що вона не може бути прийнята до апеляційного провадження та підлягає залишенню без руху, оскільки не відповідає вимогам статті 295, 296 КАС України.
Апеляційну скаргу подано відповідачем до суду першої інстанції 13 вересня 2019 року.
Також до апеляційної скарги додає клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження, оскільки на момент подачі апеляційної скарги вживалися всі заходи щодо сплати судового збору, проте на момент оскарження судовий збір сплачено не було, що унеможливило подати вчасно апеляційну скаргу.
Вважаю, що клопотання не є обґрунтованими, оскільки відповідно до матеріалів справи на момент подачі апеляційної скарги, відповідач був ознайомлений з оскаржуваним рішенням першої інстанції, тобто апеляційна скарга подана із пропуском строку встановленого п.1 ч. 1 ст. 295 КАС України.
В апеляційній скарзі апелянт зазначає щодо звільнення від сплати судового збору та аргументує його тим, що в разі сплати судового збору Державний бюджет України може понести значних втрат.
Вважаю, що клопотання про звільнення (відстрочення) від сплати судового збору не є обґрунтованим, оскільки у відповідності до вимог Закону України "Про судовий збір", з урахуванням змін внесених Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сплати судового збору", на момент подання апеляційної скарги, суб'єкти владних повноважень зобов'язані сплачувати судовий збір, а відсутність коштів призначених на цю мету, не може бути підставою для звільнення від сплати судового збору. Вважаю, що клопотання не є обґрунтованими, оскільки відповідно до матеріалів справи на момент подачі апеляційної скарги, відповідач був ознайомлений з оскаржуваним рішенням першої інстанції, тобто апеляційна скарга подана із пропуском строку встановленого п.1 ч. 1 ст. 295 КАС України.
При цьому п. 2 розділу ІІ Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сплати судового збору" обов'язок щодо забезпечення належного фінансування державних органів, які позбавляються пільг щодо сплати судового збору покладено на Кабінет Міністрів України.
Відповідно до ч. 1 ст. 133 КАС України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.
Таким чином, звільнення від сплати чи відстрочення сплати судового збору є правом, а не обов'язком суду.
Відповідно до положень, викладених в постанові Пленуму Вищого адміністративного суду України від 5 лютого 2016 року № 2 Про судову практику застосування адміністративними судами окремих положень Закону України від 8 липня 2011 року № 3674-VI "Про судовий збір" у редакції Закону України від 22 травня 2015 року 484-VIII "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сплати судового збору", обмежене фінансування бюджетної установи, яка діє як суб'єкт владних повноважень, не може бути підставою для звільнення від сплати судового збору.
Таким чином, неналежне державне фінансування не може бути підставою для звільнення сплати судового збору, обов'язок сплати якого встановлено чинним законодавством.
Аналогічна правова позиція викладена в ухвалі Верховного Суду у адміністративній справі № 335/13349/13.
Враховуючи наведене та беручи до уваги, що особа, яка утримується за рахунок Державного бюджету України, має право в межах бюджетних асигнувань здійснити розподіл коштів, якими можна було б забезпечити сплату судового збору, вважаю, що обставини, пов'язані з фінансуванням установ чи організацій з Державного бюджету України та відсутністю в ньому коштів, призначених для сплати судового збору суб'єктами владних повноважень, не є підставою для звільнення від сплати судового збору.
Відповідно до вимог п. 1 ч. 5 ст. 296 КАС України до апеляційної скарги додається документ про сплату судового збору.
Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору встановлено Законом України "Про судовий збір".
Відповідно до п.п. 1 п. 3 ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір", за подання до адміністративного суду позову майнового характеру, поданного суб'єктом владних повноважень, юридичною особою становить 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Відповідно до п.п. 2 п. 3 ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір", за подання до адміністративного суду апеляційної скарги на рішення суду, судовий збір справляється у розмірі 150 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви.
Так, при поданні даного позову до суду першої інстанції сплаті підлягав судовий збір у розмірі 3842 грн. 00 коп.
Таким чином, апелянту необхідно надати оригінал документу про сплату судового збору в сумі 5763 грн. 0 коп. сплаченого за реквізитами: отримувач коштів - УДКСУ у Печерському р-ні; код отримувача (код за ЄДРПОУ) - 38004897; банк отримувача - ГУДКCУ у м. Києві, код банку отримувача (МФО) - 899998; рахунок отримувача - 34312206081055; код класифікації доходів бюджету - 22030101 або навести належні підстави для звільнення від його сплати.
Окрім того, в апеляційній скарзі зазначено апелянтом учасника справи - Головне управління ДФС у місті Києві, а в клопотанні про поновлення строку на апеляційне оскарження апелянтом зазначено Державну фіскальну службу України.
Відповідно до ч. 3 ст. 298 КАС України апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 295 Кодексу, і особа яка її подала не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.
Керуючись ст.ст. 169, 295, 296, 298 КАС України, -
Апеляційну скаргу Головного управління ДФС у місті Києві на рішення Окружного адміністративного міста Києва від 08 липня 2019 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Укравтокомплект ЛТД» до Головного упрвління ДФС у місті Києві, Державної фіскальної служби України про визнання протиправним та скасування рішення від 24.04.2019 року, зобов'язання вчинити дії - залишити без руху.
Надати апелянту строк для усунення недоліків протягом десяти днів з моменту отримання ухвали про залишення апеляційної скарги без руху.
Ухвала набирає законної сили з моменту підписання, є остаточною та оскарженню не підлягає.
Суддя Н.В. Безименна