ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
26.09.2019Справа № 910/9983/19
Господарський суд міста Києва у складі судді Грєхової О.А., розглянувши у спрощеному позовному провадженні справу
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Дорінвесткапітал»
до Товариства з обмеженою відповідальністю «Клер Транс»
про стягнення заборгованості за Договором надання поворотної фінансової допомоги № 07/02/19 від 07.02.2019 в розмірі 67 519,44 грн.
Без повідомлення (виклику) сторін.
Товариство з обмеженою відповідальністю «Дорінвесткапітал» звернулось до Господарського суду міста Києва із позовними вимогами до Товариства з обмеженою відповідальністю «Клер Транс» про стягнення заборгованості за Договором № 07/02/19 надання поворотної фінансової допомоги від 07.02.2019 в розмірі 67 519,44 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані порушенням відповідачем зобов'язань за Договором № 07/02/19 надання поворотної фінансової допомоги № 07/02/19 від 07.02.2019, в частині здійснення розрахунків.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 30.07.2019 позовну заяву прийнято судом до розгляду та відкрито провадження у справі № 910/9983/19. Приймаючи до уваги малозначність справи в розумінні частини 5 статті 12 Господарського процесуального кодексу України, враховуючи ціну позову, характер спірних правовідносин та предмет доказування, господарським судом вирішено розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін, у зв'язку з чим надано відповідачам строк для подання відзивів на позовну заяву, а позивачу - для подання відповідей на відзиви.
З метою повідомлення відповідачів про розгляд справи судом та про їх право подати відзиви на позовну заяву, на виконання приписів Господарського процесуального кодексу України, ухвала суду від 30.07.2019 була направлена судом рекомендованим листом з повідомленням про вручення на адресу місцезнаходження відповідача, зазначену в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань та отриманий представником відповідача 01.08.2019, що підтверджується наявним в матеріалах справи рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення № 0103050596170.
Відповідно до ч. 4 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Згідно з ч. 9 ст. 165 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Згідно з ч. 2 ст. 178 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.
Зважаючи на те, що відповідач у строк, встановлений частиною 1 статті 251 Господарського процесуального кодексу України, не подали до суду відзиви на позов, а відтак не скористався наданим йому процесуальним правом, за висновками суду, у матеріалах справи достатньо документів, які мають значення для правильного вирішення спору, внаслідок чого справа з метою дотримання процесуальних строків вирішення спору може бути розглянута за наявними у ній документами відповідно до частини 9 статті 165 Господарського процесуального кодексу України та частини 2 статті 178 Господарського процесуального кодексу України.
Розглянувши подані документи і матеріали, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд міста Києва,
07 лютого 2017 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Дорінвесткапітал» (далі - позивач, позикодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Клер Транс» (далі - відповідач, позичальник) укладено Договір № 07/02/19 надання поворотної фінансової допомоги (далі - Договір), за умовами якого позикодавець надає позичальнику поворотну фінансову допомогу на безоплатній основі, а позичальник зобов'язується прийняти її у порядку та на умовах, передбачених цим Договором.
Поворотна фінансова допомога надається у національній валюті України в сумі 150 000,00 грн. (п. 2.1 Договору).
Згідно з п. 2.2 Договору поворотна фінансова допомога може надаватися позикодавцем частинами, а також як у готівковій, так і безготівковій формі.
Відповідно до п. 2.5 Договору строк повернення поворотної фінансової допомоги складає три місяці, з дня підписання сторонами акту прийому-передачі грошових коштів, або з дня отримання грошових коштів на поточний рахунок позичальника.
Строк повернення позики може бути продовжений лише за письмовою згодою позичальника. Строк дії Договору починається з моменту його підписання та діє до 07.05.2019 включно, а по фінансовим зобов'язанням до повного їх виконання (п. 4.1 Договору).
Як зазначає позивач, на виконання умов Договору, ТОВ «Дорінвесткапітал» перерахувало ТОВ «Клер Транс» 150 000,00 грн, на підтвердження чого, позивачем надано платіжне доручення № 1195 від 07.02.2019 на суму 150 000,00 грн, однак, відповідач порушив порядок повернення позики, в зв'язку з чим, за відповідачем обліковується заборгованість по поверненню позики у розмірі 62 809,44 грн.
Крім того, позивачем нараховано та заявлено до стягнення пеню у розмірі 4 710,00 грн.
Оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов наступного висновку.
Відповідно до ст. 11, 629 Цивільного кодексу України договір є однією з підстав виникнення зобов'язань та є обов'язковим для виконання сторонами.
Зобов'язання в силу вимог ст. 525, 526 Цивільного кодексу України має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог даного Кодексу і інших актів законодавства. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Аналогічна за змістом норма міститься у п. 1 ст. 193 Господарського кодексу України.
За своєю правовою природою укладений між сторонами Договір є договором позики.
Відповідно до статті 1046 Цивільного кодексу України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.
Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
Як встановлено судом, позикодавцем було надано позичальнику позику у сумі 150 000,00 грн, що підтверджується наявним в матеріалах справи платіжним дорученням № 1195 від 07.02.2019 на суму 150 000,00 грн.
Статтею 1049 ЦК України встановлено, що позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
Відповідно до п. 2.5 Договору строк повернення поворотної фінансової допомоги складає три місяці, з дня підписання сторонами акту прийому-передачі грошових коштів, або з дня отримання грошових коштів на поточний рахунок позичальника.
Відповідно до ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Таким чином, відповідач зобов'язаний був повернути позику у строк до 07.05.2019 включно.
З матеріалів справи вбачається, що відповідачем повернуто частину позики згідно платіжного доручення № 405 від 21.02.2019 на суму 87 190,56 грн.
Доказів на підтвердження повернення позики у розмірі та у строки встановлені Договором у повному обсязі, втому числі станом на час розгляду справи, відповідачем до суду не надано.
Згідно зі статтею 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до статті 525 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Частинами 1 і 2 статті 193 Господарського кодексу України встановлено, що:
- суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться;
- кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.
З урахуванням вищевикладеного, враховуючи, що факт надання позивачем відповідачу позики та факт порушення відповідачем своїх договірних зобов'язань в частині своєчасного та повного повернення позики, підтверджений матеріалами справи і не спростований відповідачем, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог в частині стягнення суми наданої позики в розмірі 62 809,44 грн.
Крім основної суми заборгованості позивач просить стягнути з відповідача на свою користь 4 710,00 грн пені.
Пунктом 1 ст. 216 Господарського кодексу України встановлено, що учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.
Згідно п. 1 ст. 218 Господарського кодексу України, підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.
Відповідно до ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом зокрема сплата неустойки.
Згідно з п. 4.2 Договору за прострочення виконання будь-якого грошового зобов'язання, передбаченого Договором, винна сторона сплачує іншій стороні неустойку в розмірі 0,15% від суми простроченого платежу за кожний день прострочення.
Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.
Штрафними санкціями у Господарському кодексі України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання (частина 1 статті 230 Господарському кодексі України).
У відповідності до норм частини 1 статті 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.
Суд зазначає, що за порушення у сфері господарювання учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених ГК України, іншими законами та договором (частина друга статті 193, частина перша статті 216 та частина перша статті 218 ГК України).
Одним із видів господарських санкцій згідно з частиною другою статті 217 ГК України є штрафні санкції, до яких віднесено пеню.
Такий вид забезпечення виконання зобов'язання (та одночасно вид відповідальності за неналежне виконання/невиконання зобов'язання) як пеня та механізм її нарахування встановлено частиною третьою статті 549 ЦК України, частиною шостою статті 231 ГК України та частиною шостою статті 232 ГК України.
Відповідно до ч. 3 ст. 549 Цивільного кодексу України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Згідно з п. 3.2 Договору при порушені позичальником строку повернення позики (п. 4.1) він повинен сплатити готівкою та/або на рахунок позикодавця пеню в розмірі 0,1% від розміру неповерненої частки позики за кожний день прострочення повернення позики.
За результатом перевірки наданого позивачем розрахунку пені, суд дійшов висновку, що він здійснений позивачем вірно, в зв'язку з чим, стягненню з відповідача підлягає пеня в розмірі 4 710,00 грн.
Статтею 13 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Статтею 74 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.
Відповідно до ст.ст. 76, 77 Господарського процесуального кодексу України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Відповідач під час розгляду справи не надав суду жодних доказів, які б спростовували заявлені позовні вимоги та свідчили про відсутність у нього обов'язку сплатити заявлену до стягнення заборгованість.
За таких обставин, оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог, з покладенням судового збору на відповідача в порядку ст. 129 Господарського процесуального кодексу України.
Керуючись ст.ст. 74, 76-80, 129, 236 - 240 Господарського процесуального кодексу України, суд,
1. Позов задовольнити повністю.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Клер Транс» (01042, м. Київ, вулиця Академіка Філатова, будинок 10-А, офіс 3/13; ідентифікаційний код: 38705558) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Дорінвесткапітал» (01133, м. Київ, провулок Лабораторний, будинок 6, кабінет 5; ідентифікаційний код: 40946419) заборгованість в розмірі 62 809 (шістдесят дві тисячі вісімсот дев'ять) грн. 44 коп., пеню в розмірі 4 710 (чотири тисячі сімсот десять) грн. 00 коп. та витрати по сплаті судового збору в розмірі 1 921 (одна тисяча дев'ятсот двадцять одна) грн. 00 коп.
3. Після набрання рішенням Господарського суду міста Києва законної сили видати відповідний наказ.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Згідно з ч. 1 ст. 256 та підпунктом 17.5 пункту 17 Розділу XI «Перехідні положення» Господарського процесуального кодексу України апеляційна скарга на рішення суду подається до апеляційного господарського суду через відповідний місцевий господарський суд протягом двадцяти днів з дня його проголошення.
Повне рішення складено: 26.09.2019
Суддя О.А. Грєхова