Рішення від 19.09.2019 по справі 560/1703/19

Справа № 560/1703/19

РІШЕННЯ

іменем України

19 вересня 2019 рокум. Хмельницький

Хмельницький окружний адміністративний суд в особі головуючого-судді Салюка П.І.

за участю:секретаря судового засідання Страхарської М.В., представника позивача Березюка О.Б., представників відповідачів Гойди Т.С. та Пятковського А.М.

розглянувши адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрохім Поділля" до Управління державної казначейської служби України у м. Хмельницькому Хмельницької області , Головного управління ДФС у Хмельницькій області про стягнення заборгованості та пені,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Агрохім Поділля" звернулося до суду з адміністративним позовом до Управління державної казначейської служби України у м. Хмельницькому Хмельницької області, Головного управління ДФС у Хмельницькій області, в якому просить суд:

стягнути з Державного бюджету України на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Агрохім Поділля" суму бюджетної заборгованості з відшкодування податку на додану вартість за вересень 2015 року в розмірі 120523 (сто двадцять тисяч п'ятсот двадцять три) грн.

стягнути з Державного бюджету України на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Агрохім Поділля" пеню, нараховану на суму бюджетної заборгованості з відшкодування податку на додану вартість за вересень 2015 року за період з 01 вересня 2018 року по 31 травня 2019 року в сумі 19803 (дев'ятнадцять тисяч вісімсот три) грн. 41 коп.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що на підставі рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 05 листопада 2018 року по справі №2240/2939/18, позивач звертався до ГУ ДФС в Хмельницькій області із заявою про внесення до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування даних щодо узгодженої суми бюджетного відшкодування платника, до якої також додав судові рішення по справах №822/42/16 (ухвала Вінницького апеляційного адміністративного суду від 27 вересня 2016 року), №822/2561/16 від 23 січня 2017 року для внесення до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування даних щодо узгодженої суми бюджетного відшкодування платника по податковій декларації з податку на додану вартість від 15 жовтня 2015 року №9212353944 із заявленою до бюджетного відшкодування на рахунок платника у банку сумою 120523 грн.

Однак, як зазначено у позові, ГУ ДФС в Хмельницькій області не вчинило дій щодо внесення до Реєстру заяви про повернення суми бюджетного відшкодування даних щодо узгодженої суми бюджетного відшкодування ТОВ "Агрохім Поділля" податковій декларації від 15 жовтня 2015 року №9212353944.

Отже, на думку позивача ГУ ДФС у Хмельницькій області повинно було відобразити в Реєстрі заяв про повернення суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість узгодженої суми бюджетного відшкодування платника податку.

Крім цього, позивач вказує, що рішенням Хмельницького окружного адміністративного суду від 05 листопада 2018 року по справі №2240/2939/18 стягнуто з Державного бюджету України на користь ТОВ "Агрохім Поділля" пеню, нараховану на суму бюджетної заборгованості з відшкодування податку на додану вартість за вересень 2015 року в сумі 40632,40 грн. за період з 27 вересня 2016 року по 31 серпня 2018 року.

В той же час, позивач зазначає, що оскільки сума бюджетного відшкодування з ПДВ залишається невідшкодованою, тому ТОВ "Агрохім Поділля" має право на подальше нарахування пені в порядку, визначеному п.200.23 ст.200 ПК України.

Отже, внаслідок затримки у виплаті бюджетного відшкодування за вересень 2015 року в розмірі 120523,00 грн., а саме з 01 вересня 2018 року по 31 травня 2019 року, позивач вказує, що має право на стягнення пені в порядку п.200.23 ст.200 ПК України на рівні 120% облікової ставки НБУ в розмірі 19803,41 грн.

Позивач зазначає, що на сьогоднішній день грошові кошти, що підлягають бюджетному відшкодуванню за вересень 2015 року в розмірі 120523 грн., ТОВ "Агрохім Поділля" так і не надходили, тому позивач вважає, що заборгованість бюджету із відшкодування ПДВ в сумі 120523,00 грн. та пені, нарахованої на суму заборгованості, в сумі 19803,41 грн. за період з 01 вересня 2018 року по 31 травня 2019 року піддягає стягненню на користь TOB "Агрохім Поділля" з Державного бюджету України через Управління Державної казначейської служби України у м. Хмельницькому Хмельницької області, у зв'язку із чим TOB "Агрохім Поділля" звернулося до суду з даним позовом.

Ухвалою Хмельницького окружного адміністративного суду від 24 червня 2019 року відкрито провадження та призначено справу до судового розгляду за правилами загального позовного провадження.

04 липня 2019 року представником Управління державної казначейської служби України у м. Хмельницькому Хмельницької області подано до суду відзив на позовну заяву, в якому зазначено, що органи Державної казначейської служби України (у тому числі і Управління Казначейства) не наділені повноваженнями щодо контролю за повнотою і правильністю нарахування податків і зборів, обов'язкових платежів, своєчасністю їх сплати, нарахуванням пені за несвоєчасну сплату податків, тощо.

Представник відповідача вказує, що Державна казначейська служба України відповідно до постанови Кабінету Міністрів України № 845 від 03 серпня 2011 року "Про затвердження Порядку виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або бюджетних установ” (надалі - Порядок) лише виконує рішення суду про стягнення коштів з Державного бюджету України, а не відповідає за зобов'язаннями Держави або державних органів.

Жодним законодавчим актом, нормативно-правовим актом не передбачено покладення відповідальності на органи Державної казначейської служби України за дії інших юридичних осіб та Держави України в цілому.

На переконання представника відповідача, Управління Державної казначейської служби України у м. Хмельницькому Хмельницької області не вчинило жодних протиправних дій, які б могли призвести до порушення прав та інтересів позивача, тому просить відмовити позивачу в задоволенні адміністративного позову в повному обсязі.

Протокольною ухвалою проголошеною у судовому засіданні 30 липня 2019 року суд ухвалив залучити до участі у справі у якості другого відповідача Головне управління ДФС у Хмельницькій області.

02 серпня 2019 року представником Головного управління ДФС у Хмельницькій області подано до суду відзив на позовну заяву в якому зазначає, що стосовно тимчасового реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування, в якому підлягають відображенню суми бюджетного відшкодування TOB "Агрохім Поділля" за даними ІКП платника за вересень 2015 року в розмірі 120523 грн., то пунктом 56 підрозділу 2 розділу XX "Перехідні положення" Кодексу визначено, що до 01 лютого 2017 року центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику, формує у хронологічному порядку надходження заяв про повернення суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість, поданих до 1 лютого 2016 року, за якими станом на 1 січня 2017 року суми податку на додану вартість не відшкодовані з бюджету. Формування, ведення та офіційне публікування тимчасового реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування, зазначеного у цьому пункті, здійснюється у порядку, визначеному статтею 200 Кодексу.

Як зазначає представник відповідача, на сьогодні жодним нормативно-правовим актом не передбачено механізму відшкодування сум ПДВ, включених до Тимчасового реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування, та структуру такого реєстру.

Кабінетом Міністрів України схвалено зміни до Податкового кодексу України, які врегульовують порядок відшкодування сум податку на додану вартість за заявами, поданими до 1 лютого 2016 року, та по яким суми ПДВ станом на 1 січня 2017 року не були відшкодовані.

Крім цього, представник відповідача вказує на те, що з метою внесення до Тимчасового реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування, поданих до 1 лютого 2016 року, за якими станом на 1 січня 2017 року суми податку на додану вартість не відшкодовані з бюджету, в тому числі заяви про повернення суми бюджетного відшкодування ТОВ "Агрохім Поділля" за вересень 2015 року, ГУ ДФС у Хмельницькій області неоноразово направлено до ДФС України відпоідні листи.

З врахуванням зазначеного вище, на переконання представника відповідача, нарахування пені по бюджетній заборгованості з ПДВ по вказаних у позові звітних (податкових) періодах є безпідставним і неправомірним, в тому числі у зв'язку із відсутністю механізму відшкодування сум ПДВ, включених до Тимчасового реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування, та структуру такого реєстру та вжиттям ГУ ДФС в області заходів в межах наданих повноважень щодо забезпечення такого бюджетного відшкодування, за таких обставин ГУ ДФС у Хмельницькій області просить у задоволенні позову ТОВ "Агрохім Поділля" - відмовити.

Протокольною ухвалою проголошеною у судовому засіданні 10 вересня 2019 року, суд закрив підготовче провадження та призначив справу до розгляду по суті.

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав повністю та просив суд позов задоволити з підстав викладених у позовній заяві.

Представники відповідачів заперечували проти задоволення заявлених позовних вимог, вказували на правомірність дій відповідачів та просили відмовити у задоволенні позову з підстав викладених у відзивах на позовну заяву.

Заслухавши пояснення представника позивача, заперечення представників відповідачів, повно та всебічно дослідивши матеріали справи у їх сукупності, суд встановив наступне.

Суд встановив, що постановою Хмельницького окружного адміністративного суду від 17 лютого 2016 року по справі №822/42/16, яка набрала законної сили згідно з ухвалою Вінницького апеляційного адміністративного суду від 27 вересня 2016 року встановлено, що в жовтні 2015 року ТОВ "Агрохім Поділля" подало до ДПІ у м. Хмельницькому податкову декларацію з податку на додану вартість за вересень 2015 року, в якій задекларувало суму ПДВ, що підлягає бюджетному відшкодуванню в розмірі 404780 грн., 30 грудня 2015 року на рахунок ТОВ "Агрохім Поділля" надійшла частина заявленого бюджетного відшкодування за вересень 2015 року в розмірі 284257 грн.

В подальшому працівниками Державної податкової інспекції у м. Хмельницькому Головного управління ДФС у Хмельницькій області було проведено документальну позапланову виїзну перевірку правомірності нарахування ТОВ "Агрохім Поділля" бюджетного відшкодування ПДВ на рахунок платника податку у банку за вересень 2015 року, про що складено акт №4326/15-2/37016964 від 04 грудня 2015 року.

У вказаному акті перевірки було встановлено, зокрема, порушення п. 188.1 ст. 188, п. 196.1 ст. 196, п.п. 14.1.90 п. 14.1 ст.14, абз. а) п. 198.5 ст. 198, п. 189.1 ст. 189, п.200.1, н.200.2, абз. "б" п.200.4 ст.200 ПК України та п. 5 розділу IX Порядку заповнення та подання звітності з ПДВ, затвердженого наказом МФУ №966 від 23 вересня 2014 року, в результаті чого ТОВ "Агрохім Поділля" завищено суму бюджетного відшкодування ПДВ у вересні 2015 року на 120523 грн.

На підставі акту перевірки Державною податковою інспекцією у м. Хмельницькому Головного управління ДФС у Хмельницькій області було прийнято податкове повідомлення - рішення від 04 січня 2016 року за №0000041501, яким позивачу зменшено суму бюджетного відшкодування з ПДВ в розмірі 120523 грн. та застосовано штрафні (фінансові) санкції в розмірі 30131 грн.

Вищевказаним судовим рішенням по справі №822/42/16 визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення - рішення Державної податкової інспекції у м. Хмельницькому Головного управління ДФС у Хмельницькій області від 04 січня 2016 року за №0000041501.

Постановою Хмельницького окружного адміністративного суду від 23 січня 2017 року по справі №822/2561/16, залишеною без змін ухвалою Вінницького апеляційного адміністративного суду від 30 травня 2017 року, визнано протиправною бездіяльність Державної податкової інспекції у м. Хмельницькому Головного управління ДФС у Хмельницькій області, яка полягає у ненаправлені до органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, висновку із зазначенням суми в розмірі 120523 грн., що підлягає бюджетному відшкодуванню ТОВ "Агрохім Поділля" та зобов'язано Державну податкову інспекцію у м. Хмельницькому Головного управління ДФС у Хмельницькій області підготувати та подати до органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, висновок із зазначенням суми в розмірі 120523 грн., що підлягає бюджетному відшкодуванню товариству з обмеженою відповідальністю "Агрохім Поділля".

Відповідно до зазначеної постанови, суд встановив, що право на отримання бюджетного відшкодування з ПДВ в розмірі 120523 грн. у ТОВ "Агрохім Поділля" виникло з набранням 27 вересня 2016 року законної сили ухвали Вінницького апеляційного адміністративного суду від 27 вересня 2016 року по справі №822/42/16.

Таким чином, у даній адміністративній справі існують встановлені обставини, які стосуються предмету цього судового розгляду і не потребують доказуванню у цій справі, з підстав передбачених ч. 4 ст. 78 КАС України.

Як встановлено з рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 05 листопада 2019 року по справі №2240/2939/18, позивач звертався до ГУ ДФС в Хмельницькій області із заявою про внесення до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування даних щодо узгодженої суми бюджетного відшкодування платника, для внесення до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування даних щодо узгодженої суми бюджетного відшкодування платника по податковій декларації з податку на додану вартість від 15 жовтня 2015 року №9212353944 із заявленою до бюджетного відшкодування на рахунок платника у банку сумою 120523 грн.

Однак, ГУ ДФС в Хмельницькій області не вчинило дій щодо внесення до Реєстру заяви про повернення суми бюджетного відшкодування даних щодо узгодженої суми бюджетного відшкодування ТОВ "Агрохім Поділля" податковій декларації від 15 жовтня 2015 року №9212353944, що зумовило звернення до суду з даним адміністративним позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.

Згідно пп.14.1.18 п.14.1 ст.14 ПК України (в редакції чинній на час подання податкової декларації) бюджетне відшкодування - це відшкодування від'ємного значення податку на додану вартість на підставі підтвердження правомірності сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість за результатами перевірки платника, у тому числі автоматичне бюджетне відшкодування у порядку та за критеріями, визначеними у розділі V цього Кодексу.

Відповідно до п. 200.7 ст. 200 ПК України, платник податку, який має право на отримання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення суми бюджетного відшкодування, подає відповідному контролюючому органу податкову декларацію та заяву про повернення суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації.

У п. 200.10 ст. 200 ПК України встановлено, що протягом 30 календарних днів, які настають за граничним терміном отримання податкової декларації, контролюючий орган проводить камеральну перевірку заявлених у ній даних.

Згідно п. 200.12 ст. 200 ПК України, контролюючий орган зобов'язаний у п'ятиденний строк після закінчення перевірки подати органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, висновок із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню з бюджету.

Відповідно до п. 200.13 ст. 200 ПК України, на підставі отриманого висновку відповідного контролюючого органу орган, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, видає платнику податку зазначену в ньому суму бюджетного відшкодування шляхом перерахування коштів з бюджетного рахунка на поточний банківський рахунок платника податку в обслуговуючому банку протягом п'яти операційних днів після отримання висновку контролюючого органу.

У разі виконання платником податку, який має право на отримання бюджетного відшкодування, передбачених п. 200.7 ст. 200 ПК вимог, та підтвердження достовірності нарахування такого відшкодування органом державної податкової служби за результатами проведення камеральної чи документальної позапланової виїзної перевірки, цей орган зобов'язаний у п'ятиденний строк після закінчення перевірки подати органу Державного казначейства України висновок із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню з бюджету.

Відповідно до п. 200.14 ст. 200 ПК України якщо за результатами камеральної або документальної позапланової виїзної перевірки контролюючий орган виявляє невідповідність суми бюджетного відшкодування сумі, заявленій у податковій декларації, то такий орган: а) у разі заниження заявленої платником податку суми бюджетного відшкодування щодо суми, визначеної контролюючим органом за результатами перевірок, надсилає платнику податку податкове повідомлення, в якому зазначаються сума такого заниження та підстави для її вирахування. У цьому випадку вважається, що платник податку добровільно відмовляється від отримання такої суми заниження як бюджетного відшкодування у звітному (податковому) періоді, та зараховує таку суму заниження до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду; б) у разі перевищення заявленої платником податку суми бюджетного відшкодування над сумою, визначеною контролюючим органом за результатами перевірок, надсилає платнику податку податкове повідомлення, в якому зазначаються сума такого перевищення та підстави для її вирахування; в) у разі з'ясування за результатами проведення перевірок факту, за яким платник податку не має права на отримання бюджетного відшкодування, надсилає платнику податку податкове повідомлення, в якому зазначаються підстави відмови в наданні бюджетного відшкодування.

Згідно з п. 200.15 ст. 200 ПК України, після закінчення процедури адміністративного або судового оскарження контролюючий орган протягом п'яти робочих днів, що настали за днем отримання відповідного рішення, зобов'язаний подати органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, висновок із зазначенням суми податку, що підлягає відшкодуванню з бюджету.

Пунктом 200.23 ст. 200 ПК України суми податку, не відшкодовані платникам протягом визначеного цією статтею строку, вважаються заборгованістю бюджету з відшкодування податку на додану вартість. На суму такої заборгованості нараховується пеня на рівні 120 відсотків облікової ставки Національного банку України, встановленої на момент виникнення пені, протягом строку її дії, включаючи день погашення.

Зазначена норма Кодексу гарантує право платника податків на отримання матеріальної компенсації у зв'язку з невчасним проведенням бюджетного відшкодування суб'єктами владних повноважень, заявленого відповідно до закону.

Аналізуючи вказані норми законодавства, можна дійти висновку, що на час виникнення спірних правовідносин нормами ПК України був закріплений обов'язок контролюючого органу щодо подання висновку із зазначенням суми бюджетного відшкодування.

Законом України "Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо покращення інвестиційного клімату в Україні" № 1797-VIII (набрав чинності з 1 січня 2017 року) змінений порядок здійснення бюджетного відшкодування, який не передбачає надання контролюючим органом висновку про відшкодування та його направлення до органу державного казначейства, оскільки таке відшкодування здійснюється в автоматичному порядку на підставі інформації, відображеної в Реєстрі заяв про повернення суми бюджетного відшкодування.

Однак, на переконання суду, зміна порядку здійснення бюджетного відшкодування не звільняє контролюючий орган від виконання свого обов'язку щодо повернення узгодженої суми податку на додану вартість позивачу у передбачений законодавством спосіб.

Згідно пп. 200.7.1 п. 200.7 ст. 200 ПК України, формування Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування здійснюється на підставі баз даних центрального органу виконавчої влади, що реалізує податкову і митну політику, та центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів.

Відповідно до п.п. 200.7.2 п. 200.7 ст. 200 ПК України, заяви про повернення сум бюджетного відшкодування автоматично вносяться до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування протягом операційного дня їх отримання у хронологічному порядку їх надходження.

Пунктами 52 та 56 підрозділу 2 Розділу XX "Перехідні положення" Податкового кодексу України (з врахуванням доповнень внесених Законом №1797), визначено, що до 10 січня 2017 року центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику, зобов'язаний на підставі реєстрів заяв про повернення суми бюджетного відшкодування платникам податку, які відповідають та які не відповідають критеріям, визначеним пунктом 200.19 статті 200 цього Кодексу, в редакції, що діяла до 1 січня 2017 року, сформувати єдиний Реєстр заяв про повернення суми бюджетного відшкодування у хронологічному порядку їх надходження.

До 1 лютого 2017 року центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику, формує у хронологічному порядку надходження заяв про повернення суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість Тимчасовий реєстр заяв про повернення суми бюджетного відшкодування, поданих до 1 лютого 2016, за якими станом на 1 січня 2017 року суми податку на додану вартість не відшкодовані з бюджету.

Формування, ведення та офіційне публікування Тимчасового реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування, зазначеного у цьому пункті, здійснюються у порядку, визначеному статтею 200 цього Кодексу.

Постановою Кабінету Міністрів України від 25 січня 2017 року №26 був затверджений Порядок ведення Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість (далі - Порядок №26), який, згідно з пунктом 3 Постанови, набирає чинності з 1 квітня 2017 року.

При цьому, Постановою встановлено, що до набрання чинності Порядком бюджетне відшкодування сум податку на додану вартість за заявами, включеними до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість, сформованого згідно з пунктом 52 підрозділу 2 розділу XX "Перехідні положення" Податкового кодексу України, здійснюється у порядку, що діяв до 1 січня 2017 року.

Відповідно до пункту 4 Порядку №26 орган ДФС вносить до Реєстру, зокрема, такі дані:

- дату подання заяви про повернення суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість (далі - заява) на рахунок платника податку у банку, поданої у складі податкової декларації з податку на додану вартість (далі - податкова декларація) або уточнюючого розрахунку з податку на додану вартість (далі - уточнюючий розрахунок) (в разі їх подання);

- суму податку, заявленого до бюджетного відшкодування, зазначену в кожній заяві, поданій у складі податкової декларації або уточнюючого розрахунку (в разі їх подання), у тому числі окремо, яка підлягає перерахуванню на рахунок платника податку у банку та/або в рахунок сплати грошових зобов'язань, та/або погашення податкового боргу такого платника податку з інших платежів, що сплачуються до державного бюджету;

- дату початку та закінчення проведення перевірки даних податкової декларації або уточнюючого розрахунку (в разі їх подання), в складі яких подана заява, з обов'язковою відміткою щодо виду перевірки (камеральна, документальна);

- суму податку, заявленого до бюджетного відшкодування, та дату поданої до органу ДФС заяви у разі виникнення у платника податку необхідності змінити напрям узгодженого бюджетного відшкодування;

- дату складення та вручення платнику податку акта перевірки;

- суму узгодженого органом ДФС бюджетного відшкодування за кожною заявою та дату її узгодження.

Згідно з пунктом 6 Порядку №26 інформація про узгодженість бюджетного відшкодування та його суму відображається в Реєстрі органом ДФС на наступний робочий день після виникнення такого випадку.

Пунктом 12 Порядку №26 передбачено, що узгоджена сума бюджетного відшкодування стає доступною органу Казначейства для виконання на наступний операційний день за днем її відображення в Реєстрі та перераховується органом Казначейства у строки, передбачені пунктом 200.13 статті 200 Податкового кодексу України, на поточний банківський рахунок платника податку в обслуговуючому банку та/або на бюджетні рахунки для перерахування у рахунок сплати грошових зобов'язань або погашення податкового боргу такого платника податку з інших платежів, що сплачуються до державного бюджету.

При цьому органу Казначейства стають доступними для виконання узгоджені суми бюджетного відшкодування, зазначені в Реєстрі, які підлягають поверненню.

Згідно з п. 200.13 ст. 200 ПК України на підставі даних Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування орган, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, після дня набуття статусу узгодженої суми бюджетного відшкодування перераховує таку суму з бюджетного рахунка на поточний банківський рахунок платника податку в обслуговуючому банку та/або на бюджетні рахунки для перерахування у рахунок сплати грошових зобов'язань або погашення податкового боргу такого платника податку з інших платежів, що сплачуються до державного бюджету, протягом п'яти операційних днів.

У зв'язку з набранням чинності Порядку №26, з 01 квітня 2017 втратив чинність Порядок ведення реєстрів заяв про повернення суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 22 лютого 2016 року №68, який передбачав, що реєстри формуються ДФС за даними: прийнятих територіальними органами ДФС податкових декларацій з податку на додану вартість (далі - податкові декларації) або уточнюючих розрахунків з податку на додану вартість (далі - уточнюючі розрахунки), передбачених абзацом четвертим пункту 50.1 статті 50 Кодексу, та заяв, поданих у складі податкових декларацій або уточнюючих розрахунків; податкової інформації, зібраної та отриманої органами доходів і зборів, відповідно до глави 7 Кодексу.

Пунктом 10 Порядку №68 передбачено, що друга частина реєстрів містить інформацію, зокрема, про: зазначену у заяві суму податку, заявлену до бюджетного відшкодування на рахунок платника податку в банку; дату узгодження територіальним органом ДФС зазначеної у заяві суми податку, що підлягає бюджетному відшкодуванню.

Таким чином, Реєстри заяв про повернення суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість, які діяли як до 01 квітня 2017 року, так і після цієї дати, передбачають його інформаційне наповнення, зокрема, внесення інформації про узгоджену суму бюджетного відшкодування, яка підлягає перерахуванню платнику податків, саме контролюючими органами.

З наведених положень слідує, що у разі внесення заяви про бюджетне відшкодування до Реєстру відповідно до Порядку №68, який діяв до 01 квітня 2017 року, відповідна інформація мала бути включена у сформований до 10 січня 2017 року єдиний Реєстр заяв про повернення суми бюджетного відшкодування та у Тимчасовий реєстр заяв про повернення суми бюджетного відшкодування, поданих до 1 лютого 2016 року, за якими станом на 1 січня 2017 року суми податку на додану вартість не відшкодовані з бюджету.

Бюджетне відшкодування за такими заявами до 01 квітня 2017 мало здійснюватися у раніше визначеному порядку, тобто зі складанням контролюючим органом відповідного висновку та його наданням територіальному органу Державної казначейської служби України.

З 01 квітня 2017 року передумовою для отримання платником податків належної йому суми бюджетного відшкодування є відображення органом ДФС в Реєстрі інформації про її узгодження.

Отже, до 01 квітня 2017 року податковий орган мав скласти та подати до територіального органу Державної казначейської служби висновок із зазначенням суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість.

У свою чергу, після 01 квітня 2017 року - дати набрання чинності Порядком №26, ГУ ДФС у Хмельницькій області мало внести до Реєстру дані щодо узгодженої суми бюджетного відшкодування платника податку, для забезпечення доступу органу Казначейства для виконання.

Проте, вказані дії контролюючим органом всупереч вимог законодавства вчинені не були, що призвело до неотримання позивачем належного бюджетного відшкодування у визначений законом строк.

Крім цього, у судовому засіданні суд ставив питання обом відповідачам стосовно того, чи було на момент розгляду справи, контролюючим органом складено відповідний висновок із зазначенням cуми бюджетного відшкодування податку на додану вартість та надано територіальному органу Державної казначейської служби України для виконання, однак представники відповідачів не надали суду чіткої відповіді на поставлене питання, лише зазначивши про те, що такою інформацією не володіють.

Згідно п.п.16 п.4 Положення про головне управління ДФС у Хмельницькій області, затвердженого наказом ДФС 27 березня 2017 року №202, ГУ ДФС відповідно до покладених на нього завдань, здійснює у межах повноважень, передбачених законом, формування та ведення Державного реєстру фізичних осіб - платників податків, Єдиного банку даних про платників податків - юридичних осіб, Реєстру отримувачів бюджетної дотації для розвитку сільськогосподарських товаровиробників та стимулювання виробництва сільськогосподарської продукції відповідно до Закону України "Про державну підтримку сільського господарства України", реєстрів, банків та баз даних, ведення яких покладено законодавством на контролюючі органи, а також забезпечує ведення реєстру страхувальників єдиного внеску.

Відповідно до п. 1 розд. 2 Порядку взаємодії органів Державної фіскальної служби України та органів Державної казначейської служби України у процесі судового розгляду та виконання рішень суду про бюджетне відшкодування податку на додану вартість та/або пені, нарахованої на заборгованість державного бюджету з відшкодування такого податку, або стягнення митних платежів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України №343 від 09 березня 2016 року і зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 01 квітня 2016 року за №496/28626, для забезпечення повного з'ясування обставин, що мають значення в процесі судового розгляду позовних заяв про бюджетне відшкодування ПДВ, пені або стягнення митних платежів, відповідачами у таких справах є орган ДФС, на обліку якого перебуває платник або який здійснював митне оформлення, та орган Казначейства за місцем знаходження відповідного органу ДФС.

Таким чином, суд прийшов до висновку, що сума бюджетного відшкодування з ПДВ залишається невідшкодованою позивачу у визначені ПК України строки, тому він має право на подальше нарахування пені в порядку, визначеному п.200.23 ст.200 ПК України.

Відповідно до ч.2 ст.6 КАС України суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

Згідно з частиною 1 ст. 17 Закону України „Про виконання рішення та застосування практики Європейського Суду з прав людини" суди України застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основних свобод та протоколи до неї і практику Європейського суду, як джерела права.

При вирішення даної справи, суд враховує рішення Європейського суду у справі "ІНТЕРСПЛАВ проти УКРАЇНИ" від 09 січня 2007 року, відповідно до якого суд вказує, що втручання у право власності заявника повинно бути пропорційним. Постійні затримки відшкодування і компенсації у поєднанні із відсутністю ефективних засобів запобігання або припинення такої адміністративної практики, так само як і стан невизначеності щодо часу повернення коштів заявника, порушує "справедливий баланс" між вимогами публічного інтересу та захистом права на мирне володіння майном.

За правовою позицією Європейського Суду з прав людини, викладеною у рішенні по справі "Суханов та Ільченко проти України" від 26 вересня 2014 року, за певних обставин "законне сподівання" на отримання "активу" також може захищатися статтею 1 Першого протоколу. Так, якщо суть вимоги особи пов'язана з майновим правом, особа, якій воно надане, може вважатися такою, що має "законне сподівання", якщо для такого права у національному законодавстві існує достатнє підґрунтя.

Принцип верховенства права у рішеннях ЄСПЛ щодо України стосується вимог "якості" закону та юридичної визначеності. У рішенні по справі Yvonne van Duyn v Home Office, Європейський Суд з прав людини вказує, що принцип юридичної визначеності означає, що зацікавлені особи повинні мати змогу покладатися на зобов'язання, взяті державою. При цьому, якщо держава чи будь-який її орган схвалили певну концепцію, така держава чи орган вважатимуться такими, що діють протиправно, якщо вони відступлять від такої політики чи поведінки, оскільки схвалення такої політики чи поведінки дало підстави для виникнення обґрунтованих сподівань у осіб (юридичних чи фізичних) стосовно додержання державою чи органом публічної влади такої політики чи поведінки.

Принцип верховенства права вимагає дотримання вимог "якості" закону, яким передбачається втручання у права особи та в основоположні свободи. Так, у рішенні від 10 грудня 2009 року у справі "Михайлюк та Петров проти України" (Mikhaylyuk and Petrov v. Ukraine, заява № 11932/02) зазначено: Суд нагадує, що вираз "згідно із законом" насамперед вимагає, щоб оскаржуване втручання мало певну підставу в національному законодавстві; він також стосується якості відповідного законодавства і вимагає, щоб воно було доступне відповідній особі, яка, крім того, повинна передбачати його наслідки для себе, а також це законодавство повинно відповідати принципу верховенства права (див., серед багатьох інших, рішення у справі "Полторацький проти України".

У Рішенні ЄСПЛ у справі "Салов проти України" наголошується, що та чи інша норма не може вважатися "законом", якщо її не сформульовано з достатньою чіткістю, щоб громадянин міг регулювати свою поведінку: він повинен мати можливість передбачити наслідки, до яких може призвести певна дія.

Тобто платники податків, заяви яких про надання їм бюджетного відшкодування внесені до Тимчасового реєстру заяв про бюджетне відшкодування мають чітко розуміти за яких умов вони можуть отримати таке відшкодування, яке гарантоване ст. 200 ПКУ.

З огляду на вказані обставин справи та положення законодавства, суд приходить до висновку, що відсутність достатньої чіткості у національному законодавстві на предмет умов за яких платник вправі отримати бюджетне відшкодування порушує принцип верховенства права стосовно "якості" закону та юридичної визначеності.

Водночас, зазначене порушує "справедливий баланс" між вимогами публічного інтересу та захистом права позивача на мирне володіння майном, що є підставою для вжиття заходів стосовно повного та належного юридичного захисту прав позивача на належне володіння майном на яке він має право в силу вимог національного законодавства та обумовлених вище рішень суду винесених у справах за позовом даного платника.

Крім цього, суд враховує, що право на отримання бюджетного відшкодування з ПДВ в розмірі 120523 грн. у ТОВ "Агрохім Поділля" виникло з набранням 27 вересня 2016 року законної сили ухвалою Вінницького апеляційного адміністративного суду від 27 вересня 2016 року по справі №822/42/16.

В адміністративних справах №822/42/16, №822/2561/16, рішення в яких набрали законної сили, встановлені обставини, які стосуються предмету цього судового розгляду

Відповідно до ч. 4 ст. 78 Кодексу адміністративного судочинства України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Таким чином, сума бюджетного відшкодування з ПДВ залишається невідшкодованою позивачу у визначені ПК України строки, тому він має право на подальше нарахування пені в порядку, визначеному п.200.23 ст.200 ПК України.

Отже, внаслідок затримки у виплаті позивачу бюджетного відшкодування за вересень 2015 року в розмірі 120523,00 грн., а саме за період з 01 вересня 2018 року по 31 травня 2019 року, у позивача виникло право на стягнення пені в порядку п.200.23 ст.200 ПК України на рівні 120% облікової ставки НБУ в розмірі 19803,41 грн.

Водночас, суд звертає увагу на те, що рішенням у справі №822/2561/16 було визнано право позивача на бюджетне відшкодування та зобов'язано податковий орган підготувати та подати до органу казначейства висновок із зазначенням суми в розмірі 120523 грн., що підлягає бюджетному відшкодуванню ТОВ "Агрохім Поділля", однак, як встановлено у ході судового розгляду, жодних дій щодо відшкодування позивачу вказаних коштів вчинено не було.

З огляду на зазначене, суд приходить до висновку, що для належного захисту прав позивача та з метою попередження в подальшому порушення таких прав з боку податкового органу суму бюджетної заборгованості з відшкодування податку на додану вартість за вересень 2015 року в розмірі 120523 слід стягнути з Державного бюджету України на користь ТОВ "Агрохім Поділля"

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з частиною першою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

При цьому, відповідач доказів на спростування вищенаведених обставин, всупереч вимогам ч. 2 ст. 77 КАС України, суду не надав.

Враховуючи зазначене, оцінюючи у сукупності встановлені обставини та перевіривши наявні в матеріалах справи докази, суд дійшов висновку, що оскільки грошові кошти, що підлягають бюджетному відшкодуванню за вересень 2015 року в розмірі 120523 грн., ТОВ "Агрохім Поділля" не надходили у зв'язку із чим позивач має право на стягнення вказаних коштів, а також пені нарахованої в порядку п.200.23 ст.200 ПК України в розмірі 19803,41 грн., а тому на переконання суду наявні всі підстави для задоволення позовних вимог ТОВ "Агрохім Поділля".

У зв'язку із задоволенням позовних вимог ТОВ "Агрохім Поділля", з врахуванням положень ст. 139 КАС України, суд приходить до висновку, що на користь позивача необхідно стягнути судовий збір в розмірі 19803,41 грн., за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДФС у Хмельницькій області.

Керуючись статтями 6, 72-77, 139, 244, 246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов - задоволити.

Стягнути з Державного бюджету України на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Агрохім Поділля" суму бюджетної заборгованості з відшкодування податку на додану вартість за вересень 2015 року в розмірі 120523 (сто двадцять тисяч п'ятсот двадцять три) грн.

Стягнути з Державного бюджету України на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Агрохім Поділля" пеню, нараховану на суму бюджетної заборгованості з відшкодування податку на додану вартість за вересень 2015 року за період з 01 вересня 2018 року по 31 травня 2019 року в сумі 19803 (дев'ятнадцять тисяч вісімсот три) грн. 41 коп.

Стягнути на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Агрохім Поділля" 2106 (дві тисячі сто шість) грн. судових витрат за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДФС у Хмельницькій області.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складене 25 вересня 2019 року

Позивач:Товариство з обмеженою відповідальністю "Агрохім Поділля" (вул. Проскурівська, 19/2, Хмельницький, Хмельницька область, 29000 , код ЄДРПОУ - 37016964)

Відповідач:Управління державної казначейської служби України у м. Хмельницькому Хмельницької області (вул. Проскурівська, 56, Хмельницький, Хмельницька область, 29000 , код ЄДРПОУ - 38045529) Головне управління ДФС у Хмельницькій області (вул. Пилипчука, 17, Хмельницький, Хмельницька область, 29000 , код ЄДРПОУ - 39492190)

Головуючий суддя П.І. Салюк

Попередній документ
84520851
Наступний документ
84520853
Інформація про рішення:
№ рішення: 84520852
№ справи: 560/1703/19
Дата рішення: 19.09.2019
Дата публікації: 30.09.2019
Форма документу: Рішення
Форма судочинства: Адміністративне
Суд: Хмельницький окружний адміністративний суд
Категорія справи: Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи з приводу адміністрування податків, зборів, платежів, а також контролю за дотриманням вимог податкового законодавства, зокрема щодо; адміністрування окремих податків, зборів, платежів, з них; бюджетного відшкодування з податку на додану вартість