27 вересня 2019 року ЛуцькСправа № 140/2777/19
Волинський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого - судді Димарчук Т.М.,
розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Другого відділу державної виконавчої служби міста Луцьк Головного територіального управління юстиції у Волинській області про визнання протиправною та скасування постанови,
ОСОБА_1 звернулася з позовом до Другого відділу державної виконавчої служби міста Луцьк Головного територіального управління юстиції у Волинській області (далі - Другий ВДВС міста Луцьк ГТУЮ у Волинській області, відповідач) про визнання протиправною та скасування постанови від 23.05.2019 ВП №59183015 про відкриття виконавчого провадження.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що роботодавець 02.09.2019 вручив позивачу копію постанови про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника від 31.07.2019 ВП № 59183015.
04.09.2019 позивач звернулась до Другого ВДВС міста Луцьк ГТУЮ у Волинській області та дізналася, що відповідачем 23.05.2019 відкрите виконавче провадження №59183015 на виконання постанови адміністративної комісії при виконавчому комітеті Луцької міської ради №932 від 05.09.2017.
ОСОБА_1 вважає постанову від 23.05.2019 про відкриття виконавчого провадження протиправною, оскільки згідно з ч. 1 ст. 12 Закону України «Про виконавче провадження» виконавчі документи можуть бути пред'явлені до примусового виконання протягом трьох років, крім посвідчень комісій по трудових спорах та виконавчих документів, за якими стягувачем є держава або державний орган, які можуть бути пред'явлені до примусового виконання протягом трьох місяців.
Відповідно до ч. 4 ст. 4 Закону України «Про виконавче провадження», виконавчий документ повертається стягувачу органом державної виконавчої служби, приватним виконавцем без прийняття до виконання протягом трьох робочих днів з дня його пред'явлення, якщо пропущено встановлений законом строк пред'явлення виконавчого документа до виконання.
Постанова адміністративної комісії при виконавчому комітеті Луцької міської ради №932, яка стала підставою відкриття виконавчого провадження, винесена 05.09.2017, натомість, виконавче провадження відкрите 23.05.2019, тобто через 2 роки та 8 місяців після винесення постанови, а тому з порушенням терміну встановленого законом. Крім того, зазначає, що в порушення статті 28 Закону України «Про виконавче провадження», її не було повідомлено про примусове виконання рішення, а постанова про відкриття виконавчого провадження їй не надходила.
З наведених підстав просила позов задовольнити.
Ухвалою судді від 18.09.2019 відкрито провадження у справі. Розгляд справи ухвалено проводити за правилами розділу 2 глави 11 "Розгляд окремих категорій термінових адміністративних справ" Кодексу адміністративного судочинства України .
В судовому засіданні 24.09.2019 ОСОБА_1 підтримала позовні вимоги з мотивів та підстав зазначених у позовній заяві та просила позов задовольнити.
Представник відповідача у судовому засіданні 24.09.2019 позовних вимог не визнала, оскільки оскаржувана постанова винесена в межах повноважень, на підставі та у спосіб, передбачений Законом України "Про виконавче провадження".
Зазначила, що постанова виконавчого комітету Луцької міської ради №932 від 05.09.2017 про стягнення з ОСОБА_1 штрафу в розмірі 3400,00 грн неодноразово пред'являлась до виконання до Другого ВДВС міста Луцьк ГТУЮ у Волинській області, починаючи з 28.11.2017, однак виконавчий документ повертався стягувачу без прийняття до виконання на підставі п. 8 ч. 4 ст. 4 Закону України "Про виконавче провадження" (стягувач не надав підтвердження сплати авансового внеску).
22.05.2019 на виконання до Другого ВДВС міста Луцьк ГТУЮ у Волинській області повторно надійшла заява стягувача від про прийняття до виконання постанови №932 від 05.09.2017.
Згідно з ч.1 ст. 12 Закону України «Про виконавче провадження» виконавчі документи можуть бути пред'явлені до примусового виконання протягом трьох років, крім посвідчень комісій по трудових спорах та виконавчих документів, за якими стягувачем є держава або державний орган, які можуть бути пред'явлені до примусового виконання протягом трьох місяців. Отже, трьохрічний строк пред'явлення до примусового виконання постанови виконавчого комітету Луцької міської ради №932 від 05.09.2017 не порушений. Постанова про відкриття виконавчого провадження надсилалась позивачу рекомендованим листом з повідомленням про вручення, однак не була вручена ОСОБА_1 з причин, що не залежали від відповідача.
З наведених підстав просила відмовити у задоволенні позовних вимог.
В судове засідання, призначене на 27.09.2019 представники сторін не з'явилися, будучи належним чином повідомленими про час, дату та місце судового розгляду справи. При цьому, представник відповідача подала до суду клопотання про розгляд справи за її відсутності.
Відповідно до частини дев'ятої статті 205 КАС України якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з'явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.
Як визначено частиною четвертою статті 229 КАС України у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Відповідно до частини 3 статті 268 КАС України неприбуття у судове засідання учасника справи, повідомленого відповідно до положень цієї статті, не перешкоджає розгляду справи.
Таким чином, оскільки в судове засідання особи, які беруть участь у справі, не прибули, при цьому, представником відповідача заявлено клопотання про розгляд справи за її відсутності, а дану справу можливо розглянути і вирішити на основі наявних матеріалів, тому судовий розгляд справи здійснено в порядку письмового провадження, без фіксування адміністративного процесу технічними засобами.
Заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи та письмові докази, суд дійшов висновку, що позов не підлягає до задоволення з наступних мотивів та підстав.
Судом встановлено, що 05.09.2017 адміністративною комісією при виконавчому комітеті Луцької міської ради винесено постанову №932, якою ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення передбаченого ч. 2 ст. 156 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 1700,00 грн. На підставі ч. 2 ст. 308 КУпАІІ у разі несплати ОСОБА_1 штрафу протягом 15 днів з дня вручення постанови з метою примусового виконання цієї постанови органам державної виконавчої служби постановлено стягнути з правопорушника штраф у подвійному розмірі - 3 400,00 грн (а.с.6).
28.11.2017 постанову № 932 від 05.09.2017 про стягнення з ОСОБА_1 штрафу в розмірі 3400 грн адміністративною комісією при виконавчому комітеті Луцької міської ради скерувано до Другого ВДВС міста Луцьк ГТУЮ у Волинській області для вчинення виконавчих дій з приводу примусового виконання вказаної постанови.
Як свідчать матеріали адміністративної справи та виконавчого провадження, виконавчий документ, виданий адміністративною комісією при виконавчому комітеті Луцької міської ради, неодноразово (27.02.2018, 21.05.2018, 21.08.2018, 21.11.2018) повертався стягувачу виконавчим органом без прийняття до виконання на підставі п. 8, ч. 4, ст. 4 Закону України "Про виконавче провадження».
22.05.2019 на виконання до Другого ВДВС міста Луцьк ГТУЮ у Волинській області повторно надійшов лист адміністративної комісії при виконавчому комітеті Луцької міської ради від 13.03.2019 №3-17/490/2019 про прийняття до виконання постанови №932 від 05.09.2017 про примусове стягнення з ОСОБА_1 штрафу за порушення ч. 2 ст. 156 КУпАП у розмірі 3 400,00 грн (а.с.6).
23.05.2019 державним виконавцем Другого ВДВС міста Луцьк ГТУЮ у Волинській області Павлович В.В. винесено постанову про відкриття виконавчого провадження ВП №59183015 з примусового виконання постанови адміністративної комісії при виконавчому комітеті Луцької міської ради №932 від 05.09.2017 про стягнення з ОСОБА_1 штрафу в розмірі 3400,00 грн. на користь адміністративної комісії при виконавчому комітеті Луцької міської ради (а.с.26).
Одночасно, державним виконавцем Другого ВДВС міста Луцьк ГТУЮ у Волинській області Павлович В.В. 23.05.2019 винесено постанову ВП №59183015 про арешт майна боржника, якою накладено арешт на все рухоме та нерухоме майно, що належить боржнику (а.с.34).
Листами від 23.05.2016 №24795 та №24792 державний виконавець Другого ВДВС міста Луцьк ГТУЮ у Волинській області направила на адресу ОСОБА_1 постанову про відкриття виконавчого провадження від 23.05.2019 ВП №59183015 та постанову від 23.05.2019 ВП №59183015 про арешт майна боржника (а.с.33,35).
Лист від 23.05.2016 №24792 з постановою про відкриття виконавчого провадження від 23.05.2019 ВП №59183015 надіслано ОСОБА_1 05.06.2019 рекомендованим листом з повідомленням про вручення, що підтверджується списком відправлених рекомендованих листів, наданим 25 відділенням Укрпошти м. Луцьк. Однак, вказаний лист не був вручений ОСОБА_1 та повернувся на адресу Другого ВДВС міста Луцьк ГТУЮ у Волинській області 08.07.2019 (а.с.20-22,27).
31.07.2019 державним виконавцем Другого ВДВС міста Луцьк ГТУЮ у Волинській області Павлович В.В. винесено постанову про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника ОСОБА_1 , яку направлено роботодавцю позивача - ФОП ОСОБА_2 (а.с.30).
Не погоджуючись з постановою про відкриття виконавчого провадження від 23.05.2019 ВП №59183015, позивач звернулася до суду за захистом своїх прав та інтересів.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.
Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню, у разі невиконання їх у добровільному порядку, регламентується Законом України "Про виконавче провадження" від 02.06.2016 N 1404-VIII (далі Закон №1404-VІІІ).
Відповідно до статті 1 Закону №1404-VІІІ виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Вимоги до виконавчого документа визначено статтею 4 Закону №1404-VІІІ, відповідно до частини першої якої у виконавчому документі зазначаються:
1) назва і дата видачі документа, найменування органу, прізвище, ім'я, по батькові та посада посадової особи, яка його видала;
2) дата прийняття і номер рішення, згідно з яким видано документ;
3) повне найменування (для юридичних осіб) або прізвище, ім'я та, за наявності, по батькові (для фізичних осіб) стягувача та боржника, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або адреса місця проживання чи перебування (для фізичних осіб), дата народження боржника - фізичної особи;
4) ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань стягувача та боржника (для юридичних осіб - за наявності);
реєстраційний номер облікової картки платника податків або серія та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання в установленому порядку відмовилися від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку в паспорті) боржника (для фізичних осіб - платників податків);
5) резолютивна частина рішення, що передбачає заходи примусового виконання рішень;
6) дата набрання рішенням законної сили (крім рішень, що підлягають негайному виконанню);
7) строк пред'явлення рішення до виконання.
У виконавчому документі можуть зазначатися інші дані (якщо вони відомі суду чи іншому органу (посадовій особі), що видав виконавчий документ), які ідентифікують стягувача та боржника чи можуть сприяти примусовому виконанню рішення, зокрема місце роботи боржника - фізичної особи, місцезнаходження майна боржника, реквізити рахунків стягувача і боржника, номери їх засобів зв'язку та адреси електронної пошти.
Згідно з частиною третьою цієї ж статті виконавчий документ підписується уповноваженою посадовою особою із зазначенням її прізвища та ініціалів і скріплюється печаткою. Скріплення виконавчого документа печаткою із зображенням Державного Герба України є обов'язковим, якщо орган (посадова особа), який видав виконавчий документ, згідно із законом зобов'язаний мати таку печатку.
Підстави та строки повернення виконавчого документа стягувачу органом державної виконавчої служби визначені у частині 4 статті 4 Закону №1404-VІІІ, відповідно до якої виконавчий документ повертається стягувачу органом державної виконавчої служби, приватним виконавцем без прийняття до виконання протягом трьох робочих днів з дня його пред'явлення, якщо: 1) рішення, на підставі якого видано виконавчий документ, не набрало законної сили (крім випадків, коли рішення у встановленому законом порядку допущено до негайного виконання); 2) пропущено встановлений законом строк пред'явлення виконавчого документа до виконання; 3) боржника визнано банкрутом; 4) Національним банком України прийнято рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку-боржника; 5) юридичну особу - боржника припинено; 6) виконавчий документ не відповідає вимогам, передбаченим цією статтею, або якщо стягувач не подав заяву про примусове виконання рішення відповідно до статті 26 цього Закону; 7) виконання рішення не передбачає застосування заходів примусового виконання рішень; 8) стягувач не надав підтвердження сплати авансового внеску, якщо авансування є обов'язковим; 9) виконавчий документ не підлягає виконанню органами державної виконавчої служби, приватним виконавцем; 10) виконавчий документ пред'явлено не за місцем виконання або не за підвідомчістю.
У разі невідповідності виконавчого документа вимогам, передбаченим цією статтею, стягувач має право звернутися до суду чи іншого органу (посадової особи), що видав виконавчий документ, щодо приведення його у відповідність із зазначеними вимогами.
Відповідно до частини першої статті 12 Закону №1404-VІІІ виконавчі документи можуть бути пред'явлені до примусового виконання протягом трьох років, крім посвідчень комісій по трудових спорах та виконавчих документів, за якими стягувачем є держава або державний орган, які можуть бути пред'явлені до примусового виконання протягом трьох місяців.
Підсумовуючи вищенаведені норми чинного законодавства, суд дійшов висновку, що постанова адміністративної комісії при виконавчому комітеті Луцької міської ради №932 від 05.09.2017 про стягнення з ОСОБА_1 штрафу в розмірі 3400,00 грн є виконавчим документом, який був поданий до примусового виконання стягувачем до Другого ВДВС міста Луцьк ГТУЮ у Волинській області. При цьому, законодавством передбачено вичерпний перелік підстав, коли виконавчий документ повертається стягувачу органом державної виконавчої служби без прийняття до виконання.
Отже, державним виконавцем приймаються до виконання виконавчі документи, які набрали законної сили, відповідають вимогам, передбаченим ч.1 ст. 4 вказаного Закону та по яким не пропущено встановлений законом строк пред'явлення виконавчого документа до виконання.
Як було вищезазначено, відповідно до частин 1 та 2 статті 12 Закону України "Про виконавче провадження" виконавчі документи можуть бути пред'явлені до примусового виконання протягом трьох років, крім посвідчень комісій по трудових спорах та виконавчих документів, за якими стягувачем є держава або державний орган, які можуть бути пред'явлені до примусового виконання протягом трьох місяців.
Строки, зазначені в частині першій цієї статті, встановлюються для виконання рішення з наступного дня після набрання ним законної сили чи закінчення строку, встановленого в разі відстрочки чи розстрочки виконання рішення, а якщо рішення підлягає негайному виконанню - з наступного дня після його прийняття.
Відповідно до частини 1 стаття 26 Закону України "Про виконавче провадження" виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа, зазначеного у статті 3 цього Закону:
1) за заявою стягувача про примусове виконання рішення;
2) за заявою прокурора у разі представництва інтересів громадянина або держави в суді;
3) якщо виконавчий документ надійшов від суду у випадках, передбачених законом;
4) якщо виконавчий документ надійшов від суду на підставі ухвали про надання дозволу на примусове виконання рішення іноземного суду (суду іноземної держави, інших компетентних органів іноземної держави, до повноважень яких належить розгляд цивільних чи господарських справ, іноземних чи міжнародних арбітражів) у порядку, встановленому законом;
5) у разі якщо виконавчий документ надійшов від Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів.
Відповідно до частини 3 стаття 26 Закону України "Про виконавче провадження" у заяві про примусове виконання рішення стягувач має право зазначити відомості, що ідентифікують боржника чи можуть сприяти примусовому виконанню рішення (рахунок боржника, місце роботи чи отримання ним інших доходів, конкретне майно боржника та його місцезнаходження тощо), рахунки в банківських установах для отримання ним коштів, стягнутих з боржника, а також зазначає суму, яка частково сплачена боржником за виконавчим документом, за наявності часткової сплати.
Відповідно до частини 5 стаття 26 Закону України "Про виконавче провадження" виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження, в якій зазначає про обов'язок боржника подати декларацію про доходи та майно боржника, попереджає боржника про відповідальність за неподання такої декларації або внесення до неї завідомо неправдивих відомостей.
З матеріалів справи вбачається, що виконавчий документ, який надійшов до Другого ВДВС міста Луцьк ГТУЮ у Волинській області від адміністративної комісії при Виконавчому комітеті Луцької міської ради, відповідав усім вимогам, які пред'являються до виконавчих документів.
На момент відкриття виконавчого провадження ВП №59183015 23.05.2019 щодо примусового виконання постанови адміністративної комісії при виконавчому комітеті Луцької міської ради №932 від 05.09.2017 про стягнення з ОСОБА_1 штрафу в розмірі 3400,00 грн, по ній не минув трьохрічний строк встановлений частиною 1 статті 12 Закону України "Про виконавче провадження" протягом якого виконавчі документи можуть бути пред'явлені до примусового виконання.
При цьому, суд наголошує, що у даному випадку застосовується саме трьохрічний строк пред'явлення виконавчого документа до виконання, оскільки комісія при виконавчому комітеті Луцької міської ради не є державним органом, а стягувачем у даному випадку є орган місцевого самоврядування.
Таким чином, відповідач правомірно, керуючись частиною 5 статті 26 Закону України "Про виконавче провадження", наступного робочого дня з дня після надходження до нього виконавчого документу винесла постанову про відкриття виконавчого провадження з примусового виконання постанови адміністративної комісії при виконавчому комітеті Луцької міської ради №932 від 05.09.2017.
Відповідно до статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідач.
На переконання суду, відповідач, як суб'єкт владних повноважень, належними та допустимими доказами довів правомірність винесення постанови від 23.05.2019 ВП №59183015 про відкриття виконавчого провадження, а тому позовні вимоги до задоволення не підлягають.
Керуючись статтями 229, 243-246, 287 КАС України, суд
У задоволенні позову ОСОБА_1 до Другого відділу державної виконавчої служби міста Луцьк Головного територіального управління юстиції у Волинській області про визнання протиправною та скасування постанови державного виконавця від 23.05.2019 ВП №59183015 про відкриття виконавчого провадження, відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, встановленого статтею 287 КАС України, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Волинський окружний адміністративний суд. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його складення.
Головуючий-суддя Т.М. Димарчук