Номер провадження: 33/813/943/19
Номер справи місцевого суду: 521/6590/19
Головуючий у першій інстанції Гранін В.Л.
Доповідач Кравець Ю. І.
17.09.2019 року м. Одеса
Одеський апеляційний суд в особі судді Кравця Ю.І., за участю секретаря судового засідання Гасанової Л.Я.к,, за участю представника особи, яка притягується до адміністративної відповідальності -адвоката Рублевського Антона Павловича, представника Одеської митниці ДФС - Безлущенка Олександра Сергійовича, розглянувши апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову судді Малиновського районного суду міста Одеси Граніна В.Л. від 20.05.2019 року,
встановив:
Зазначеною постановою суду ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , працюючий директором ТОВ «Аутолонг», який проживає у АДРЕСА_1 , притягнуто до адміністративної відповідальності за скоєння адміністративного правопорушення, передбаченого ст.472 МК України та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 100 відсотків вартості товару, а саме: 225 000 гривень, з конфіскацією товару, вилученого згідно протоколу про порушення митних правил.
З оскаржуваної постанови вбачається, що згідно протоколу про порушення митних правил №0544/50000/19 від 27.02.2019 року відносно ОСОБА_1 , 01.11.2018 року між ТОВ «Аутолонг» та компанією «Pavaxpavta SP.Z.O.O.» (Польща) було укладено контракт №UA1018/2 щодо поставки в Україну товарів. В рамках наведеного зовнішньоекономічного контракту до Одеської митниці ДФС з Китаю на судні закордонного плавання «YM Wellbeng» прибув контейнер HLBU2272511 з товаром в асортименті.
11.02.2019 року директором ТОВ «Аутолонг» ОСОБА_1 була підготовлена та подана до Одеської митниці ДФС митна декларація типу «ІМ 40 ДЕ» (далі МД), яка була прийнята та зареєстрована за номером №UA500020/2019/001519. В якості підстави для переміщення товарів через митний кордон України та їх подальшого митного оформлення органу доходів і зборів України були надані: коносамент №WMS18122104 від 28.12.2018, інвойс №UA1018/2-13 від 28.12.2018, пакувальний лист до інвойсу, контракт №UA1018/2 від 01.11.2018 та інші товаросупровідні і комерційні документи.
Відповідно до інформації, зазначеної у МД №UA500020/2019/001519 та товаросупровідних документах встановлено, що продавцем товару є компанія «Pavaxpavta SP.Z.O.O.» (Польща), відправником товару є компанія «Long Link trading» (Китай), а покупцем та одержувачем є ТОВ «Аутолонг» (49087, Україна, Дніпропетровська область, м. Дніпро, вул. вул АДРЕСА_2 Василя Макуха, 1, кв. 101).
Відповідно графи 31 МД №UA500020/2019/001519 було заявлено: товар «снасті для риболовлі, в асортименті: катушки риболовні без волосінні, раколовки, поводки, сигналізатори-світлячки неелектричні для нічної ловлі, загальною кількостю 5240 кг; спінінги риболовні в асортименті 6305 кг; сумки риболовні з лицьовою поверхнею з полімерних матеріалів, в асортименті 664 кг; речі домашнього вжитку з пластмаси (не для медичного використання): відра полімерні, в асортименті 1750 кг».
20.02.2019 року у ході проведення митного огляду було встановлено, що серед загальної партії заявленого вантажу без ознак приховування було виявлено товар, який не було задекларовано у МД та не заявлено у товаросупровідних документах, а саме: капелюхи з сіткою від комах у кількості 3000 шт.
Таким чином, на думку митного органу, директором ТОВ «Аутолонг» ОСОБА_1 було порушено процедуру декларування товарів, передбачену ст. 257 МК України, та не було заявлено за встановленою формою точних та достовірних відомостей (наявність, найменування або назва, кількість тощо) про товари, які підлягають обов'язковому декларуванню у разі переміщення через митний кордон України, що призвело до порушення митних правил, передбаченого ст. 472 МК України.
На підставі вищевказаних обставин, у відношенні ОСОБА_1 було складено протокол про порушення митних правил №0544/50000/19, передбаченого ст. 472 МК України.
В своїй апеляційній скарзі ОСОБА_1 , не погоджуючись з вказаним судовим рішенням, посилаючись на те, що воно є незаконним, через грубе порушення норм процесуального права та невірне застосування норм матеріального права, однобічне та не повне з'ясування всіх фактичних обставин справи, їх не дослідження у судовому засіданні та ненадання їм оцінки, порушує питання щодо скасування постанови та закриття провадження по справі у зв'язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення.
В обґрунтування своїх доводів ОСОБА_1 зазначає, що підставою для прийняття оскаржуваного рішення став лише протокол про порушення митних правил, інших доказів, які б підтверджували вчинення ним вказаного адміністративного правопорушення взагалі немає, до того ж, протокол було складено у відсутність особи, яка притягається до адміністративного правопорушення, та не був йому вручений, в той час, як працівники митниці мали достовірні дані, які вказували на можливість повідомлення його про проведення перевірки та вкладенні відносно нього протоколу, крім того, працівниками митниці був проведений огляд товару без дотримання вимог ст. 338 МК України, копія Акту огляду апелянту також не надсилалась. Митним органом не надано доказів того, що він діяв протиправно, з метою уникнення декларування товарів та сплати митних платежів, його вина не доведена. Суд першої інстанції, не з'ясував обставини справи, не дав належну оцінку зібраним доказам та дійшов необґрунтованого висновку.
За вказаних обставин ОСОБА_1 просить скасувати постанову Малиновського районного суду від 20.05.2019 року, провадження по справі закрити у зв'язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.
Окрім цього, апеляційна скарга містить клопотання про поновлення строку на оскарження постанови суду, в якому ОСОБА_1 просив поновити строк на оскарження судового рішення, пропущений з поважної причини, оскільки 08.06.2019 року із судової повістки він дізнався про виклик до суду на іншу дату, а саме, на 27.05.2019 року, про те, що справа буде розглядатися 20.05.2019 року суд його взагалі не повідомляв, чим порушив його права на захист, про наявність оскаржуваної постанови він дізнався з ЄРДР, копію постанови він не отримував, що позбавило його права надавати докази своєї невинуватості, та права своєчасно оскаржити судове рішення.
ОСОБА_1 в судове засідання не з'явився, про день та час розгляду справи був повідомлений належним чином, про причину неявки в судове засідання суд не повідомив, клопотання про відкладення розгляду апеляції не заявляв, в зв'язку з чим апеляційна скарга була розглянута у його відсутності і в присутності захисника ОСОБА_1 - адвоката Рублевського А.П., який підтримав апеляційну скаргу та просив її задовольнити.
Представник Одеської митниці в судовому засіданні просив апеляційну скаргу відхилити та зазначав, що постанова суду першої інстанції є законною та обґрунтованою, а доводи апеляційної скарги - такими, що не можуть прийматись до уваги.
Дослідивши матеріали справи, прийнявши до уваги доводи ОСОБА_1 , викладені в апеляційній скарзі, заслухавши представника Одеської митниці ДФС та захисника ОСОБА_2 П ОСОБА_3 , апеляційний суд дійшов до висновку, що необхідно поновити строк на апеляційне оскарження постанови районного суду, апеляційну скаргу задовольнити за наступних підстав.
Відповідно до положень ст.294 КУпАП постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена протягом десяти днів з дня її винесення. Апеляційна скарга, подана після закінчення цього строку, повертається апеляційним судом особі, яка її подала, якщо вона не заявляє клопотання про поновлення цього строку, або якщо відмовлено у його поновленні.
Апеляційним судом встановлено, що ОСОБА_1 була направлена повістка про його виклик в судове засідання на 27.05.2019 року (а.с.27), проте адміністративна справа була розглянута 20.05.2019 року у його відсутність, з матеріалів справи також не вбачається, що ОСОБА_1 був сповіщений про день розгляду адміністративної справи саме 20.05.2019 року. З урахуванням наведеного строк на апеляційне оскарження постанови судді районного суду підлягає поновленню.
Оскільки встановлено, що, районний суд розглянув справу без неналежного повідомлення ОСОБА_1 про дату та місце судового розгляду, що призвело до порушення права апелянта на захист та до позбавлення його можливості реалізації прав, передбачених ст. 268 КУпАП, постанову Малиновського районного суду міста Одеси від 20.05.2019 року необхідно скасувати та постановити нову.
Постановляючи власне судове рішення, апеляційний суд виходить з наступного.
Згідно з вимогами ч.7 ст.294 КУпАП, апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги.
Відповідно до ст. 245 КУпАП та ст. 486 МК України, завданням провадження при розгляді справ про адміністративні правопорушення (порушення митних правил ) є своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її з дотриманням вимог закону та у точній з ним відповідності.
Відповідно до ч.1 ст.458 МК України порушення митних правил є адміністративним правопорушенням, яке являє собою противоправні, винні (умисні або з необережності) дії чи бездіяльність, що посягають на встановлений законодавством України порядок переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення, через митний кордон України і за які цим Кодексом передбачена адміністративна відповідальність.
У відповідності до ст.495 МК України доказами у справі про порушення митних правил є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку встановлюються наявність або відсутність порушення митних правил, винність особи у його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Такі дані встановлюються: 1) протоколом про порушення митних правил, протоколами процесуальних дій, додатками до зазначених протоколів; 2) поясненнями свідків; 3) поясненнями особи, яка притягується до відповідальності; 4) висновком експерта; 5) іншими документами (належним чином завіреними їх копіями або витягами з них) та інформацією, у тому числі тими, що перебувають в електронному вигляді, а також товарами - безпосередніми предметами порушення митних правил, товарами із спеціально виготовленими сховищами (тайниками), що використовувалися для приховування безпосередніх предметів порушення митних правил від митного контролю, транспортними засобами, що використовувалися для переміщення безпосередніх предметів порушення митних правил через митний кордон України.
Судом встановлено, що підставою для складання протоколу про порушення митних правил №0544/50000/19 від 27.02.2019 року відносно ОСОБА_1 було встановлення у ході проведення митного огляду, що серед загальної партії заявленого вантажу без ознак приховування було виявлено товар, який не було задекларовано у МД та не заявлено у товаросупровідних документах, що, на думку митного органу, свідчить про порушення ОСОБА_1 ст.472 МК України, за кваліфікуючими ознаками: недекларування товарів, що переміщуються через митний кордон України, тобто незаявлення за встановленою формою точних відомостей про товари, які підлягають обов'язковому декларуванню у разі переміщення через митний кордон України.
Разом з тим, суд звертає увагу на наступне.
Відповідно до ч.ч. 6, 8, 10 ст.338 МК України, огляд (переогляд) товарів, транспортних засобів комерційного призначення здійснюється у присутності особи, яка переміщує ці товари, транспортні засоби через митний кордон України чи зберігає товари під митним контролем, а у разі її відсутності - за умови залучення не менше ніж двох понятих. Як поняті запрошуються особи, не заінтересовані у результатах огляду (переогляду). Працівники органів доходів і зборів не можуть бути понятими.
За результатами митного огляду (переогляду) складається акт огляду (переогляду) у двох примірниках, в якому зазначаються відомості про: 1) посадових осіб органу доходів і зборів, які здійснювали огляд (переогляд), та осіб, які були присутні під час його проведення; 2) підстави проведення огляду (переогляду) за відсутності особи, яка переміщує товари, транспортні засоби комерційного призначення через митний кордон України чи зберігає товари під митним контролем; 3) обсяг здійснення огляду (переогляду) та результати його проведення; 4) інші відомості, що стосуються товарів, транспортних засобів комерційного призначення, огляд (переогляд) яких проводився.Один примірник акта передається (надсилається) особі, яка переміщує товари через митний кордон України чи зберігає товари під митним контролем.
Матеріали справи не містять Акту проведення митного огляду, який було складено у присутності ОСОБА_1 (його представника) або за умови залучення не менше ніж двох понятих та на підставі якого було складено Протокол про порушення митних правил. Також матеріали справи не містять жодних доказів передачі (надсилання) такого Акту ОСОБА_1
Будь-яких пояснень з приводу відсутності у матеріалах справи зазначеного Акту представник Одеської митниці в судовому засіданні не надав, як і не надав Акт для огляду та докази передачі (надсилання) такого Акту ОСОБА_1 , хоча повинен був надати такі докази, адже це було доводами апеляційної скарги.
Враховуючи наведене, апеляційний суд вважає, що митним органом не надано належних та допустимих доказів винуватості ОСОБА_1 в інкримінованому йому правопорушенні.
З наведених підстав, доводи апеляційної скарги ОСОБА_1 є обґрунтованими і знайшли своє підтвердження в ході апеляційного перегляду справи.
Стаття 247 Кодексу України про адміністративні правопорушення не передбачає підстави для закриття провадження у справі у зв'язку з недоведеністю вини особи, яка притягнута до адміністративної відповідальності.
Разом з тим, відповідно до ст. 8 Конституції України, «В Україні визнається і діє принцип верховенства права. Конституція України має найвищу юридичну силу. Закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції України і повинні відповідати їй. Норми Конституції України є нормами прямої дії…».
Відповідно до ст. 62 Конституції України, особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду.
Ніхто не зобов'язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину.
Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях.
Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
У даному конкретному випадку йдеться не про кримінальний злочин, а про адміністративне правопорушення, але оскільки Кодекс України про адміністративні правопорушення не передбачає таку підставу для закриття провадження у справі як недоведеність вини, вважаю за необхідне застосувати аналогію права та ст. 62 Конституції України, як норму прямої дії.
Згідно ч. 2 ст. 528 МК України, у справі про порушення митних правил суд (суддя) виносить одну з постанов, передбачених частиною першою статті 527 цього Кодексу.
Згідно п. 3 ч. 1 ст. 527 МК України, у справі про порушення митних правил суд (суддя), що розглядає справу, виносить, зокрема, постанову про закриття провадження у справі.
Отже, суд, аналізуючи вищевикладені обставини, враховуючи наявну недоведеність вини особи у вчиненні правопорушення, передбаченого ст. 472 МК України та керуючись конституційним принципом презумпції невинуватості, вказаним в ст. 62 Конституції України (тобто вина особи, яка притягається до відповідальності повинна бути доведена органом який склав протокол, а доводи вини повинні ґрунтуватися на доказах, об'єктивність яких не викликала б жодних сумнівів), вважає, що у діях ОСОБА_1 був відсутній склад адміністративного правопорушення у виді порушення митних правил, передбачених ст. 472 МК України, що є підставою для закриття відносно нього провадження по справі відповідно до п. 1 ст. 247 КУпАП.
Керуючись ст. ст. 247, 293, 294 КУпАП, апеляційний суд,
постановив
Клопотання ОСОБА_1 про поновлення процесуального строку на оскарження постанови Малиновського районного суду міста Одеси від 20.05.2019 року - задовольнити та поновити строк на подання апеляційної скарги.
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити.
Постанову Малиновськогорайонного суду міста Одеси від 20.05.2019 року - скасувати.
Прийняти нову постанову, якою провадження по справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст. 472 МК - закрити на підставі п. 1 ст. 274 КУпАП, у зв'язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення.
Постанова є остаточною і оскарженню не підлягає.
Суддя Одеського апеляційного суду Ю.І.Кравець