вул. Пирогова, 29, м. Вінниця, 21018, тел./факс (0432)55-80-00, (0432)55-80-06 ел.пошта : inbox@vn.arbitr.gov.ua
"16" вересня 2019 р. Cправа № 902/465/19
за позовом:Товариства з обмеженою відповідальністю "ВМ Трейдер" (79026, м. Львів, вул. Академіка Лазаренка 2/23)
до:Приватного акціонерного товариства "Гніванський завод спецзалізобетону" (вул. Промислова, 15, м. Гнівань, Тиврівський р-н, Вінницька обл., 23310)
про стягнення 2998626,01 грн. заборгованості згідно договору поставки №19-П/1619 від 11.03.2019 р.
Суддя Яремчук Ю.О.
Секретар судового засідання Балан К.М.
за участю представників:
позивача: Мельник С.І.
відповідача: Потьомкін І.М.
присутній Костюк О.С.
11.06.2019 р. до Господарського суду Вінницької області надійшов позов Товариства з обмеженою відповідальністю "ВМ Трейдер" до Приватного акціонерного товариства "Гніванський завод спецзалізобетону" про стягнення 2998626,01 грн заборгованості згідно договору поставки №19-П/1619 від 11.03.2019 р.
Ухвалою суду від 12.06.2019 р. відкрито провадження у справі № 902/465/19. Визначено, що розгляд справи здійснюється за правилами загального позовного провадження. Підготовче засідання у справі призначено на 01.07.2019 р.
Ухвалою суду від 01.07.2019 р. продовжено строк підготовчого провадження по справі № 902/465/19 на 30 днів. Слухання у справі призначено на 19.08.2019 р.
12.08.2019 р. до суду надійшло клопотання від представника ТОВ "ВМ "Трейдер" про проведення судового засідання в режимі відеоконференції.
Ухвалою суду від 13.08.2019 р. задоволено клопотання представника ТОВ "ВМ Трейдер" про проведення судового засідання 19.08.2019 р. о 11:00 год., в режимі відеоконференції у справі № 902/465/19.
В судове засідання призначене на 19.08.2019 р. з'явився представник позивача та представник відповідача.
За результатами проведеного судового засідання 19.08.2019 р. суд дійшов висновку про закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті, про що постановлено ухвалу, яку занесено до протоколу судового засідання.
Разом з тим, представником позивача було заявлено клопотання про участь в підготовчому судовому засіданні, призначеному на 16.09.2019 р. о 11:00 год., в режимі відеоконференції, доручивши її проведення Господарському суду Львівської області.
Ухвалою суду від 19.08.2019 р. повідомлено учасників справи про розгляд справи по суті, який відбудеться 16.09.2019 р. та задоволено клопотання представника ТОВ "ВМ Трейдер" про проведення судового засідання 16.09.2019 р. о 11:00 год., в режимі відеоконференції у справі № 902/465/19.
В судове засідання призначене на 16.09.2019 р. з'явився представник позивача та представник відповідача.
Суд зауважує, що представником позивача в судовому засіданні підтримано подано заяву (вх. № канц. 02.1-34/6432/19 від 13.08.2018 р.) про відмову від позову в частині стягнення штрафних санкцій.
Суд з урахуванням п. 1 ч. 2 ст. 46 ГПК України, якою визначено, що крім прав та обов'язків, визначених у статті 42 цього Кодексу: позивач вправі відмовитися від позову (всіх або частини позовних вимог) - на будь-якій стадії судового процесу, приймає дану заяву до розгляду як таку що не суперечить вимогам чинного законодавства.
Представник відповідача позов в частині стягнення суми основного боргу визнає повністю.
Розгляд справи здійснювався в режимі відеоконференції з Господарському суду Львівської області.
Розглянувши подані документи і матеріали даної справи, заслухавши пояснення представника позивача та представника відповідача, з'ясувавши фактичні обставини на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті судом встановлено наступне.
11.03.2019 р. між Товариства з обмеженою відповідальністю "ВМ Трейдер" та Приватним акціонерним товариством "Гніванський завод спецзалізобетону" було укладено договір поставки № 19-П/16-19.
Відповідно до п. 1.1. договору постачальник зобов'язується поставити та передати у власність покупця продукцію, далі товар, відповідно до специфікації № 1 (додаток № 1), а покупець зобов'язується прийняти і оплатити цей товар на умовах даного договору.
Найменування товару: Анкер закладний АЗ-2 до пружних колійних скріплень КПП-5 ДК-021:2015 - 44530000-4 "Кріпильні деталі) (п.1.2. договору).
Між сторонами було погоджено, що кількість та асортимент товару визначається у специфікації № 1, яка є невід'ємною частиною цього договору. (п.3.1. договору).
Загальна сума договору становить 20 321 280,00 грн в тому числі ПДВ 20 % - 3 386 880,00 грн (п. 6.1 договору).
Умовами договору сторони погодили, що покупець здійснює оплату за поставлений Товар протягом 20 банківських днів з дня його отримання на свій склад ( п. 7.2. договору).
У відповідності п. 11.1. договору за невиконання зобов'язань за цим договором винна сторона несе відповідальність згідно з чинним законодавством України і цим договором.
Як стверджується матеріалами на виконання умов договору ТОВ "ВМ Трейдер" поставило, а ПАТ "Гніванський завод спецзалізобетону" прийняло товар на загальну суму 2 822 400,00 грн, що підтверджується наступними накладними: №1.120319 від 12.03.2019 р., № 1.140319 від 14.03.2019 р.
Натомість відповідач в порушення умов договору не розрахувався, на момент подання позову до суду борг становить 2 822 400,00 грн.
Позивачем 16.05.2019 р. на адресу відповідача було направлено претензію № 16/05-19/01 з вимогою сплатити заборгованість, та яка залишена без задоволення.
Непроведення відповідачем розрахунків з позивачем і стало підставою звернення позивача з позовом до суду.
З урахуванням встановлених обставин суд дійшов наступних висновків.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 174 Господарського кодексу України господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, із господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.
З моменту укладення сторонами договору між ними виникли зобов'язання, які мають правову природу договору поставки.
Згідно із ч. ч. 1, 2 ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
В силу ст. 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Відповідно до ст. 692 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.
Ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін (ст. 632 ЦК України).
Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Згідно зі ст. 526 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цих Кодексів, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 Цивільного кодексу України, ч. 7 ст. 193 Господарського кодексу України)
Відповідно до ст. 527 Цивільного кодексу України боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.
Кожна зі сторін у зобов'язанні має право вимагати доказів того, що обов'язок виконується належним боржником або виконання приймається належним кредитором чи уповноваженою на це особою, і несе ризик наслідків непред'явлення такої вимоги.
З урахуванням встановлених обставин суд приходить до переконливого висновку про наявність факту порушення відповідачем прав позивача за захистом яких останній звернувся, позаяк матеріалами справи підтверджено факт передачі позивачем товару відповідачу та відсутність повної та своєчасної оплати зі сторони останнього за отриманий товар.
Стаття 628 ЦК України передбачає, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Згідно з ст.629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
За змістом ст. 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.
Згідно із ч.ч. 1, 3 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.
Відповідно до ст.ст. 76, 77, 78, 79 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються. Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Всупереч наведеним вище нормам відповідач не подав до суду жодних доказів в спростування позовних вимог позивача щодо стягнення заборгованості в розмірі 2 822 400,00 грн, в тому рахунку доказів проведення розрахунків (платіжні доручення, виписки банківських установ щодо руху коштів, квитанції до прибуткових касових ордерів).
За таких обставин, суд дійшов висновку про задоволення позову в частині стягнення суми основного боргу в розмірі 2 822 400,00 грн в повному обсязі.
Крім того судом надано оцінку заяві представника позивача щодо відмови у позові в частині стягнення штрафних санкцій , а саме: 136 403,11 грн пені, 11 598,90 грн 3% річних, 28 224,00 грн інфляційних втрат.
Відповідно до ч. 1 ст. 41 Господарського процесуального кодексу України у справах позовного провадження учасниками справи є сторони та треті особи.
Згідно із п. 1 ч. 2 ст. 46 ГПК України крім прав та обов'язків, визначених у статті 42 цього Кодексу: позивач вправі відмовитися від позову (всіх або частини позовних вимог) - на будь-якій стадії судового процесу.
Частина 6 названої статті вказує, що суд не приймає відмови від позову, зменшення розміру позовних вимог, визнання позову відповідачем у справі, в якій особу представляє її законний представник, якщо його дії суперечать інтересам особи, яку він представляє.
Зі змісту вказаної норми слідує, що звернення до суду з позовом, як і відмова від нього чи його частини є формою реалізації процесуального права позивача на вчинення відповідної дії, яке є абсолютним, тобто, не залежить від мотивів позивача чи волі інших сторін у справі.
Надавши оцінку заяві представника позивача про відмову від позовних вимог в частині стягнення штрафних санкцій суд, з огляду на права, надані позивачеві ст. 46 ГПК України, приймає її до розгляду як таку, що не суперечить закону та не порушує права та інтереси позивача.
Заява позивача про відмову від позову в частині стягнення штрафних санкцій від 13.08.2019 р. підписана директором ТОВ "ВМ Трейдер", у якого наявні повноваження на вчинення відповідної процесуальної дії з відмови від позову повністю або частково.
Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 231 ГПК України господарський суд закриває провадження у справі якщо позивач відмовився від позову і відмову прийнято судом.
З огляду на вищезазначене, суд дійшов висновку про закриття провадження у справі в частині стягнення 136 403,11 грн пені, 11 598,90 грн 3% річних, 28224,00 грн інфляційних втрат на підставі п. 4 ч. 1 ст. 231 ГПК України у зв'язку з відмовою позивача від позову в даній частині та прийняття відмови судом.
Витрати на судовий збір підлягають віднесенню на відповідача відповідно до ст.129 ГПК України.
Щодо заявлених позивачем вимог в прохальній частині позову про стягнення судових витрат у справі, пов'язаних з розглядом справи, суд зазначає таке.
Відповідно до ч. 8 ст. 129 ГПК України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.
Натомість, позивачем не надано суду доказів на підтвердження понесення інших витрат, пов'язаних з розглядом справи (рахунків, платіжних документів про їх оплату, тощо).
Крім того, позивачем не подано до закінчення судових дебатів заяви в порядку визначеному абз. 2 ч. 8 ст. 129 ГПК України про розподіл судових витрат в цій частині після прийняття рішення у справі.
З огляду на вказане, вимоги позивача в цій частині задоволенню судом не підлягають.
16.09.2019 р. в судовому засіданні було оголошено вступну та резолютивну частину рішення суду.
Керуючись ст. ст. 2, 3, 7, 8, 10, 11, 13, 14, 15, 18, 42 45, 46, 73, 74, 75, 76, 77, 78, 79, 80, 86, 91, 113, 118, 123, 129, п. 4 ч. 1 ст. 231, 232, 233, 236, 237, 238, 240, 241, 242, 326, 327 Господарського процесуального кодексу України, суд -
1. Позов задовольнити частково.
2. Стягнути з Приватного акціонерного товариства "Гніванський завод спецзалізобетону" (вул. Промислова, 15, м. Гнівань, Тиврівський р-н, Вінницька обл., 23310, код ЄДРПОУ 00282435) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ВМ Трейдер" (79026, м. Львів, вул. Академіка Лазаренка 2/23, код ЄДРПОУ 42743767) 2 822 400,00 грн суму основного боргу та 44 979,39 грн витрат зі сплати судового збору.
3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
4. Закрити провадження у справі в частині стягнення 136 403,11 грн пені, 11 598,90 грн 3% річних, 28 224,00 грн інфляційних втрат на підставі п. 4 ч. 1 ст. 231 ГПК України.
5. Згідно з приписами ч.1 ст.241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
6. Згідно з положеннями ч.1 ст.256 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення до Північно-західного апеляційного господарського суду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
7. Примірник повного судового рішення надіслати учасникам справи рекомендованим листом з повідомленням про вручення поштового відправлення.
Повне рішення складено 24 вересня 2019 р.
Суддя Яремчук Ю.О.
віддрук. прим.:
1 - до справи
2 - позивачу (79026, м. Львів, вул. Академіка Лазаренка 2/23)
3 - відповідачу (вул. Промислова, 15, м. Гнівань, Тиврівський р-н, Вінницька обл., 23310)