25 вересня 2019 р.м.ОдесаСправа № 420/1326/19
Головуючий в 1 інстанції: Кравченко М.М.
Колегія суддів П'ятого апеляційного адміністративного суду
у складі: головуючої судді - Шевчук О.А.,
суддів: Бойка А.В., Федусика А.Г.,
при секретарі Жигайлової О.Е.,
за участю представника відповідача - Погожого Д.В.
розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 09 квітня 2019 року, ухвалене у відкритому судовому засіданні о 14:08 год. в м. Одесі, повний текст рішення складено 11 квітня 2019 р., по справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Кілійського районного відділу Головного управління Державної міграційної служби України в Одеській області про визнання протиправною відмову та зобов'язання вчинити певні дії, -
В березні 2019 року позивач звернувся до суду з адміністративним позовом до відповідача, в якому просив визнати протиправною відмову Кілійського районного відділу Головного управління Державної міграційної служби України в Одеській області в оформленні та видачі громадянину України ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , паспорта громадянина України зразка 1994 року у формі книжечки відповідно до Положення про паспорт громадянина України, затвердженого Постановою Верховної Ради України від 26.06.1992 року № 2503-XII; зобов'язати Кілійський районний відділ Головного управління Державної міграційної служби України в Одеській області оформити та видати громадянину України ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , паспорта громадянина України зразка 1994 року у формі книжечки відповідно до Положення про паспорт громадянина України, затвердженого Постановою Верховної Ради України від 26.06.1992 року № 2503-XII.
Позовні вимоги обґрунтовано тим, що ОСОБА_1 , досягнувши 45-річного віку, звернувся з відповідною заявою до Кілійського районного відділу Головного управління Державної міграційної служби України в Одеській області з проханням належним чином оформити паспорт Громадянина України зразка 1994 року, а саме здійснити вклеювання у паспорт НОМЕР_1 , виданий Кілійським РВ УМВС України в Одеській області 13 листопада 1996 року нової фотокартки, що відповідає вікові громадянина при досягненні ним 45-ти річного віку. Крім того, в заяві ОСОБА_1 зазначив, що не має наміру оформляти паспорт у формі пластикової картки, а отримання пластикової картки типу ID-1 є правом, а не зобов'язанням, та форма паспорту у вигляді паспортної книжечки не скасована і є діючою. У своїй заяві ОСОБА_1 зазначив, що відмовляється від отримання та користування будь-якими біометричними документами, інформацію, для зчитування якої необхідні додаткові пристрої, а також від внесення даних до Єдиного демографічного реєстру, та від зняття біометричної інформації. Однак, на заяву ОСОБА_1 отримав лист Кілійського районного відділу Головного управління Державної міграційної служби України в Одеській області від 11.01.2019 р. № 5133/М-2, за яким було відмовлено у належному оформлені паспорту громадянина України зразка 1994 року, а саме відмову у здійснені вклеювання у паспорт НОМЕР_1 , виданий Кілійським РВ УМВС України в Одеській області 13 листопада 1996 року нової фотокартки, що відповідає вікові громадянина при досягненні ним 45-ти річного віку, з посиланням на те, що він повинен отримати паспорт у формі картки і ним було пропущено місячний строк на подачу заяви про вклеювання нової фотокартки, що відповідає вікові громадянина при досягненні ним 45-ти річного віку.
Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 09 квітня 2019 року в задоволенні позову відмовлено повністю.
Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, позивач надав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення суду першої інстанції, а адміністративний позов задовольнити повністю. Доводами апеляційної скарги зазначено, що у заяві від 11.01.2019 р. міститься прохання належним чином оформити ОСОБА_1 паспорт громадянина України зразка 1994 року, а саме здійснити вклеювання у паспорт НОМЕР_1 , виданий Кілійським РВУ МВС України в Одеській області 13 листопада 1996 року нової фотокартки, що відповідає вікові громадянина при досягненні ним 45-ти річного віку. Крім того, у заяві від 11.01.2019 р. він зазначив, що не має наміру оформляти паспорт у формі пластикової картки типу ID-1, а отримання пластикової картки типу ID-1 є правом, а не зобов'язанням та форма паспорту у вигляді паспортної книжечки не скасована і є діючою. Також апелянт вказує, що у своїй заяві він зазначив, що відмовляється від отримання та користування будь-якими біометричними документами, що містять інформацію, для зчитування якої необхідні додаткові пристрої, а також від внесення даних про нього до Єдиного демографічного реєстру та від зняття біометричної інформації.
У відзиві на апеляційну скаргу відповідач зазначає, що вважає апеляційну скаргу безпідставною та такою, що не спростовує висновків суду першої інстанції, а рішення Одеського окружного адміністративного суду таким, що прийняте з урахуванням усіх обставин справи, з дотриманням норм матеріального та процесуального права. Відповідач зазначає, що у даній справі спірні правовідносини виникли у зв 'язку з наданням відповіді відповідачем на звернення позивача з приводу вклеювання фотокартки після досягнення 45-ти річного віку. Кілійський РВ вважає, що відповідачем у рамках спірних правовідносин дотримано вимог законодавства про звернення громадян у повному обсязі. Громадянину ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , виповнилось 45 років - ІНФОРМАЦІЯ_3. ОСОБА_1 зобов'язаний був звернутись до Кілійського РВ з відповідною заявою про вклейку фотокартки протягом місяця, тобто в строк до 16.05.2018 відповідно до вимог ст. 197 КУпАП відповідний паспортний документ вважається не дійсним, а громадянин підпадає під адміністративний проступок. Також відповідач вказує, що чинне законодавство не передбачає обов'язок територіального органу ДМС України або його територіального підрозділу здійснювати провадження щодо видачі документів на підставі рішення суду або в інший спосіб, ніж за результатами розгляду заяви особи. З огляду на зазначене, відповідач просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін.
Особи, що беруть участь у справі, про дату, час і місце судового розгляду були сповіщені належним чином відповідно до ст. 124-130 КАС України.
Перевіривши матеріали справи, заслухавши сторін, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом першої та апеляційної інстанцій встановлено, що 11.01.2019 року ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , звернувся до Кілійського районного відділу Головного управління Державної міграційної служби України в Одеській області із заявою, в якій просив здійснити вклеювання у паспорт НОМЕР_1 , виданий Кілійським РВ УМВС України в Одеській області 13.11.1996 року нової фотокартки, що відповідає вікові громадянина при досягненні ним 45-ти річного віку.
У вказаній заяві ОСОБА_1 повідомив, що не має наміру оформляти паспорт у формі пластикової картки типу ID-1, отримання пластикової картки типу ID-1 є правом, а не зобов'язанням та форма паспорту у вигляді паспортної книжечки не скасована і є діючою. Зазначив, що відмовляється від отримання та користування будь-якими біометричними документами, що містять інформацію, для зчитування якої необхідні додаткові пристрої, а також від внесення даних про нього до Єдиного демографічного реєстру та від зняття біометричної інформації. У зв'язку з наведеним просив забезпечити вклеювання у його паспорт нової фотокартки, що відповідає вікові громадянина при досягненні ним 45-ти річного віку (а.с. 12).
У відповідь на вказану заяву Кілійський районний відділ Головного управління Державної міграційної служби України в Одеській області листом від 11.01.2019 року № 5233/М-2 повідомив ОСОБА_1 , що 05.10.2018 року набрала чинності постанова Кабінету Міністрів України «Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 25 березня 2015 р. № 302» від 3 жовтня 2018 р. № 795. Внесено зміни та доповнення до пунктів 6, 98, 108, 109, 113 Порядку оформлення, видачі, обміну, пересилання, вилучення, повернення державі, визнання недійсним та знищення паспорта громадянина України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25 березня 2015 року № 302, зокрема щодо обов'язкового обміну паспорта зразка 1994 року на паспорт у формі картки, якщо особа досягла 25- чи 45- річного віку та не звернулася в установленому законодавством порядку не пізніше як через місяць після досягнення відповідного віку для вклеювання до паспорта зразка 1994 року нових фотокарток. Оскільки ОСОБА_1 не звернувся до ДМС з заявою щодо вклеювання фотокартки до паспорта громадянина України зразка 1994 року в зв'язку з досягненням 45-річного віку в установлений законодавством термін, тому у Кілійського РВ ГУ ДМС України в Одеській області відсутні законні підстави для вклеювання фотокартки до паспорта громадянина України зразка 1994 року в зв'язку з досягненням 45-річного віку (а.с. 13).
Приймаючи рішення про відмову у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що спірні правовідносини виникли у зв'язку з наданням відповіді відповідачем на звернення позивача з приводу вклеювання фотокартки після досягнення 45-ти річного віку, відповідач діяв у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України, в зв'язку з чим заявлені позивачем позовні вимоги не належать до задоволення.
Колегія суддів не погоджується з таким висновком суду першої інстанції з огляду на наступне.
Відповідно до ч.1 ст.13 Закону України «Про Єдиний демографічний реєстр та документи, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус» документи, оформлення яких передбачається цим Законом із застосуванням засобів Реєстру (далі - документи Реєстру), відповідно до їх функціонального призначення поділяються на: 1) документи, що посвідчують особу та підтверджують громадянство України: а) паспорт громадянина України; б) паспорт громадянина України для виїзду за кордон; в) дипломатичний паспорт України; г) службовий паспорт України; ґ) посвідчення особи моряка; д) посвідчення члена екіпажу; е) посвідчення особи на повернення в Україну; є) тимчасове посвідчення громадянина України; 2) документи, що посвідчують особу та підтверджують її спеціальний статус: а) посвідчення водія; б) посвідчення особи без громадянства для виїзду за кордон; в) посвідка на постійне проживання; г) посвідка на тимчасове проживання; ґ) картка мігранта; д) посвідчення біженця; е) проїзний документ біженця; є) посвідчення особи, яка потребує додаткового захисту; ж) проїзний документ особи, якій надано додатковий захист.
Згідно з ч.3 ст.13 Закону України «Про Єдиний демографічний реєстр та документи, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус» паспорт громадянина України, паспорт громадянина України для виїзду за кордон, дипломатичний паспорт України, службовий паспорт України, посвідчення особи моряка, посвідчення члена екіпажу, посвідчення особи без громадянства для виїзду за кордон, посвідка на постійне проживання, посвідка на тимчасове проживання, посвідчення біженця, проїзний документ біженця, посвідчення особи, яка потребує додаткового захисту, проїзний документ особи, якій надано додатковий захист, картка мігранта містять безконтактний електронний носій.
Посвідчення особи на повернення в Україну, тимчасове посвідчення громадянина України, посвідчення водія не містять безконтактного електронного носія.
Згідно ч.2 ст.14 Закону України «Про Єдиний демографічний реєстр та документи, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус» документи залежно від змісту та обсягу інформації, яка вноситься до них, виготовляються у формі книжечки або картки, крім посвідчення на повернення в Україну, що виготовляється у формі буклета.
Відповідно до ч.1 ст.21 Закону України «Про Єдиний демографічний реєстр та документи, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус» паспорт громадянина України є документом, що посвідчує особу та підтверджує громадянство України.
Постановою Верховної Ради України від 26.06.1992 року №2503-XII затверджено Положення «Про паспорт громадянина України та Положення про паспорт громадянина України для виїзду за кордон» (далі - Положення про паспорт №2503-XII).
Відповідно до п.п. 3, 5, 6, 8 Положення про паспорт №2503-XII, бланки паспортів виготовляються у вигляді паспортної книжечки або паспортної картки за єдиними зразками, що затверджуються Кабінетом Міністрів України. Терміни впровадження паспортної картки визначаються Кабінетом Міністрів України у міру створення державної автоматизованої системи обліку населення.
Паспортна книжечка являє собою зшиту в накидку нитками обрізну книжечку розміром 88 х 125 мм, що складається з обкладинки та 16 сторінок. Усі сторінки книжечки пронумеровані і на кожній з них зображено Державний герб України і перфоровано серію та номер паспорта.
Вносити до паспорта записи, не передбачені цим Положенням або законодавчими актами України, забороняється.
Термін дії паспорта, виготовленого у вигляді паспортної книжечки, не обмежується. До паспортної книжечки при досягненні громадянином 25- і 45-річного віку вклеюються нові фотокартки, що відповідають його вікові. Паспорт, в якому не вклеєно таких фотокарток при досягненні його власником зазначеного віку, вважається недійсним.
Водночас, п.1 постанови Кабінету Міністрів України від 25.03.2015 року №302 «Про затвердження зразка бланка, технічного опису та Порядку оформлення, видачі, обміну, пересилання, вилучення, повернення державі, визнання недійсним та знищення паспорта громадянина України» (надалі - Постанова №302) (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) затверджено: зразок та технічний опис бланка паспорта громадянина України з безконтактним електронним носієм згідно з додатками 1 і 2; зразок та технічний опис бланка паспорта громадянина України, що не містить безконтактного електронного носія, згідно з додатками 3 і 4; Порядок оформлення, видачі, обміну, пересилання, вилучення, повернення державі, знищення паспорта громадянина України.
Відповідно до п.6 Порядку оформлення, видачі, обміну, пересилання, вилучення, повернення державі, визнання недійсним та знищення паспорта громадянина України обмін паспорта здійснюється у разі: 1) зміни інформації, внесеної до паспорта (крім додаткової змінної інформації); 2) отримання реєстраційного номера облікової картки платника податків з Державного реєстру фізичних осіб - платників податків (РНОКПП) або повідомлення про відмову від прийняття зазначеного номера (за бажанням); 3) виявлення помилки в інформації, внесеній до паспорта; 4) закінчення строку дії паспорта; 5) непридатності паспорта для подальшого використання; 6) якщо особа досягла 25- чи 45-річного віку та не звернулася в установленому законодавством порядку не пізніше як через місяць після досягнення відповідного віку для вклеювання до паспорта зразка 1994 року нових фотокарток; 7) наявності в особи паспорта зразка 1994 року (за бажанням).
Згідно з п.21 Порядку оформлення, видачі, обміну, пересилання, вилучення, повернення державі, визнання недійсним та знищення паспорта громадянина України у разі виникнення обставин (подій), у зв'язку з якими паспорт підлягає обміну (крім закінчення строку дії паспорта), документи для його обміну подаються протягом одного місяця з дати настання таких обставин (подій).
Враховуючи вищенаведені норми, колегія суддів зазначає, що діючим законодавством передбачено дві форми паспорта громадянина України: книжечка і картка.
Судом першої інстанції встановлено, що громадянину України ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , виповнилось 45 років - ІНФОРМАЦІЯ_3, тому він повинен був звернутись до Кілійського районного відділу Головного управління Державної міграційної служби України в Одеській області з відповідною заявою про вклейку фотокартки протягом місяця, тобто в строк до 16.05.2018 року.
Разом з цим, таку заяву ОСОБА_1 подав до Кілійського районного відділу Головного управління Державної міграційної служби України в Одеській області тільки 11.01.2019 року.
У відповідності до п.п. 6 п. 6 Порядку оформлення, видачі, обміну, пересилання, вилучення, повернення державі, визнання недійсним та знищення паспорта громадянина України обмін паспорта здійснюється у разі, якщо особа досягла 25- чи 45-річного віку та не звернулася в установленому законодавством порядку не пізніше як через місяць після досягнення відповідного віку для вклеювання до паспорта зразка 1994 року нових фотокарток.
Пунктом 131 Постанови № 302 передбачено, що до безконтактного електронного носія, який міститься у паспорті, вноситься така інформація: біометричні дані, параметри особи (відцифрований образ обличчя особи, відцифрований підпис особи, відцифровані відбитки пальців рук) виключно за згодою особи.
Безконтактний електронний носій паспорта громадянина України нового зразку містить відцифровані персональні данні особи.
Колегія суддів зазначає, що відповідно до правової позиції Великої Палати Верховного Суду від 19.09.2018 року у справі №806/3265/17, оскільки законодавством не врегульовано питання щодо наслідків відмови особи від обробки її персональних даних, тобто фактично відсутня будь-яка альтернатива вибору особи, що в свою чергу обумовлює неякість закону та порушення конституційних прав такої особи.
Також в вищевказаній постанові зазначено, що реалізація державних функцій має здійснюватися без примушення людини до надання згоди на обробку персональних даних, їх обробка повинна здійснюватись, як і раніше, в межах і на підставі тих законів і нормативно-правових актів України, на підставі яких виникають правовідносини між громадянином та державою. При цьому, згадані технології не повинні бути безальтернативними і примусовими. Особи, які відмовилися від обробки їх персональних даних, повинні мати альтернативу - використання традиційних методів ідентифікації особи.
При розгляді адміністративної справи №806/3265/17 Велика Палата Верховного Суду дійшла до висновків, що:
- норми Закону України «Про Єдиний демографічний реєстр та документи, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус» на відміну від норм Положення №2503-XII (теж діючого на момент виникнення правовідносин) не тільки звужують, але фактично скасовують право громадянина на отримання паспорту у вигляді паспортної книжечки без безконтактного електронного носія персональних даних, який містить кодування його прізвища, ім'я та по-батькові та залишають тільки право на отримання паспорта громадянина України, який містить безконтактний електронний носій, що є безумовним порушенням вимог ст.22 Конституції України, яка забороняє при прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод, не відповідає вимогам якості закону (тобто втручання не було «встановлене законом») не було «необхідним у демократичному суспільстві» у тому сенсі, що воно було непропорційним цілям, які мали бути досягнуті, не покладаючи на особу особистий надмірний тягар. Зазначене допускає свавільне втручання у право на приватне життя, у контексті неможливості реалізації права на власне ім'я, що становить порушення ст.8 Конвенції;
- законодавець, приймаючи зміни до Закону №5492-VI, не дотримав вимог, за якими такі зміни повинні бути зрозумілими і виконуваними, не мати подвійного тлумачення, не звужувати права громадян у спосіб, не передбачений Конституцією України та не допускати жодної дискримінації у залежності від часу виникнення правовідносин з отриманням паспорта громадянина України.
На час звернення позивача до Відділу УДМС діяло два нормативних акта: Положення про паспорт №2503-XII і Постанова №302, відповідно до яких особи, які раніше отримали паспорт, не зобов'язані звертатися за його обміном, при досягненні відповідного віку органи УДМС проводять вклеювання фотографії, тоді як особи, які змінили прізвище, чи у яких відбулися інші зміни персональних даних, зобов'язані отримувати новий паспорт у формі ID-картки, який має обмежувальний термін 10 років (ч.3 ст.21 Закону №5492-VI), до якого вноситься більше персональних даних та який має унікальний номер запису у Реєстрі. При цьому, у жодному законі не зазначено, з якою метою встановлені такі обмеження, і чи є вони необхідними у демократичному суспільстві. Оскільки дії Відділу УДМС розглядаються як дії держави в цілому, і такі дії порушують основоположні права громадян, то вони визнаються протиправними.
З матеріалів справи вбачається, що подаючи заяву відповідачу, позивач відмовився від отримання та користування будь-якими біометричними документами. що містять інформацію для зчитування якої необхідні додаткові пристрої, а також від внесення даних про нього до Єдиного демографічного реєстру, та від зняття біометричної інформації, тобто відмовився від обробки його персональних даних.
Таким чином, викладені обставини та факти повністю узгоджуються з позицією, викладеною у постанові Великої Палати Верховного Суду 19.09.2018 року у зразковій справі № 806/3265/17.
Враховуючи наведені положення діючого законодавства, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції при ухваленні рішення припустився порушень норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи, у зв'язку з чим судове рішення підлягає скасуванню з ухваленням по справі нового рішення про задоволення позовних вимог.
Відповідно до п.4 ч.1 ст. 317 КАС України передбачено, що підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.
Керуючись ст. ст. 308, 310, 315, 317, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити.
Рішення Одеського окружного адміністративного суду від 09 квітня 2019 року - скасувати.
Ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги ОСОБА_1 - задовольнити.
Визнати протиправною відмову Кілійського районного відділу Головного управління Державної міграційної служби України в Одеській області в оформленні та видачі громадянину України ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , паспорта громадянина України зразка 1994 року у формі книжечки відповідно до Положення про паспорт громадянина України, затвердженого Постановою Верховної Ради України від 26.06.1992 року № 2503-XII.
Зобов'язати Кілійський районний відділ Головного управління Державної міграційної служби України в Одеській області оформити та видати громадянину України ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , паспорт громадянина України зразка 1994 року у формі книжечки відповідно до Положення про паспорт громадянина України, затвердженого Постановою Верховної Ради України від 26.06.1992 року № 2503-XII.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Кілійського районного відділу Головного управління Державної міграційної служби України в Одеській області на користь ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 1152,60 грн. (одна тисяча сто п'ятдесят дві гривні шістдесят копійок).
Відповідно до ст. 329 КАС України постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повний текст судового рішення складено 27.09.2019 року.
Головуюча суддя: О.А. Шевчук
Суддя: А.В. Бойко
Суддя: А.Г. Федусик