23 вересня 2019 року місто Київ
справа № 761/807/17
провадження №22-ц/824/11754/2019
Київський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: судді-доповідача - Шкоріної О.І., суддів -Матвієнко Ю.О., Поливач Л.Д., за участю секретаря судового засідання - Довгополої А.В.
сторони:
позивач - ОСОБА_1
відповідач - Приватне акціонерне товариство «Просто-страхування»
розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 , подану адвокатом Конюшко Денисом Борисовичем,
на ухвалу Шевченківського районного суду м.Києва про відмову у задоволенні заяви про ухвалення додаткового рішення, постановлену 4 квітня 2019 року в складі судді Юзькової О.Л.,
у справі за позовом ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства «Просто-страхування» про стягнення штрафних санкцій, інфляційних втрат, неустойки, -
Ухвалою Шевченківського районного суду м.Києва від 4 квітня 2019 року відмовлено у задоволені заяви Конюшко Д.Б. про ухвалення додаткового рішення, яка подана в межах розгляду цивільної справи за позовом ОСОБА_1 до ПрАТ «Просто-страхування» про стягнення штрафних санкцій, інфляційних втрат, неустойки.
Не погоджуючись з такою ухвалою, представник позивача ОСОБА_1 - адвокат Конюшко Д.Б., подав апеляційну скаргу, в якій просить ухвалу суду першої інстанції скасувати та ухвалити додаткове рішення, яким стягнути з ПрАТ « Просто-страхування» на користь ОСОБА_1 витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 23 849,10 грн.
В апеляційній скарзі посилався на те, що на основі договору про надання юридичних послуг № 03/12/16-ЮП/ІL від 5 грудня 2016 року укладеного між позивачем ОСОБА_1 , як замовником, та Конюшком Д.Б. , останній надав позивачу послуги у вигляді усного та письмового консультування замовника з юридичних питань; здійснив юридичну оцінку документів, наданих замовником з приводу ДТП; вчинив процесуальні дії, пов'язані зі збором доказів (направлення адвокатських запитів); процесуальні дії, пов'язані із заходами досудового врегулювання спору (надсилання претензій); складання позовної заяви про відшкодування шкоди, завданої внаслідок ДТП. Відповідно до додатку №1 до договору про надання юридичних послуг № 03/12/16-ЮП/ІL від 5 грудня 2016 року, за послуги, надані адвокатом, замовник за надану правову допомогу сплачує 20% від розміру отриманого відшкодування. Рішенням Шевченківського районного суду м.Києва від 4 жовтня 2018 року стягнуто з відповідача ПрАТ «Просто-страхування» пеню у розмірі 48 931,51 грн., 3% річних у розмірі 5 934 грн., інфляційні втрати у сумі 64 379,99 грн., а всього 119 245,50 грн. Таким чином за договором має бути сплачено вартість правової допомоги в розмірі 20% від суми отриманого відшкодування, а саме 23 849,10 грн.
Суд першої інстанції в порушення норм процесуального права відмовив у задоволенні заяви про ухвалення додаткового рішення у справі, фактично не вирішив питання про судові витрати, що суперечить положенням ст.ст. 133, 137, 141, 270 ЦПК України.
Учасники справи в судове засідання не з'явилися, про день та час розгляду справи повідомлені у встановленому законом порядку, у зв'язку з чим колегія суддів вважала за можливе розглянути справу у відсутність учасників справи відповідно до вимог ч.2 ст.372 ЦПК України.
Оскільки рішення ухвалене за відсутністю учасників справи, то датою ухвалення рішення є дата складення повного судового рішення (ч.5 ст.268 ЦПК України).
Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного.
Як убачається з матеріалів справи позовна заява ОСОБА_1 до ПрАТ «Просто-страхування» про стягнення штрафних санкцій, інфляційних втрат, неустойки розглянута Шевченківським районним судом м.Києва за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.
Рішенням Шевченківського районного суду м.Києва від 4 жовтня 2018 року частково задоволені позовні вимоги ОСОБА_1 . Стягнуто з ПрАТ «Просто-страхування» на користь ОСОБА_1 за прострочення виплати страхового відшкодування пеню у розмірі 48 931, 51 грн., 3% річних у розмірі 5 934 грн., інфляційні втрати у сумі 64 379,99, а всього 119 245, 50 грн. /а.с.73-78/.
24 жовтня 2018 року адвокатом Конюшко Д.Б. до Шевченківського районного суду м. Києва подано заяву про ухвалення додаткового рішення у справі /а.с.81-82/.
Ухвалою Шевченківського районного суду м.Києва від 29 жовтня 2018 року заяву адвоката Конюшко Д.Б. про ухвалення додаткового рішення у справі за позовом ОСОБА_1 до ПрАТ «Просто-страхування» про стягнення штрафних санкцій, інфляційних втрат, неустойки - повернуто особі, яка її подала /а.с.85-86/.
26 жовтня 2018 року, через засоби поштового зв'язку, відповідачем АТ «Просто-страхування» подано апеляційну скаргу на рішення Шевченківського районного суду м.Києва від 4 жовтня 2018 року /88-103/. Справа до суду апеляційної інстанції надійшла 17 грудня 2018 року.
6 грудня 2018 року адвокатом Конюшко Д.Б., через засоби поштового зв'язку, повторно подано заяву про ухвалення додаткового рішення у справі про стягнення витрат на професійну правничу допомогу, яка зареєстрована районним судом 19 грудня 2018 року /а.с.124-131/.
21 лютого 2019 року постановою Київського апеляційного суду частково задоволено апеляційну скаргу АТ «Просто-страхування», рішення Шевченківського районного суду м.Києва від 4 жовтня 2018 року змінено в частині періоду нарахування пені, її розміру та судового збору. Стягнуто з АТ «Просто-страхування» на користь ОСОБА_1 за прострочення виплати страхового відшкодування пеню в розмірі 37 398, 91 грн. за період з 22 листопада 2015 року по 22 листопада 2016 року /а.с. 118-122/.
Відмовляючи у задоволенні заяви про ухвалення додаткового рішення, суд першої інстанції виходив із того, що додаткове рішення суду приймається тим судом який його ухвалив, а зважаючи на те, що рішення суду першої інстанції змінено постановою Київського апеляційного суду, тому заява не підлягає розгляду Шевченківським районним судом м.Києва.
З такими висновками суду першої інстанції колегія суддів не погоджується, оскільки такі не ґрунтуються на вимогах процесуального закону.
Під час ухвалення рішення суд вирішує питання, щодо розподілу між сторонами судових витрат (п.6 ч.1 ст. 264).
У резолютивній частині рішення зазначається розподіл судових витрат (п.2 ч. 5 ст. 265 ЦПК України).
Відповідно до п.3 ч.1 ст. 270 ЦПК України, суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.
Заяву про ухвалення додаткового рішення може бути подано до закінчення строку на виконання рішення. Суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення (ч.2,3 ст. 270 ЦПК України).
Аналізуючи викладене, можна зробити висновок, що додаткове рішення є способом виправлення недоліків рішення суду. Додаткове рішення може прийматися тільки на підставі обставин, встановлених судом під час розгляду та вирішення справи.
Судові витрати складаються з судового збору та витрат пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належить витрати, зокрема на професійну правничу допомогу (ч.ч.1, 3 ст. 133 ЦПК України.)
Частиною 8 ст. 141 ЦПК України передбачено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.
Враховуючи те, що заява адвоката Конюшка Д.Б. про ухвалення додаткового рішення у справі про стягнення витрат на професійну правничу допомогу, подана через засоби поштового зв'язку 6 грудня 2018 року, а постанова винесена Київським апеляційним судом лише 21 лютого 2019 року, то суд першої інстанції помилково дійшов висновку, що заява про ухвалення додаткового рішення не підлягає розгляду Шевченківським районним судом м. Києва, оскільки така надійшла до суду раніше ніж апеляційним судом прийнято судове рішення у справі.
За таких обставин, колегія суддів дійшла висновку, що ухвала суду першої інстанції про відмову у задоволенні заяви Конюшка Д.Б. про ухвалення додаткового рішення, підлягає скасуванню, а справа - направленню до суду першої інстанції для продовження її розгляду.
Керуючись ст.ст. 259, 268, 371,367, 374, 379, 381-384, 390 ЦПК України, суд,-
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 , подану адвокатом Конюшко Денисом Борисовичем,- задовольнити частково.
Ухвалу Шевченківського районного суду м.Києва від 4 квітня 2019 року скасувати, направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повної постанови шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.
Суддя-доповідач: О.І. Шкоріна
Судді: Ю.О. Матвієнко
Л.Д. Поливач