Справа 761/18634/19 Головуючий у I-й інстанції - Мальцев Д.О.
Провадження № 33/824/3371/2019 Суддя-доповідач - Полосенко В.С.
Категорія ст.130 КУпАП
06 вересня 2019 року м. Київ
Суддя судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду Полосенко В.С. розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду справу про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою особи, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 на постанову судді Шевченківського районного суду міста Києва від 07 червня 2019 року, якою ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП та накладено стягнення у виді штрафу в розмірі 600 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 10200 гривень з позбавленням права керування транспортними засобами строком на один рік,-
Відповідно до постанови, 26.04.2019 року, ОСОБА_1 керував автомобілем марки «Hyundai Tucson»,з реєстраційним номерним знаком НОМЕР_1 з ознаками наркотичного сп'яніння: тремтіння рук, зіниці очей не реагують на світло. Від проходження медичного огляду на стан сп'яніння, у встановленому законом порядку, відмовився, чим порушив п. 2.5 Правил дорожнього руху України та вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.130 КУпАП.
Постановою судді місцевого суду ОСОБА_1 . визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП та накладено на нього стягнення у виді штрафу в розмірі 600 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 10200 гривень з позбавленням права керування транспортними засобами строком на один рік.
На вказану постанову судді, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просить постанову суду першої інстанції скасувати, а провадження у справі закрити за відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП.
Вважає постанову суду незаконною та необґрунтованою, винесеною з порушенням норм матеріального та процесуального права. Зазначає, що на наступний день після складення протоколу про адміністративне правопорушення, він самостійно приїхав на медичний огляд щодо знаходження в його організмі наркотичних засобів до Київської міської наркологічної клінічної лікарні «Соціотерапія». В результаті проведеного медичного огляду, наркотичних речовин в його організмі виявлено не було. Вважає, що медичний висновок КМКЛ «Соціотерапія» є доказом того, що на момент його відмови від проходження медичного огляду, він в стані наркотичного сп'яніння не перебував, в зв'язку з чим протокол про адміністративне правопорушення є незаконним.
Також апелянт просить поновити строк на апеляційне оскарження постанови.
Перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, приходжу до наступного висновку.
Наведені апелянтом причини пропуску строку на подачу апеляційної скарги визнаються судом поважними, у зв'язку з чим суд вважає за необхідне поновити строк на оскарження постанови суду від 07 червня 2019 року.
Статтею 280 КУпАП встановлено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до вимогст. 252 КУпАП, орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
Зазначені вимоги закону судом першої інстанції дотримано в повному обсязі.
Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_1 керував автомобілем з ознаками наркотичного сп'яніння, що підтверджується протоколом про адміністративне правопорушення серії ДПР18 № 303919 від 26.04.2019 року, поясненнями свідків ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , які пояснили, що були присутні при складенні протоколу про адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.130 КУпАП щодо гр. ОСОБА_1 , який відмовився від проходження медичного огляду на виявлення стану сп'яніння у встановленому Законом порядку в присутності двох свідків.
На підставі зібраних у справі доказівсуддя дійшов обґрунтованого висновку про наявність в діях ОСОБА_1 cкладу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП.
Посилання апелянта на те, що ним було пройдено огляд на стан сп'яніння в закладі охорони здоров'я самостійно, про що свідчить висновок щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції Київської міської наркологічної лікарні "Соціотерапія" від 03.05.2019 року, згідно з якою він 27.04.2019 року о 12-й годині 50 хвилин пройшов огляд на стан сп'яніння, за результатами якого у нього ознак сп'яніння не виявлено, є безпідставними.
Як вбачається з наданої довідки КМНКЛ "Соціотерапія", огляд гр. ОСОБА_1 відбувся після спливу визначеного п. 9 розділу ІІ «Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції» двохгодинного терміну, а тому результати огляду на стан сп'яніння вважаються недостовірними та є недійсними.
Крім того, ОСОБА_1 притягується до адміністративної відповідальності не за керування транспортним засобом в стані наркотичного сп'яніння, а за відмову від проходження огляду на стан сп'яніння. Відмова від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння є порушенням вимог п. 2.5 ПДР України, що вказує на наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Достатніх доводів і належних доказів, які б спростовували правильність висновків судді щодо визнання винним та накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення апеляційна скарга не містить.
Твердження апелянта про винесення постанови без всебічного з'ясування обставин справи не ґрунтуються на матеріалах справи, так як всіобставини справи суддею були досліджені всебічно, повно і об'єктивно.
Порушень вимог закону при складанні протоколу про адміністративне правопорушення та під час розгляду справи місцевим судом, які можуть бути підставою для скасування постанови судді, апеляційний суд не вбачає.
Враховуючи наведене, приходжу до висновку, що постанова судді є законною та обґрунтованою, в зв'язку з чим апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а постанову судді - без змін.
Керуючись ст. 294 КУпАП,-
Апеляційну скаргу особи, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 залишити без задоволення, а постанову судді Шевченківського районного суду міста Києва від 07 червня 2019 року щодо ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 130 КУпАП - без змін.
Постанова є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя В.С. Полосенко