Справа № 758/15592/18 Головуючий в 1-й інстанції - ОСОБА_1
Провадження № 11-кп/824/2703/2019 Доповідач - ОСОБА_2
20 вересня 2019 року м. Київ
Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду у складі:
головуючого судді ОСОБА_2
суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
за участю прокурора ОСОБА_5 ,
обвинуваченого ОСОБА_6 ,
при секретарі судового засідання ОСОБА_7
розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали провадження за апеляційною скаргою обвинуваченого на ухвалу Подільського районного суду м. Києва від 26.07.2019 року про продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обраного відносно ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 до 07.11.2019 року, -
В провадженні Подільського районного суду м. Києва перебуває кримінальне провадження внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12017100070002031 від 13.05.2017 року, за обвинуваченням ОСОБА_8 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України.
26.07.2019 року під час розгляду справи виникло питання щодо доцільності продовження строку тримання обвинуваченого ОСОБА_9 під вартою.
Ухвалою Подільського районного суду м. Києва від 26.07.2019 року продовжено дію обраного відносно обвинуваченого ОСОБА_9 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до 07.11.2019 року.
Приймаючи таке рішення суд першої інстанції виходив з того, що на даний час є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ним інкримінованого йому злочину, покарання за яке передбачає від 4 до 6 років позбавлення волі, та ризиків, які дають достатні підстави вважати, що обвинувачений може здійснити дії, передбачені ч.1 ст.177 КПК України, а саме: переховуватись від суду, незаконно впливати на свідків з метою зміни ними показань на користь обвинуваченого, перешкоджати судовому провадженню іншим чином, вчиняти інші кримінальні правопорушення. А тому на даний час застосування інших більш м?яких запобіжних заходів ОСОБА_8 суд вважає недостатнім.
Не погоджуючись з ухвалою судді обвинуваченим подано апеляційну скаргу, де він просить скасувати ухвалу Подільського районного суду м. Києва від 26.07.2019 року та обрати щодо нього будь-який інший запобіжний захід не пов'язаний з триманням під вартою.
В обґрунтування апеляційних вимог обвинувачений вказує, що рішення суду є незаконним та винесеним з грубим порушенням норм процесуального законодавства.
На думку апелянта, суд першої інстанції ініціював вирішення питання про продовження йому строку тримання під вартою без наявних підстав та з порушенням норм Глави 18 КПК України.
Також апелянт вказує, що суд за власною ініціативою вирішив питання про продовження йому строку тримання під вартою порушуючи строки, крім того прокурором не доведено наявність ризиків зазначених ст. 177 КПК України, що є порушенням ст. 17 КПК України відносно нього, тому що його фактично звинувачено у можливому скоєнні дій, яких він ще не скоїв та не збирається скоювати.
Заслухавши суддю доповідача, пояснення обвинуваченого, який підтримав свою апеляційну скаргу та просив їх задовольнити, думку прокурора, яка заперечувала проти задоволення апеляційної скарги обвинуваченого, дослідивши клопотання захисника про розгляд справи без його участі, вивчивши матеріали та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга обвинуваченого не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Рішенням Конституційного Суду України від 13.06.2019 року № 4-р/2019 року у справі за конституційною скаргою ОСОБА_10 було вирішено визнати таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним), положення ч.2 ст. 392 Кримінального процесуального кодексу України щодо унеможливлення окремого апеляційного оскарження ухвали суду про продовження строку тримання під вартою, постановленої під час судового провадження в суді першої інстанції до ухвалення судового рішення по суті.
На підставі наведеного, ухвалою Київського апеляційного суду від 20.08.2019 року відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою обвинуваченого на ухвалу Подільського районного суду м. Києва від 26.07.2019 року, якою продовжено дію обраного відносно ОСОБА_8 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та ухвалою Київського апеляційного суду від 30.08.2019 року провадження призначено до розгляду (а.с. 17, 23).
Перевіряючи доводи апеляційної скарги обвинуваченого щодо незаконності ухвали суду про продовження ОСОБА_8 строку тримання під вартою, колегія суддів приходить до наступного.
Відповідно до положень ч. 1 ст. 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених ч. 5 ст. 176 цього Кодексу.
У відповідності до ст.199 КПК України, розглядаючи клопотання прокурора про продовження строку тримання під вартою, для прийняття законного і обґрунтованого рішення, суд повинен з'ясувати всі обставини, з якими пов'язана можливість застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та умови, за яких таке продовження можливе та виправдане.
Згідно матеріалів провадження, ОСОБА_8 обвинувачується у відкритому викраденні чужого майна (грабіж), вчиненому повторно, поєднаному із застосуванням насильства, що не є небезпечним для життя та здоров'я, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України.
13.05.2017 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12017100070002031 було внесено відомості за фактом вчинення зазначеного кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України та розпочато кримінальне провадження.
27.11.2018 року до Подільського районного суду м. Києва від прокурора Київської місцевої прокуратури №7 надійшов обвинувальний акт у кримінальному провадженні відносно ОСОБА_8 , обвинуваченого у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України (а.с. 1-5).
Ухвалою Подільського районного суду м. Києва від 08 січня 2019 року в підготовчому судовому засіданні обрано обвинуваченому ОСОБА_8 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою до 15.03.2019 року (а.с. 6).
В подальшому судом дія запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо обвинуваченого ОСОБА_8 була продовжена.
Під час судового засідання 26.07.2019 року виникло питання про доцільність продовження строку тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_8 . Прокурор вважав за необхідне продовжити обвинуваченому запобіжний захід у виді тримання під вартою.
Ухвалою Подільського районного суду м. Києва від 26.07.2019 року обвинуваченому ОСОБА_8 була продовжена дія запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до 07.11.2019 року (а.с. 9).
Суд обґрунтував прийняте рішення тим, що на даний час є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ним інкримінованого йому злочину, покарання за яке передбачає від 4 до 6 років позбавлення волі, та ризиків, які дають достатні підстави вважати, що обвинувачений може здійснити дії, передбачені ч.1 ст.177 КПК України, а саме: переховуватись від суду, незаконно впливати на свідків з метою зміни ними показань на користь обвинуваченого, перешкоджати судовому провадженню іншим чином, вчиняти інші кримінальні правопорушення. А тому на даний час застосування інших більш м?яких запобіжних заходів ОСОБА_8 суд вважає недостатнім.
Колегія суддів погоджується з рішенням суду першої інстанції, та вважає, що саме запобіжний захід у виді тримання під вартою, а не будь-який інший не пов'язаний з триманням під вартою, має забезпечити виконання обвинуваченим процесуальних обов'язків у даному кримінальному провадженні.
Таке судове рішення не суперечить вимогам ст. 5 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, оскільки в справі існують реальні ознаки справжнього суспільного інтересу, який незважаючи на презумпцію невинуватості, переважає принцип поваги до особистої свободи, а також цілком відповідають практиці Європейського Суду з прав людини, яка свідчить про те, що рішення суду повинно забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів, що вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.
Отже, приймаючи до уваги тяжкість інкримінованого ОСОБА_8 кримінального правопорушення, яке відповідно до ст. 12 КК України відноситься до категорії тяжкого злочину, має високий ступінь суспільної небезпеки та за яке передбачено покарання у виді позбавлення волі строком до 6 років, враховуючи, що злочин вчинено щодо малолітньої особи, наявність ризиків визначених ст. 177 КПК України, а саме, те що обвинувачений може переховуватися від суду, вчинити інше кримінальне правопорушення, а також дані про особу обвинуваченого ОСОБА_8 , який раніше був засуджений за особливо тяжкі злочини до 15 років позбавлення волі, офіційно не працевлаштований, відсутність у нього постійного місця проживання та реєстрації на території м. Києва та Київської області, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про доцільність продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою стосовно обвинуваченого ОСОБА_8 , оскільки відсутні підстави вважати, що інший менш суворий запобіжний захід, може запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України та забезпечити виконання обвинуваченим процесуальних обов'язків у даному кримінальному провадженні.
При обранні запобіжного заходу суд оцінює наявні ризики, а також враховує обставини визначенні в ст. 178 КПК України щодо вагомості доказів, тяжкості покарання, даних що характеризують особу обвинуваченого.
Відповідно до ч. 3 ст. 331 КПК незалежно від наявності клопотань суд зобов'язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу двомісячного строку з дня надходження до суду обвинувального акта, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру чи з дня застосування судом до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Доводи апелянта про те, що судом першої інстанції винесено рішення з порушенням норм КПК є безпідставними, так як у відповідності до вище зазначених норм КПК, до спливу продовженого строку суд зобов'язаний повторно розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою, якщо судове провадження не було завершене до його спливу.
Суд першої інстанції прийняв рішення на основі всебічно з'ясованих обставин, з якими закон пов'язує можливість продовження виключного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, при цьому дослідив належним чином матеріали провадження та навів в ухвалі мотиви, з яких прийняв відповідне рішення.
Колегія суддів вважає обґрунтованими висновки суду про те, що ОСОБА_8 перебуваючи на волі може переховуватися від суду, вчинити інше кримінальне правопорушення, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином та застосування більш м'яких запобіжних заходів, є недостатнім.
При розгляді апеляційної скарги колегією суддів не встановлено порушень вимог кримінального процесуального закону, які б слугували підставою для скасування ухвали судді, а тому апеляційну скаргу обвинуваченого слід залишити без задоволення, а ухвалу суду - без змін.
Керуючись ст.ст. 177, 199, 331, 404, 407,419 КПК України, колегія суддів,-
ухвалила:
Апеляційну скаргу обвинуваченого ОСОБА_8 - залишити без задоволення.
Ухвалу Подільського районного суду м. Києва від 26.07.2019 року про продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обраного відносно ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 до 07.11.2019 року - залишити без зміни.
Ухвала оскарженню не підлягає.
СУДДІ ОСОБА_2
ОСОБА_3
ОСОБА_4