Справа № 305/1059/17
Номер провадження 1-кп/305/61/19
23.09.2019 року. Рахівський районний суд Закарпатської області у складі:
головуючого судді ОСОБА_1
за участі: секретаря ОСОБА_2
з участю: прокурора ОСОБА_3
обвинуваченого ОСОБА_4
захисника ОСОБА_5
потерпілої ОСОБА_6
розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі суду м.Рахові матеріали об'єднаного кримінального провадження, внесеного до ЄРДР за № 12017070140001213 про обвинувачення ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2, ч.3 ст.185 КК України, та за №12017070140000046 про обвинувачення ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.185 КК України,
У провадженні Рахівського районного суду Закарпатської області перебуває кримінальне провадження № 1-кп/305/107/18, внесене в ЄРДР за № 12017070140000046, про обвинувачення ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.185 КК України, та кримінальне провадження 1-кп/305/157/17, внесене до ЄРДР за №12017070140001213 про обвинувачення ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 та ч.3 ст.185 КК України, які об'єднані в одне для спільного розгляду.
Прокурор Рахівського відділу Тячівської місцевої прокуратури - ОСОБА_3 , вважає за необхідне вирішити питання про продовження обвинуваченому строку дії запобіжного заходу, який закінчується 24.09.2019 року, оскільки ОСОБА_4 є особою, раніше судимою, обґрунтовано обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 та ч.3 ст.185 КК України, які відносяться до категорії тяжких злочинів, будучи на волі та розуміючи, що за вчинення даних правопорушень йому загрожує реальна міра покарання у виді позбавлення волі, з метою уникнення покарання може ухилитися від суду, постійного місця проживання та утриманців не має, ніде не працював та не навчався, раніше судимий та відбув реальну міру покарання, однак після відбування покарання на шлях виправлення не став, вчинивши нові злочини проти власності, отже на даний час застосування більш м'яких запобіжних заходів є недоцільним, а застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою щодо ОСОБА_4 зможе забезпечити виконання покладених на нього процесуальних обов'язків та зможе запобігти спробам останнього переховуватися від суду, незаконно впливати на потерпілих, вчинити інше кримінальне правопорушення, тому просить продовжити строк тримання під вартою на два місяці.
Мотивоване клопотання про продовження строку тримання обвинуваченому запобіжного заходу у виді тримання під вартою прокурором подано до суду 20.09.2019 року.
Обвинувачений ОСОБА_4 залишає дане питання на розсуд суду.
Захисник обвинуваченого ОСОБА_5 вважає, що підстав для продовження строку тримання під вартою у відношенні ОСОБА_4 немає, як і немає реальних доказів ризиків, які стали підставою для обрання ОСОБА_4 найсуворішого запобіжного заходу, тому просить відмовити у задоволенні клопотання.
Заслухавши учасників судового процесу, дослідивши матеріали справи, перевіривши їх доказами, суд дійшов до наступного висновку.
Згідно з вимогами ст. 331 КПК України під час судового розгляду, суд, за клопотанням сторони обвинувачення або захисту, має право своєю ухвалою змінити, скасувати або обрати запобіжний захід щодо обвинуваченого. Незалежно від наявності клопотань, суд зобов'язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою, до спливу двомісячного строку з дня надходження до суду обвинувального акта,..." чи з дня застосування судом до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. За наслідками розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід у вигляді тримання під вартою або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців. До спливу продовженого строку, суд зобов'язаний повторно розглянути питання доцільності продовження строку тримання обвинуваченого під вартою, якщо судове провадження не було завершене до його спливу.
Відповідно до ст. 178 КПК України при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 КПК України, суд, на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів, зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: вагомість наявних доказів про вчинення обвинуваченим кримінального правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі, у разі визнання обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він обвинувачується; вік та стан здоров'я обвинуваченого; міцність соціальних зв'язків обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; наявність в обвинуваченого постійного місця роботи або навчання; його репутація; майновий стан обвинуваченого; наявність судимостей; розмір майнової шкоди, у завданні якої обвинувачується особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини.
При аналізі пояснень учасників судового засідання, дослідженні матеріалів клопотання прокурора, на думку суду існують ризики, передбачені ст. 177 КПК України, а саме: можливість переховування обвинуваченого від суду, можливість вчинення обвинуваченим іншого злочину. З урахуванням ризиків, наведених вище, та тривалості строку розгляду даного кримінального провадження, а також необхідності відкладення розгляду справи для надання та дослідження матеріалів кримінального провадження, клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою необхідно задовольнити частково та продовжити ОСОБА_4 запобіжний захід тримання під вартою строком до тридцяти днів.
Суд вважає, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів, передбачених ч.1 ст.176 КПК України, не може запобігти встановленим під час розгляду клопотання ризиків, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою є доцільним, та достатнім, а також відповідає принципу винятковості даного запобіжного заходу.
Також, при вирішенні питання про доцільність продовження застосування запобіжного заходу щодо обвинуваченого судом враховується тяжкість покарання, що загрожує останньому у разі визнання його винними у вчиненні злочинів, передбачених ч.2 та ч.3 ст.185 КК України (санкція зазначеної статті передбачає позбавлення волі на строк від 3 до 6 років).
Необхідність тримання під вартою обвинуваченого, що обмежує його особисту недоторканість, не буде суперечити нормі ст.5 ч.1 п. «b» Європейської конвенції «Про захист прав людини і основоположних свобод», за якою особи можуть бути арештовані для виконання будь-якого обов'язку, встановленого законом та рішенню Європейського суду з прав людини справа «Чанєв проти України» від 09.10.2014 року.
Керуючись ст. ст. 68, 177, 178, 183,193,194,196,197,331 КПК України, суд
Відкласти судовий розгляд кримінального провадження, внесеного до ЄРДР за № 12017070140001213 про обвинувачення ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2, ч.3 ст.185 КК України, та №12017070140000046 про обвинувачення ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.185 КК України на 14.30 год. 17 жовтня 2019 року.
Клопотання прокурора про продовження дії запобіжного заходу задовольнити частково.
Продовжити дію запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо обвинуваченого ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , до 23 жовтня 2019 року.
Копію ухвали вручити обвинуваченому, прокурору та направити уповноваженій службовій особі місця ув'язнення.
Ухвала в частині продовження строку тримання під ватрою може бути оскаржена до Закарпатського апеляційного суду, на підставі рішення Конституційного суду України, протягом 7 (семи) днів з дня її проголошення, шляхом подачі апеляційної скарги через Рахівський районний суд Закарпатської області, а обвинуваченим, що тримається під вартою, в той же термін з моменту вручення йому копії ухвали.
Суддя: ОСОБА_1