печерський районний суд міста києва
Справа № 757/9255/19-к
11 вересня 2019 року слідчий суддя Печерського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , при секретарі судових засідань ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Києві у залі суду судове провадження за клопотанням секретаря Полтавської міської ради - ОСОБА_3 , про скасування арешту майна накладеного на підставі ухвали слідчого судді Печерського районного суду м. Києва ОСОБА_4 від 18.10.2018 року у справі № 757/50995/18-к,-
22.02.2019 у провадження Печерського районного суду м. Києва надійшло клопотання секретаря Полтавської міської ради - ОСОБА_3 , про скасування арешту майна накладеного на підставі ухвали слідчого судді Печерського районного суду м. Києва ОСОБА_4 від 18.10.2018 року у справі № 757/50995/18-к, на корпоративні права органу місцевого самоврядування Полтавської міської ради, а саме, заборону державному реєстратору вносити зміни пов'язані зі зміною керівника (підписанта), зміною адреси, та інших можливих дій, які можуть призвести до втрати та розтрати майна органу місцевого самоврядування. Мотивуючи подане клопотання про скасування арешту майна, заявник вказує, що арешт було накладено безпідставно, необґрунтовано, також посилається на те, що при накладенні арешту не було враховано відсутність правової підстави для арешту майна вказаних товариств. Заявник та його представник в судове засідання не з'явилися, про місце і час розгляду клопотання повідомлені належним чином, представник подала до суду заяву про розгляд клопотання у її відсутність, вимоги підтримала та просила задовольнити. Прокурор в судове засідання не з'явився, про місце і час розгляду клопотання повідомлений належним чином, до суду подав заяву про розгляд клопотання у відсутність сторони обвинувачення, щодо задоволення вимог клопотання не заперечував. Вивчивши клопотання та дослідивши долучені до нього документи, враховуючи при цьому вимоги статтей 22, 26, 174 КПК України, вважає за можливе провести розгляд клопотання у відсутність нез'явившихся осіб, на підставі наявних доказів. Слідчий суддя, вивчивши клопотання, письмові докази, враховуючи позицію учасників кримінального провадження, слідчий суддя за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінивши кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв'язку для прийняття відповідного процесуального рішення, приходить до наступного висновку. Головним слідчим управлінням Національної поліції України проводиться досудове розслідування в кримінальному провадженні № 12018000000000547 від 19.09.2018 за ознаками складу кримінального правопорушення передбаченого ст. 356 КК України. В рамках вказаного кримінального провадження ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва № 757/50995/18-к від 18.10.2018, накладено арешт, на корпоративні права органу місцевого самоврядування Полтавської міської ради, а саме, заборону державному реєстратору вносити зміни пов'язані зі зміною керівника (підписанта), зміною адреси, та інших можливих дій, які можуть призвести до втрати та розтрати майна органу місцевого самоврядування.. Порядок скасування арешту майна визначений статтею 174 Кримінального процесуального кодексу України, якою визначено, що підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється впровадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю, або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом. При розгляді клопотання, поданого в порядку ст. 174 КПК України, слідчий суддя не надає оцінку дотриманню вимог закону при постановленні ухвали про арешт майна та її законності, що є виключною прерогативою суду апеляційної інстанції, а лише оцінює обґрунтованість підстав для скасування арешту. Відповідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини, продовження заходів забезпечення кримінального провадження, як упродовж досудового розслідування так і судового розгляду, ґрунтується на презумпції, що з перебігом ефективного розслідування справи та її судового розгляду зменшуються ризики, які стали підставою для застосування заходу забезпечення кримінального провадження, відповідно зі спливом певного часу орган досудового розслідування має навести додаткові доводи в обґрунтування наявних ризиків, що залишаються та їх аналіз, як підстави для подальшого втручання у права особи в тому числі щодо позбавлення або обмеження права власності. Окрім того, Європейський суд з прав людини через призму своїх рішень неодноразово акцентував увагу на тому, що володіння майном повинно бути законним (див. рішення у справі "Іатрідіс проти Греції" [ВП], заява N 31107/96, п. 58, ECHR 1999-II). Вимога щодо законності у розумінні Конвенції вимагає дотримання відповідних положень національного законодавства та відповідності принципові верховенства права, що включає свободу від свавілля (див. рішення у справі "Антріш проти Франції", від 22 вересня 1994 року, Series А N 296-А, п. 42, та "Кушоглу проти Болгарії", заява N 48191/99, пп. 49 - 62, від 10 травня 2007 року). Будь-яке втручання державного органу у право на мирне володіння майном повинно забезпечити "справедливий баланс" між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав конкретної особи. Необхідність досягнення такого балансу відображена в цілому в структурі статті 1 Першого протоколу. Необхідного балансу не вдасться досягти, якщо на відповідну особу буде покладено індивідуальний та надмірний тягар (див., серед інших джерел, рішення від 23 вересня 1982 року у справі "Спорронг та Льонрот проти Швеції", пп. 69 і 73, Series A N 52). Іншими словами, має існувати обґрунтоване пропорційне співвідношення між засобами, які застосовуються, та метою, яку прагнуть досягти (див., наприклад, рішення від 21 лютого 1986 року у справі "Джеймс та інші проти Сполученого Королівства", n. 50, Series A N 98). Натомість, під час судового розгляду встановлено, що заявник просить скасувати арешт з майна, на яке ухвалою слідчого судді № 757/50995/18-к не накладено арешт, а відтак за викладених обставин, слідчий суддя приходить до висновку про безпідставність та не обґрунтованість заявлених вимог, які слід залишити без задоволення. Керуючись ст. ст. 2, 22, 26, 170,172, 173, 174 КПК України, слідчий суддя,-
Відмовити у задоволенні клопотання секретаря Полтавської міської ради - ОСОБА_3 , про скасування арешту майна накладеного на підставі ухвали слідчого судді Печерського районного суду м. Києва ОСОБА_4 від 18.10.2018 року у справі № 757/50995/18-к.
Ухвала слідчого судді не підлягає оскарженню.
Слідчий суддя ОСОБА_1