Єдиний унікальний номер справи: 759/14615/17 Головуючий у суді першої інстанції: П'ятничук І.В.
Номер провадження: 06.08/824/671/2019 Доповідач у суді апеляційної інстанції: Іванова І.В.
23 вересня 2019 року Київський апеляційний суд у складі судді судової палати з розгляду цивільних справ Іванової І.В., розглянувши заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову у справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «РМ Консалтінг», Дніпровського районного відділу державної виконавчої служби м. Києва Головного територіального управління юстиції у м. Києві, треті особи - Акціонерне товариство «Райфайзен Банк Аваль», Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Форінт» про визнання недійсним висновку про вартість майна, -
Рішенням Святошинського районного суду міста Києва від 18 грудня 2018 року позов ОСОБА_1 залишено без задоволення.
Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, позивач ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу, в якій просить його скасувати, посилаючись на порушення норм матеріального і процесуального права, та прийняти нове рішення про задоволення її позовних вимог.
Ухвалою Київського апеляційного суду від 05 вересня 2019 року відкрито апеляційне провадження у даній справі.
19 вересня 2019 року до апеляційного суду надійшла заява ОСОБА_1 про забезпечення позову, в якій остання просить заборонити продаж ДП «Сетам» Міністерства юстиції України шляхом проведення електронних торгів (лот № 250727), квартири АДРЕСА_1 та належить заявниці на праві власності.
Заява мотивована тим, що державним виконавцем ВДВС Дніпровського РУЮ в м. Києві в рамках виконавчого провадження було залучено суб'єкта оціночної діяльності ТОВ «РМ Консалтинг» для проведення оцінки квартири АДРЕСА_2 . Позивач не погоджується з даним висновком, оскільки на її думку, було порушено вимоги ч. 5 ст. 57 Закону України «Про виконавче провадження». Зазначає, що нею було отримано лист № 9835/17-18-19 від 11 вересня 2019 року ДП «Сетам» про оголошення та проведення електронних торгів на 04 жовтня 2019 року (реєстраційний лот № 250727) щодо примусової реалізації предмета іпотеки. Заявник вважає, що вищевикладені обставини можуть суттєво утруднити чи зробити неможливим рішення суду у разі задоволення позову.
Дослідивши заяву та матеріали справи апеляційний суд вважає, що вказана заява не підлягає до задоволення з таких підставою.
Відповідно до пункту 7 частини 1 статті 365 ЦПК України суддя-доповідач у порядку підготовки справи до апеляційного розгляду за клопотанням учасників справи вирішує питання щодо вжиття заходів забезпечення позову.
З матеріалів справи вбачається, що у вересні 2017 року ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до ТОВ «РМ Консалтінг», Дніпровського РВ ДВС м. Києва ГТУЮ у м. Києві та просила визнати протиправним та скасувати висновок про вартість нерухомого майна - квартири АДРЕСА_2 , який здійснено суб'єктом оціночної діяльності в межах виконавчого провадження при виконанні рішення суду щодо стягнення з ТОВ «Агрокомінвест», ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 та ОСОБА_1 заборгованості за кредитним договором.
Тобто, фактично позивачем оскаржуються дії державного виконавця щодо незгоди з оцінкою відповідно Звіту у виконавчому провадженні, адже саме державним виконавцем приймається рішення щодо визначення вартості майна.
Відповідно до ст.124 Конституції України судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України.
Відповідно до приписів ст.18 ЦПК України судові рішення, що набрали законної сили, обов'язкові для всіх органів державної влади і місцевого самоврядування, юридичних осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України.
Невиконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом.
Умови та порядок примусового виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) визначено Законом України «Про виконавче провадження».
Одним із засобів юридичного захисту сторін виконавчого провадження при проведенні виконавчих дій є судовий контроль за виконанням судових рішень у цивільних справах, який передбачає обов'язок суду розглянути у десятиденний строк скарги на рішення, дії або бездіяльність державного чи приватного виконавця (ст.447-451 ЦПК України).
Питання забезпечення позову врегульовані ст.ст.149-150 ЦПК України, які містять положення щодо підстав, способів і порядку вжиття заходів забезпечення позову. Зокрема, згідно з ч.1 ст.149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених ст.150 цього Кодексу заходів забезпечення позову.
Водночас, ні Глава VІІ ЦПК України «Судовий контроль за виконанням судових рішень», ні інші положення ЦПК України не містять правової норми, яка б надавала суду повноваження в порядку, передбаченому ст.ст.149, 150 ЦПК України, вживати заходи забезпечення у справах про оскарження дій державного чи приватного виконавця шляхом зупинення реалізації описаного та арештованого майна.
Таким чином, за приписами статті 34 Закону України «Про виконавче провадження» вирішення питання про зупинення вчинення виконавчих дій відноситься виключно до компетенції державного виконавця.
Керуючись ст.ст. 149-153, ЦПК України, апеляційний суд,
У задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову відмовити
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів.
Суддя І.В. Іванова