05 вересня 2019 року м. Рівне №460/1419/19
Рівненський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Махаринця Д.Є. розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом
ОСОБА_1
доГоловного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області
про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинення певних дій, -
ОСОБА_1 (далі - позивач) звернулася до Рівненського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області (далі - відповідач) в якому просить суд: визнати протиправними дії відповідача щодо відмови позивачу у проведенні перерахунку пенсії на підставі Закону України "Про державну службу" від 16.12.1993 №3237-ХІІ та зобов'язати відповідача провести розрахунок та виплату позивачу пенсії за віком відповідно до Закону України "Про державну службу" від 16.12.1993 №3237-ХІІ із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в економіці України, з якої сплачено страхові внески, зо 2016-2018 роки з моменту звернення до відповідача за її призначенням - 14.05.2019.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що з 27.04.2011 вона отримувала пенсію за нормами Закону України "Про державну службу" від 16.12.1993 №3723-XII. При призначенні пенсії за іншим Законом її розрахунок проведено без врахування показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні за три роки перед зверненням, з якої сплачено страхові внески, а тому 14.05.2019 позивач звернулася до відповідача з заявою про проведення перерахунку пенсії згідно з чинним законодавством. Однак, відповідачем у задоволенні заяви відмовлено з посиланням на відсутність підстав для застосування середньої заробітної плати в Україні, з якої сплачено страхові внески, обчислена, як середній показник за 2016-2018 роки, так як пенсія призначається не вперше. Вважає такі дії відповідача неправомірними, незаконними та такими, що порушує конституційне право позивача на соціальний захист у виді пенсії, що є основним джерелом існування, яка має забезпечувати рівень життя, не нижчий прожиткового мінімуму, встановленого Законом.
Ухвалою суду від 05.07.20119 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження в адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомленням (виклику) учасників справи. Відповідачу встановлено строк для подання відзиву на позов.
У встановлений судом строк відповідачем до суду подано відзив, у якому він заперечив проти задоволення позовних вимог. Відзив обґрунтовано тим, що позивача з 01.03.2019 автоматичним способом переведено на пенсію за віком, відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" №1058-ІV та проведено перерахунок пенсії. 14.05.2019 позивач звернулася із відповідною заявою та необхідними документами стосовно перерахунку їй пенсії із застосуванням середньої заробітної плати по України за 2016-2018 роки. 27.05.2019 управлінням надано відповідь позивачу. Наголошено, з посиланням на норми чинного законодавства, що позивача було правомірно переведено на пенсію по віку шляхом застосування показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески та яка враховується для обчислення пенсій за 2014-2016 роки в сумі 3764,40 грн. із застосуванням величини оцінки одного року страхового стажу в розмірі 1% на законних підставах. З підстав наведених у відзиві, відповідач просив суд відмовити у задоволенні позову.
Ухвалою суду від 31.07.2019 замінено відповідача по справі №460/1419/19 - Рівненське об'єднане управління Пенсійного фонду України в Рівненській області на правонаступника - Головне управління Пенсійного фонду України в Рівненській області.
Розглянувши позовну заяву, повно і всебічно з'ясувавши всі обставини адміністративної справи в їх сукупності, перевіривши їх дослідженими у судовому засіданні доказами, суд встановив наступне.
З 15.10.2010 ОСОБА_1 призначено пенсію по інвалідності на підставі Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
З 12.04.2011 позивача переведено на пенсію за віком на умовах Закону України "Про державну службу".
ОСОБА_1 з 01.03.2019 автоматизованим способом призначено пенсію за віком, згідно із Законом України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" №1058-ІV від 09.03.2003.
14.05.2019 позивач звернулася до відповідача із заявою в якій просила перерахувати її пенсію за віком з 01.03.2019 із застосуванням середньої заробітної плати (доходу) в Україні із якої сплачені страхові внески обчисленої як середній показник за 2016-2018 роки.
Листом від 27.05.2019 за №Б-40 відповідач відмовив позивачу в перерахунку пенсії з врахуванням середнього показника заробітної плати за 2016, 2017, 2018 роки. Крім того, Рівненське об'єднане управління Пенсійного фонду України Рівненської області повідомило, що з 01.03.2019 ОСОБА_1 переведено на пенсію за віком, відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" та проведено перерахунок пенсії.
Після зазначеного перерахунку розмір пенсії з 01.03.2019 становить 3725,70 грн. (3501,15 грн. - основний розмір пенсії + 224,55грн. - доплата за 15 років понаднормового стажу). З огляду на наведене, перерахунок проведено згідно з чинним пенсійним законодавством.
Оцінюючи спірні правовідносини, суд враховує таке.
Як встановлено ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
У ч.1 ст. 9 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" №1058-ІV від 09.03.2003, в редакції на момент призначення пенсії (далі - Закон України №1058-ІV від 09.03.2003) передбачено, що за рахунок коштів Пенсійного фонду України в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: пенсія за віком; пенсія по інвалідності внаслідок загального захворювання (у тому числі каліцтва, не пов'язаного з роботою, інвалідності з дитинства); пенсія у зв'язку з втратою годувальника.
За приписами ч. 2 ст. 40 Закону України № 1058-ІV від 09.03.2003, заробітна плата (дохід) для обчислення пенсії визначається за формулою: Зп = Зс х (Ск: К), де: Зп - заробітна плата (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії, у гривнях; Зс - середня заробітна плата (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії. Порядок визначення показників зазначеної заробітної плати затверджується ПФУ за погодженням з центральними органами виконавчої влади, що забезпечують формування державної фінансової політики, державної політики у сферах економічного розвитку, статистики. Ск - сума коефіцієнтів заробітної плати (доходу) за кожний місяць (Кз 1 + Кз 2 + Кз 3 +... + Кз n); К - страховий стаж за місяці, які враховано для визначення коефіцієнта заробітної плати (доходу) застрахованої особи.
В ч.3 ст.45 цього Закону також зазначено, що переведення з одного виду пенсії на інший здійснюється з дня подання заяви на підставі документів про страховий стаж, заробітну плату (дохід) та інших документів, що знаходяться на час переведення з одного виду пенсії на інший в пенсійній справі, а також додаткових документів, одержаних органами Пенсійного фонду.
При переведенні з одного виду пенсії на інший за бажанням особи може враховуватися заробітна плата (дохід) за періоди страхового стажу, зазначені в частині першій статті 40 цього Закону, із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу), який враховувався під час призначення (попереднього перерахунку) попереднього виду пенсії.
З аналізу зазначених вище норм законодавства слідує, що ч. 3 ст. 45 Закону України № 1058-IV від 09.03.2003 установлюється порядок переведення з одного виду пенсії на інший. Отже, показник середньої заробітної плати при переведенні на інший вид пенсії має бути незмінним, тобто таким, яким він був на час призначення пенсії, передбаченої Законом України №1058-IV від 09.03.2003.
Позивачу було призначено пенсію відповідно до Закону України "Про державну службу", який передбачає інші підстави та порядок призначення пенсії, ніж ті, що визначені Законом України №1058-IV від 09.03.2003.
Отже, у даному випадку позивачу призначено іншу пенсію за іншим Законом, а тому має враховуватись показник середньої заробітної плати за три календарні роки, що передують року призначення нового виду пенсії ( пенсії за віком на умовах Закону України № 1058-IV від 09.03.2003).
Відповідно до правової позиції Верховного Суду висловленій у постанові від 14.02.2018 (справа № 465/5246/17), постанові від 23.10.2018 у справі № 334/2653/17, постанові від 13.12.2018 у справі № 185/860/17, постанові від 06.02.2019 у справі № 333/1856/17 та постанові Великої Палати Верховного Суду від 31.10.2018 у справі № 876/5312/17, якщо особа отримувала пенсію за іншим Законом, звертається за призначенням пенсії згідно із Законом України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", показник середньої заробітної плати має враховуватись за три календарні роки, що передують року призначення нового виду пенсії за Законом № 1058-IV.
В силу приписів ч.5 ст. 242 КАС України, згідно якої при виборі і застосуванні норм права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного суду.
Отже, судом встановлено, що призначення пенсії за віком відповідно до Закону України №1058-ІV від 09.03.2003 ОСОБА_1 здійснено вперше.
Відтак, відповідач мав призначити пенсію, виходячи із середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески за 2016, 2017 та 2018 роки, тобто показник середньої заробітної плати має враховуватись за три календарні роки, що передують року призначення нового виду пенсії за Законом № 1058-IV від 09.03.2003.
Водночас, відповідачем не враховано приписи ч. 2 ст. 40 Закону № 1058-ІV від 09.03.2003.
Разом з тим, суд звертає увагу на наступне.
Відповідно до ч. 2 ст. 9 КАС України, суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод та інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно - правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Зі змісту вказаної норми, можна зробити висновок, що при розгляді справи суд обмежений предметом та обсягом заявлених позовних вимог та не може застосовувати інший спосіб захисту ніж той, що зазначив позивач у позовній заяві.
Так, виходячи зі змісту позовної заяви ОСОБА_1 , вона просить суд визнати неправомірними дії відповідача щодо відмови їй у проведенні перерахунку пенсії на підставі Закону України "Про державну службу" від 16.12.1993 №3237-ХІІ та зобов'язати відповідача провести розрахунок та виплачувати ОСОБА_1 пенсію за віком відповідно до Закону України "Про державну службу" від 16.12.1993 №3237-ХІІ із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в економіці України, з якої сплачено страхові внески, за 2016-2018 роки з моменту звернення до відповідача за її призначенням - 14.05.2019.
Однак, як вже було встановлено судом та зазначалось вище, позивач 14.05.2019 звернувся до відповідача із заявою та просила провести перерахунок пенсії за віком з 01.03.2019, з врахуванням середньої заробітної плати за 2016-2018 роки.
Зі змісту листа відповідача №Б-40 від 27.05.2019, судом встановлено, що з 01.03.2019 ОСОБА_1 , переведено на пенсію за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» №1058-ІV від 09.03.2003 та проведено перерахунок пенсії.
В силу приписів ч. 1 ст. 6 КАС України, суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначать зміст і спрямованість діяльності держави.
Право на захист - це суб'єктивне право певної особи, тобто вид і міра її можливої (дозволеної) поведінки із захисту своїх прав. Воно випливає з конституційного положення: "Права і свободи людини і громадянина захищаються судом" (ст. 55 Конституції України).
Отже, кожна особа має право на захист свого права у разі його порушення, невизнання чи оспорювання у сфері цивільних, господарських, публічно-правових відносин та за наявності неврегульованих питань.
Порушення права означає необґрунтовану заборону на його реалізацію або встановлення перешкод у його реалізації, або значне обмеження можливостей його реалізації тощо.
Проте, з матеріалів справи слідує, що позивач з 01.03.2019 отримує пенсію за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» №1058-ІV від 09.03.2003, а не відповідно до Закону України "Про державну службу" від 16.12.1993 №3237-ХІІ.
Таким чином, суд позбавлений можливості встановити та оцінити правомірність дій відповідача в цій ситуації.
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
З цих підстав, суд вважає, що в задоволенні позовних вимог про визнання неправомірними дій відповідача та зобов'язання відповідача провести розрахунок та виплачувати ОСОБА_1 пенсію за віком відповідно до Закону України "Про державну службу" від 16.12.1993 №3237-ХІІ із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в економіці України, з якої сплачено страхові внески, за 2016-2018 роки з моменту звернення до відповідача за її призначенням - 14.05.2019, слід відмовити.
Підстави для розподілу судових витрат відповідно до ст.139 КАС України відсутні.
Керуючись статтями 241-246, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
У задоволені позовної заяви ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний код НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області (33028, м. Рівне, вул. Короленка, 7, код ЄДРПОУ 21084076) про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії - відмовити повністю.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Апеляційна скарга подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Рівненський окружний адміністративний суд.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повний текст рішення складений 05 вересня 2019 року.
Суддя Махаринець Д.Є.