Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710
м. Харків
17 вересня 2019 р. справа № 520/1073/19
Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Котеньова О.Г., за участі секретаря судового засідання Блудової А.І.,
представники позивача -Клюєва Н.І., ОСОБА_1 .І.,
представника відповідача - не прибув,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Харкові адміністративну справу за позовом Головного управління ДФС у Харківській області (вул. Пушкінська, буд. 46, м. Харків, 61057, код ЄДРПОУ 39599198) до Товариства з обмеженою відповідальністю "КОНСТРАКШН ПРОЕКТ ДИЗАЙН" (вул. Клочківська, буд. 111-А, оф. 408, м. Харків, 61145, код 2899915384) про накладення арешту на кошти, -
Позивач, Головне управління ДФС у Харківській області, звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "КОНСТРАКШН ПРОЕКТ ДИЗАЙН", в якому просить суд накласти арешт на кошти, які перебувають на рахунках ТОВ "КОНСТРАКШН ПРОЕКТ ДИЗАЙН" (податковий номер 39829021), відкритих в банківських установах.
В обґрунтування позовних вимог зазначено, що на підставі п. п. 94.2.3 п. 94.2 ст. 94 ПК України заступником начальника ГУ ДФС у Харківській області прийнято Рішення від 25.07.2018 №31012/10/20-40-14-11-18 про застосування адміністративного арешту майна ТОВ «Констракшн проект дизайн» (податковий номер 39829021) у зв'язку з відмовою у допуску посадових осіб контролюючого органу до проведення перевірки. Посилаючись на позицію щодо того, що арешт на кошти платника податків накладається за наявності підстав, визначених пунктом 94.2 ст. 94 ПК України та не залежить від наявності рішення контролюючого органу про накладення арешту на майно платника податків, позивач просить суд задовольнити позовні вимоги.
Відповідач не скористався процесуальним правом надати відзив на позовну заяву.
Представники позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримали та просили задовольнити адміністративний позов з підстав та мотивів, викладених в ньому.
Представник відповідача у судове засідання не прибув, про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся відповідно до вимог процесуального законодавства.
На адресу суду 09.09.2019 повернувся конверт з поштовим відправленням на ім'я відповідача із відміткою відділення поштового зв'язку "через не запит".
Суд застосовує приписи ч.11 ст.126 КАС України, якою визначено, що у разі повернення поштового відправлення із повісткою, яка не вручена адресату з незалежних від суду причин, вважається, що така повістка вручена належним чином.
Відповідно до ч.1 ст.205 КАС України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи, за умови що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.
Згідно з приписами п.1 ч.3 ст.205 КАС України якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.
Заслухавши пояснення представників позивача, дослідивши матеріали справи, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок наявних у справі доказів у їх сукупності, суд зазначає наступне.
Судом встановлено з наявних в матеріалах справи доказів, що посадовими особами Головного управління ДФС у Харківській області на підставі наказу Головного управління ДФС у Харківській області від 23.07.18 № 5195 та направлення на перевірку від 23.07.18 № 6979 здійснено вихід за податковою адресою платника податків ТОВ «Констракшн проект дизайн» (податковий номер 39829021 ) а саме: 61145, м. Харків, вул.. Клочківська 111-А оф. 408.
При виході було пред'явлено службове посвідчення та запропоновано представнику ТОВ «Констракшн проект дизайн« (податковий номер 39829021) ОСОБА_2 Г ОСОБА_3 І ОСОБА_3 (довіреність від 13.09.2017), отримати копію вищевказаного наказу на проведення документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ «Констракшн проект дизайн» (податковий номер 39829021) від 23.07.2018 № 5195 та направлення на перевірку від 23.07.2018 № 6997 для розпису в них із зазначенням свого прізвища ім'я, по батькові, посади, дати та часу ознайомлення.
Після ознайомлення з вищевказаними документами представником ТОВ «Констракшн проект дизайн» (податковий номер 39829021) ОСОБА_4 отримано копію наказу ГУ ДФС у Харківській області від 23.07.2018 року № 5195 «Про проведення документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ «Констракшн проекі дизайн» (податковий номер 39829021), однак представник відмовив у допуску до перевірки, про що зазначив у наказі, розписуватись у направленні на перевірку від 23.07.2018 № 6797 відмовився.
Відповідно до п. 81.2 ст. 81 Податкового кодексу України працівником контролюючого органу за місцем проведення перевірки, а саме: 61145. м. Харків, вул.. Клочківська. АДРЕСА_1 оф. 408, складено акт від 24.07.2018 № 5661/20-40- 14-11-11, що засвідчує факт відмови представника ОСОБА_4 у допуску посадових осіб контролюючого органу до проведення документальної позапланової виїзної перевірки.
На підставі п. п. 94.2.3 п. 94.2 ст. 94 ПКУ заступником начальника ГУ ДФС у Харківській області прийнято Рішення від 25.07.2018 №31012/10/20-40-14-11-18 про застосування адміністративного арешту майна ТОВ «Констракшн проект дизайн» (податковий номер 39829021) у зв'язку з відмовою у допуску посадових осіб контролюючого органу до проведення перевірки.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам про накладення арешту на кошти на рахунках платника податків, відкритих в банківських установах, суд застосовує наступні приписи норм чинного законодавства.
Підстави для застосування як адміністративного арешту майна, так і арешту коштів на рахунках платника податків є універсальними та визначені статтею 94 ПК України. Відповідно до пункту 94.4 цієї статті арешт можу бути накладено контролюючим органом на будь-яке майно платника податків, крім майна, на яке не може бути звернено стягнення відповідно до закону, та коштів на рахунку платника податків.
Відповідно до пп.94.2.3 п.94.2 ст.94 ПК України арешт майна може бути застосовано, якщо платник податків відмовляється від проведення документальної або фактичної перевірки за наявності законних підстав для її проведення або від допуску посадових осіб контролюючого органу.
Положення пп.94.6.2 п.96.2 ст.94 ПК України передбачено, що арешт коштів на рахунку платника податків здійснюється виключно на підставі рішення суду шляхом звернення контролюючого органу до суду.
Тобто, на законодавчому рівні, положеннями норм податкового законодавства розрізненні правові поняття щодо арешту майна та арешту на кошти, що знаходяться в банківських установах платника податків.
При чому, не зважаючи на те, що кошти є також складовою майна платника податків, що складає загальний об'єкт, в той же час має свої особливості та різницю виникнення підстав для вчинення відповідних дій, пов'язаних із встановленням певного виду обмеження щодо такого майна (коштів), у вигляді арешту, а також можливим порядком його застосування. Обидва види арешту, розрізняються процедурою застосування - або за рішенням керівника податкового органу (щодо майна, відмінного від коштів), а або за рішенням суду (арешт коштів). В зв'язку з чим, має місце різна правова природа виникнення та регулювання цих предметів, які не можна вважати тотожними в межах спірних правовідносинах.
Частина 4 ст. 5 КАС України встановлює, що суб'єкти владних повноважень мають право звернутися до адміністративного суду виключно у випадках, визначених Конституцією та законами України.
Відповідно до пп.20.1.33 п.20.1 ст.20 ПК України контролюючі органи мають право звертатися до суду щодо накладення арешту на кошти та інші цінності, що знаходяться в банку, платника податків, який має податковий борг, у разі якщо у такого платника податків відсутнє майно та/або його балансова вартість менша суми податкового боргу, та/або таке майно не може бути джерелом погашення податкового боргу.
Аналізуючи викладені вище норми, суд приходить до висновку про те, що законодавством чітко встановлена не тільки процесуальна можливість на звернення до суду з законодавчо визначеним предметом позову, що складає суть вимог, але ж і за наявність підстав (умов), за яких існує правова можливість для задоволення таких вимог.
В даному випадку такими правовими підставами (умовами) є саме, або наявність податкового боргу, у разі якщо у такого платника податків відсутнє майно та/а бо балансова вартість менша суми податкового боргу, та/або таке майно не може бути джерелом погашення податкового боргу.
Аналогічна позиція висловлена у постанові Верховного суду від 15.05.2018 у справі №820/4710/16.
Частина 5 статті 242 КАС України встановлює, що при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
За обставинами справи, підставою для звернення позивача з позовом про накладення арешту на кошти, що знаходяться в банку, є недопуск перевіряючих до перевірки.
Суд зазначає, що така підстава не є передбаченою правовою підставою, визначеною положеннями податкового законодавства, для накладення арешту на кошти, які перебувають на банківських рахунках відповідача, відкритих в банківських установах.
Розглянувши подані учасниками справи документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку про необґрунтованість заявлених позовних вимог у зв'язку з відсутністю правових підстав, встановлених ПК України, для задоволення таких позовних вимог.
Аргументи позивача щодо застосування правової позиції Верховного Суду у рішенні по справі №820/1929/17 від 27.11.2018 є необґрунтованими, оскільки вищенаведених висновків суду не спростовують.
Судові витрати підлягають розподілу відповідно до приписів ст.139 Кодексу адміністративного судочинства України.
Керуючись ст.ст. 5-10, 19, 77, 139, 241-246, 250, 255, 293, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
У задоволенні позовної заяви Головного управління ДФС у Харківській області (вул. Пушкінська, буд. 46, м. Харків, 61057, код ЄДРПОУ 39599198) до Товариства з обмеженою відповідальністю "КОНСТРАКШН ПРОЕКТ ДИЗАЙН" (вул. Клочківська, буд. 111-А, оф. 408, м. Харків, 61145, код 2899915384) про накладення арешту на кошти - відмовити.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди за правилами, що діяли до набрання чинності редакцією Кодексу адміністративного судочинства України від 15.12.2017.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення у повному обсязі виготовлено 26 вересня 2019 року.
Суддя О.Г. Котеньов