Єдиний унікальний номер справи: 661/1091/19
Номер провадження 11-кп/819/790/19 Головуючий в 1-й інстанції: ОСОБА_1
Категорія: ч.2 ст.309 КК України Доповідач: ОСОБА_2
24 вересня 2019 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Херсонського апеляційного суду у складі:
Головуючого: ОСОБА_2
Суддів: ОСОБА_3 , ОСОБА_4
При секретарі: ОСОБА_5
За участю прокурора: ОСОБА_6
Адвоката: ОСОБА_7
розглянувши у відкритому судовому засіданні Херсонського апеляційного суду в режимі відеоконференції матеріали кримінального провадження №12018230070002742 за апеляційною скаргою адвоката ОСОБА_7 на ухвалу Новокаховського міського суду Херсонської області від 30 липня 2019 року, -
Зазначеною ухвалою відносно ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обвинуваченого у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.309 КК України, продовжено строк дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою до 27 вересня 2019 року (включно).
Не погоджуючись із таким судовим рішенням, адвокат ОСОБА_7 подав апеляційну скаргу, в якій вважає зазначену ухвалу незаконною та такою, що підлягає скасуванню, просить ухвалу Новокаховського міського суду Херсонської області від 30 липня 2019 року скасувати та відмовити в задоволенні клопотання.
В обґрунтування апеляційних вимог вказує на те, що слідчим не доведено обставин, що свідчать про недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України. Суд не звернув уваги на те, що прокурором не наведено будь-яких обставин, які б вказували на наявність ризиків, що обумовлюють необхідність обрання такого запобіжного заходу, а також на ті обставини, що зменшують ці ризики.
Крім того, ОСОБА_8 має постійне місце проживання, добровільно пройшов курс лікування від наркозалежності.
Заслухавши суддю-доповідача, захисника, який підтримав апеляційні вимоги, прокурора, який заперечував проти задоволення апеляційної скарги, в судових дебатах сторони залишилися на своїх позиціях, перевіривши матеріали провадження та доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до наступного висновку.
Судом першої інстанції під час судового розгляду кримінального провадження за обвинуваченням ОСОБА_8 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.309 КК України, постановлено ухвалу про продовження строку тримання під вартою відносно обвинуваченого.
Відповідно до частини 3 статті 331 КПК України, незалежно від наявності клопотань суд зобов'язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу двомісячного строку з дня надходження до суду обвинувального акту, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру чи з дня застосування судом до обвинуваченого запобіжного заходу у виді тримання під вартою. За наслідками розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід у виді тримання під вартою або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців.
До спливу продовженого строку суд зобов'язаний повторно розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою, якщо судове провадження не було завершене до його спливу.
Вказані вимоги закону судом першої інстанції дотримані.
Суд першої інстанції дійшов висновку про те, що оскільки до спливу строку тримання під вартою відносно обвинуваченого ОСОБА_8 завершити судове провадження не представляється можливим, наступне судове засідання призначено на більш пізніший час ніж встановлений ОСОБА_8 строк тримання під вартою, а тому завершити судовий розгляд з ухваленням судового рішення по суті неможливо до закінчення строку дії обраного відносно обвинуваченого запобіжного заходу у виді тримання під вартою, який спливає 04 серпня 2019 року.
Виходячи з даних матеріалів кримінального провадження, є правильним висновок суду першої інстанції відносно того, що ризики, передбачені ч.1 ст.177 КПК України, визначені при застосуванні даного запобіжного заходу, не зменшились.
Як убачається з матеріалів кримінального провадження, ОСОБА_8 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення середньої тяжкості, за яке законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від 2 до 5 років.
Колегія суддів звертає увагу на дані про особу обвинуваченого, який утриманців не має, не працює та не має постійного джерела доходу, раніше судимий, вчинив кримінальне правопорушення середньої тяжкості, крім того, 09.01.2019 Новокаховським міським судому відносно підозрюваного ОСОБА_8 було обрано запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, проте, незважаючи на покладенні обов'язки ОСОБА_8 був відсутній за місцем мешкання, до органів досудового розслідування не з'являвся, покладені на нього обов'язки не виконував, у зв'язку з чим 25.01.2019 підозрюваного ОСОБА_8 було оголошено у розшук та досудове розслідування у кримінальному провадженні було зупинено, у зв'язку з чим ухвалою слідчого судді ОСОБА_8 було змінено запобіжний захід на тримання під вартою, і ці обставини, на думку колегії суддів, дають достатні підстави вважати, що у разі не продовження строку запобіжного заходу у виді тримання під вартою щодо нього, перебуваючи на свободі, він може переховуватись від суду, незаконно впливати на свідків у цьому ж кримінальному провадженні, перешкоджати встановленню істини в справі та вчинити інше кримінальне правопорушення, а тому, дані ризики виправдовують необхідність продовження строку запобіжного заходу у виді тримання під вартою з метою забезпечення виконання обвинуваченим процесуальних обов'язків та запобігання спробам перешкоджати правосуддю та встановленню істини у кримінальному провадженні, що свідчить про неможливість запобігання цим ризикам шляхом застосування більш м'яких запобіжних заходів, а тому доводи апелянта, які це заперечують, являються необґрунтованими.
Саме продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до обвинуваченого ОСОБА_8 , на думку колегії суддів, відповідає охороні прав і інтересів як суспільства, так і потерпілого, свідків, що не суперечить практиці Європейського Суду з прав людини, згідно з якими обмеження права особи на свободу та особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою.
З огляду на вищевикладене, твердження адвоката про недоведеність обставин, які виправдовують необхідність продовження строку запобіжного заходу у виді тримання під вартою, та відмову в задоволенні клопотання, є непереконливими.
Відповідно до сформованої практики Європейського суду з прав людини, тримання особи під вартою може бути виправдане, якщо існують реальні ознаки наявності справжнього суспільного інтересу, який незважаючи на презумпцію невинуватості, переважає принцип поваги до особистої свободи. Застосовуючи запобіжний захід у виді тримання під вартою, необхідно виходити із того, що судове рішення повинно забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони прав і інтересів як суспільства, так і потерпілого. Визначення таких прав, як підкреслює Європейський суд з прав людини, вимагає від суспільства більшої суворості в оцінці цінностей суспільства ( «Летельє проти Франції»).
Посилання апеляційної скарги адвоката про наявність у обвинуваченого постійного місця проживання, те, що останній добровільно пройшов курс лікування від наркозалежності, то суд апеляційної інстанції хоч і приймає їх до уваги, проте, з огляду на характер, вид та обставини вчинення злочину, в якому обвинувачується ОСОБА_8 , відомості про його особу, вказані обставини, не зменшують встановлені ризики та не є визначальними аргументами, які давали б можливість застосувати до останнього запобіжний захід, не пов'язаний з триманням під вартою.
Доводи апеляційної скарги адвоката про недоведеність наявності ризиків, передбачених ст.177 КПК України, являються голослівними та спростовуються матеріалами провадження.
Доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують.
Істотних порушень кримінального процесуального закону при розгляді питання про продовження строку тримання під вартою щодо обвинуваченого ОСОБА_8 , під час апеляційного розгляду не встановлено.
Зважаючи на викладене, підстав для скасування судового рішення та задоволення апеляційної скарги адвоката про відмову в задоволенні клопотання, колегія суддів не знаходить.
Керуючись ч.2 ст.376, ст.ст.404, 405, 407, 422 КПК України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу адвоката ОСОБА_7 залишити без задоволення, а ухвалу Новокаховського міського суду Херсонської області від 30 липня 2019 року відносно ОСОБА_8 - без змін.
Ухвала суду набирає законної сили з моменту проголошення та оскарженню в касаційній інстанції не підлягає.
Судді: (підписи)
З оригіналом згідно:
Суддя ОСОБА_2