Справа № 640/15273/19
про залишення апеляційної скарги без руху
26 вересня 2019 року м. Київ
Суддя Шостого апеляційного адміністративного суду Кобаль М.І., перевіривши матеріали апеляційної скарги ОСОБА_1 на ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 23 серпня 2019 року про повернення позовної заяви у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Відділу державної виконавчої служби Яготинського районного відділу Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Київській області про скасування постанови про відкриття виконавчого провадження № 59701034, -
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 23 серпня 2019 року повернуто позовну заяву особі, яка її подала.
Не погоджуючись з прийнятими рішеннями, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить суд апеляційної інстанції скасувати ухвалу суду першої інстанції і направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Перевіривши апеляційну скаргу, вважаю, що вона не може бути прийнята до апеляційного провадження та підлягає залишенню без руху, оскільки не відповідає вимогам ст.ст. 295 та 296 КАС України, виходячи з наступного.
Відповідно до ч. 3 ст.298 КАС України апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 295 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.
Як вбачається з матеріалів справи, оскаржуване рішення прийнято 23.08.2019 року.
Відповідно до ч.1 ст. 295 КАС України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п'ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
В апеляційній скарзі позивачем заявлено клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження ухвали Окружного адміністративного суду міста Києва від 23.08.2019.
Проте, в матеріалах справи не міститься, а скаржником не надано суду належних доказів, коли саме апелянтом отримано копію ухвали Окружного адміністративного суду міста Києва від 23.08.2019 року про повернення позовної заяви.
Крім того, позивачем не зазначено причини пропуску строку та не надано належні докази в якості підтвердження.
Таким чином, суд апеляційної інстанції доходить висновку про необхідність надати скаржнику час для подання клопотання про поновлення строку з зазначенням причин поважності такого пропуску, достатніх для його поновлення та надання належних доказів, зокрема, конверт на якому міститься дата відправлення Окружним адміністративним судом міста Києва оскаржуваної ухвали про повернення апеляційної скарги, тощо.
Крім того, відповідно до п.1 ч. 5 ст. 296 КАС України до апеляційної скарги додається, зокрема, документ про сплату судового збору.
Питання, пов'язані із розміром ставок судового збору, порядком сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору регулюються Законом України «Про судовий збір» № 3674-VI (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин).
Законом України від 06.12.2016 року № 1774-VIII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України», внесено зміни до названого Закону, які набрали чинності 05 січня 2017 року.
Відповідно до ч. 1 ст. 4 Закон № 3674-VI судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Статтею 4 Закону України «Про судовий збір» передбачено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Згідно з пп. 5) частини третьої зазначеної статті, за подання до адміністративного суду, зокрема апеляційної скарги на ухвалу суду ставка судового збору становить 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Законом України «Про Державний бюджет України на 2019 рік» від 23.11.2018 № 2629-VІІI, установлено у 2019 році прожитковий мінімум для основних соціальних і демографічних груп населення, зокрема, працездатних осіб з 1 січня 2019 року - 1921,00 грн.
Тобто, при поданні апеляційної скарги на ухвалу суду судовий збір становить - 1921,00 грн.
Як вбачається з матеріалів справи, в апеляційній скарзі позивачем заявлено клопотання про звільнення від сплати судового збору.
Вказане клопотання обґрунтовано тим, що дохід позивача за попередній календарний рік становив 1000 грн., тобто розмір судового збору перевищує 5% розміру річного доходу позивача.
В якості доказів зазначеного, позивачем додано до апеляційної скарги копію податкової декларації за 2018 рік.
Між тим, зазначене клопотання не підлягає задоволенню, оскільки апелянтом не надано достовірних доказів на підтвердження обставин, зазначених у ньому, виходячи з наступного.
Згідно з ч. 1 ст. 133 КАС України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Згідно із ст. 8 Закону України «Про судовий збір» в редакції зі змінами, внесеними Законом України «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів» від 03.10.2017 N 2147-VIII, який набув чинності 15.12.2017, враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов:
1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю.
Відповідно до ч.2 цієї ж статті суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.
Отже, умовою звільнення від сплати судового збору або відстрочення його сплати є такий майновий стан сторони, який не дозволяє його сплатити.
Скрутне матеріальне положення має бути належним чином доведене суду.
Доводи позивача про звільнення від сплати судового збору, не заслуговують на увагу суду апеляційної інстанції, оскільки ОСОБА_1 не надано суду відповідної довідки податкового органу, завіреної належним чином, про розмір річного доходу останньої за попередній календарний рік (2018 рік).
З урахуванням недоведеності апелянтом та не надання належних і відповідних доказів фінансової неспроможності сплатити судовий збір, суд дійшов висновку про неможливість задоволення поданого клопотання скаржника стосовно звільнення від сплати судового збору, через його необґрунтованість.
Отже, вказані недоліки можуть бути усунуті апелянтом шляхом подання до суду апеляційної інстанції оригіналу квитанції про сплату судового збору в повному обсязі, а саме: 1921,00 грн., або обґрунтованого клопотання про звільнення від сплати судового збору в порядку передбаченому Законом України «Про судовий збір».
Відповідно до вимог ч. 2 ст. 298 КАС України до апеляційної скарги яка оформлена з порушенням вимог, встановлених ст. 296 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу.
Оскільки вищевказані обставини перешкоджають прийняттю апеляційної скарги до провадження суду апеляційної інстанції, відповідно до ст.ст. 169, 296 КАС України апеляційна скарга підлягає залишенню без руху.
На підставі вищевикладеного та керуючись ст. ст. 169, 296, 298 КАС України, суддя, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 23 серпня 2019 року про повернення позовної заяви - залишити без руху.
Надати строк для усунення недоліків - десять днів з моменту отримання даної ухвали.
Роз'яснити апелянту, що у випадку не виконання вимог ухвали у встановлений строк до апеляційної скарги будуть застосовані наслідки визначені п.1 ч. 4 ст. 169 або п. 4 ч. 1 ст. 299 КАС України.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання, є остаточною та не підлягає оскарженню.
Суддя М.І. Кобаль