Україна
Донецький окружний адміністративний суд
про відмову у забезпеченні позову
27 вересня 2019 р. Справа №200/1507/19-а
приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов'янськ, вул. Добровольського, 1
Суддя Донецького окружного адміністративного суду Аляб'єв І.Г., розглянувши в порядку письмового провадження заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову по адміністративній справі № 200/1507/19-а за позовом ОСОБА_1 до Міністерства юстиції України, Дисциплінарної комісії приватних виконавців про визнання протиправними та скасування наказу та рішення, -
ОСОБА_1 звернувся до Донецького окружного адміністративного суду з позовною заявою до Міністерства юстиції України, Дисциплінарної комісії приватних виконавців з вимогами:
- визнати протиправним та скасувати рішення Дисциплінарної комісії приватних виконавців від 08 січня 2019 року, оформлене протоколом № 7, про задоволення подання Міністерства юстиції України та застосування до приватного виконавця виконавчого округу міста Києва ОСОБА_2 .В. дисциплінарного стягнення у вигляді припинення діяльності;
- визнати протиправним та скасувати наказ Міністерства юстиції України № 100/5 від 11 січня 2019 року про введення в дію рішення Дисциплінарної комісії приватних виконавців від 08 січня 2019 року, оформлене протоколом № 7, про задоволення подання Міністерства юстиції України та застосування до приватного виконавця виконавчого округу міста Києва ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення у вигляді припинення діяльності.
Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 23 квітня 2019 року позовні вимоги задоволено.
Постановою Першого апеляційного адміністративного суду від 18 червня 2019 року рішення Донецького окружного адміністративного суду від 23 квітня 2019 року залишено без змін.
Постановою Верховного суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 04 вересня 2019 року рішення Донецького окружного адміністративного суду від 23 квітня 2019 року та постанову Першого апеляційного адміністративного суду від 18 червня 2019 року скасовано, а справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції. Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 18 вересня 2019 року прийнято адміністративну справу № 200/1507/19-а до провадження судді Аляб'єва І.Г.
27 вересня 2019 року через відділ діловодства та документообігу суду від позивача надійшла заява про забезпечення позову шляхом зупинення дії рішення Дисциплінарної комісії приватних виконавців від 08 січня 2019 року, оформлене протоколом № 7, про задоволення подання Міністерства юстиції України та застосування до Приватного виконавця виконавчого округу міста Києва ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення у вигляді припинення діяльності, до набрання законної сили рішення по суті у даній справі; зупинення дії наказу Міністерства юстиції України № 100/5 від 11.01.2019 про введення в дію рішення Дисциплінарної комісії приватних виконавців від 08 січня 2019 року, оформлене протоколом № 7, про задоволення подання Міністерства юстиції України та застосування до Приватного виконавця виконавчого округу міста Києва ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення у вигляді припинення діяльності, до набрання законної сили рішенням по суті у даній справі.
В обґрунтування заяви про забезпечення позову, позивач посилається на те, що на період розгляду справи та до набрання законної сили судовим рішенням він позбавлений права здійснювати свою професійну діяльність та можливості отримувати дохід. Окрім того, вказує, що в нього на примусовому виконанні перебувають 26 виконавчих проваджень, у разі невжиття заходів забезпечення позову всі виконавчі документи перейдуть до тимчасового приватного виконавця, а позивач не зможе отримати винагороду за фактично виконану роботу. Вирішення справи по суті на користь ОСОБА_1 не призведе до повернення виконавчих документів, переданих тимчасовому приватному виконавцю, тому позивач буде змушений розпочати діяльність приватного виконавця фактично з самого початку.
Крім того, позивачем заявлено клопотання про призначення судового засідання для розгляду заяви про забезпечення позову з повідомленням та викликом сторін.
Приймаючи рішення про забезпечення позову, суд оцінює наявність обставин, що зумовлює винесення відповідної ухвали, з урахуванням доказів, що містяться в матеріалах справи та керуючись законом.
Статтею 154 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) передбачено, що заява про забезпечення позову розглядається судом, у провадженні якого перебуває справа або до якого має бути поданий позов, не пізніше двох днів з дня її надходження, без повідомлення учасників справи. Суд, розглядаючи заяву про забезпечення позову, може викликати особу, яка подала заяву про забезпечення позову, для надання пояснень або додаткових доказів, що підтверджують необхідність забезпечення позову. Залежно від обставин справи суд може забезпечити позов повністю або частково. Про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу. В ухвалі про забезпечення позову суд зазначає вид забезпечення позову та підстави його обрання. Суд може також зазначити порядок виконання ухвали про забезпечення позову.
Оскільки розгляд заяви про забезпечення позову з викликом особи, яка подала заяву про забезпечення позову, для надання пояснень або додаткових доказів, що підтверджують необхідність забезпечення позову є правом, а не обов'язком суду, суд вважає за можливе розглянути заяву про забезпечення позову без повідомлення учасників справи.
Відповідно до частини першої статті 150 КАС України, суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову.
Частиною другою цієї статті встановлено, що забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо: 1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або 2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.
Тобто, забезпечення позову це вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, до вирішення адміністративної справи визначених законом заходів щодо створення можливості реального виконання у майбутньому рішення суду, якщо його буде прийнято на користь позивача.
Згідно із частиною четвертою статті 150 КАС України подання позову, а також відкриття провадження в адміністративній справі не зупиняють дію оскаржуваного рішення суб'єкта владних повноважень, якщо суд не застосував відповідні заходи забезпечення позову.
Таким чином, статтею 150 КАС України визначено вичерпний перелік підстав для вжиття заходів забезпечення позову, а суд повинен, виходячи з конкретних доказів, встановити, чи існує хоча б одна з названих підстав, і оцінити, чи не може застосування заходів забезпечення позову завдати більшої шкоди, ніж та, якій можна запобігти.
В розумінні наведених норм закону, при вирішенні питання про забезпечення позову суд має надати оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням наступних критеріїв: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позовної вимоги; ймовірності ускладнення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушення у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є у часниками даного судового процесу.
Як вбачається зі змісту заяви про забезпечення позову, заявник вважає за необхідне терміново вжити заходи забезпечення позову таким чином, щоб унеможливити протягом розгляду справи виконання дисциплінарного стягнення у вигляді припинення діяльності приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Жаботинського І.В.
Разом з тим, заява ОСОБА_1 про забезпечення позову не містить посилань на конкретні обставини, що свідчать про наявність у Міністерства юстиції України, Дисциплінарної комісії приватних виконавців підстав для вчинення дій, визначених у пункті 1 частини другої статті 150 КАС України; не наведено заявником і очевидних ознак протиправності дій суб'єкта владних повноважень чи порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду.
Отже, заявником не доведено існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам заявника до ухвалення рішення по адміністративній справі, або, що захист цих прав, свобод та інтересів стане неможливим без вжиття таких заходів, або для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат.
Згідно з Рекомендацією № R (89) 8 КМ д-ч про тимчасовий судовий захист в адміністративних справах, прийнятій Комітетом Міністрів Ради Європи 13 вересня 1989 року, заходи тимчасового захисту жодним чином не можуть наперед визначати рішення, що його має прийняти суд у певній справі проти адміністративного акта.
Крім того, забезпечуючи позов шляхом зупинення дії правового акта індивідуальної дії про застосування до приватного виконавця Жаботинського І.В. дисциплінарного стягнення у вигляді припинення діяльності, суд фактично продовжує діяльність приватного виконавця. Таким чином, судом фактично ухвалюється рішення без розгляду справи по суті, що не відповідає меті застосування правового інституту забезпечення позову, та забезпечення зазначеного адміністративного позову в такий спосіб виходить за межі підстав забезпечення позову, передбачених частиною другою статті 150 КАС України.
З огляду на зазначене, суд вважає що заява позивача про забезпечення позову не підлягає задоволенню з підстав її необґрунтованості та недоведеності.
Враховуючи наведене, керуючись статтями 150, 153, 154, 241-243, 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя, -
У задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову по адміністративній справі № 200/1507/19-а за позовом ОСОБА_1 до Міністерства юстиції України, Дисциплінарної комісії приватних виконавців про визнання протиправними та скасування наказу та рішення - відмовити.
Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення, якщо інше не передбачено цим Кодексом. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення. Апеляційна скарга подається до суду апеляційної інстанції через Донецький окружний адміністративний суд.
Повний текст ухвали складено 27 вересня 2019 року.
Суддя І.Г. Аляб'єв