Дата документу 24.09.2019 Справа № 333/4169/18
Є.У.№ 333/4169/19 Головуючий у 1 інстанції: Круглікова А.В.
№ 22-ц/807/2310/19 Суддя-доповідач: Крилова О.В.
24 вересня 2019 року м. Запоріжжя
Запорізький апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого: Крилової О.В.
суддів: Бєлки В.Ю.
Онищенко Е.А.
розглянувши в порядку спрощеного письмового провадження без виклику учасників справи цивільну справу заапеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «ОТП Факторинг Україна» на рішення Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 26 квітня 2019 року у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , Товариства з обмеженою відповідальністю «ОТП Факторинг Україна» про захист прав споживачів шляхом визнання договору поруки припиненою та визнання пунктів кредитного договору недійсним,
В серпні 2018 року ОСОБА_1 звернулася до суду із позовом до ОСОБА_2 , ТОВ «ОТП Факторинг Україна» про захист прав споживачів шляхом визнання договору поруки припиненою та визнання пунктів кредитного договору недійсним.
В обґрунтування позовних вимог зазначала, що 08.07.2008 р. між ОСОБА_1 та ЗАТ «ОТП Банк», правонаступником якого є товариство з обмеженою відповідальністю «ОТП Факторинг Україна» (надалі - ТОВ «ОТП Факторинг Україна») укладено договір поруки № SRML-204/094/2008/1 в забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором від 08.07.2008 р. № ML-204/094/2008, укладеного між ОСОБА_2 (далі - ОСОБА_2 ) та ЗАТ «ОТП Банк». Так, заочним рішенням Комунареького районного суду м. Запоріжжя від 25.02.2014 р., яке залишено без змін постановою Апеляційного суду Запорізької області від 17.05.2018 р., солідарно стягнуто з ОСОБА_2 та ОСОБА_1 за вказаним вище кредитним договором та договором поруки суму заборгованості в розмірі 676 677,25 грн. Разом з тим, позивач вважає, що порука припинилась оскільки ТОВ «ОТП Факторинг Україна» звернулось до суду про стягнення заборгованості - 19.10.2012 р., тобто після спливу шести місячного строку, встановленого ч. 4 ст. 559 ЦК України (в редакції, що була чинною станом на час виникнення спірних правовідносин) від дня направлення відповідачем 2 на адресу ОСОБА_2 досудової вимоги за вих. від 02.03.2012 р. № 52935 про погашення заборгованості. Крім того, позивач вважає, що п. 4.1.1. кредитного договору від 08.07.2008 р. № ML-204/094/2008, яким передбачено розмір пені за несвоєчасне виконання зобов'язання є несправедливим у розумінні ст. 18 Закону України «Про захист прав споживачів», суперечить принципам розумності та добросовісності, встановлює вимогу щодо сплати непропорційно великої суми компенсації.
Посилаючись на зазначені обставини просила суд, визнати поруку ОСОБА_1 за договором поруки № SRML-204/094/2008 від 08.07.2008 року припиненою; визнати пункт 4.1.1 кредитного договору № SRML-204/094/2008 від 08.07.2008 року, щодо встановлення сторонами договору пені у розмірі 1 % недійсним.
Рішенням Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 26 квітня 2019 року позов задоволено частково.
Визнано припиненою поруку ОСОБА_1 за договором поруки від 08.07.2008 року № SRML-204/094/2008.
Не погоджуючись із зазначеним рішенням суду, ТОВ «ОТП Факторинг Україна» подало апеляційну скаргу, в якій посилаючись на незаконність, неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення судом норм матеріального та процесуального права просить рішення суду першої інстанції скасувати в частині задоволення позовних вимог та ухвалити нове, яким у задоволенні позову щодо визнання поруки припиненою відмовили повністю.
Відповідно до частини першої статті 368 ЦПК України у суді апеляційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 369 цього Кодексу.
Згідно з частиною тринадцятою статті 7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.
Зважаючи на те, що справа є малозначною, її розгляд здійснено в порядку письмового провадження, без виклику сторін.
Перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції та обставини справи в межах доводів апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.
За ст. 263 ЦПК судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Оскаржуване судове рішення не повною мірою відповідає таким вимогам.
Так, рішенням суду першої інстанції було встановлено, що 08.07.2008р. між закритим акціонерним товариством «ОТП Банк» (правонаступником якого є АТ «ОТП Банк» та у відповідності до ст.ст. 512-514 ЦК України правонаступником якого є ТОВ «ОТП Факторинг Україна») та ОСОБА_2 укладено кредитний договір № МL-204/094/2008, на виконання умов якого банк здійснив видачу кредитних коштів відповідачу 1 в сумі 48 475,20 доларів США на придбання нерухомого майна.
Крім того, 08.07.2008р. між закритим акціонерним товариством «ОТП Банк» (правонаступником якого є АТ «ОТП Банк» та у відповідності до ст.ст. 512-514 ЦК України правонаступником якого є ТОВ «ОТП Факторинг Україна») та ОСОБА_1 укладено договір поруки № SRМL-204/094/2008, згідно з яким позивач у цій справі, як поручитель зобов'язалась відповідати перед Банком за повне та своєчасне виконання Позичальником ( ОСОБА_2 ) зобов'язань за кредитним договором від 08.07.2008 р. № МL-204/094/2008 у повному обсязі.
Відповідно до п. 1.2. вказаного договору поруки, Поручитель та Боржник відповідають як солідарні боржники.
Згідно з п.п. 3.2, 3.4 договору поруки від 08.07.2008 р. № SRМL-204/094/2008, у випадку невиконання Позичальником боргових зобов'язань перед Банком за кредитним договором, Поручитель зобов'язаний здійснити виконання боргових зобов'язань в обсязі, заявленому Банком, протягом трьох банківських днів з дати отримання відповідної письмової вимоги. Обов'язок поручителя виконати боргові зобов'язання виникає при отриманні від Кредитора відповідної вимоги. Така вимога вважається отриманою Поручителем, якщо Кредитор надіслав її поштою за адресою, вказаною в цьому договорі.
Відповідну досудову вимогу від 02.03.2012р. № 52935 ТОВ «ОТП Факторинг Україна» направлено на адресу ОСОБА_1 , як поручителю за кредитним договором від 08.07.2008 р. № МL-204/094/2008, але вимогу про погашення заборгованості останньою не виконано.
Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що порука позивачки є припиненою, виходячи з наступних положень закону.
Частиною 1 ст. 546 ЦК України передбачено, виконання зобов'язання може забезпечуватися порукою.
За договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником. Порукою може забезпечуватися виконання зобов'язання частково або у повному обсязі (ч.ч. 1, 2 ст. 553 ЦК України).
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 554 ЦК України, у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.
Згідно з ч. 4 ст. 559 ЦК України (в редакції, що була чинною станом на час виникнення спірних правовідносин) порука припиняється після закінчення строку, встановленого в договорі поруки. У разі, якщо такий строк не встановлено, порука припиняється, якщо кредитор протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов'язання не пред'явить вимоги до поручителя. Якщо строк основного зобов'язання не встановлений або встановлений моментом пред'явлення вимоги, порука припиняється, якщо кредитор не пред'явить позову до поручителя протягом одного року від дня укладення договору поруки.
Аналіз зазначеної вище норми права дає підстави для висновку про те, що строк дії поруки (будь-який із зазначених у частині четвертій статті 559 ЦК України) не є строком захисту порушеного права, а є строком існування суб'єктивного права кредитора й суб'єктивного обов'язку поручителя, після закінчення якого вони припиняються. Це означає, що зі збігом цього строку (який є преклюзивним) жодних дій щодо реалізації свого права за договором поруки, у тому числі застосування судових заходів захисту свого права (шляхом пред'явлення позову), кредитор вчиняти не вправі.
З огляду на преклюзивний характер строку поруки й обумовлене цим припинення права кредитора на реалізацію цього виду забезпечення виконання зобов'язань застосоване в другому реченні частини четвертої статті 559 ЦК України словосполучення "пред'явлення вимоги" до поручителя протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов'язання як умови чинності поруки необхідно розуміти як пред'явлення кредитором у встановленому законом порядку протягом зазначеного строку саме позовної, а не будь-якої іншої вимоги до поручителя. Зазначене положення при цьому не виключає можливість пред'явлення кредитором до поручителя іншої письмової вимоги про погашення заборгованості за боржника, однак і в такому разі кредитор може звернутися з такою вимогою до суду протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов'язання.
Керуючись положеннями частини четвертої статті 559 ЦК України, необхідно зробити висновок про те, що вимогу до поручителя про виконання ним солідарного з боржником зобов'язання за договором повинно бути пред'явлено в судовому порядку в межах строку дії поруки, тобто протягом шести місяців з моменту настання строку погашення чергового платежу за основним зобов'язанням (якщо умовами договору передбачено погашення кредиту періодичними платежами) або з дня, встановленого кредитором для дострокового погашення кредиту в порядку реалізації ним свого права, передбаченого частиною другою статті 1050 ЦК України, або з дня настання строку виконання основного зобов'язання (у разі якщо кредит повинен бути погашений одноразовим платежем).
Таким чином, закінчення строку, встановленого договором поруки, так само, як сплив шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов'язання або одного року від дня укладення договору поруки, якщо строк основного зобов'язання не встановлений, припиняє поруку за умови, що кредитор протягом строку дії поруки не звернувся з позовом до поручителя.
При цьому суд першої інстанції послався на правову позицію висловлену в постановах Верховного Суду України від 17 вересня 2014 року у справі N 6-53цс14, від 14 вересня 2016 року у справі N 6-1451цс16 та в постанові Верховного Суду від 21.03.2018 р. у справі № 2-1283/11.
Надалі суд першої інстанції проаналізував фактичні обставини справи та матеріали, які містяться у справі та дійшов висновку про наступнею.
Пунктом 4.1. договору поруки від 08.07.2008 р. № SRМL-204/094/2008, сторони не визначили строк, після закінчення якого порука припиняється, зазначивши при цьому, що договір діє до повного виконання боргових зобов'язань за кредитним договором.
Отже, як зазначив суд першої інстанції, умови договору поруки від 08.07.2008 р. № SRМL-204/094/2008 про його дію до повного припинення зобов'язань боржника не свідчать про те, що цим договором установлено строк припинення поруки у розумінні статті 251 ЦК України, а тому в цьому випадку підлягають застосуванню норми частини четвертої статті 559 ЦК України.
ТОВ «ОТП Факторинг Україна» направило на адресу ОСОБА_1 досудову вимогу від 02.03.2012р. № 52935, якою відповідач 2 у цій справі повідомив позивача про наявність заборгованості за кредитним договором від 08.07.2008 р. № МL-204/094/2008 та про необхідність дострокового виконання всіх боргових зобов'язань за вказаним договором протягом 30 календарних днів з дати отримання цієї вимоги.
Досудовою вимогою від 02.03.2012р. № 52932 ТОВ «ОТП Факторинг Україна» на підставі п. 1.9. кредитного договору від 08.07.2008 р. № МL-204/094/2008 вимагав від ОСОБА_2 достроково виконати боргові зобов'язання за вказаним договором в повному обсязі протягом 30 календарних днів з дати отримання цієї вимоги.
Суд першої інстанції дійшов висновку про те, що пред'явивши вимогу про повне дострокове погашення заборгованості за кредитом та сплату відсотків за користування кредитом, кредитор відповідно до частини другої статті 1050 ЦК України змінив строк виконання основного зобов'язання й протягом шести місяців, починаючи від цієї дати, був зобов'язаний пред'явити позов до поручителя.
Таким чином, якщо кредитор на підставі частини другої статті 1050 ЦК України змінив строк виконання основного зобов'язання, то передбачений частиною четвертою статті 559 цього Кодексу (в редакції, що була чинною станом на час виникнення спірних правовідносин) шестимісячний строк підлягає обрахуванню саме від цієї дати.
Враховуючи зміст п. 1.9. кредитного договору від 08.07.2008 р. № МL-204/094/2008, починаючи з 31 календарного дня, у ТОВ «ОТП Факторинг Україна» виникло право пред'явлення відповідної вимоги - як до позичальника, так і до поручителя - про дострокове повернення кредитних коштів шляхом звернення з відповідною позовною заявою до суду, а також враховуючи, що ТОВ «ОТП Факторинг Україна» направлено 02.03.2012 року на адресу ОСОБА_2 та ОСОБА_1 досудові вимоги про дострокове погашення кредитної заборгованості, то суд першої інстанції зробив висновок, що Позичальник, починаючи з 02.04.2012 року, тобто на 31 календарний день є таким, що повідомлений, й починаючи саме з цієї дати у Кредитора виникло право протягом шести місяців звернутися до суду з відповідним позовом до поручителя.
Враховуючи, що цей строк пропущений, суд першої інстанції припинив поруку.
Разом з тим, прри розгляді справи суд першої інстанції мав відомості про існування рішення Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 25.02.2014 року у справі № 812/9237/12, яке залишено без змін постановою Апеляційного суду Запорізької області від 17.05.2018 р. яким стягнуто солідарно з ОСОБА_2 та ОСОБА_1 на користь ТОВ «ОТП Факторинг Україна» 676 677,25 грн. заборгованості, яка виникла за кредитним договором від 08.07.2008 р. № МL-204/094/2008.
Вирішуючи спір суд першої інстанції неодноразово посилався на зазначене рішення, проте не врахував наступне.
Порука не може бути припинена після рішення суду про стягнення коштів.
Так, у постанові Верховного Суду України від 6 липня 2016 року у справі № 6-1199цс16 вказується, що відмова в задоволенні позову про визнання поруки припиненою за наявності рішення суду про стягнення боргу з поручителя є правильною.
Аналогічний висновок зроблено і постанові Верховного Суду від 24 травня 2018 року у справі № 752/539/16-ц (ЄДРСРУ № 74265744), 16 травня 2018 у справі № 317/503/16 (ЄДРСРУ № 74120942), 5 березня 2018 року у справі № 331/6384/16-ц (ЄДРСРУ № 72700843), 21 лютого 2018 року у справі № 490/7570/15-ц (ЄДРСРУ № 72460038), 21 лютого 2018 року у справі № 756/11318/15-ц (ЄДРСРУ № 72378050), 28 лютого 2018 року у справі № 761/2817/16-ц (ЄДРСРУ № 72587786).
Таким чином, оскільки є рішення суду, яке набрало законної сили і яким задоволені вимоги кредитора до поручителів, підстав для застосування положень статті 559 ЦК України немає.
Відтак позов про визнання поруки припиненою, який заявлено після існування судового рішення про стягнення з поручителя грошових коштів, має бути залишеним без задоволення.
В іншій частині позовних вимог щодо визнання недійсним пункту 4.1.1. кредитного договору від 08.07.2008 р. № МL-204/094/2008 з підстав його невідповідності принципам розумності та добросовісності, а також ст. 18 Закону України «Про захист прав споживачів» у задоволенні позову судом відмовлено та в цій частині судове рішення не оскаржене.
Керуючись ст. ст. 374, 376, 382 ЦПК України, суд,-
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «ОТП Факторинг Україна» задовольнити.
Рішення Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 26 квітня 2019 року по цій справі скасувати в частині задоволення позовних вимог про визнання поруки припиненою та ухвалити нове рішення.
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , Товариства з обмеженою відповідальністю «ОТП Факторинг Україна» про захист прав споживачів шляхом визнання договору поруки припиненою залишити без задоволення.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, проте може бути оскаржена безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного тексту цієї постанови, лише у випадку якщо: а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до ЦПК України позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії малозначних помилково.
Повний текст постанови складено 24 вересня 2019 р.
Головуючий О.В. Крилова
Судді: Бєлка В.Ю.
Онищенко Е.А.